Останній ривок невгамовного. Чому Аталанта готова створити сенсацію
14 січня о 21:45 за київським часом Аталанта зіграє з Ювентусом в межах Серії А. Це буде перший з двох украй важливих для "бергамасків" матчів у чемпіонаті Італії, від яких залежить доля не тільки "оробичі", а й скудетто загалом.
До гри з туринцями Аталанта підходить на 3 позиції з відставанням від лідера Наполі у 5 балів. За 4 дні колектив Джан П'єро Гасперіні проведе ще більш статусний матч – якраз із неаполітанцями. Також у бергамців є гра в запасі. А також – не один козир у боротьбі за титул, який цього разу виглядає як ніколи реалістичним.
Чемпіон вважає, що саме Аталанта – головний, хай і дещо прихований, фаворит сезону у вищій лізі Італії, й для визначення таких перспектив "королеви провінціалів" має конкретні аргументи.
Оптимальний сплав досвіду та молодості, ідеальна робота на ринку
Серед провідних футболістів Аталанти вистачає як гравців, які здатні давати результат вже зараз, так і тих, хто прогресує на очах, але бере своє за рахунок бажання та прагнення вдосконалюватися. 21-річний Джорджо Скальвіні пропустив багато, але вже додав потенціалу в обороні, Маттео Ретегі грає не завжди, але в свої 22 здатен робити різницю на фланзі, а 23-річний Шарль де Кетеларе – єдиний, хто залишився в команді з блискучого тріо в атаці зразка минулого сезону.
Саме приклад долання ситуації, яка склалася в атаці, є тим зразком чи не ідеальних дій менеджменту та тренера, які відрізняють Аталанту від інших провідних клубів Серії А. Після того, як Тон Копмейнерс вирішив покинути Бергамо та приєднався до Ювентуса, стало складно. Після того, як Джанлука Скамакка отримав важке пошкодження, стало важко. Здавалося, лишився лише бельгієць. Усе змінило підписання того, хто вписався у побудови Гасперіні ідеально. Наразі саме Матео Ретегі – найкращий бомбардир команди, а замінити гравця збірної Нідерландів вдалося за рахунок внутрішніх резервів – на його позиції не гірше, а подекуди вже й краще, заграв Адемола Лукман.
Надмотивований, досвідчений та послідовний тренер
Гасперіні – один з найбільш специфічних наставників сучасного футболу. Бажання гнути свою лінію та догматика футболу з 3 захисниками, надактивним пресингом опонентів та завжди вагомою складовою фізичної підготовки не раз не тільки заганяли в глухий кут візаві фахівця, але й створювали штучні бар'єри на шляху до досягнення результату йому самому. Однак наразі в Гаспа складається ледь не все.
Цю Аталанту можна називати найсильнішою з моменту роботи в клубі синьйора Джан П'єро із 2016 року. Однак сьогоднішній колектив навіть перевершує команду, яка здобула перемогу в фіналі Ліги Європи-2024, за рахунок доданих мазків до її портрету самого алленаторе. Гасперіні доклав зусиль, щоб його команда стала трохи більш стриманою й разом з тим не такою самовпевненою в обороні. Поява раціональних ноток у діях Аталанти дозволяє клубу мати більший вплив на спроби суперників біля її воріт, але 20 пропущених у 19 матчах (5 показник у лізі) однаково змушують тренера шукати шляхи покращення в цьому компоненті.
66-річний Гасперіні ще не вигравав на внутрішньому рівні жодного титулу. Він розуміє, що його час хай поки повільно, але впевнено й наполегливо, і точно – спливає. І цей факт змушує Гаспа концентрувати ідеї та волю до перемог значно сильніше, ніж це роблять його більш молоді колеги з клубів-конкурентів.
Сприятлива кон'юнктура
Ця Аталанта не ідеальна, проте сприяння амбітним планам клубу надають самі конкуренти "богині". Так сталося, що клуби, які в більшій чи меншій мірі претендують на вершину в Італії, наразі мають ті чи інші труднощі.
Лаціо не має ані відповідного меті підбору виконавців, ані глибини складу, а скупердяйство президента "орлів" залишається головною візитівкою римлян. Ювентус з початку сезону ще не програвав, але вірус нічиїх, який охопив команду Тіаго Мотти, дратує вже й найбільш терплячих уболівальників "зебр". Міланський Інтер знає, що таке скудетто, занадто добре. Настільки, що пріоритетною ціллю має інший і більш складний турнір на міжнародному рівні, а для внутрішніх завдань "зміям", як виглядає, подекуди вже бракує мотивації.
Власне, залишається лише Наполі. Антоніо Конте позбавлений необхідності розриватися на два фронти – "партенопейці" не грають у єврокубках, що дозволяє без поспіху і поки вдало будувати команду, яка здатна претендувати на титули. Втім, південний колектив теж не без недоліків. По-перше, Наполі регулярно втрачає очки з клубами із верхньої частини таблиці. Інтер, Лаціо, Ювентус і врешті сама Аталанта команду з півдня або обігрували, або залікові бали з нею ділили. По-друге, не сьогодні-завтра перед Наполі постане виклик, який може перекреслити усі зусилля Конте. Мова про відхід Хвічі Кварацхелії, який валізи вже явно зібрав. Готової заміни чи гравця такого ж рівня впливу на гру команди в "Графа" під рукою нема.
Зрештою, усіх перелічених конкурентів Аталанта перевершує щонайменше за показниками голоду та жаги до трофеїв. І саме цей фактор на фініші боротьби за 1 місце в Італії може виявитися вирішальним.