Травма Аонішікі за крок до мрії: превʼю сумо турніру Natsu Basho
У неділю, 10 травня, в Токіо розпочнеться Natsu Basho. Травми, повернення, претенденти – розбираємося, чого чекати від 15 днів сумо.
Майже одразу після завершення березневого турніру рікіші вирушили у весняний тур Японією. Майже місяць зустрічей із фанатами, участі в церемоніях, відкритих тренувань та навіть відвідування Формули-1, яка завітала до Сузуки – усе це є частиною життя борців поза дохйо.
Лише 27 квітня всі повернулися до Токіо для короткого підготовчого циклу перед наступним турніром у "Kokugikan Arena". Того ж дня оприлюднили банзуке – оновлений рейтинг борців, який впливає на зарплату, бонуси, статус і подальші кар'єрні перспективи.
Падіння українця за крок до фінішу
Аонішікі Арата, український борець, переживає не найкращий момент у своїй кар'єрі.
Ще два місяці тому він був за крок від того, щоб стати 76-м йокозуною та назавжди вписати своє ім'я в історію сумо. Для цього йому потрібно було виграти третій турнір поспіль.
У такому разі він побив би ще кілька історичних рекордів, ставши одним із наймолодших йокозун усіх часів та здобувши цей титул за найменшу кількість турнірів, починаючи з найнижчого рядка рейтингу.
Та, на жаль, травма ноги внесла свої корективи. Уже після кількох сутичок стало зрозуміло, що з Данилом не все гаразд. Оскільки в сумо розповідати про травми та виправдовувати результати вважається проявом слабкості, Аонішікі продовжував виступати, як тепер зрозуміло, не до кінця усвідомлюючи серйозність ушкодження.
Після 15 днів його результат становив 7-8. У сумо це називається маке-коші (негативний баланс перемог і поразок), що для більшості рангів означає незначне пониження. Для озекі – другого за статусом рангу – це автоматично означає кадобан.
Що таке кадобан?
Кадобан (дослівно – "у кутку") – попередження для озекі.
Якщо наступний турнір борець проводить успішно, кадобан знімається. Тоді він знову отримує право на один невдалий турнір без втрати рангу.
Якщо ж і наступний башо завершується з негативним балансом, тобто поразок більше, ніж перемог, борець втрачає ранг озекі та опускається до секіваке – третього за ієрархією звання. Водночас йому дається шанс на швидке повернення: якщо на наступному турнірі він завершує виступ із результатом 10-5 або краще, то автоматично повертає собі ранг озекі. Якщо ж ні – доведеться починати шлях заново, тобто набирати 33 перемоги за три турніри.
Українець був усього за крок від мрії, але лише за один турнір опинився по інший бік прірви – під реальною загрозою пониження.
Він вирушив у весняний тур, однак під час одного з показових турнірів відчув, що травма серйозніша, ніж здавалося спочатку, й повернувся до Токіо на додаткове обстеження. Рентген показав перелом мізинця лівої ноги. Данило залишився на відновлення та продовжив підготовку до Natsu Basho.
6 травня стало відомо, що під час спільного тренування зі стайнею Арашіо 22-річний українець травмував ліву щиколотку, довго не міг підвестися та був змушений поїхати до лікарні.
Якщо перелом пальця загалом не мав би завадити здобути необхідні вісім перемог, то травма щиколотки прямо перед турніром – це вже пряма загроза втрати рангу озекі.
9 травня стало відомо, що Данило не заявлений на перший і другий дні турніру, а його участь у башо залишається під питанням, попри слова тренера про намір Аонішікі все ж виступити. Аналітики та вболівальники розділилися в оцінках ситуації, але ніхто не має достатньо інформації про реальний стан здоров'я озекі.
У сумо заведено виходити на дохйо, якщо є хоча б мінімальний шанс на позитивний результат, але численні приклади погіршення травм у таких ситуаціях теж можуть вплинути на рішення.
Яким би не було рішення ояката та самого борця, Данилу лише 22 роки, і вся кар'єра в нього ще попереду. З його рівнем таланту та здатністю швидко прогресувати втрата рангу не виглядає безвихідною ситуацією.
Тепер залишається лише тримати кулаки за дворазового володаря Імператорського кубка та бажати йому здоров'я. Якщо Аонішікі все ж повернеться на дохйо, зробити це потрібно до завершення першого тижня турніру, аби зберігався математичний шанс здобути необхідні вісім перемог.
Кірішіма – тріумфатор березня
Монгол провів ідеальний березневий турнір. Перемога на башо (вже третя в кар'єрі) та повернення до рангу озекі – чудовий подарунок самому собі на 30-річчя. Раніше він уже перебував на цьому рядку банзуке в 2023–2024 роках, але травма відкинула його аж до Маегашири 2.
Тепер, після відновлення, Кірішіма знову може спробувати продовжити монгольську династію йокозун. Тренувальні спаринги та спільні заняття показали, що він у хорошій формі, здоровий і є одним із головних фаворитів на ще один Кубок Імператора.
Неприємне зіткнення головами під час спарингів на мить налякало всіх, адже була підозра на розрив барабанної перетинки. Така травма впливає не лише на слух, а й на вестибулярний апарат, що надзвичайно важливо для сумоїстів. Втім, результати обстеження виявилися позитивними, тому вже в неділю чекаємо третього озекі в його найкращій формі – у поєдинку проти Таканошо.
Маегашира 1 є надзвичайно незручним суперником для Кірішіми, адже виграв 17 пматчів у Кірішіми при 7 поразках. Тож часу на адаптацію не буде – потрібно одразу входити в турнір на максимумі, якщо монгол хоче повторити березневий успіх.
Оносато йде стопами тренера
Після блискучого 2025 року в молодого йокозуни почалися перші серйозні проблеми. Травма плеча переслідує його вже третій турнір поспіль. За словами самого сумоторі, раніше ушкодження загоювалися буквально за ніч, але цього разу проблема ніяк не зникає.
Він також пропускає старт турніру, але для йокозуни мотивація повертатися будь-якою ціною значно менша. Йокозуну не можуть понизити в ранзі. Він має час на відновлення, однак якщо тривалий час не демонструє домінування, кар'єра фактично добігає кінця – незалежно від того, тобі 35, 30 чи 25 років.
Важко не провести паралелі з його оякатою – Кісеносато. 72-й йокозуна отримав підвищення у 2017 році. Він став першим японським йокозуною після Ваканохани (1998–2000) та перервав багаторічну гавайсько-монгольську гегемонію.
Але щастя тривало недовго. Після перемоги на дебютному турнірі в ранзі йокозуни Кісеносато отримав дуже схожу травму плеча, від якої так і не зміг повністю відновитися. За наступні два роки японець лише один раз здобув 10 перемог і завершив кар'єру всього з двома юшо.
Дуже хочеться вірити, що учень не повторить шлях тренера та ще покаже свій максимум у майбутньому.
Шіші – українська надія травня
Після появи Аонішікі Сергій Шіші Соколовський дещо залишився поза увагою українських уболівальників – і даремно. Значно покращивши роботу ніг, українець закріпився в дивізіоні макуучі.
Банзуке на травень виявився для Шіші доволі сприятливим: попри результат 6-9 у березні, він опустився лише на одну позицію та отримав ранг М12.
Навряд чи варто серйозно говорити про боротьбу за Кубок Імператора, але Сергій регулярно дарує яскраві та хаотичні поєдинки. Крім того, він часто потужно проводить перший тиждень турніру, що гарантує йому сильних і цікавих суперників надалі.
Першим опонентом стане казах Кінбозан, який у 2025 році вже здобував джун-юшо (друге місце на турнірі). Саме перемога над ним у плейоф дозволила Хошорю стати йокозуною.
Хошорю – ну коли вже?
Монгол сильний, технічний, випромінює впевненість і дуже нагадує свого дядька – легендарного йокозуну Асашорю. Він постійно входить до числа претендентів на титул і майже завжди перебуває за крок від перемоги.
Однак після отримання рангу йокозуни трофеї до нього так і не прийшли, а ця пауза вже затягнулася на півтора року. У березні йому вдалося перемогти Данила після п'яти поразок поспіль. На спарингах Хошорю виглядає надзвичайно потужно – як і завжди.
Тепер завдання просте – скористатися відсутністю Оносато та Аонішікі й нарешті зняти із себе це прокляття.
Коли, якщо не зараз?
Проблема лише в тому, що ми ставимо це запитання вже кілька турнірів поспіль.
Коротко
– Основними претендентами на чемпіонство наразі виглядають Хошорю та Кірішіма. Втім, у такі періоди невизначеності нерідко з'являються й абсолютно несподівані чемпіони. Котошохо, Абі та інші вже користувалися хаосом у верхівці та забирали Кубок Імператора.
– Асахіфуджі, якого вже називають "найсильнішим новачком", пройшов два дивізіони без жодної поразки та отримав ранг Санданме 6 (четвертий дивізіон). За таких темпів ми можемо побачити його в топдивізіонах уже наприкінці 2026-го або на початку 2027 року.
– Енхо повертається до джурьо через три роки після вильоту. Ще нікому не вдавалося повернутися з шостого дивізіону після виступів у макуучі. Із п'ятого свого часу повертався Ура. Енхо вже набрав необхідну кількість турнірів у топдивізіонах для отримання тренерської ліцензії. Тепер головне питання – чи одразу він перейде до тренерської роботи, чи все ж спробує влаштувати власний "Last Dance".
У Токіо, на "Kokugikan Arena", існує традиція – відвідувачі можуть замовити спеціальні меню, створені йокозунами та озекі. Кірішіма дещо оновив своє меню після повернення до рангу озекі: пенне з кукурудзою та беконом, а також відварені овочі замінили частину м'ясних страв.
За 1350 єн (приблизно 380 гривень) тепер можна скуштувати й українську кухню. Данило склав меню з голубців, рису з куркумою та картопляного салату. Також він додав яловичину з цибулею в стилі Аоморі – саме звідти походить його тренер Аджігава-ояката.
Тож будемо вболівати за те, щоб японці якомога довше могли насолоджуватися голубцями в храмі сумо.
Турнір триватиме з 10 до 24 травня, а поєдинки основного дивізіону проходитимуть у першій половині дня.
На жаль, офіційної української трансляції наразі немає. Втім, головні новини з'являтимуться на "Чемпіоні" та на каналах Kachi Koshi (Facebook, Telegram , YouTube ).