Від загрози інвалідності до Динамо: кар'єрні зигзаги Олексія Сича
Новачок київського Динамо Олексій Сич у віці 17 років опинився поза футболом через загадкову проблему зі здоров'ям.
Після півторарічної перерви він зумів повернутися до улюбленої гри, дебютувати в УПЛ, стати бронзовим призером молодіжного Євро-2023, зіграти на Олімпійських іграх у Парижі, отримати досвід виступів за кордоном та одягнути синьо-жовту футболку національної збірної України.
"Чемпіон" розповідає історію футболіста, якому довелося пройти непростий шлях до київського клубу.
Як Сич опинився в Карпатах
Олексій Сич народився 1 квітня 2001 року в селі Зоря на Рівненщині. Саме там у місцевій дитячій команді розпочався його футбольний шлях. На одному з турнірів Олексія помітили тренери Карпат та запросили на перегляд.
Юний футболіст мав приєднатися до однолітків із "левом" на грудях, але тоді його не відпустили батьки. Вони вирішили, що хлопцю зарано залишати дім. Через рік він таки переїхав до Львова й почав займатися в структурі УФК-Карпат. Першим тренером Олексія був Володимир Безуб'як.
У юнацькому віці Сич пережив неприємний період, який сам називає одним із найскладніших у своєму житті. В 11-му класі він за одне літо дуже сильно виріс: до цього мав зріст близько 1,50–1,60 м, а потім різко додав у зрості та вазі. Організм не встигав адаптуватися до таких стрімких змін, і невдовзі у футболіста почалися проблеми зі здоров'ям.
Загадковий діагноз ледь не поставив хрест на футболі
На третій рік в академії, під час зимової паузи, Сич разом із мамою поїхав у Трускавець – як згадував футболіст, "попити водички". Щоб не втрачати форму, Олексій продовжував тренуватися в одному з мініфутбольних залів. Саме там під час одного з ривків він відчув сильний біль у паху.
Подальше обстеження лише додало тривоги: лікарі побачили серйозні зміни в кістках тазу і спочатку направили хлопця до онкологічного відділення в Києві. Згодом медики передзвонили та рекомендували звернутися до Інституту травматології.
Лікарі не могли встановити точний діагноз. На знімках вони побачили в тазових кістках невеликі порожнини й припускали, що це може бути кіста. Сич згадував, що медики попереджали: якщо він продовжить грати у футбол і зазнає сильного удару чи невдало впаде, наслідки можуть бути дуже серйозними – аж до інвалідності.
Для родини це був справжній шок. Певний час вони жили у стані невизначеності. Згодом онкологічне захворювання виключили. Ще через кілька місяців лікарі побачили позитивну динаміку: одна з порожнин у кістці зникла, інша стала меншою. Приблизно до травня-червня Сич уже почувався значно краще.
На той момент футбол для нього фактично відійшов на другий план. Він вступив до університету в Луцьку, де рік навчався на бухгалтера-податківця. Навчання йому подобалося, особливо працювати з комп'ютером. Сам Олексій згадував, що батько прищепив йому не лише любов до футболу, а й інтерес до математики та комп'ютерів.
Втім, Олексій не втрачав надію повернутися у футбол. Після того як лікарі дозволили тренуватися, Сич почав займатися з луцьким Адреналіном. Згодом батько домовився, щоб Олексій тренувався із молодшою віковою групою Волині. Саме цей період став своєрідним містком повернення у футбол.
І тут знову став у пригоді батько: він організував для сина перегляд у Карпатах U-19, які тренував Роман Гнатів. Так, Олексій фактично вдруге зайшов у ті самі двері.
Вікіпедійний тато Сича
На початку 1990-х років за львівські Карпати виступав захисник Микола Сич. У 1992 році він провів за львівський клуб 11 офіційних матчів.
Після появи в Карпатах Олексія Сича вболівальники зі стажем одразу згадали відомого захисника "зелено-білих". В інтернеті почали з'являтися твердження, що Микола є батьком нового гравця. Ба більше, саме таку інформацію певний час містила й Вікіпедія.
Насправді він є однофамільцем справжнього батька Олексія Сича, якого теж звуть Микола. Він мав стосунок до футболу, оскільки свого часу грав на аматорському рівні за Верес та ОДЕК з Оржева.
Крім того, молодший брат Олексія Андрій також обрав футбол, а згодом перейшов у футзал. Він грав за різні команди на першості Рівненської області.
Дебют в УПЛ збігся з вильотом Карпат
Повернення у футбол виявилося стрімким: восени 2019-го Сич ще грав на юнацькому рівні, а вже невдовзі почав тренуватися з основою Карпат. 14 березня 2020 року 18-річний футболіст дебютував за першу команду "зелено-білих" у львівському дербі проти Львова. Матч завершився з рахунком 1:1, а герой нашої розповіді відіграв 71 хвилину.
Про такий поворот долі можна лише мріяти. Ще недавно хлопець думав про професію бухгалтера, а вже за короткий час зіграв перші матчі в УПЛ.
На жаль, приємні події в кар'єрі Сича співпали із занепадом Карпат, які за підсумком сезону залишили елітний дивізіон та опустилися до Другої ліги.
Влітку 2020 року Сич підписав контракт із Рухом, який щойно вийшов до УПЛ. Щоправда, першу половину сезону Олексій провів в оренді у команді Карпати Галич. Після завершення відрядження він повернувся до "жовто-чорних".
Як Ротань змінив амплуа Сичу
Як згадував Олексій, свій футбольний шлях він розпочав з позиції форварда. З часом тренери перевели його в середню лінію. У Карпатах та на початку кар'єри в Русі Сич переважно грав опорного півзахисника.
Зміна амплуа відбулася в молодіжній збірній України. Саме Руслан Ротань перевів Сича на правий фланг захисту. Це сталося на турнірі в турецькій Анталії у березні 2021 року.
У першому таймі поєдинку проти Словаччини (2:3) Олексій зіграв у центрі, а в перерві тренер перевів його направо. Дебют виявився для Сича успішним. Після його гольової передачі відзначився Богдан В'юнник.
Цікаво, що Ротань пояснював нову роль Сича, провівши аналогію з Манчестер Сіті. Сич розповідав, що тренер запитав його, чи дивиться він матчі команди Жузепа Гвардіоли.
Ідея полягала в тому, що під час оборони Сич мав діяти як правий захисник, а під час атак – зміщуватися в опорну зону. Саме у такому стилі, але на протилежному фланзі, діяв Олександр Зінченко за час виступів у складі "містян".
Згодом правий фланг Руху та молодіжної збірної України вже важко було уявити без Сича. Разом із командою Ротаня він став бронзовим призером Євро-2023 та учасником Олімпіади-2024.
Перший закордонний досвід
Перспективні вихованці львівських Карпат, які після зникнення клубу потрапили до Руху, завжди були в полі зору іменитих команд. Довкола Сича теж було чимало чуток.
Втім, опинився він у доволі скромному Кортрейку, який виступав у Лізі Жупіле. Річна оренда була оформлена в останній день літнього трансферного вікна 2022 року.
Українець швидко став своїм у команді, в чому йому допомогло знання англійської мови. Щоправда Кортрейк грав за схемою у три центральні захисники, а тому Сичу довелося закривати всю бровку, граючи латералем.
В угоді була прописана умова обов'язкового викупу за умови, що Сич проведе певну кількість матчів. Через травму він не виконав цей пункт, а Кортрейк зрештою не скористався можливістю придбати його за власною ініціативою. Як пізніше пояснював сам футболіст, сума відступних – понад 2 млн євро – була для бельгійського клубу зависокою.
У підсумку Сич повернувся до Руху, де провів практично без замін весь сезон-2023/24, зігравши у всіх 30 матчах чемпіонату.
Дебют у збірній та третє повернення в Карпати
Наступним кроком в кар'єрі Сича став виклик до національної збірної України. На той момент у команді Сергія Реброва травмувався динамівець Олександр Тимчик і тренерський штаб викликав захисника Руху на листопадові матчі Ліги націй.
У переможному поєдинку проти Албанії (2:1) Сич дебютував за головну команду країни, замінивши на 76-й хвилині Юхима Коноплю.
На початку 2025 року захисник міг стати гравцем київського Динамо. Проте тоді сторони не домовилися стосовно фінансових умов. У підсумку Сич став гравцем Карпат, втретє повернувся в рідний клуб.
У статусі гравця "левів" Олексій отримав другий виклик до національної збірної на плейоф Ліги націй проти Бельгії. У першому поєдинку (3:1) на 25-й хвилині Сич замінив травмованого Коноплю, а на 62-й сам отримав складне ушкодження.
Через нову травму захисник залишився поза футболом на п'ять місяців. Сезон-2025/26 у Карпатах виявився для Олексія не таким переконливим, як попередні.
Він зіграв 18 поєдинків, не відзначившись жодною результативною дією. В останніх турах Фран Фернандес випускав 25-річного футболіста переважно на заміни.
Перехід в Динамо
Влітку 2026 року Динамо з другої спроби домовилося про трансфер Сича. Правий захисник уклав зі столичним клубом трирічний контракт. За інформацією порталу Transfermarkt, кияни заплатили за перехід гравця збірної України один мільйон євро.
У Динамо Сич став заміною Олександру Караваєву, який влітку 2026 року підписав контракт з донецьким Шахтарем. Новачок "біло-синіх" одразу отримав довіру тренера. Дуже впевнено Сич відіграв перший матч проти Карабаху (1:0), отримавши схвальні відгуки.
Матч-відповідь (0:2) став для Сича значно складнішим. Обидва м'ячі кияни пропустили після передач суперника з правого флангу, де грав Олексій. Сам захисник після гри визнав свою відповідальність за епізоди.
"Беру на себе відповідальність. Двічі мене обіграли. Клас футболістів суперника високий, тому потрібно робити з цього висновки. Постараюся більше таких помилок не припускатися", – сказав Сич в ефірі програми "Про футбол Digital".
Остаточні висновки щодо трансферу Сича в Динамо робити зарано. Матчі з Карабахом показали як сильні сторони новачка, так і те, над чим йому ще потрібно працювати.
Попереду в Олексія – боротьба за постійне місце в основі Динамо, нагороди УПЛ та нові єврокубкові виклики. Черговий виклик для футболіста, який уже не раз починав шлях до вершини заново.