Війни, відсутність майданчиків і склад лише з "легіонерів". Тернистий шлях до яскравих зірок від збірної Південного Судану
Велика кількість країн так і не була представлена своєю збірною на баскетбольному турнірі Олімпіади. Для Південного Судана змагання у Парижі стануть дебютними. Та справа в тому, що країні 14 липня виповнилося лише 13 років, що робить її наймолодшою міжнародно визнаною державою у світі.
Латина подарувала нам багато крилатих висловів. Одним із таких є "Per aspera ad astra", який перекладається "важкими шляхами досягаєш зірок". Збірна Південного Судану має прізвисько "Яскраві зірки". І вивчаючи все, через що вона пройшла, розумієш, що шляхи у неї були дійсно важкими.
У часи, коли не до баскетболу, з’являється особливе благословення
Незалежність майже завжди дається з біллю та кров’ю. Кому як не нам, українцям, це знати.
17-річна Перша громадянська війна (1955-1972), 22-річна Друга громадянська війна (1983-2005), ще одна громадянська війна (2013-2020) вже після проголошення незалежності, голод 2017 року, який забрав життя кількох тисяч людей.
Певно, так історично склалося, що на такій землі постійних війн ростуть кремезні чоловіки. Наприклад, члени племені Дінка, популяція якого станом на зараз складає більше 2 млн чоловік, мають дуже високий зріст.
Невідомо коли в однієї сім’ї з цього племені народився син, якого назвали Мануте, що означає з мови тонгдженг "особливе благословення". Про "невідомо коли" це не жарт. За своє життя цей хлопець так і не зумів дізнатися свою точну дату народження.
У дитинстві Мануте віддавав перевагу футболу, але навіть на фоні своїх габаритних однолітків виділявся зростом, через що був досить незграбним і "дерев’яним" у найпопулярнішій грі у світі. У буремні часи хотілося відволікатися від поганих новин чи переживань, тому хлопець почав потроху грати і в баскетбол. На початку 80-х тренер університету Sacred Heart University Дон Філі поїхав з гуманітарною місією тренувати дітей Судану. Місцевий рівень гравців і близько не схожий на їх антропометрію — дуже низький. Талант проглядівся лише в хлопцеві на ім’я Мануте Бол.
Звичайно, переїхати в США довго вмовляти баскетболіста-початківця не треба було. Через проблеми з документами і слабке знання англійської (по приїзду взагалі нульове) були проблеми з вступом до хороших університетів, тому Бол грав за скромний "Бріджпорт", де паралельно навчався англійської для іноземних студентів. Було також вирішено, зробити 16 жовтня 1962 року його датою народження, але оточуючі, та і сам баскетболіст, вважав, що він на декілька років старший.
Солідні успіхи на паркеті не проходили даремно. Подивитися на 231-сантиметрового гіганта, але худого як сірник, збиралися люди і на домашніх, і на виїзних матчах. Мотивацію стати професіоналом бігмен мав солідну - бажання вивести рідню з охопленою війною країни. І йому це вдалося.
Мануте Бол
Мануте в НБА провів загалом 10 сезонів (за останні два відіграв лише 19 матчів) і має досить слабку статистику: 2,6 очка + 4,2 підбирання за 19 хвилин на паркеті. Можна подумати, що його тримали лише за фрікову зовнішність, просто щоб викликати захоплення і дивування для зівак на трибунах. Ні, Мануте просто вмів вдало користуватися довжиною своїх рук, що робило його одним з найкращих гравців захисного плану. У дебютний сезон, коли тіло ще не було змучене пошкодженнями і було більш молоде, він видавав 5,0 блок-шотів у середньому за гру, проводячи на паркеті по 26 хвилин. Показник по закінченню кар’єри склав 3,3 блоки за матч.
Особливо йому вдався період виступів за "Вашингтон". Цікавістю було те, що разом з ним грав 161-сантиметровий Магсі Богз. Найменший гравець в історії НБА. Їхній дует не приніс солідних успіхів команді, але подарував лізі одну з найвпізнаваніших світлин за всю її історію.
Доходи за час виступів у асоціації Мануте мав не найвищі, але такі, що дозволяли йому жити чудово. Жити чудово не для себе.
"Я заробив достатньо, щоб присвятити себе благодійності. Коли я приїхав до Судану, то побачив, які лиха впали на простих людей. Мене це засмутило. Мені казали, що ситуація погана, але я не уявляв, наскільки все запущено. Я мусив зібрати гроші та допомогти", — казав у 90-ті колишній баскетболіст.
Він на Батьківщині заснував фонд, який будував дитячі садочки, школи, лікарні. Після завершення кар’єри Мануте продовжував збирати кошти іншими способами. Наприклад, у 2002 році він погодився на виставковий боксерський поєдинок проти колишнього футболіста Вільяма Перрі, а через рік вийшов на лід за команду з нижчої хокейної ліги "Індіанаполіс Айс".
На жаль, філантропія Мануте не торкалася спорту, адже початково він хотів надати людям найважливіше, тому у Судані станом і на зараз немає жодного критого майданчику для гри у баскетбол.
Він помер у 2010 році від синдрому Стівенса-Джонсона, важкої хвороби шкіри.
Зірка НБА і щирий патріот. Або нова надія з Великої Британії
Зараз у столиці країни Джубі потроху будують арену. Цим питанням опікується Луол Денг, зірка НБА кінця 00-х та початку 10-х. Луол очолив Федерацію баскетболу країни чотири роки тому і паралельно став головним тренером національної команди. Умови були, м’яко кажучи, поганими.
Лоул Денг
"Три роки тому, коли Луол Денг очолив нашу баскетбольну федерацію, ми починали в Найробі (столиця Кенії – прим.), буквально граючи на бетонній підлозі. Я ніколи не думав, що ми тут будемо, тому це точно один з найкращих днів у моєму житті", — сказав капітан команди Куані Куані після успішного виступу на чемпіонаті світу.
Доля Луола практично ідентична з усіма гравцями, які будуть творити історію для країни у Парижі. У юному віці він емігрував до Єгипту. Його старший брат, Аджу Денг, почав там грати у баскетбол. Згодом ця гра припала до душі і Луолу. Потім був переїзд до Лондона, а в 14-річному віці сім’я переїхала до США. Успіхи у у школі дозволили отримати запрошення до університету Дюк, щоб виступати за "Блу Девілз" в NCAA. У 2004 році Луол був обраний на драфті під №7 і провів 15 сезонів, за які зіграв 902 гри, заробив 168 мільйонів доларів та двічі обирався на Матч зірок.
Баскетболіст ніколи не забував про те звідки він родом. Хоч він і грав за збірну Великої Британії, іноді анонсер домашньої арени клубів, за які виступав форвард, оголошував його "The Man from Sudan". Зірковий виконавець унаслідував від Мануте Бола тягу до добрих справ. Денг також ще під час ігрової кар’єри активно займався благодійністю. І в Англії, і на історичній Батьківщині.
"Я дуже пишаюся. Коли я став президентом Федерації баскетболу Південного Судану, я всім казав, що моя мета — потрапити на Афробаскет, потім на чемпіонат світу та на Олімпіаду. Наразі нам вдалося досягти всього цього. Для мене це особливий день. Це те, що я знав, що ми можемо зробити. Я знав, що для цього потрібно багато працювати. Я все своє життя хотів побачити прапор нашої країни на Олімпіаді. Для мене це буде щаслива мить", — зізнався він, коли баскетбольна збірна виборола путівку на Олімпіаду.
Був він і в Україні. У Дніпрі "жовто-сині" здолали збірну Великої Британії (75:66) у рамках відбору на Євробаскет-2011, а сам гравець добре себе проявив, набравши 17 очок за 36 хвилин.
Аджу Денг мав не таку яскраву кар’єру, як брат, але всіляко допомагає йому. Спочатку він сам тренував збірну, потім асистував Луолу, а зараз виконує ті ж функції у штабі американця Рояла Айві.
Колишній одноклубник Медведенка і просто людина з добрим серцем
У нас би назвали це кумівством. Роял Айві знає Луола Денга з того моменту, як британець переїхав до США. Старшокласник відразу взяв опіку над новачком, подарував йому декілька пар кросівок, підтримував.
Його кар’єра в найсильнішій лізі світу була не такою вдалою, як у його підопічного по школі, а зараз шефа по роботі. Він зіграв 492 гри і проводив всього 12 хвилин у середньому на паркеті. На початку кар’єри Роял навіть перетнувся в "Атланті" з українцем Станіславом Медведенко.
Роял Айві
У 33-річному віці Айві вирішив завершити ігрову кар’єру і почати тренерську. Він має досвід роботи асистентом у "Оклахомі", "Нью-Йорку", "Брукліні", а перед минулим сезоном приєднався до "Х’юстона". Ні у кого немає сумнівів, що незабаром цей фахівець отримає і посаду головного у якомусь колективі НБА.
Південний Судан він очолив у травні 2021. Як зізнався наставник трохи згодом, пропозиція від його друга дитинства почалася зі слів: "Слухай, а тобі не треба робота, за яку не будуть платити?".
Роял визнав, що така фраза викликала у нього сміх, але бажання нарешті спробувати себе у ролі наставника перемогла. Новаторські ідеї, побудова атаки і вміння використовувати фізичні дані принесли результат і на Афробаскеті, і на чемпіонаті світу.
Окрім чудового вміння налаштовувати команду до гри та вносити правки під час матчу, Айві є і чудовим мотиватором, і доброю людиною. Саме це і підкупило Луола Денга ще в дитячому віці.
"Я часто відзначав свята з його батьками. Вони ставилися до мене не просто як до приятеля сина. Такі люди назавжди залишають слід у твоєму житті.
Роял подарував мені кросівки. Давав поради на паркеті. Ти просто не можеш сказати «дякую», а потім просто забути про цих людей", – розповідав Денг.
Нашого цвіту по всьому світу
Ще однією родзинкою збірної Південного Судану буде те, що жоден гравець у складі не представлятиме рідний чемпіонат. Воно і не дивно, як писалося вище — країна немає критих майданчиків потрібного розміру.
Всі гравці здобували ази гри в інших країнах — більшість в Австралії та США.
Карлік Джонс та Дей Ті Тор народилися в США, Маріал Шайок — в Канаді. Ще троє народилися в інших країнах Африки: Джексон Макої (Єгипет), Нуні Омот (Кенія), Сандей Деч (Ефіопія). Пітер Джок, Маджок Денг, Веньєн Гебріел, Куані Куані, Бул Куол, Хаман Малуач з’явилися на світ на території Судану чи Південного Судану, але ще до настання повноліття (більшість у дуже ранньому віці) переїхали до інших країн.
Луол Денг після обрання на посаду голови Федерації баскетболу країни активно збирав інформацію про гравців, тому і вдалося сколотити таку бойову команду.
Не обійшлося і без втрат. Тон Мейкер, який має за плечима 263 гри в НБА, народився у південно-суданському місті Вау. У 5 років переїхав до Австралії і грав за цю збірну. Провів 3 матчі у кваліфікації до ЧС-2019. Цього вистачило, щоб ФІБА не дозволила йому допомогти "Яскравим зіркам".
Не зможе зіграти на Олімпіаді і Бол Бол, син Мануте Бола. Він загравався за юніорську збірну США, але це не є порушенням, тому на дорослому рівні він зумів змінити збірну. Родич легенди Південного Судану вимушений пропустити турнір через особисті причини. 24-річний Бол відстав від батька у зрості (221 сантиметр проти 231), але як і Мануте виділяється на паркеті пластичністю, активністю і непередбачуваністю.
Ці три епітети ідеально підходять і для інших виконавців колективу.
Карлік Джонс запам’ятався всім своїми перформансами на чемпіонаті світу.
Веньєн Гебріел зіграв 150 матчів в НБА, Маріал Шайок та Нуні Омот були зірками G-League, а зараз поїхали на більші контракти до Китаю та Європи.
Головна сенсація ЧС-2023 має всі шанси стати нею і на Олімпійських іграх. Суперниками по групі будуть США, Сербія та Пуерто-Ріко. Американці вже відчули, як воно не просто проти цієї команди, яка лише 10 років у структурі ФІБА. Від шоку "зірково-смугастих" врятував не старіючий Леброн Джеймс. Минулого року Пуерто-Ріко дотис африканців на баскетбольному Мундіалі лише в овертаймі. Не легко буде і сербам.
Національними героями вони будуть незалежно від результатів. Але чомусь є велика впевненість, що команда Рояла Айві повністю виправдає своє прізвище "Яскраві зірки" на паркетах стадіону "П’єра Моруа" в Ліллі, а якщо вийдуть до плейоф, то і на Акор-Арені у Парижі.
Руслан Травкін для Чемпіона
Зазначимо, що на думку бейтингового оператора Favbet шанс Південного Судану на перемогу в баскетбольному турнірі на Олімпійських іграх-2024 оцінюється коефіцієнтом 200.00.
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
- ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ». Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності від 28.12.2022, видана згідно з рішенням КРАІЛ № 433 від 13.12.2022 та Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет від 20.04.2021, видана згідно з рішенням КРАІЛ № 137 від 05.04.2021, зі змінами.