За крок до фіналу: вісім думок про виступ збірної України U-19 на Євро

Збірна України U-19 дійшла до півфіналу чемпіонату Європи. Поки це найвище досягнення серед українських збірних цього літа, адже U-17 та національна команди на своїх турнірах не подолали груповий етап, а олімпійська програла стартовий матч посередньому Іраку, чим понизила шанси на вихід із групи.

Колектив Дмитра Михайленка натомість упродовж Євро зіграв внічию з Північною Ірландією та Норвегією, обіграв Італію (хоч і резервний склад, але є позитивний результат), а в півфіналі мінімально поступився Франції. У матчах із грандами "синьо-жовті" показали пристойну гру із небезпечними моментами біля воріт суперників та без особливих помилок в обороні.

Українські футболісти також отримали путівку на чемпіонат світу U-20, що відбудеться наступного року в Чилі. Це означає, що покоління гравців 2005-2006 років народження збереться ще раз. У майбутньому в тренера буде можливість попрацювати над недоліками, а щодо виступу українців на чемпіонаті Європи є кілька підсумкових тез.

Дмитро Михайленко

1. Відсутність комбінаційної гри в атаці

Збірна U-19 дуже організовано зіграла в захисті. Усі гравці розташовувалися компактно, майже не даючи простору суперникам. Проте при виходах в атаку награних комбінацій по суті не було. Звісно, на рівні юнацьких збірних вимагати чимало домашніх заготовок важко, але помітно, що більшість моментів створювалося через індивідуальні дії футболістів. Власне, голи української збірної — це результати помилок суперників та технічних умінь окремих гравців.

Наші виходи з оборони зводилися до передач флангових захисників Тараса Михавка та Олексія Гусєва на вінгерів. Ще брали ініціативу у свої ноги правий півзахисник Геннадій Синчук, центрхави Рамік Гаджиєв і Данило Кревсун. Очевидно, що в тактичному аспекті ще потрібно додавати, адже ж тепер усі наші вікові збірні прагнуть грати в розумний футбол.

Данило Кревсун

2. Слабка реалізація

Для виходу в півфінал Україні вистачило всього трьох голів, забитих у переможному матчі з італійцями. Як показує статистика, моментів у "синьо-жовтих" було куди більше: з Італією та Північною Ірландією завдали по 10 ударів у площину воріт, а з Норвегією та Францією мали по два дуже небезпечних шанси.

Особливо поганою була реалізація в поєдинку з ірландцями, бо ж українці повністю переважали суперника. Десь дався взнаки брак досвіду, десь не пощастило. Відтак матчі збірної України на турнір (за винятком гри з Італією) стали найменш результативними.

Рамік Гаджиєв

3. Відсутність резерву через травми й картки

Чимало проблем у команди було з лавою запасних. У першій грі через дискваліфікацію не брали участі Данило Кревсун та Матвій Пономаренко, у другій — травми вибили Геннадія Синчука та Миколу Огаркова, а півфінал грали без трьох основних футболістів, які перебрали жовтих карток.

Оптимальний склад Михайленко мав лише на матч з італійцями. У решті ігор проявлявся брак свіжих ніг, особливо поміж гравців атаки.

Варто врахувати, що заявка на турнір обмежена: 2—3 воротарі і 18 польових гравців. Тому кадрова ситуація стала однією із чинників втрати очок. Сам тренер на пресконференціях неодноразово згадував, що йому не вистачало відсутніх футболістів.

Основний склад на матч з Італією

4. Лідер атаки Пономаренко провів посередній турнір

Якщо говорити про персоналії, то в збірній U-19 лідером був нападник Динамо Матвій Пономаренко. Саме він став кращим бомбардиром еліт-раунду, забивши п’ять із восьми голів української команди. Втім, фінальну частину Євро форварду варто заносити в пасив.

По-перше, дві із чотирьох ігор Пономаренко пропустив через перебір жовтих карток. Фоли в його виконанні не були обов’язковими, навіть зважаючи на важливість поєдинків.

По-друге, до турніру нападник підійшов не в найкращій формі. Від "динамівця" чекали гостроти та фірмових дальніх ударів, але він забив лише гол із пенальті. З італійцями провів хороший поєдинок, а ось із норвежцями на полі був малопомітний, тому й відіграв 60 хвилин. Щоправда, конкуренти Матвія — Дмитро Богданов і Крістіан Шевченко — також не вразили.

Матвій Пономаренко

5. Провальні виходи на заміну від Крістіана Шевченка

Син легендарного Андрія Миколайовича був найбільш обговорюваною персоною, адже у швидкому темпі став українцем та одразу ж отримав виклик до збірної, маючи лишень 17 років. Шева-молодший — універсал, бо може зіграти на трьох позиціях в атаці. На турнірі він тішився роллю гравця заміни через наявність сильних конкурентів.

Тим не менш, Крістіан тричі з’являвся на поле (двічі на очах у батька). Проти Норвегії та Франції, коли українцям потрібно було забивати, йому довірили по пів години ігрового часу. В обох матчах Шевченко нічим не запам’ятався: не загострював, не мав моментів та програвав боротьбу. Все-таки футболісту ще бракувало досвіду на рівні U-19, адже чимало помилок виднілося в його діях.

Хоча варто додати, що натуралізація гравця не є зайвою. У 17 років ще важко показувати яскраву гру, якщо ти не Ламін Ямал. Але наявність англійської футбольної школи — це плюс, що може посприяти якісному зростанню в майбутньому.

Крістіан Шевченко

6. Бенефіс воротаря Владислава Крапивцова

Голкіпер уже "покійного" Дніпра-1 дебютував за юнацьку збірну в березні цього року. Тоді, виступаючи в еліт-раунді, за три матчі не пропустив жодного м’яча. Уже на фінальному етапі Євро зберіг ворота сухими у двох турах, а відтак п’ять поспіль матчів відстояв "на нуль".

За турнір Крапивцов пропустив тільки тричі, а зробив більше десяти сейвів. Дорікнути з натяжкою можна хіба за перший гол італійців. Також воротар уміє непогано грати ногами та має психологічну стійкість. Він показував надійність, стабільність і став ледь не найкращим гравцем команди. Зараз футболіст залишився без клубу, тому хтось може отримати хорошого виконавця у свої лави.

Владислав Крапивцов

7. Постійний пошук гравців

Із приходом тренера Михайленка посилилася робота скаутського відділу, який ретельно шукав футболістів у різних лігах та країнах. За попереднього наставника Олега Кузнєцова кістяк збірної був іншими й не без сумнівних персоналій. Тоді ж стався епічний скандал, коли тренер заявив, що не знав про гравця дортмундської Боруссії.

Селекція тривала аж до самого Євро: переглядали низку легіонерів, робили окремий збір для гравців, що виступають в Україні. Відтак Михайленко суттєво змінив обойму. За його каденції вперше запросили Кревсуна, Гаджиєва, Крапивцова й Синчука — саме ці гравці, наряду з "динамівцем" Олексієм Гусєвим, були найбільш помітні на полі. Про талант вінгера Синчука взагалі стали активно говорити у футбольних колах, адже на його рахунку найбільше гостроти та вдалих обіграшів. Михайленко відкрив нових гравців, які тепер мають рік до чемпіонату світу, щоби прогресувати у своїх клубах.

Геннадій Синчук

8. Виконане завдання

Цього літа в українців було багато надій та сподівань, адже чотири збірні пробилися на міжнародні форуми. Виступ дев’ятнацятирічних за результатом поки є найкращим. До слова, Україна це лише втретє в історії юнацьких чемпіонатів Європи вийшла до півфіналу.

"Подивіться, хто поруч із нами: це італійці, іспанці та французи. І ми були дуже близькими до того, щоб не програти Франції. Але я розумію, що треба багато працювати, гравці відчули рівень і стандарти, до яких треба рости", — зазначав Дмитро Михайленко після півфіналу.

Не можна не погодитися з тренером, що стояти в четвірці кращих команд Європи поруч із грандами — досить престижно. Ну і вишенькою на торті стало потрапляння на молодіжний ЧС, що ще раз нагадає про нашу державу на міжнародній арені.

"Синьо-жовті" після виходу на чемпіонат світу

Збірна U-19 на чемпіонаті Європи запам’яталася своїм бажанням грати у футбол. У всіх іграх, незважаючи на результат, українці показали грамотну гру в обороні та з бажанням бігли вперед.

За турнір команда ні разу відстояла відверто на відбій, а гравці намагалися просувати м’яча і створювати моменти. Такого налаштування десь не вистачило національній команді Сергія Реброва на Євро. Тепер чекаємо рік, щоби подивитися на підопічних Михайленка на чемпіонаті світу.

Дмитро Климчук