Судакову варто вивчати наступний хіт Вакарчука. 4 висновки з матчу Болонья – Шахтар
Донецький Шахтар зіграв унічию в поєдинку 1 туру основного раунду Ліги чемпіонів з італійською Болоньєю. Команда Маріно Пушича провела матч на виїзді, а також не реалізувала 11-метровий штрафний удар.
Чемпіон традиційно підбиває підсумки гри за участі української команди у звичному для читачів форматі. Чому "помаранчево-чорні" можуть занести собі матч у актив? Які футболісти команди по завершенні гри заслуговують на окрему розмову та до чого тут національна збірна України? Про все це, а також багато іншого — в наших роздумах, присвячених матчу в найпрестижнішому європейському клубному турнірі.
"Гірники" готові до єврокубків
Перед матчем тренерський штаб Шахтаря мусив впоратися не з одним завданням, направленим на стабілізацію гру команди. "Помаранчево-чорні" з початку сезону не змогли переконати навіть в УПЛ, не кажучи вже про перспективи на значно більш високому рівні, де протидія суперників не рівнозначна майже будь-якому колективу з чемпіонату України.
Втім, побоювання скептиків не справдилися. Шахтар постав суцільним механізмом та єдиною командою, в якій кожен знає та розуміє своє місце на полі. Відтак, чи не головною чеснотою українського клубу в протистоянні з Болоньєю була відчутна ігрова дисципліна. Як у обороні, так і в атаці "гірники" взяли на озброєння принцип мобільності, за рахунок якого позбавили суперника левової частки його ігрових козирів. Разом з тим, Шахтар не був беззубим і в атаці. Український клуб награв на забитий м’яч. Все це говорить про здатність команди виконувати складні завдання й у головному єврокубку.
На замітку Реброву: "помаранчево-чорний" центр поля не програв провідному клубу італійської Серії А
Однією з головних проблем збірної України в останніх матчах був дисбаланс та відвертий дефіцит ідей у центрі поля. В іграх з посередніми Албанією та Чехією "синьо-жовті" під орудою Сергія Реброва перетворилися на таку ж "сіру" команду. Микола Шапаренко та Георгій Судаков знову не виглядали яскравими футболістами, здатними вести гру, Володимир Бражко й Тарас Степаненко не встигали не тільки підтримувати атаки, а й бодай нівелювати зусилля суперника на своєму плацдармі. Олександр Зінченко додав команді порядку, але виглядав на полі самотнім воїном, а Руслан Малиновський вкотре розчарував.
На фоні відвертої кризи в збірній на ключовому в сучасному футболі плацдармі зусилля Пушича зі створення ефективного трикутника з гравців із українським паспортом гідні підвищеної уваги. І якщо можливості Судакова Реброву давно відомі, то вірогідне запрошення в першу команду країни Дмитра Криськіва та Артема Бондаренка наразі виглядає все більш реалістичним сценарієм.
Судаков втратив шанс нагадати про себе "великим" клубам
Чи не за всіма оцінками провідних статистичних ресурсів центральний півзахисник Шахтаря Георгій Судаков був найгіршим футболістом у складі обох команд. І справа не тільки в нереалізованому гравцем у ворота суперника ударі з "точки". У вирішальні моменти важливого матчу Судаков не зміг проявити здібності лідера. І – не вперше, і – не тільки на клубному рівні.
По завершенні проваленого хавбеком так само, як і вчорашній матч, Євро-2024, Судаков недвозначно натякав про бажання піти з Шахтаря, використовуючи як нагадування керівництву клубу відому пісню гурту Океану Ельзу в соціальній мережі. Та, схоже, футболіст так сконцентрувався на думці про те, що його от-от "відпустять", що "забув" про необхідність відповідати високим вимогам роботи професіонала, який у його віці ще й має невпинно прогресувати. Старт сезону-2024/25 у виконанні Судакова – точно не на користь амбіціям півзахисника. Які все більш наполегливо починають виглядати завищеними.
1 бал на виїзді – гарний результат з точки зору турнірної стратегії
Шахтар провів перший з 4 матчів із найбільш "зручними" для здобуття залікових балів суперниками й перший у турнірі загалом. Попереду — "домашні" зустрічі зі швейцарським Янг Бойз та французьким Брестом, а також виїзне протистояння з нідерландським ПСВ. Провів упевнено, претендуючи на перемогу, й перевершивши сподівання багатьох скептиків.
Мирова з Болоньєю виглядає стратегічно важливим позитивним результатом одразу з кількох причин. Один бал із клубом з провідного європейського чемпіонату – важливий здобуток сам по собі, а іще важливіший – з точки зору не надто впевненого початку сезону в принципі. Пушич зумів послабити тиск не тільки на себе, а й на команду загалом. До того ж, за останні роки Шахтар привчив до несподіваних результатів у своїх матчах в ЛЧ. І якщо у попередні роки "гірники" відбирали очки в Барселони, Реала чи Інтера, то чому б не замахнутися на повторення приємних результатів й у турнірі з оновленим форматом?