Багато грошей, зірок та конфліктів. З чим Металіст 1925 повертається до УПЛ
Харківський Металіст 1925 переміг Лівий Берег у двоматчевому протистоянні та повернувся в УПЛ. Чемпіон вирішив розібратися, з чим майбутній ФК Харків повертається до еліти українського футболу.
***
Посилатися на самого себе – поганий тон, але для початку все одно рекомендую прочитати матеріал про вхід Віктора Носова в український футбол:
Це, так би мовити, початок історії як команда, яка за ресурсами входила до першої п'ятірки вищої ліги України, вилетіла до Першої. Команда, яка грошей не рахувала настільки, що на навколофутбольні забави типу "купити олімпійську шаблю Харлан" витрачала 10 мільйонів гривень, і на футболістів грошей не шкодувала.
Гармаш, Юрченко, Імереков під'їхали ще до команди Прем'єр-ліги – і навіть після вильоту Металіст 1925 зміг переманити з основи Олександрії Владислава Калітвінцева. Тоді навряд чи хтось міг припустити, що харків'яни навіть у Першій лізі фінішують нижче за Олександрію у вищій.
Вже минулого сезону за жіночу команду "двадцять п'ятих" зіграла олімпійська призерка Дар'я Білодід
З грою у харків'ян не ладналося весь сезон. Романтичний, відкритий футбол, який ставився влітку ще Скрипником, увійшов у дисонанс зі строгими вимогами Патріка ван Леувена. Адже Віктор навіть плейоф за право грати в УПЛ зіграв на початку сезону – програв Лівому Берегу і завершив свою історію в Харкові.
А наприкінці сезону Металіст 1925 грав у стикових матчах за УПЛ, знову проти Лівого Берега – і Патрік ван Леувен відпрацював фактично всю дистанцію між двома плейоф, але не взяв участь у жодному. Фантастичні сюжети часом дарує Українська Прем'єр-ліга.
Сам факт, що тренер після "бронзи" із Зорею і хай невдалого, але все-таки досвіду з Шахтарем пішов у Першу лігу, говорить про винятковість ресурсу Носова. Варакута пішов із Чорноморця після відмінного відрізка, а Василь Кравець у принципі пішов до Першої ліги у 27 років, бо й в УПЛ дуже мало команд здатні запропонувати таку зарплату та перспективу.
Ось тільки дуже хаотично розвивався проєкт Металіста 1925. Від найромантичнішого футболу в країні – до одного з найсуворіших, причому вже після трансферної компанії. Ван Леувену цей склад не дуже підходив – і, зважаючи на все, це і в УПЛ всі розуміють, раз після двох невдач поспіль голландець близький до призначення в Кривбас.
Плейоф виграв Олександр Чижов, де "двадцять п'яті" перемогли за настільки непереконливої гри, що клуб все одно шукає нового тренера.
І хто ж стане п'ятою людиною за півтора року, яка матиме честіь виводити харків'ян на матчі? Прямо на плейоф приходив Вернидуб, але його призначення це й близько не має на увазі. Інші претенденти на посаду – Олег Дулуб, Дмитро Михайленко, а повноцінним спростуванням щодо Руслана Ротаня став сам факт його призначення в Полісся.
Десь тут доречніше буде порушити тему другої проблеми Металіста 1925 після відсутності стратегії. Носов – дуже медійний персонаж, за підписниками в Instagram він в 11 разів (377 тисяч проти 32) перевершує власний клуб. Навколо нього дуже багато радників, зірок, друзів у лапках і без – і, як наслідок, клуб живе одним днем.
І у світлі цього треба в пояс поклонитися Арі Моурі. З гравців, які застали час до Носова, в основному складі залишилися бразилець і Капінус – але після трансферу Крупського, думаю, основним залишиться тільки він.
І Моура не дає підстав навіть думати про те, щоб міняти себе. 15 голів та 1 гольова передача у 26 матчах, включаючи вирішальний, по суті, гол Лівому Берегу та на тлі того, що клуб загалом грав, чесно кажучи, не дуже – це винятковий внесок в успіх.
Владлен Юрченко, який за системою "гол плюс пас" набрав 9+6, теж заслуговує на похвалу – так само як і Варакута, який відзначився феноменальними сейвами. Але, в цілому, Металіст 1925 провів слабкий сезон – і близько не показавши тієї естетики, про яку говорив Носов відразу після приходу.
Якраз представника Першої ліги нуднішого, ніж харків'яни, складно було знайти – за межами домашнього стадіону "двадцять п'яті" взагалі чи не всі матчі грали на 0:0.
І це формує третю проблему: токсична атмосфера. Коли Рамік Гаджиєв прямим текстом каже, що після відставки ван Леувена "зник негатив", він може бути по суті правий – але це не скасовує факту, що негатив міг бути і з вини гравців, у тому числі Гаджиєва.
Ціла низка гравців ставилася до Першої ліги як до периферії, до якої вони, зірки, зійшли – і це сформувало не кращу атмосферу. Денис Гармаш, наприклад, майже весь сезон провів у дублі – зовсім безславно закінчується в нього кар'єра.
До речі, ця жовч виплеснулася і за межі роздягальні. Металіст 1925 грав домашні матчі на арені "Лівий Берег" – і під час плейоф з однойменним клубом фанати скандували образливі кричалки на адресу "лелек". Так ось, представники Лівого Берега вже сказали, що не дозволять "двадцять п'ятим" грати на своєму стадіоні – і саме через це хамство.
Загалом, Металіст 1925 повернувся в еліту, але в його випадку це лише початок великого шляху. Потрібен тренер – якщо Чижов на пару матчів розслабив і дав їй зіграти у свою силу, це не означає, що він готовий до вищої ліги. Потрібні гравці – цей склад і в Першій лізі ледве вліз у першу четвірку.
Потрібен навіть стадіон – зараз найгірший час, щоб повертатися до Харкова... З іншого боку, саме літо 2025-го може стати для Носова сигналом розпочати по-справжньому велику гру. Клуб він купував явно не для умовного 12-го місця.