Гуцуляк вириває для Полісся перемогу, Костюка виручає молодь. Підсумки 16 туру УПЛ
Ну що, погляньмо на таблицю в тому вигляді, в якому вона пробуде рекордно довго. Кліматичний фактор диктує умови, через які зимова "пауза" в Україні довша, ніж літнє міжсезоння. Наступного разу будь-які зміни в цій таблиці відбудуться тільки у двадцятих числах лютого.
Матч туру
Гру Полісся і Карпат очікували з великим нетерпінням. Найважчий сезон львівського клубу в контексті виїзду до Житомира не означав нічого: Карпати за Лупашка вміють нав'язувати боротьбу сильним, 3:3 з Динамо і Шахтарем тому підтвердження. Плюс до цього у Полісся Андрієвський відбував дискваліфікацію, Велетень вилетів на чотири місяці з травмою.
Але Ротань не опинився б у Поліссі, якби не вмів вибиратися з таких ситуацій. Брагару, який грає на позиції "десятки" – сильний хід навіть безвідносно травм. Відсутність Андрієвського дозволила стати основним його багаторічному напарнику по Динамо Шепелєву, а Велетня – Гуцуляку, який взагалі-то один із найкращих гравців збірної України. І подібний атакувальний потенціал дозволив Карпати на старті зім'яти.
Гайдучик, який теж конкурує за кожну хвилину з Філіпповим, дуже вивіреним ударом головою відкрив рахунок. Брагару навіть мав дві спроби забити по ходу однієї атаки, так багато моментів для нього створили партнери. Гуцуляк теж без голу не пішов, і це було максимально очікувано: Олексій один із найстабільніших гравців усієї ліги. Карпати, з їхньою дуже наївною обороною, тремтіли.
При цьому львів'яни повернутися в гру змогли. Чому? Сергій Кравченко, який на час дискваліфікації Ротаня замінює його на інтерв'ю, пов'язав це з тим, що рахунок 3:0 не протримався і п'яти хвилин. Але це не применшує заслуг гостей: "леви" відповідають своєму прізвиську і б'ються до кінця.
Можливо, Михайличенку забракло техніки, щоб вчасно винести м'яч з лінії воріт замість автоголу, але і це, і гол Краснопіра були наслідком атак великими силами, яких Лупашко не соромиться ні з ким. Карпати змусили набагато краще укомплектованого суперника викластися на повну: на останніх хвилинах цього року і Гуцуляк дивом уникнув травми, коли на нього у власному карному майданчику (!) влетів Бабогло.
І тим не менше. Будь-якого тренера оцінюють не за одним і навіть не за трьома матчами, і саме тому про Лупашка йдуть інсайди, що вже взимку з "левами" працюватиме не він. Дев'яте місце в Українській Прем'єр-лізі критично дисонує з амбіціями львівського клубу і досягненнями минулого сезону.
Безпросперний ЛНЗ > Безбудківська Зоря
Стандартна історія, коли матч інтригує присутністю двох героїв- суперників, умовним "Мессі проти Роналду", але матч у Черкасах інтригував якраз їхньою відсутністю.
Оба і Будківський – дві, мабуть, головні зірки сезону за межами Шахтаря і найнесподіваніші герої в топі головних зірок. Обидва неймовірно важливі для команд, через обох будується атакувальна гра як така, і обох у турі перед зимовою відпусткою не було.
Будківський за перше коло схопив чотири жовті, він дуже багато бореться з суперниками – ну а з Проспером взагалі сталася анекдотична ситуація. За демонстрацію арбітру середнього пальця в матчі з Карпатами він отримав дискваліфікацію... а потім виправдовувався, що в Нігерії це означає одиницю!
Так чи інакше, а обидві команди зіграли без лідерів. І до такої ситуації ЛНЗ, як мінімум, зорієнтувався краще. Він віддав Зорі м'яч (70% володіння), у вирішальний момент розкрив його оборону контратакою (просто погляньте на розрізний пас Танковського!), реалізував стандарт (там і Сапутін помилився на виході) і довів гру до перемоги.
У 17 турах сезону у ЛНЗ 11 перемог – і ще тримаємо в голові чвертьфінал Кубку, де і суперників з УПЛ залишилося всього два. Феноменальний прогрес, якщо враховувати, що за весь минулий сезон набралося тільки сім, а в Кубку вилетіли від сумської Вікторії. Пономарьов показав, що і без Проспера може досягати результату: він у найкоротші терміни поставив "бетон" в обороні, а попереду і без нігерійця є кому себе проявити. Зоря, за всієї поваги до Скрипника, виглядає саме що командою Будківського.
Фаал іде на зимівлю одним із найкращих бомбардирів
До речі, за відсутності обох зірок їх у бомбардирських перегонах наздогнав бомбардир з аутсайдера. Бабукарр Фаал на засніженому полі оформив дубль у ворота Полтави та вирвав для Руха чергову перемогу. Цікаво, що дві найуспішніші команди останніх місяців – колишня і нинішня команди Віталія Пономарьова. Якщо ЛНЗ виграв п'ять останніх матчів, то Рух чотири – непогано для команди, яка набрала сім очок у перших 12 турах!
Але якщо Рух загалом після відходу тренера в кращому разі тримає рівень, то конкретно Фаал розкрився вже за нового фахівця, Федика – Пономарьов не довіряв гамбійцю. Він взагалі вважав за краще випускати в основі по 11 українців, що дуже сильно контрастує з його успіхами в ЛНЗ, одному з найбільш "легіонерських" клубів України. Але це той випадок, коли розставання пішло на користь обом сторонам: Фаал розкрився як дуже різкий і різноманітний нападник.
Костюк продовжує пробувати молодь
Гранди нарешті синхронно здобули впевнені "нудні" перемоги, отримавши перевагу на самому початку. Костюк продовжує робити те, що вміє найкраще: довіряти молоді. Пономаренко зіграв під його керівництвом десятки матчів, отримав шанс в основі – і забив переможний, на русі розібравшись із захистом Вереса.
Ще в четвер виходив Захарченко, Яцика вже й важкувато сприймати як юніора, але за Шовковського мало грав і він. Гра, при цьому, дуже примітивна, лонгбол за лонгболом – але навіть якщо Костюк не залишиться головним тренером на січень, він може принести користь наступним тренерам Динамо. Ярмоленко, який поклав третій м'яч на правах з відривом головної зірки команди, сам колись був "хлопчиком зі 130-го кілометра", вихід якого на поле викликав подив.
Ротація – стиль Турана
У четвер Шахтар обіграв мальтійський Хамрун Спартанс, а в неділю розгромив Епіцентр. Знаєте, скільки гравців вийшли в стартовому складі на обидві гри? Два! І одного з них точно не назвати незамінним.
Тільки Кирило Фесюн, який став виходити через травму Різника, і Педрінью зіграли цього тижня двічі. При цьому жоден зі складів не виглядав слабким: просто у "гірників" якась нескінченна лава запасних. В одній команді грає Марлон Гомес, а в іншій Бондаренко, в одній Мейрелліш, а в іншій Еліас, в одній Конопля, а в іншій Вінісіус – і обидві мають дуже, дуже сильний вигляд. Не кажучи про те, що і на заміни завжди виходять дуже сильні "джокери".
Така глибина складу і робить Шахтар явним фаворитом чемпіонату.
Гол туру
Металіст 1925 обіграв на виїзді Оболонь, і В'ячеслав Чурко забив прекрасним ударом у дотик після розіграшу штрафного.
