Вчився на гравії, сварився з партнерами, виграє "малі матчі": Віктор Дьокереш – надія Артети і виклик для Забарного
Арсенал сьогодні зіграє у фіналі Кубка англійської ліги проти Манчестер Сіті, і надією "Канонірів" на вістрі нападу знову буде Віктор Дьокереш.
Той-самий Дьокереш, що мало не виграв Золоту бутсу минулого сезону.
Той-самий, якого належить зупинити Іллі Забарному наступного тижня, коли Україна та Швеція зійдуться у стику за місце на ЧС-2026.
То ж хто він, цей Віктор?
Чемпіон розповідає історію одного з найдорожчих нападників покоління.
***
Син у Аспуден-Теллус
Ніхто не розкаже про героя так чесно, як випадкові свідки його подорожі.
Ось він, 6-річний, приходить до школи ФК Аспуден-Теллус.
Маленького Віка веде за руку його батько Стефан – колишній футболіст-напіваматор, що пограв за Естерсунд, а далі влаштувався тренувати дітей.
Ясно, він хотів тренувати і сина.
Аспуден-Теллус – бідовий клуб на задвірках Стокгольма, де усі бажаючі бігали на жахливих гравійних полях у гігантських наколінниках.
"Проте з Віком все було ясно. Усі тренери говорили про його надзвичайну відданість справі. Він говорив і думав тільки про футбол", – каже президент Бйорн Турессон.
"Він не був високим, як зараз, але був міцним. Ніколи не хотів стояти в центрі поля – завжди йшов поближче до воріт, щоб забити. Люди часто обговорювали його голи на трибуні".
А ось малий Дьокереш плаче – це тому, що знову програли.
Аспуден-бо і сьогодні пасе задніх. Клуб живе на членські внески та державні стипендії, а на них не розгуляєшся.
"Його стосунки з хлопцями? Ха-ха, без коментарів! Це було важко, бо він дуже хотів перемагати. І дуже часто сварився з іншими", – каже один з тренерів Йоран Тель.
А Торессон додає: "У нас він не був серед найгірших, але й зіркою теж не був. Інші хлопці виступали так само добре".
При тому обоє пригадують, що малий Дьокереш дбав суто про свою статистику.
Хто його цьому навчив? Батько? Сім'я?
У них дивне прізвище для Стокгольма. Ще дідусь Віктора втік із Будапешта після невдалого повстання у 1956-му аж за полярне коло, і отак-от вони стали шведами.
Талант у Броммі
А точніше, у Броммапойкарні.
Ось Дьокереш уже там – надворі 2013-й, і він тільки-но відмовив шведським грандам, заради проєкту, що виховав Деяна Кулушевського, Карла Старфельта, Йона Гвідетті, Лукаса Бергваля, Альбіна Екдаля.
По суті, Бромма – найрезультативніша школа Швеції останніх років.
Ну, а скаут Девід Еклунд – видна там персона:
"Від початку Вік вмів бити здалеку і головою; був вбивцею у штрафному. Міг забити хоч дупою. Але не мав техніки. Я не думав, що він стане зіркою. Максимум – гратиме десь у Швеції".
Але що Дьокереш?
Ось він, гарує сам за індивідуальною програмою, як ніхто інший в Броммі.
Допомогло й те, що команда впала аж у 3-й дивізіон, де гралося легше – Вік без розкачки забив 9 голів.
Ще за рік, у 2-му дивізіоні, він підняв цифри до 13 голів та 5 асистів.
І тоді його прозвали "новим Златаном".
"Але іноді з ним було неприємно мати справу. Якось на тренуванні ми удвох вибігли в контратаку, я просив пас, а він болт забив. Навіть не глянув у мій бік. Від образи я аж сів у центрі поля", – пригадує капітан Густав Магнуссон.
Тренер Магні Фаннберг підтверджує: "Вік був диким, агресивним. Пам'ятаю, старші хлопці постійно наказували йому заспокоїтися. А він щоразу йшов ва-банк. Хотів все й одразу".
А ось його остання гра там – 4:1 проти Гефле, і Дьокереш оформлює хет-трик.
А ще далі – їде на Євро U19, де забиває тричі.
У Броммі його навчили техніці, тактиці, спілкуванню з пресою. При тому цінність команди Дьокерешу ще належало усвідомити, чого потенційні покупці не знали.
Поліно у Брайтоні
Трансферна програма Тоні Блума тільки народжувалася, і помилки траплялись.
Чи був такою Дьокереш?
Одне відомо – ось він у січні 2018-го приїздить за 1 млн євро і шокує всіх... дерев'яністю. Те, чого вистачало для Швеції, Англію жахало.
"Дьокереш виглядав не у своїй тарілці. Ми давали йому м'яча, а він відскакував від нього. Він просто його втрачав", – розповідав один з його партнерів Daily Mail на правах анонімності.
Брайтон U23 – це все, що йому могли дати.
Перспективи в основі не проглядалися; Ніл Мопе і Данні Велбек грали в десятки разів тонкіше.
"Його ставлення та апетит виділялися. Він був великим, сильним хлопцем, загрозою, і дуже хотів покращуватися", – каже тодішній гравець "Чайок" Дейл Стівенс.
"Природжений бомбардир? Ні. Скоріше, був неймовірно атлетичним, потужним і швидким. Це не природний дар. Те, що сталося потім – це те, над чим він працював".
Навіть у Брайтоні U23 Дьокереш забиває лише 12 голів за 2 сезони, плюс ще 1 м'яч – за основу в Кубку.
Тоді ж тренер Грем Поттер – той-самий, що зараз тренує збірну Швеції, – каже:
"Я бачу у ньому особливі якості. Нелегко грати єдиного нападника, але він вчиться, рухається вперед, і нагорода прийде".
Каже – і забуває назавжди.
Вінгер в Санкт-Паулі
Ну, а там взагалі нічого не кажуть.
У сезоні-2019/20 ліваки з Гамбурга беруть Дьокереша в оренду, бо їм не вистачає лівого вінгера.
Вік викручується – забиває 7 голів, віддає 4 асисти в Другій Бундеслізі.
За лаштунками "Пірати" пригадують, що Дьокереш дуже багато працював індивідуально над технікою, ударами; накачував м'язи в спортзалі.
Одна біда – позиція-то чужа!
По суті, швед втратив рік, після чого у Свонсі падає на саме дно – 0 голів і 0 асистів за пів року. Від нього відскакували м'ячі, і 35% коротких пасів йшли супернику.
Шеф-скаут Ковентрі Кріс Бадлан приходить нізвідки, ніби ангел-охоронець:
"Я подумав так: у Санкт-Паулі його ставили зліва, а він все одно забивав. А ми якраз потребували нападника, що вмів розтягувати оборону. Це був наш типаж".
І знову оренда, і знову слабенько. За весну 2021-го він забиває 3 голи в 19 матчах, проте Бадлан на пару з тренером Марком Робертсом вламали клуб викупити шведа за 1 млн.
Зрештою, це ж лише 1 млн!
І ось тоді...
Це влітку 2021-го Дьокереш ніби побував в тій же лабораторії, що й Стів Роджерс із Marvel.
"Він раптом став монстром! Буквально з нічого", – каже Бадлан.
А хавбек того Ковентрі Бен Шиф пригадує: "Якось на тренуванні він штовхнув мене, і я покотився полем. Я тоді ще подумав: "Ого, суперники це точно відчують!"
І ті відчули.
В першому повноцінному сезоні за Ковентрі Дьокереш оформлює 17+5.
Тренер Марк Робінс працював над його позиціонуванням у штрафному, вчив грати спиною до воріт, вчасно скидати м'ячі. Паралельно Вік вчився і жити в колективі.
"Він дуже серйозний хлопець, мало перед ким розкривається. Він не злий, але дуже любить перемагати, через що, бувало, сперечався на тренуваннях. Бен Вілсон кричав йому, що у нього замість голова фрикаделька. Але не зі зла. Вони тоді дружили", – каже Шиф.
Ще через рік Дьокереш забиває у Чемпіоншипі 21 гол, дотягує Ковентрі до фіналу плейоф, але там Лутон переміг по пенальті – і союз розпадається.
Ковентрі повісив цінник – 20 млн євро.
Спортинг влітку 2023-го дав 24 млн – і забрав шведа собі.
Голанд у Португалії
Взагалі-то Голандом Віка вперше назвав ще тренер Сандерленда Тоні Моубрей в 2023-му:
"Він на ярд швидше і на ярд потужніший за інших. Не кажу, що він повинен засяяти в АПЛ, але хто зараз там схожий на нього? Хто такий же швидкий, сильний та високий? Хіба Ерлінг".
Те, що сталося потім в Португалії, лише підсилило це відчуття.
За 2 сезони в Спортингу Дьокереш грає 102 матчі й забиває 97 голів.
Він виграє "Левам" 2 поспіль чемпіонства, чого з ними не ставалося з 1954 року.
В обидвох сезонах швед претендує на Золоту бутсу.
"Він феномен. У ньому все – техніка, сила, ясний розум. Він один з найкращих нападників, які коли-небудь грали в нашій лізі", – казав Руї Боржес.
А найбільше прославив Дьокереша у Спортингу хет-трик у ворота Ман Сіті. Саме після нього гранди АПЛ задумалися – гм, а чи не помилилися ми, коли відпустили його з Англії?
Ну, і давай розпитувати всіх, хто в темі.
"Найбільша сила Віктора – його менталітет. Якщо він хоче щось зробити – він зробить. Він ніби людина з місією. І він безкінечно працює над усіма своїми сильними сторонами", – розповів їм Бадлан.
Тим часом Денніс Лоуренс, що був асистентував Робертсу в Ковентрі, показав це на прикладі:
"Я дико реготів, коли Дьокереш забив за Спортинг зі штрафного. Він пробував бити їх у Ковентрі, але я заперечував: "Ні-ні, це жахливо. Залиш краще іншим". А він наполягав: "Я знаю, що зможу!" І тепер він став забивати. У нього неймовірний фокус на цілях".
А в Арсенала у нападі вічно травмований Габі Жезус – і як вони могли не заплатити 70 млн?
Бомбардир малих матчів у Арсеналі
Ну от поки якось так.
У АПЛ Дьокереш забиває Лідсу, Ноттінгему, Бернлі, Евертону, знов Лідсу, Сандерленду, знов Евертону і ще Тоттенгему.
11 голів – і жодного в топматчі.
Лише в ЛЧ шведу вдалося вразити ворота Інтера з Атлетико.
Він виглядає переоціненим майже, як і інші герої того Спортинга – і тренер Рубен Аморім, і спортдир Угу Віана не підсилили гранди Манчестера.
Втім, в Арсеналі також і задоволені, бо хоч Бернлі перемагай, хоч МЮ – все одно дадуть 3 очки. Перемоги в "малих матчах" – ключ до чемпіонства.
Дьокереш – ключ до чемпіонства.
І тому Мікель Артета за ним горою:
"Думаю, це стосується всіх дев'яток чемпіонату. На цій позиції стало складно грати через фізику, домінування та якість центрбеків. Мало вільних зон, щоб використати. Але ми знаємо його працездатність".
Та й хто не знає? Всі вже знають.
Як і те, що Вік досі не приїхав в гості до Аспуден-Теллус, хоча ті неодноразово запрошували.
Як і те, що покинув свою португальську пасію Інеш Аг'яр, як тільки на горизонті з'явився Арсенал.
Холодна людина, цей Дьокереш.
"Я багато і послідовно тренуюсь. Не пропускаю заняття і ніколи не хотів їх пропускати. Я маю бути конкурентоспроможним", – і отак в кожному інтерв'ю, від чого вони страшенно нудні.
При тому якщо ви не вроджений геній, але прагнете піднятися високо, то саме Вік, а не якийсь Ямаль чи Вітінья, має стати для вас взірцем.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії