Олімпійське прокляття українських прапороносців: хто його нарешті скасував, а кого позбавили державних стипендій
Понад 20 років тому в нашому олімпійському спорті з'явився забобон, що нести прапор на церемонії відкриття Олімпіади – погана прикмета.
Нести прапор своєї країни на церемонії відкриття Олімпійських ігор – почесна місія, про яку мріють багато олімпійців. Зазвичай, її довіряють або вже чемпіону чи призеру попередньої Олімпіади, або атлету, який має шанси показати гарний результат на Іграх. Але з виступами українських прапороносців склалася неприємна історія – протягом 27 років (1994-2021) ніхто з них не зміг завоювати олімпійські медалі.
І на певному етапі в нашому олімпійському середовищі навіть з'явилося словосполучення "олімпійське прокляття українських прапороносців". Мовляв, якщо ти несеш прапор збірної України на церемонії відкриття, тебе очікує фіаско на Іграх.
Тільки на літній Олімпіаді в Токіо-2020, яка через пандемію відбулася у 2021 році, досвідчена Олена Костевич зуміла перервати цю неприємну традицію, завоювавши в Японії бронзову нагороду. А через пів року, на зимовій Олімпіаді в Пекіні-2022, Олександр Абраменко виграв срібну медаль, скасувавши це "прокляття" і на зимових Іграх.
Ми проаналізували виступи наших прапороносців на 16 Олімпіадах – 8 зимових та 8 літніх. За цей час прапороносцями збірної стали 19 атлетів (перші 13 Ігор по одному прапороносцю і три останні Олімпіади – по двоє).
Окрім спортивної, ми помітили й іншу неприємну тенденцію – відразу четверо прапороносців олімпійської збірної України під час повномасштабного вторгнення були позбавлені державних стипендій. Причому частина з них відверто дискредитувала себе поведінкою під час війни.
Все почалося із зимової Олімпіади в Ліллехаммері-1994, де Україна як незалежна держава дебютувала на Іграх. В Норвегії на церемонії відкриття прапор ніс олімпійський чемпіон Альбервіля-1992 Віктор Петренко. Уродженець Одеси був одним з фаворитів у чоловічому одиночному фігурному катанні, але виступив невдало, посівши 4 місце.
З 1995 року Петренко проживає у США. В Україні він радикально зруйнував свою репутацію, коли вже під час повномасштабної війни, 8 липня 2022 року виступив на льодовому шоу в… Сочі. Петренка було виключено з членів Української федерації фігурного катання, де він обіймав посаду віцепрезидента, а також позбавлено державної стипендії.
На літніх Олімпійських іграх в Атланті-1996 прапор ніс Сергій Бубка, поведінка якого під час повномасштабної війни також неприємно вразила. У США Бубка був беззаперечним фаворитом. Він виграв чемпіонат світу в Гетеборзі-1995. Уродженець тимчасово окупованого українського Луганська виграв і наступний чемпіонат світу в Афінах-1997. Але в Атланті так і не вийшов у сектор для стрибків – в день кваліфікації у нього загострилася стара травма гомілкостопу.
У грудні 2025 року президент України Володимир Зеленський позбавив Сергія Бубку виплати державної стипендії. Здивуватися можна лише тому, чому це рішення було прийнято із запізненням у майже чотири роки.
На зимових Олімпійських іграх в Нагано-1998 місію нести прапор довірили 20-річному Андрію Дериземлі. Справедливості заради, молодий біатлоніст не був претендентом на олімпійські нагороди. В Японії Андрій фінішував 45-м та 18-м. Свій найкращий результат українець продемонстрував тільки через 9 років, коли несподівано завоював бронзову нагороду на чемпіонаті світу 2007.
У Сіднеї-2000 прапороносцем олімпійської збірної України став яхтсмен Євген Браславець. Разом з Ігорем Матвієнком він здобув перемогу на олімпійській регаті в Атланті-1996. І напередодні старту в Австралії його екіпаж був одним з фаворитів у класі 470. Але в підсумку дніпряни фінішували шостими. Наступного року Євген з Ігорем впевнено перемогли й на чемпіонаті світу, і на чемпіонаті Європи.
Євгена Браславця було позбавлено державної стипендії президентським указом разом з Сергієм Бубкою. У випадку з Євгеном рішення пояснюється тим, що Браславець вже тривалий час мешкає поза межами України. Також у списку є і партнер Євгена по класу 470, олімпійський чемпіон Ігор Матвієнко, який в розмові з "Чемпіоном" вельми критично сприймав це рішення президента України.
На зимових Іграх у Солт-Лейк-Сіті-2002 на церемонії відкриття український прапор тримала біатлоністка Олена Петрова. Олена стала срібною призеркою Олімпіади в Нагано-1998, але у США зупинилася далеко від медалей.
На літніх Іграх в Афінах-2004 прапороносцем було обрано срібного призера Олімпіади в Сіднеї-2000 Дениса Силантьєва. Перший в історії незалежної України чемпіон світу з плавання (1998) перед олімпійським стартом розглядався як претендент на нагороди. Але не вийшло, що стало для Дениса чималим розчаруванням. Зазначимо, що саме в Афінах олімпійською чемпіонкою стала Олена Костевич (кульова стрільба), яка через 17 років в Токіо теж стала нашим олімпійським прапороносцем.
На зимових Іграх в Турині-2006 прапор несла Наталія Якушенко (санний спорт). Наталія була однією з найдосвіченіших спортсменок у складі нашої збірної – Турин став для неї четвертою Олімпіадою. Пізніше Якушенко ще поїхала на Ігри у Ванкувер-2010, але, як і в Турині, не змогла поборотися за медалі. Хоча все ж здобула бронзову нагороду на чемпіонаті світу 2009 у США.
На літніх Іграх у Пекіні-2008 прапороносцем була чотириразова олімпійська чемпіонка Яна Клочкова, але на той час її спортивний пік вже пройшов. Ба більше, Клочкова взагалі не взяли участь в олімпійських змаганнях у Китаї. Фактично в Піднебесну вона поїхала як туристка. На жаль, Клочкова – четверта після Петренка, Бубки та Браславця атлетка, яка заплямувала свою репутацію під час повномасштабної війни. Ще до початку російської навали Клочкова виїхала з Києва на територію окупованого Криму (нагадаємо, вона народилася в Сімферополі) і з того часу не висловила жодного слова на підтримку України.
На зимових Іграх у Ванкувері-2010 прапор несла Лілія Лудан (санний спорт). Для Лілії це була вже четверта Олімпіада, в Солт-Лейк-Сіті-2002 та Турині-2006 вона двічі посіла 6 місце. На жаль, у Ванкувері Лудан фінішувала лише 19-ю.
На літніх Іграх в Лондоні-2012 честь нести прапор довірили срібному призеру Афін-2004 та бронзовому медалісту Пекіну-2008 Роману Гонтюку (дзюдо). Шкода, але в Лондоні досвідчений майстер татами програв свою сутичку ще на стадії 1/16 фіналу.
На зимових Іграх-2014 прапороносцем обрали 38-річну Валентину Шевченко (лижний спорт). Як і у випадку з Клочковою, вибір було зроблено з поваги до спортивного минулого Шевченка, яка поїхала вже на п'яту для себе Олімпіаду.
На літніх Іграх у Ріо-де-Жанейро-2016 прапор ніс 48-річний Микола Мільчев (кульова стрільба). Олімпійський чемпіон Сіднею-2000 був близький до того, щоб перервати неприємну традицію українських прапороносців – Микола дійшов до бронзового фіналу, але поступився там 52-річному Абдуллі Аль-Рашиді з Кувейту з рахунком 14:16.
На зимових Іграх в Пхьончхані-2018 нашим прапороносцем була олімпійська чемпіонка Сочі-2014 Олена Підгрушна. Але вже перед самим відкриттям Олімпіади Олена захворіла, тому так і не стартувала в Південний Кореї.
На літніх Іграх у Токіо-2020, які через пандемію COVID-19 відбулися влітку 2021 року, за рекомендаціями МОК для підтримки гендерної рівності в кожній олімпійський команді було вже по два прапороносці – чоловік і жінка. У нас прапор несли олімпійська чемпіонка Афін-2004 Олена Костевич (кульова стрільба) та чемпіон світу 2015 Богдан Нікішин (фехтування). Для 36-річної Костевич це була п'ята Олімпіада, для 41-річного Нікішина – четверта. Богдан поступився на старті як в особистій, так і в командній першостях. А ось Олена нарешті зуміла перервати "олімпійське прокляття прапороносців" і здобула в Токіо бронзову нагороду – разом з Олегом Омельчуком у вправах з пневматичного пістолета на відстані 10 метрів.
На зимових Іграх у Пекіні-2022 прапороносцями нашої збірної були олімпійський чемпіон Пхьончхана Олександр Абраменко (фрістайл) та фігуристка Олександра Назарова (спортивні танці на льоду). Назарова в парі з Максимом Нікітиним посіли 9 місце, а Олександр Абраменко скасував "олімпійське прокляття прапороносців" і на зимових Іграх, здобувши срібну нагороду у лижній акробатиці.
Прапороносцями збірної України на відкритті літніх Олімпійських ігор у Парижі-2024 стали бронзова призерка Токіо-2020 Еліна Світоліна (теніс) та срібний і бронзовий призер Токіо Михайло Романчук (плавання). У столиці Франції на Михайла чекало фіаско. На дистанції 800 метрів вільним стилем він не зміг кваліфікуватися до фіналу. У своєму запливі українець фінішував останнім (8-м) з результатом 7:49.75 хв, що в загальному заліку принесло йому 17 місце.
А на дистанції 1500 метрів вільним стилем Романчук був змушений знятися зі змагань перед початком кваліфікації через високу температуру, що виникла за день до старту. Еліна Світоліна, своєю чергою, дійшла до 1/8 фіналу (третього кола) в одиночному розряді, де поступилася Барборі Крейчиковій.
На зимових Іграх у Мілан-Кортіна-2026 церемонія відкриття паралельно відбудеться у чотирьох локаціях. Основна урочиста церемонія пройде на стадіоні "Сан-Сіро" в Мілані, де синьо-жовтий прапор понесе дебютантка Ігор – 21-річна Єлизавета Сидьорко (шорт-трек). На церемонії відкриття в Кортині-д'Ампеццо цю почесну місію виконає 27-річний Владислав Гераскевич (скелетон).
Ще у двох кластерах українські олімпійці пронесуть табличку з назвою країни. В Лівіньо це зробить 35-річна Аннамарі Данча (сноубордінг), яка приїхала до Італії на свої п'яті Олімпійські ігри. В Предаццо табличку понесе 25-річний Євген Марусяк (стрибки з трампліна).
Олександр Абраменко, який 4 роки тому "скасував прокляття українських прапороносців" на зимових Олімпійських іграх, в Мілан-Кортіна-2026 завітав вже в ролі старшого тренера збірної України з фрістайлу.
Максим Розенко, Чемпіон
