Той, що не шкодував себе та інших: яким гравцем був скандальний довгожитель-забіяка Пепе
Грати в футбол на елітному професійному рівні до 41 року — неабияке досягнення. Саме такою звитягою назавжди запам'ятається Кеплер Лаверан Ліма Феррейра, який не покидав гру мільйонів до останнього часу.
Історія Пепе – це історія про елітного спортсмена, абсолютно топового захисника, неймовірних розмірів харизму, багато титулів, успіхів і провалів, неоднозначні і навіть противні моменти.
Але це також, у великій мірі, історія про футбольного довгожителя, який не просто грав до 41 року, але й робив це на топ-рівні, в основі команд з топ-задачами, на позиції, що вимагає величезних фізичних зусиль.
Данило Моісеєнков розповідає про людину футболу, яка в спорті №1 взяла за правило грати до останнього завжди й усюди, а Чемпіон віддає данину легенді, що прославилася завдяки не завжди гарним вчинкам на полі.
Пепе — це людина, життя якої містить в собі стільки всього, що про нього можна писати книгу. У нього можна брати інтерв’ю хоч кожного місяця, і завжди буде щось нове і цікаве. Його карʼєра розтягнулася в часі на три десятиліття і завжди мала моменти тріумфів і поразок.
Для деяких людей досягнення 40-річного віку є не те що критичним, а таким, до якого багато хто не готовий — далеко не всі можуть спокійно подивитися в дзеркало і сказати "я постарів". Поставити під сумнів власні погляди, припустити, що не всі мрії здійснилися, або краще усвідомити інші фактори, які ігнорувалися в минулому.
Це неприємний процес, через який доводиться проходити. Однак є тип людей, які, здається, мають до нього імунітет. Замість того, щоб залишити цей самоаналіз на певну дату, вони роблять це потроху протягом багатьох років.
Все для того, щоб, коли настане момент істини, вони могли продовжувати жити так, ніби нічого не сталося. Пепе, який був одним з найкращих захисників чемпіонату Європи-2024 у свої 41, належить до тієї групи людей, для яких вік — це лише цифра.
Клубна карʼєра
Пепе народився в Бразилії та був названий батьком Кеплер Лаверан на честь вчених Йоганнеса Кеплера та Шарля Луїса Альфонса Лаверана. Він почав грати у футбол у місцевому Корінтіанс Алагоано. У віці 18 років разом з товаришем по команді Езекіасом переїхав до Португалії, щоб підписати контракт з Марітіму з Мадейри, провівши переважну частину свого першого сезону в команді "Б".
Після підвищення до основного складу на сезон-2002/03, під керівництвом Анатолія Бишовця, Пепе майже не пропускав матчі, граючи на кількох позиціях, в тому числі в опорній зоні — далі йому це знадобиться.
Під час передсезонної підготовки 2002/03 Пепе отримав дозвіл тренуватися зі Спортингом протягом двох тижнів, після чого можна було б вести переговори про його трансфер. Однак жоден з клубів не зміг домовитися про фінансові умови, і переговори зірвалися, гравець повернувся, і допоміг Марітіму посісти шосте місце в наступній кампанії та кваліфікуватися до Кубка УЄФА.
У травні 2004 року Пепе підписав контракт з Порту – незадовго до того, як команда Жозе Моурінью виграла Лігу чемпіонів.
У своєму першому сезоні під керівництвом Віктора Фернандеса, Пепе здебільшого був у ротації та сидів під ветеранами Педро Емануелем, Хорхе Костою, а також універсальним захисником Рікардо Костою.
Однак наступного року він провів проривний сезон, зарекомендувавши себе як один з найкращих захисників Португалії: новий тренер Ко Адріансе часто грав за схемою 3-4-3, де гравець часто виходив на поле як єдиний природний ЦЗ. Зрештою, Порту виграв чемпіонат і Кубок Португалії.
10 липня 2007 року Реал підписав з Пепе п'ятирічний контракт, заплативши Порту 30 мільйонів євро. Наприкінці 2008-го Пепе побився на тренуванні з Хав'єром Бальбоа – португальця у підсумку викликали на наступний матч Реала, а от вінгера ні.
Протягом кампанії-2008/09 Пепе постійно переслідували травми. 21 квітня 2009 року він також став учасником, так би мовити, інциденту, з Хав'єром Каскеро з Гетафе. За рахунку 2:2, коли до кінця гри залишалося лише кілька хвилин, він збив півзахисника у штрафному майданчику, а потім двічі вдарив Каскеро ногою, один раз по гомілці і один раз по попереку, коли той вже був на газоні.
Коли його відтягували від Каскеро, він також ткнув його головою в газон і кілька разів штовхнув його. У подальшій сутичці він також вдарив в обличчя іншого гравця суперника, Хуана Анхеля Альбіна, і врешті-решт отримав 10-матчеву дискваліфікацію, яка фактично завершила його сезон.
Через 10 років Каскеро згадував ту історію та розповідав, що Пепе так і не вибачився перед ним.
"Кожен робить зі своїм життям те, що хоче. Для мене, якби він сказав мені наодинці: "Слухай, вибач, я втратив контроль", – все було б окей. Я можу зрозуміти, що на полі, в момент розчарування, хтось втрачає самовладання і б'є все, що потрапляє під руку. Але потім серцебиття падає, а ми ж люди, колеги, ти вибачаєшся і все. Це потворний, поганий вчинок професіонала проти колеги-професіонала".
У сезоні-2009/10 Пепе повернувся, й відвоював собі місце в стартовому складі. 4 жовтня 2009-го він забив свій перший гол у чемпіонаті у ворота Севільї на "Рамон Санчес Пісхуан", реалізувавши вихід віч-на-віч передачу Гуті. Однак 12 грудня, під час матчу на "Местальї" проти Валенсії (перемога 3:2), він незграбно приземлився після підкату, й був винесений з поля на ношах на останніх хвилинах першого тайму.
Пізніше стало відомо, що Кеплер розірвав передню хрестоподібну зв'язку правого коліна. Пепе пропустив решту сезону, що поставило під загрозу його шанси потрапити на чемпіонат світу-2010. Втім, Пепе встиг відновитися прямо перед мундіалем, і у підсумку був гравцем старту збірної Португалії.
У сезоні-2010/11 до мадридського Реалу приєдналися Рікарду Карвалью та Жозе Моурінью, а Пепе утворив з Карвалью одну з найефективніших пар захисників у Ла Лізі.
2 жовтня 2010 року газета Diario AS повідомляла, що Пепе готовий покинути мадридський клуб вільним агентом. За даними газети, коли він підписав контракт з Реалом у 2007-му, то пожертвував частиною своєї зарплати, щоб заплатити величезну трансферну суму – це зробило його одним з найменш оплачуваних гравців у клубі, Пепе заробляв 1.8 мільйони на рік.
Однак після виснажливих переговорів Пепе все ж таки підписав новий контракт до 2015 року. Кінець того сезону Кеплер провів на позиції опорника, адже у команди було немало травм, і якості португальця були дуже потрібні для балансу системи Моурінью.
Тоді Реал зустрічався з Барселоною чотири рази менш ніж за місяць. 27 квітня 2011 року в першому матчі півфіналу Ліги чемпіонів він був вилучений за суперечливий фол проти Дані Алвеса, що призвело до домашньої поразки з рахунком 0:2, хоча до цього на табло були нулі.
Алвес піддався жорсткій критиці за симуляцію, а в Реалі казали, що бразилець сильно перебільшував свій біль. З критикою дій Алвеса виступили багато відомих футбольних людей, серед інших — Ріо Фердинанд та Майкл Оуен.
Наступного дня УЄФА відкрив дисциплінарні справи проти обох клубів за низку інцидентів під час матчу. Вердикт був оголошений через вісім днів: червона картка залишилася в силі, а Пепе отримав одноматчеву дискваліфікацію.
Пік карʼєри
12 липня 2011 року Пепе знову продовжив контракт з "Реалом" до кінця сезону-2015/16.
У першому матчі чвертьфіналу Кубку Короля проти Барселони 18 січня 2012 року він наступив на руку Ліонелю Мессі, який лежав на землі після фолу. Справа у тому, що в минулих матчах між цими командами аргентинець неодноразово відзначався неспортивною поведінкою – наприклад, навмисно із силою бив мʼячем у трибуни "Сантьяго Бернабеу", потрапивши у вболівальника похилого віку.
Інцидент викликав різку критику з боку іспанських ЗМІ, які також відзначили його жорстку гру з Сеском Фабрегасом під час домашньої поразки 1:2, але він наполягав на тому, що інцидент, якого не бачив арбітр, був "ненавмисним". 23 січня Королівська федерація футболу Іспанії зняла з нього усі звинувачення.
21 березня 2012 року Пепе став учасником ще одного серйозного інциденту: після виїзної нічиєї з Вільярреалом (1:1), в якій він був вилучений, а Реал закінчив матч удев'ятьох, він зіткнувся в роздягальні з арбітром Хосе Луїсом Парадасом Ромеро, сказавши: "Який же ти негідник!". Через два дні він був дискваліфікований на два матчі.
У сезоні-2011/12 Пепе сформував легендарну пару центральних захисників із Серхіо Рамосом. У тій кампанії він зіграв 29 матчів у Ла Лізі та 45 матчів у всіх турнірах, а Реал здобув свій 32-й чемпіонський титул – та сама "Ла Ліга рекордів", коли мадридці набрали 100 очок і забили неймовірні 121 гол.
Однак не дивлячись на загалом стабільну й надійну гру, в Лізі чемпіонів Пепе відзначався занадто ризикованою манерою, яка призводила в тому числі й до пенальті у ворота його команди.
19 серпня 2012 року в матчі-відкритті чемпіонату проти Валенсії Пепе зіткнувся з воротарем Реала Ікером Касільясом у епізоді, що призвів до того, що гості зрівняли рахунок 1:1 (остаточний результат). Згодом він був доставлений в лікарню для обстеження, а наступного дня отримав виписку.
В тому ж сезоні Пепе поступився своїм місцем у старті молодому Рафаелю Варану, який показував неймовірну гру попри свій вік. Проте в багатьох матчах грав усе ще Пепе, в тому числі в зустрічі з Дортмундом, яка закінчилася поразкою 1:4 – один з найгірших матчів Пепе за всю карʼєру. Португалець тоді був немов пʼяний, і дуже багато помилявся.
У фіналі Кубку Короля-2013 він з лави запасних потрапив у бійку з головним тренером Атлетико Дієго Сімеоне – матч проходив на "Бернабеу", і закінчився сенсаційною поразкою Реала у додатковий час.
У сезоні-2013/14, вже під керівництвом Карло Анчелотті, Пепе повернувся до старту, хоча після прориву Варана, ротації стало більше, ніж раніше.
Анчелотті тоді говорив про його важливість: "З ним ми відчуваємо себе більш впевнено. Він дає нам впевненість, індивідуальність і допомагає іншим гравцям, він дуже важливий для них".
У підсумку та кампанія закінчилася величезним тріумфом – Десімою. Пепе на шляху до 10-ї перемоги в Лізі чемпіонів зіграв 11 матчів, у тому числі був його легендарний перформанс проти Баварії, коли Кеплер разом з Рамосом часто не давали мюнхенцям навіть наблизитися до воріт Ікера Касільяса – як підсумок, 1:0 вдома й 4:0 на виїзді.
У сезоні-2015/16 Пепе зіграв 9 матчів у Лізі чемпіонів і 31 матч у всіх інших змаганнях, і був усе ще доволі важливою частиною команди, що виграла головний європейський титул. У тому числі Кеплер грав у старті в фіналі проти Атлетико, й відзначився фолом на Фернандо Торресі, що призвів до пенальті у ворота Реала, який не реалізував Грізманн.
Останній рік Пепе в клубі був переповнений травмами, в якому він вийшов на поле всього 13 разів. Варан остаточно став залізно основним гравцем, а Реал Зінедіна Зідана виграв другу поспіль Лігу чемпіонів і забрав Ла Лігу.
Відʼїзд з Іспанії
Влітку 2017 у Пепе закінчувався контракт з Мадридом, і клуб, відповідаючи своїй політиці щодо вікових футболістів, запропонував йому продовження на один рік – португалець та його горезвісний агент Жорже Мендеш вимагали два сезони й не менше, шантажуючи "бланкос" тим, що мають вигідні топ-пропозиції.
Однак Реал при Флорентіно Пересі не є тим, хто ведеться на шантаж агентів, тим паче таких, як Мендеш. Тож Пепе пішов, і ніякої топ-пропозиції Мендеш йому не знайшов – захисник продовжив карʼєру в… Бешикташі.
У Туреччині він надовго не затримався – пограв півтора роки й розірвав контракт за обопільною згодою 17 грудня 2018-го. Ось так воно – йти за думками Мендеша.
Відступаючи від теми, зараз на цьому шляху знаходиться наш Андрій Лунін, який теж може піти безкоштовно з Реала наступного літа, й уже кілька місяців за указкою Мендеша не підписує новий контракт, який був погоджений ще у травні.
Повернення до Порту
8 січня 2019 року Пепе повернувся до Порту після більш ніж десятирічної перерви, підписавши контракт на два з половиною роки. Через тиждень він зіграв свою першу гру за "драконів" з 2007 року, вигравши 2:1 на виїзді у Лейшоеша.
Хоча його команда завершила сезон-2018/19 на другому місці в чемпіонаті та програла фінал Кубка по пенальті Спортингу, "дракони" виграли обидва турніри вже у сезоні-2019/20.
Після відходу Данілу Перейри до Парі Сен-Жермен Пепе був призначений капітаном клубу 12 жовтня 2020 року. Наступного місяця він продовжив свій контракт до 2023-го, а потім і до літа 2024-го.
25 жовтня 2023-го, у віці 40 років і 241 день, Пепе став найстаршим польовим гравцем, який коли-небудь грав у Лізі чемпіонів, перемігши на виїзді Антверпен з рахунком 4:1 на груповому етапі, побивши рекорд, який раніше належав Алессандро Костакурті протягом 17 років.
7 листопада Пепе забив другий гол у ворота Антверпена, ставши у віці 40 років і 254 дні найстаршим бомбардиром в історії Ліги чемпіонів, побивши рекорд, який раніше належав Манфреду Бургсмюллеру в 1988 році.
13 грудня Пепе вийшов у старті і забив гол у перемозі над донецьким Шахтарем у Лізі чемпіонів з рахунком 5:3, побивши обидва рекорди, які становили по 40 років і 289 днів.
12 березня 2024 року в матчі проти Арсеналу Пепе став першим польовим гравцем старше 40 років, який зіграв на стадії плей-оф Ліги чемпіонів.
Ось так, в своїй останній кампанії ЛЧ в карʼєрі Пепе побив одразу кілька рекордів та встановив майже недосяжні показники, адже на момент матчу з Арсеналом йому було понад 41 рік – і в цьому віці він був одним з найкращих, стримуючи зіркову й швидку атаку лондонців.
Статистика Пепе в клубному футболі:
– Марітіму: 63 матчі, 3 голи, два асисти і 4 вилучення;
– Порту: 288 матчів, 17 голів, 11 асистів і 4 вилучення;
– Реал Мадрид: 334 матчі, 15 голів, 20 асистів і 6 вилучень;
– Бешикташ: 52 матчі, 7 голів, 3 асисти і 1 вилучення.
3 Ліги чемпіонів, 3 Ла Ліги, 2 Кубки Короля, 3 Суперкубки Іспанії, 2 Суперкубки УЄФА, 2 Клубні чемпіонати світу, 4 чемпіонати Португалії, 5 Кубків Португалії, 5 Суперкубків Португалії, 1 Кубок португальської ліги, 1 Клубний кубок світу.
Міжнародна карʼєра Пепе
Пепе ніколи не представляв рідну Бразилію в жодній молодіжній чи юнацькій збірній. Однак, за словами батька гравця, у 2006 році з ним зв'язався головний тренер національної команди Дунга щодо можливого виклику, який він відхилив, заявивши, що як тільки отримає громадянство Португалії, він приєднається до її збірної.
Він був натуралізований у серпні 2007 року, а 30 серпня вперше був включений до складу збірної Португалії з огляду на відбірковий матч до Євро-2008 проти Польщі. Травма, отримана під час тренувань за свій клуб, завадила йому дебютувати за збірну, що сталося майже через чотири місяці, в матчі проти Фінляндії 21 листопада — домашня нічия 0:0.
У фінальній стадії Євро-2008 Пепе зіграв у всіх матчах, забивши один раз у перемозі над Туреччиною з рахунком 2:0, 7 червня 2008 року. Португалія була вибита у чвертьфіналі Німеччиною.
Під час відбіркової кампанії до Чемпіонату світу 2010 року Пепе часто використовувався як опорник тренером збірної Карлушем Кейрушом. Після серйозної травми коліна, отриманої під час гри за мадридський Реал, він однакоково потрапив до національної збірної, яка брала участь у фінальній частині ЧС в Південній Африці, зігравши проти Бразилії на груповому етапі (0:0) та майбутнього чемпіона Іспанії у 1/8 фіналу (поразка 0:1).
На Євро-2012 під керівництвом Паулу Бенту, Пепе відкрив рахунок у другій грі групового етапу проти Данії, забивши гол після кутового удару Жоау Моутінью (3:2). Пізніше він був обраний УЄФА найкращим гравцем матчу, а у півфіналі став одним з двох гравців Португалії, які забили гол у серії післяматчевих пенальті у ворота переможців – Іспанії.
На чемпіонаті світу-2014 року Пепе отримав червону картку в першому таймі стартового матчу Португалії проти майбутніх чемпіонів Німеччини за "удар" головою Томаса Мюллера, який закінчився поразкою з рахунком 0:4.
2016-2019: золота трирічка
Пепе був у старті в шести з семи матчів збірної Португалії на Євро-2016 – він пропустив тільки півфінал проти Уельсу через травму стегна, але повернувся до команди на фінал, де був визнаний найкращим гравцем матчу, допомігши своїй команді здобути суху перемогу в додатковий час з рахунком 1:0 над господарем Францією, та здобути перший в історії Португалії міжнародний титул.
Його гра у фіналі була ніби з підручника – це був Пепе, що подорослішав, став спокійнішим і розумнішим в ігровому плані — справжнісінький захисник-ієрарх. Щоб пройти такого, не достатньо зіграти круто, потрібно зіграти фантастично, і навіть це не гарантія.
2 липня 2017 року в матчі за третє місце проти Мексики на Кубку конфедерацій-2017 Пепе забив гол у компенсований час, перевівши матч у додатковий час. Португалія в підсумку виграла матч 2:1 і здобула бронзу.
Чемпіонат світу-2018 став для Пепе "чорною" сторінкою в карʼєрі. Це був парад помилок і привозів від уже легендарного захисника. Не зумів він це виправити навіть голом у 1/8 проти Уругваю, адже там Португалія програла з рахунком 1:2.
6 вересня 2018 року в товариському матчі проти Хорватії на "Ештадіу ду Алгарве" Пепе провів 100-й матч за збірну. Він був капітаном команди і зрівняв рахунок після подачі Піцці, забезпечивши нічию 1:1.
Пепе також був частиною команди, яка виграла Лігу націй у 2019-му. Він був капітаном команди у трьох з чотирьох матчів Групи 3, а потім вийшов у старті в півфіналі проти Швейцарії. Під час матчу він отримав перелом правого плеча, через що пропустив фінал, який Португалія виграла у Нідерландів з рахунком 1:0.
Кінець у збірній, який виявився прощанням
Через травму Златана Ібрагімовича 38-річний Пепе був найстаршим польовим гравцем на відкладеному Євро-2020 у червні 2021 року. Проте захистити титул Португалія тоді не зуміла.
Пепе поїхав зі збірною на ЧС-2022 і забив другий гол у розгромній перемозі 6:1 в матчі 1/8 фіналу проти Швейцарії. Таким чином, у віці 39 років і 283 днів, він став найстаршим гравцем, який забивав у плей-оф мундіалю, і другим найстаршим гравцем, який коли-небудь відзначався голом на турнірі після камерунського нападника Роже Мілла, якому було 42 роки і 39 днів, коли він надіслав м’яча у ворота Росії на чемпіонаті світу з футболу 1994 року.
Вже у 2024 році Пепе поїхав з Португалією на Євро-2024 і 18 червня вийшов у стартовому матчі проти Чехії, ставши найстаршим гравцем, який брав участь у чемпіонаті Європи, у віці 41 року і 113 днів. Він також став одним з трьох гравців, які брали участь у п'яти Євро.
Португалія вилетіла у чвертьфіналі від Франції, програвши 5:3 по пенальті – це була остання гра Пепе в професійному футболі. І яка гра! Матч тривав 120 хвилин, 41-річному ветерану протистояли такі футболісти, як Мбаппе, Дембеле, Коло-Муані, Тюрам – один швидший за іншого. І всі вони закінчили матч у кишені старого-доброго Пепе.
Після вильоту не було відомо, що Пепе закінчує з футболом. Він казав, що піде тільки разом з Кріштіану Роналду, однак не так сталося, як гадалося. Бразильський португалець вирішив, що з нього досить. І пішов.
Пішов у момент, коли багато хто вже забуває що таке футбол, але Пепе в свої 41 справляв враження футболіста, що може грати на високому рівні й далі. Здавалося, що старіння обійшло його стороною. Але… Саме "здавалося".
Статистика Пепе за збірну Португалії: 141 матч, 8 голів, 4 асисти і 2 вилучення.
Титули: чемпіонат Європи-2016, бронза Кубку Конфедерацій-2017, Ліга націй-2019.
Данило Моісеєнков, для Чемпіона