Третій похід Дешама за титулом чемпіона Європи. Учасники Євро-2024: Франція

Збірна Франції знову спробує виграти чемпіонат Європи з футболу.

Ольга Любушкіна розповідає про імениту команду, а Чемпіон продовжує представляти претендентів на перемогу на Євро-2024 та суперників збірної України.

Довідка

Федерацію футболу Франції засновано 7 квітня 1919 року

Місце у рейтингу ФІФА – 2

Найбільша кількість матчів за збірну — Уго Льоріс (145 матчів)

Найкращий бомбардир — Олівʼє Жиру (57 голів)

Історія

Збірна Франції мала гарних виконавців у складі завжди, але вони не гарантували команді трофеїв. "Сині" брали участь у першому розіграші чемпіонату Європи в 1960 році. У фінальну стадію французи пробилися, а далі сталися дві поразки. Команді не вистачило їхніх лідерів Фонтена і Копа, які вважали за краще зосередитися на своїх клубах. Саме так розпочалася історія виступів Франції на Євро.

Після першої участі на турнірі почалася стагнація. Збірна Франції довго чекала на тренера, лідерів чи талантів, які зможуть вивести команду у фінальні стадії чемпіонату Європи. Розквіт "синіх" стався у 80-ті роки. Тоді французи мали чудову команду з Платіні, Тігана, Фернандесом, Жирессом, Батсом, Лякомбом, а керував ними легендарний Мішель Ідальго. Чемпіонат Європи у 1984 році проходив у Франції, і Les Bleus вперше святкували тріумф.

А потім знову була криза, яка затягнулася на роки. Лише у 1996 році Еме Жаке вдалося довести свою команду до півфіналу. В заявці на те Євро вже було 12 гравців, які через два роки виграють для Франції чемпіонат світу.

У 2000-му Зідан, Дешам, Лізаразю, Анрі, Тюрам та інші повторили досягнення команди Ідальго і привезли додому черговий трофей. Ось вже 24 роки як Франція не може виграти Євро. Найближче команда Дідьє Дешама була до цього на домашньому турнірі у 2016 році, але зазнала поразки у фіналі від Португалії. Євро-2020 французи провалили, не зумівши пройти стадію 1/8 фіналу.

Шлях на Євро-2024

Збірній Франції з суперниками у кваліфікації пощастило. Команда Дешама потрапила в одну групу до Нідерландів, Ірландії, Греції та Гібралтару. З усіх опонентів боротьбу французам могли навʼязати хіба лиш "ораньє", проте "сині" ще в першому матчі показали, хто фаворит у групі. Нідерланди отримали у свої ворота чотири голи, а у другому матчі французи були стриманішими і забили лише двічі.

Кваліфікацію Франція пройшла без проблем, здобувши сім перемог у восьми матчах. В перших пʼяти іграх "сині" не пропустили жодного гола, показавши, що не тільки атака у них зіркова. Одна зустріч закінчилася нічиєю, яку змогли вибороти греки. Щоправда, вже на той час французам нічогісінько не було потрібно, оскільки путівка на турнір вже була у кишені.

Найяскравіший матч команда Дешама провела з аутсайдером Гібралтаром. Мбаппе і компанія встановили новий історичний рекорд національної команди. Франція ніколи не забивала супернику понад 10 голів, а Гібралтару дісталося аж 14.

Жереб

Французи потрапили до групи D, в якій також присутні Австрія, Нідерланди та Польща. Не квартет смерті, але всі суперники досить складні, або могли б бути, якби не різні нюанси.

Нідерланди

Після ЧС-2022 до керма збірної Нідерландів повернувся Рональд Куман. "Ораньє" поступово теж змінюються, але основу команди складають більш досвідчені гравці. Попри те, що у Нідерландів гучна лінія атаки, все ж захист є найсильнішою ланкою команди. Разом з тим, у цієї команди досить багато втрат. Якщо до товариських матчів було відомо, що не зіграють Тімбер, Гартман і де Рон, то вже після оголошення заявки відпали де Йонг та Копмейнерс, а потім ще й травмувався кращий бомбардир Аякса Браян Броббі (43 матчі, 22 голи). З такими втратами Куману буде не солодко, але він все ще може розраховувати на досвід Аке, ван Дейка, Думфріса, Депая, або на талант Сімонса, Гакпо та Фрімпонга.

Тактика Нідерландів змінюється залежно від суперника. Нерідко команда може грати з трьома центральними захисниками, до яких опускатимуться хавбеки. Активного пресингу від "ораньє" чекати не варто, оскільки це може призвести до провалів між лініями, чого команда прагне уникати. Найнебезпечнішими у Нідерландів є флангові гравці.

Франція грала проти команди Кумана у кваліфікації, тому добре вивчила всі сильні та слабкі сторони. Враховуючи минулий результат двох матчів, чемпіон світу-2018 має обіграти суперника.

Австрія

"Тім" можуть стати командою-відкриттям всього турніру. Ральф Рангнік за два роки роботи зі збірною вивів її на новий рівень. Якщо раніше на матчі Австрії ледь збиралося 15 тисяч глядачів, то тепер квитки на гру ще треба знайти.

Основу збірної Рангнік вибудував з представників Бундесліги. Лаймер, Забітцер, Баумгартнер, Віммер та інші - ці імена відомі багатьом. Останній є універсальним гравцем, який дає тренеру можливість вносити різноманітні зміни в атаку. Завдяки креативності та швидкості він може збивати з пантелику суперників.

Австрійцям не буде вистачати Давіда Алаби. Захисник Реала травмований, але поїде на турнір. Буде такий собі талісман, якого привезуть з дому. Досвід Алаби — абсолютна величина, і ніхто в команді не може похизуватися такими здобутками, як у нього.

Характерна риса збірної Австрії — пресинг. Це те, чим завжди славилися команди Рангніка. У Das Team доволі надійна оборона, але через надмірну компактність інколи захисники залишають багато вільного простору супернику. Французи можуть цим скористатися, оскільки у команди є технічні, швидкі гравці. А ось якщо Австрія зможе класно перекрити простір, то проблеми виникнуть вже в команди Дешама. Здається, що якщо хтось у групі й може відібрати очки у Les Bleus, то це саме колектив Рангніка.

Польща

Збірна Польщі нагадує примхливу весняну погоду. За кілька років "кадра" змінила чотирьох тренерів, що позитивного впливу на команду зовсім не має. На турнір поляки їдуть із Міхалом Пробежем. На Євро-2024 збірна Польщі пробилася лише через плей-офф Ліги націй. У відборі в "кадри" мало що виходило, навіть за наявності лідерів на полі.

Перед стартом турніру Польща зазнала серйозних втрат. Арек Мілік не візьме участь у матчах, в останній грі Роберт Левандовський отримав пошкодження, і навряд чи відновиться до третього матчу в групі. Враховуючи загальну форму команди й кадрові проблеми, поляки виглядають аутсайдером квартету.

Тренер

Дідьє Дешам очолив Францію 12 років тому. Фахівець повезе команду вже на шостий турнір. Постать 55-річного тренера велична не тільки для французів, а й у розрізі історії світового футболу.

Як гравець Дешам виграв всі найбажаніші трофеї — Лігу чемпіонів (1993, 1996), чемпіонат Європи (2000), чемпіонат світу (1998). Тренерська карʼєра розпочалася теж непогано. Скромний Монако з Дідьє увірвався у фінал ЛЧ, щоправда, програв Порту. З Марселем Дешам виграв шість трофеїв в національному чемпіонаті, а Ювентус повернув у Серію А.

Для збірної Франції Дешам став просто рятівником. Ера Раймона Доменека закінчилася скандалом, Лоран Блан абсолютно не вразив, а в команді не було одностайності. Дідьє не тільки змінив та перебудував "синіх", він дав стабільність і спокій. Дешам увійшов в історію національної команди за кількістю матчів. На тренерському містку він провів 152 гри. За цей час Дешам виграв титул чемпіона світу й Лігу націй. Лише трьом людям вдавалося виграти ЧС як гравцю і як тренеру — Францу Беккенбауеру, Маріо Загало і самому Дідьє.

Лідери

Поступово збірна Франції змінюється, на місця ветеранів приходять молоді зірочки, які мають на довгий час закріпитися у складі команди. Після чемпіонату світу в Катарі Уго Льоріс, іменитий капітан, завершив виступи за "синіх". Дешаму довелося шукати гравця, який би замінив голкіпера й став прикладом для молоді. Капітанська повʼязка перейшла в руки Кіліана Мбаппе.

Французький феномен і без неї був лідером на полі й поза ним. Але зараз для Мбаппе все змінилося. Від покоління, яке вигравало ЧС-2018, майже нікого не залишилося, у складі "синіх" зʼявляється та молодь, якій шлях пробив саме Кіліан, дебютувавши за національну команду в ранньому віці. Тепер саме Мбаппе має задавати ритм збірній Франції. В роздягальні до нападника прислухаються, але він веде за собою не тільки словом. На полі французи все ще залежать від дій Кіліана, від його швидкості та майстерності. Всі розуміють, що Мбаппе потрібен лише маленький клаптик, щоб створити момент або й забити. Для Кіліана це не тільки перший великий турнір у статусі капітана, де йому ще потрібно довести всьому світу свої здібності лідера, а й шанс стати першим претендентом на "Золотий м'яч" у 2024 році. Лігу чемпіонів виграти не вдалося, а ось перемога на Євро може забезпечити Кіліану бажаний приз.

Дешам завжди може також покладатися на свого улюбленця Антуана Грізманна. Можливо, нападник Атлетико не має такого впливу на команду, як Мбаппе чи інші зірочки, але його внесок у гру фантастичний. Грізманн альтруїст, виходячи на поле, він готовий пожертвувати собою заради великих цілей. Саме тому для Дешама він незамінний гравець. Антуан мозок команди, який змушує її рухатися в правильному напрямку.

Втрати

Дідьє Дешам, як і майже всі тренери, зіткнувся з кадровими проблемами. УЄФА та ФІФА в гонитві за грошима забувають про здоровʼя гравців, постійно збільшуючи кількість матчів.

Вдруге поспіль на великий турнір не їде Лукас Ернандес. Захисник ПСЖ отримав пошкодження в кінці сезону, і залишив свого брата в команді на самоті. Певна універсальність Ернандеса давала Дешаму більше варіацій в обороні. Попри те, що компенсувати втрату Лукаса вдалося, все ж він більш надійний гравець і, що найважливіше, вже зіграний.

Дідьє Дешам включив в остаточну заявку Орельєна Чуамені, хоча півзахисник Реала травмований з травня і пропускав фінал Ліги чемпіонів. Річ у тім, що медштаб збірної сподівається вилікувати його до вирішальних матчів. Наразі прогнози такі, що Чуамені точно пропустить перший матч проти Австрії. Варто зазначити, що Дешам підготувався завчасно до проблем, і викликав Нголо Канте. В парі з Едуардо Камавінга центр півзахисту буде конкурентоспроможним.

Є певні проблеми у Адрієна Рабйо. Він, як і Орельєн приїхав у збірну з походженням. Півзахисник Ювентуса не брав участі у товариських матчах, оскільки Дешам вирішив його поберегти. Враховуючи, що ігрового тонусу у Рабйо немає, він теж може пропустити першу зустріч на Євро.

Заявка

Воротарі: Альфонс Ареоля (Вест Гем), Майк Маньян (Мілан), Бріс Самба (Ланс)

Захисники: Жонатан Клосс (Марсель), Тео Ернандес (Мілан), Ібраїма Конате (Ліверпуль), Жюль Кунде (Барселона), Ферлан Менді (Реал), Бенжамен Павар (Інтер), Вільям Саліба (Арсенал), Дайо Упамекано (Баварія)

Півзахисники: Едуардо Камавінга, Орельєн Чуамені (обидва — Реал), Юссуф Фофана (Монако), Нголо Канте (Аль-Іттіхад), Адрієн Рабйо (Ювентус), Воррен Заїр-Емері (ПСЖ)

Нападники: Антуан Грізманн (Атлетико), Бредлі Барколя, Усман Дембеле, Рандал Коло Муані, Кіліан Мбаппе (всі — ПСЖ), Кінгслі Коман (Баварія), Олів'є Жиру (Мілан), Маркус Тюрам (Інтер)

Тактика

Дідьє Дешам кілька разів намагався змінити схему з улюблених 4-2-3-1 на гру в три центральних захисники. Спочатку план спрацював, але потім все пішло шкереберть. Наставник "синіх" перейшов на 4-3-3. Враховуючи плаваючу позицію Грізманна, схема завжди є умовною, бо Антуан буде розташовуватися інстинктивно.

Звісно, що велику роль у команді Дешама відіграють крайні захисники, які підключаються в атаку. Якщо Тео підіймається вище, то Кунде залишається ближче до центральних захисників, а хтось з півзахисників прийде на поміч. Франція любить діяти з позиції сили і атакувати великими силами, оскільки у складі багато швидкісних, технічних гравців, що можуть легко обіграти один в один.

Атака з Мбаппе і Дембеле, які за рік в ПСЖ звикли грати разом, тепер стає ще більш небезпечною. Усман за сезон в Лізі 1 став найкращим асистентом, і переважно він віддавав гольові передачі саме Кіліану. Вибухова суміш. Сильна атака і сильний півзахист має перекрити недоліки в обороні. Дешам так і не найшов рівноцінну заміну дуету ЧС-2018 Варан-Умтіті. Нинішні центральні захисники слабші.

Оптимальний склад

Меньян — Кунде, Упамекано, Саліба, Тео — Канте, Чуамені — Дембеле, Грізманн, Мбаппе — Жиру

Легенда

Хто є легендою збірної Франції? Певно, що у кожного покоління є свої герої. Мішель Платіні, Жюст Фонтен, який забив 13 голів на ЧС-1958, а може це Дідьє Дешам з його здобутками у збірній Франції?

Для мене це Зінедін Зідан. Його магія змусила мене полюбити футбол і Les Bleus. Елегантність рухів півзахисника завжди зачаровувала, а його спокійний вираз обличчя давав надію. Мало від кого колись так залежала команда, як від нього. Зідан зробив мрію реальністю у 1998 році, коли на "Стад де Франс" оформив дубль, і вперше французи здобули титул чемпіона світу. А потім був Євро-2000, де він вже у статусі великої зірки виблискував на полі, і знову приїхав в Париж з трофеєм.

Неважливо, скільки Зідан забив, віддав асистів, гольових передач і неважлива вся сучасно просунута статистика. Його внесок не можна вписати в цифри. Бо він був полководцем, за яким йшли мільйони.

Прогноз

Сучасна збірна Франції — фаворит будь-якого турніру. У Дідьє Дешама є настільки прекрасний підбір гравців, що йому можна лише позаздрити.

Утім, французи самі можуть створити собі проблем через незрілість певних гравців. Розслабитися Дешам не дасть нікому, він нікого не шкодує. Від команди тренер завжди очікує повної концентрації. Але неможливо проконтролювати все. Відскок від газону, проґавив секунду, і все — з мріями про трофей можна прощатися.

З групи Франція має вийти, при хорошому жеребі 1/8 не повинна стати проблемою, а ось далі все залежить від незламності Les Bleus. Якщо продемонструють менталітет, подібний до того, що був у 2018 році, то Єлисейські Поля шануватимуть нових героїв.

Ольга Любушкіна, для Чемпіона