"У своїй власній лізі": останнє танго Мессі – несамовиті голи, але й смуток прощання
Ліонель Мессі грає вже 6-й чемпіонат світу в кар'єрі – і в чотирьох матчах забив 7 голів.
Форма 39-річного ветерана вражає, як і відданість збірної Аргентини своєму капітану.
Що його мотивує? Що змущує продовжувати попри вік?
Мессі піднявся на усі вершини футболу, і його останній Мундіаль вже не має турнірних цілей. Виглядає так, що це ідеальний спосіб сказати "дякую".
***
Взагалі якось абсурдно розповідати про нові подвиги Ліонеля Мессі у 2026 році.
У всього-бо є початок та кінець.
Незадовго до старту Мундіалю, після переможного спарингу з Ісландією, де Лео зробив ось цей пас, до нього підійшов здоровенний нападник суперників – ну викапаний вікінг із саг:
"Ви мене не пам'ятаєте?"
Ні. А мав би?
"Я син Ейдура Гудйонсена. Ви грали з моїм татом за Барселону, він якось брав мене малого на поле".
Чорт забирай, це ж коли було! Даніель народився у 2006-му, як Мессі вже вперше виграв Лігу чемпіонів. На фінал з Арсеналом, правда, виходили інші – він заліковував травму стегна, яке ледь не зламали костоломи з Челсі.
Як же вони тоді його били!
І як же ціпеніють суперники, коли Мессі пора збивати зараз, через 20 років.
На ЧС-2026 усе не так – це Лео має право наступити на суперника, і Тьєррі Анрі, що тоді був по іншу сторону барикад, обов'язково його захистить, мовляв, це ж не спеціально. Та й інші легенди тут як тут.
"Я стежу за Аргентиною суто заради Мессі. Він кидає виклик будь-якій логіці", – захоплюється Крістіан Вієрі.
"Завжди казав, що Лео не такий вже й поганий. Жартую. Для мене він найкращий гравець всіх часів", – сміється Міро Клозе.
"Він перевершив усіх в історії. Якщо хтось і гідний цього звання, то це Мессі. 39 років, боже мій! У 39 я вже 4 роки як завершив кар'єру і важив 120 кілограмів", – захоплено, як фанат-підліток, говорить Роналдо.
А тим часом Мессі бродить газонами Мундіалю пішки.
Проти Алжиру, приміром, він подолав 6,83 км, з яких 4,2 км – це не біг, а ходьба у темпі, в якому ваша мама з покупками повертається з магазину.
Якби це був хтось інший – його б знищили за цю гру, але це ж Лео, тому публіка наче загіпнотизована чекає на ще одне диво.
І що за публіка?!
Під палючим техаським сонцем заїжджого репортера зустрічають тисячі Мессі – немовлята Мессі, пенсіонерки Мессі, вагітні Мессі; Мессі-мотоциклісти і Мессі-ковбої у традиційних капелюхах, що теж одягнули цю футболку з номером "10".
А скільки Мессі позує на місці, де Гарві Лі Освальд вбив Джона Кеннеді? Це безумство!
І от він нарешті отримує право на штрафний, до воріт метрів 23-25 – і, здається, увесь Даллас усе розуміє.
Ба більше, і воротар Йорданії теж розуміє, тому не надто й старається.
Удар лівою – і м'яч там, де йому й належить бути.
Це ж Мессі.
І трибуни починають шоу. Усі тут розуміють, що це дійсно востаннє. Лео 39, і він так з нами прощається – щедро з його боку, але сумно все одно, ніби втрачаєш орієнтир, без якого вже не уявляєш себе.
***
20 років – це ж не жарти.
Покоління назад ми не знали сенсорних екранів, тільки-но переходили з CD на флешки, а на MTV без кінця крутили модну Неллі Фуртадо.
І вже тоді був Лео.
Спершу – у компанії Деку й Роналдіньйо; ненормальний дриблер, що проходив на фінтах половину поля.
Пізніше – фальшива дев'ятка, що приснилася Гвардіолі, і він серед ночі викликав Мессі, бо не міг терпіти до ранку – так сильно кортіло усе розповісти.
Пояснив – і вони знищили Реал.
А потім – билися з Мадридом в кожному матчі, і то були найкращі Ель Класіко, які тільки бачив світ.
І навіть згодом, коли Пепа вже не було, Лео разом з Суаресом та Неймаром утворили MSN, і проїхалися по Лізі чемпіонів таким атакувальним катком, якого ще не бачило ХХІ століття.
Це було так давно...
І навіть 2:8 від Баварії, коли та Барса стала розвалюватися, теж ніби з іншого життя.
Вже у 2022-му в Катарі Мессі вважався надто старим, щоб здобувати серйозні речі, проте Мундіаль залишався його останньою непідкореною вершиною, а в Аргентині якраз підросло покоління, яке вже не пам'ятало Марадону. Вони виросли на Лео і боготворили лише його.
Там, де не впорався жоден тренер, допоміг культ.
Хуліан, Енцо, Маккалістер навіть зараз, у статусі чемпіонів світу, щоматчу покидають поле, ніби вижаті, але неймовірно щасливі лимони.
"Його гріх порівнювати з іншими, Лео унікальний. Я сьогодні втратив дар мови. Ми маємо просто цінувати, що він народився аргентинцем", – ділиться емоціями Лісандро Мартінес.
Із друзів Лео в команді залишився один Отаменді. Всі інші – послідовники.
"Гном, це просто безумство!" – пише Анхель Ді Марія.
"Дякую, Макарон!" – відповідає йому Мессі.
Ех, а яке було покоління! Ігуаїн, Тевес, Агуеро, Маскерано, Банега. Стільки таланту – і стільки ж розчарувань.
Натомість сьогодні ніхто з Альбіселесте не виходить не покидає поле перед Мессі. Вони завжди за його спиною, як ще одна банда з його рідного Росаріо. Мабуть, востаннє такий статус на ЧС мав ще Марадона у 1994-му.
***
"Все, що я зараз переживаю, це бонус. Мені пощастило здійснити всі свої мрії або навіть більше, ніж я мріяв, як у професійному, так і в особистому плані.
Зараз я просто насолоджуюся цим, будучи частиною чудової команди, почуваюся добре та можу отримувати задоволення на полі. Це набагато більше, ніж я міг уявити собі в дитинстві", – зізнається Лео.
Ще б пак.
Дитина з нестачею гормону росту – це приречений інвалід у бідних країнах, де уряди дбають про свою кишеню, а не добробут людей.
Футбол врятував Мессі життя – дав славу, гроші; переконав його перше кохання Антонеллу, що саме з Лео її майбутнє, а не тим високим ефектним брюнетом.
У Росаріо, за адресою Лавельєха, 400, є графіті:
"З іншої галактики, але з мого району".
Це тут він народився.
"Ми знали, що він великий талант. Але хто б міг подумати, що хлопчик, який грався з безпритульними дітьми на спортивному майданчику, одного дня стане найкращим футболістом у світі?" – запитує 69-річний сусід родини Мессі Карлос.
Зараз той майданчик – культове місцем яке прикрашають мурали художників з цілого світу.
Ще одне величне зображення Лео виконане на стінах його школи, де журнали з оцінками Мессі зберігають, як реліквію.
"Дитина була як дитина. Єдине, що дуже скромний, тихий. Так само, як і зараз – він був такий усе своє життя", – каже перша вчителька Сусана Араус.
Вона пригадує, що в часи Лео діти ганяли м'яча на кожному кроці, але зараз вже ні – комп'ютерні ігри тіснять футбол навіть там, де, здавалося б, йому нічого не загрожує.
І ще Араус знала Селію – бабусю Мессі, якій той присвячує усі свої голи.
Жест, який давно вивчила планета – вказівні пальці підняті догори.
"Він справді дуже хороший хлопець. Я завжди казав Хорхе, що у нього в руках золото", – каже сусідський пекар Себастьян Муруа. "А сьогодні, коли ви бачите тут дивну машину, схожу на космічний корабель, то за тонованими вікнами завжди або Лео, або хтось із родини. Я їх з цим справді вітаю. Вони вибралися".
Під час ЧС-2026 оригінальних футболок Альбіселесте з "10-м" номером у Росаріо давно не лишилось, тож процвітає ринок підробок. В Байресі – теж.
І коли якась дурепа з телебачення заради хайпу ляпнула, що у Лео помер батько...
Насправді її кар'єрі кінець.
Хорхе Мессі дійсно в лікарні, і Лео розплакався після хет-трику Алжиру якраз через його важкий стан. Це складний момент для кожного сина, а тут ще й зв'язок який! У 2000-му вони удвох переїхали до Іспанії з надією на ліки, удвох переконували Барсу.
Це старий Хорхе злякав Карлеса Решака переїздом до Реала – і той підписав легендарний вже контракт на серветці. Приватний колекціонер придбав її у травні 2024-го за 965 тисяч доларів.
Ну, а сам Мессі вже офіційно мільярдер.
Гроші – неминучий супутник успіху.
***
І, якщо вже чесно, хто б здивувався, якби він дивився цей Мундіаль з трибун в компанії якогось Інфантіно?
Мессі ще у 2022-му "пройшов футбол", вигравши чемпіонат світу після того, як йому підкорилися Копа Америка, Ліга чемпіонів та все інше, де він коли-небудь приймав участь. Нічого не залишив.
Ба більше, у новорічному вітанні для фанів він ані словом не обмовився щодо ЧС.
Лео-бо теж розуміє: у всього є початок та кінець.
Він пішов на ризик, коли скинув трохи ваги й набрав форму, яку тільки зміг, щоб зараз...
"Із п'яти найкращих гравців чемпіонату троє грають в атаці французів – це Мбаппе, Олізе й Дембеле. Інші двоє – це Голанд і Ямаль. Мессі я не рахую, він перебуває у своїй власній лізі", – декламує Златан Ібрагімович.
Об'єктивно десь так воно і є.
Поки решта б'ється на полях США за спадщину – і навіть 41-річний Роналду, який досі не вигравав Мундіалі, то на історію Лео ці результати вже ніяк не вплинуть. Всі глави у його книзі написані.
Хто був готовий визнати Мессі найкращим – той визнав ще в Катарі, а хто ні – того і перемога на ЧС-2050 не переконає.
Трофей? Ні-ні, він надто швидко втомлюється, щоб бити молодих топів.
Мета Лео вже не перегони, а красиве "дякую" наприкінці шляху. Потішити наостанок усіх цих вагітних Мессі, немовлят Мессі, неформалів Мессі; лисих та пузатих Мессі, що тут же рятуються пивом від глобального потепління.
Ну, а Ліонель Скалоні – його перший у цьому помічник:
"Люди, що дивляться футбол, хочуть його бачити. Це далеко не тільки аргентинці. Окрім результату, вони просто ним насолоджуються. Те, що він передає світу, неймовірно".
Тому-то вся гра Аргентини одноманітна і націлена строго на те, щоб у якийсь момент пішохід Мессі отримав м'яч між лініями, і його ноги ще раз зарухалися в темпі чи то барабанного дробу, чи крил колібрі.
І щоб пробив коронний удар з лінії штрафного.
Їх зовсім мало у нього лишилось, але як там у Кітса? Прекрасне – це радість навіки, воно не зникає в ніщо.
Мессі завершує, але його гра все одно з нами, хто її бачив. І ми обов'язково розкажемо про неї дітям, а як пощастить – то й внукам, які нам не повірять. Хет-трик на ЧС в 39 років? 91 гол за рік? Все, бабусю, діду більше не наливати! А ми на те лише хитро посміхнемося та й підемо собі по справах.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії