Костянтин Сімчук: Я вважаю, що збірна України U-20 виступила на чемпіонаті світу гідно
Кілька днів тому збірна України U-20 завершила виступи на ЧС-2026 у дивізіоні IA. "Синьо-жовті" набрали 6 очок за 5 поєдинків і посіли п'яте місце.
"Чемпіон" звернувся до Костянтина Сімчука – легенди українського хокею.
В інтерв'ю він нам привідкрив деякі деталі щодо відсутності свого сина у складі, підбив загальні підсумки, виділив гру воротарів, а наостанок ми обговорили й матчі національної збірної України.
– Розпочнемо з питання про людину, яка б точно допомогла команді U-20 – вашого сина Гавриїла. ФХУ повідомила, що він не зміг доєднатися через проблеми з документами. Якщо не секрет, які саме?
– У нього закінчилася віза. Ми, звичайно, планували, щоб він поїхав – він хотів, він готувався. На жаль, віза закінчилася два місяці тому. Ми подали на її продовження, прийшов документ, що він може перебувати в Канаді, але виїжджати не зможе.
Ми чекали до останнього. Федерація навіть купила для нього квитки, але, на жаль, ось так сталося.
– У перших двох матчах вдалося перемогти Казахстан, забрати очки в Норвегії, а потім стало якось важче. Як гадаєте, з чим це пов'язано?
– Я вважаю, що з цими командами грали чудово. Суперники були трішки швидші. У нас дуже впевнено грав воротар, хлопці його підтримували.
Ті очки, які ми заробили на початку чемпіонату світу з Норвегією та Казахстаном, – це, звичайно, спільна робота тренерів і хлопців, але й воротар дуже виручав.
Що трапилося потім? Усі трішки втомилися. Оця прикра поразка проти Норвегії, коли ми вели 2:0, а потім програли 2:3… Розумієте, такі поразки не додають сил, а забирають їх.
Я впевнений, глядачі, які дивилися ту гру по телевізору, думали: "Ну, нам повинно пощастити". Але так не працює – це ж спорт. Команда Норвегії довела на турнірі, що вона дуже сильна, а потім у нас ще й сталися ті два вилучення (збірна України пропустила на 56 та 57 хвилині, граючи в меншості – прим).
– Поразка від Словенії, коли в останні три хвилини пропустили дві шайби, а потім провал з австрійцями… Чи могло бути таке, що та прикра поразка якось надломила молодь, і в наступній грі вони ось так "попливли"?
— Проти Австрії, скажімо так, десь втратив свій меджик-рівень Левшин, десь і хлопці не підстрахували, і суперник був на куражі. Ось це все й склалося в один фактор нашого розгрому.
– Андрій Срюбко – ваш добре знайомий. Фанатам цікаво, чому він рідко дає коментарі. Ви його знаєте не один рік – це якась звичка чи такий характер?
– Думаю, це більше характер Андрія. Складно коментувати про когось – вам краще буде в нього самого запитати. Є інтерв'ю, де він дає коментарі, висловлює свої думки, але більш глобально вам би сам Андрій розповів.
– П'яте місце перед ЧС було б, якщо не успіхом, то точно виконанням головного завдання – збереженням прописки. Але наші показали, що могли більше. Що хорошого можна виділити в грі команди, а де варто додати, щоб за рік показати ще кращий результат?
– Знаєте, п'яте місце, звичайно, виглядає не тим, чого ми очікували. Але якщо брати ігри, брати результати інших зустрічей, то всі команди були дуже рівними.
Наші суперники були трішки швидші, трішки кращі в катанні — і ось ці всі "трішки" не дали нам зіграти. Я не знаю, що буде наступного року, але ця група була дуже сильною. Вважаю, що ми досягли доброго результату, адже в кожного опонента є чимало хлопців, які через рік-два вже точно матимуть ігрову практику в національних збірних своїх країн.
Наступного року гратимуть хлопці 2007 року народження. Для них це буде остання нагода зіграти на чемпіонаті світу U-20. Побачимо, яку команду ми зможемо зібрати.
Цього року нам не вистачило десь трьох-чотирьох наших хокеїстів 2006 року народження. В Україні за останні 10–15 років саме 2006 рік вважався найсильнішим, наймасовішим. По всій Україні набір був дуже великий. Звичайно, хотілося, щоб команда це підтвердила ще кращим результатом. Але ж бачите – дуже багато факторів вплинуло на формування складу: травми, паперові питання, які ніяк не вирішити.
Ще раз хочу сказати, що, я вважаю, наша команда виступила гідно.
– Гріх не запитати у вас про гру голкіперів. Про Левшина ви вже сказали, а як вам Бойко?
– Назар останню гру провів чудово. Він виручив, він добре влився. Трохи важко йому було — і в клубі грає нерегулярно, і чемпіонат світу розпочинав другим номером. Але Бойко закрив позицію, ми виграли гру, тож можна вважати, що все спрацювало.
– Наостанок давайте поговоримо і про матчі національної збірної. Три перемоги над Румунією – хоча склад, якщо порівнювати з травневим ЧС, був не зовсім основний. Жеребко із Сокола забив у 17 років, ігровий час отримали й інші гравці з чемпіонату України.
– Мав діалог з Олегом Шафаренком (наставник Сокола, помічник Дмитра Христича – прим.), то зараз намагаються переглянути велику кількість кандидатів до збірної.
Звичайно, всім подобається, що ми виграли всі три гри з румунами – це дуже непоганий результат. Але головне – передивитися хлопців. Треба чекати чемпіонат світу, дивитися, хто зможе приїхати на світову першість, хто в якій формі буде. Тому важливо переглянути якомога більше гравців.
Дуже круто, що молоді хлопці забивають і грають – той же Жеребко. Це великий плюс. Це показує і роботу тренерів: не лише за кордоном, а й в Україні молоді хокеїсти також прогресують і зростають.
