Журналіст ICTV: Ломаченко був неймовірно сміливим на початку війни
Андрій Ковальський вважає, що Василь ще не готовий "повісити рукавички на цвях".
Відомий боксерский інсайдер Майк Коппінджер нещодавно повідомив, що Ломаченко може завершити кар’єру. Чемпіон у розмові з журналістом та ведучим ICTV Андрієм Ковальським спробував розібратися, чи час Василю йти, яких помилок він припустився впродовж боксерської кар’єри та що чекає на Ломаченка в майбутньому.
– Пане Андрію, чи варто Василю вішати рукавички на цвях прямо зараз? Чи є сенс провести ще один бій у ранзі чинного чемпіона світу?
– На мою думку, все залежить від його фізичного й психологічного стану. Василю у лютому виповниться вже 37. Цього року він провів лише один бій і до того була річна перерва після важкої поразки від Девіна Гейні. Так, він має чемпіонський пояс, але здобув його в Австралії, а не в США. Я думаю, він все ще мріє про звання абсолютного чемпіона саме в Америці. Ломаченко амбітний, самовпевнений, тож, на мою думку, він ще не готовий "повісити рукавички на цвях". Тим більше, його підтримує потужний американський промоутер, що відкриває можливості для нових чемпіонських боїв.
– Ломаченко потрапить до залу боксерської слави, де вже знаходяться Віталій та Володимир Клички? Якщо так, то коли?
– Без сумніву, він буде там. Якщо оцінювати лише його спортивні досягнення, то Василь – унікальний боксер. Він досяг надзвичайних успіхів як в аматорському, так і в професіональному боксі. Він точно стане легендою, але важливо завершити кар’єру гідно. Його останні бої мають бути яскравими, незалежно від їхньої кількості.
– Якщо підсумувати кар’єру Василя, де він себе проявив більше, в аматорському боксі чи на професійному рингу?
– Це дві різні кар’єри, з різною аудиторією. Як аматор він був справжнім "суперкаром": дві олімпійські золоті медалі, кубок Вела Баркера, титули чемпіона світу та Європи. Але аматорські досягнення забуваються швидко, а всі перемоги й поразки на професійному ринзі пам’ятатимуть довго. Тож, на мій погляд, він має видатну кар’єру серед аматорів, але найбільше його запам’ятають за досягнення як профі.
– Те, що Ломаченко лишився на другий олімпійський цикл (2008-2012) в аматорському боксі, завадило йому продемонструвати кращі результати на професійному рингу? Чи можна сказати, що це була стратегічна помилка Василя з його батьком?
– Не вважаю це помилкою. Ломаченко залишився на Олімпіаду в Лондоні, бо був абсолютно впевнений у своїх силах. Як і його батько-тренер. Якщо б він перейшов у профі після Пекіна-2008, міг би не витримати тиску. А так у професійний бокс прийшли наші топові боксери майже одночасно: Шелестюк, Усик, Гвоздик, Берінчик, і вони підтримували один одного. Це теж важливо. Без цієї командної підтримки він би міг згоріти на старті.
– Чи потрібно було Ломаченку з переходом в професійний бокс змінювати батька-тренера? Ми пам’ятаємо, як свій другий бій на профі-рингу, на кону якого стояв чемпіонський титул, Василь програв – багато у чому через недосвідченість Анатолія Ломаченка як тренера, який тоді робив свої перші кроки в професійному боксі.
– Ні, я не думаю, що це було необхідно. Підсилити команду професійним тренером – можливо, але не замінити батька. Між ними дуже тісний зв'язок, так само як і з Усиком, який про це неодноразово казав. Анатолій Ломаченко – не просто батько, а й тренер, якого ця "золота плеяда" бійців глибоко поважає. Промоутерська компанія TopRank також мала б передбачити й мінімізувати ризики. Отже, присутність батька не була помилкою.
– Що чекає на Ломаченка в Україні? Чи залишиться він маргіналом із "православ’ям головного мозку", чи його позиція стане більш свідомою, як у Олександра Усика після початку повномасштабної війни?
– Все залежить від самого Василя. Українці готові пробачати навіть серйозні помилки, але важливо зменшити зверхність та егоїзм і пам’ятати, що ти – не просто Лома, а й кумир для багатьох. Василь був неймовірно сміливим на початку війни, вступив до ТРО, що викликало повагу в українців. А релігія – особиста справа. Втім, не у випадку з церквою, яка підтримує ворога і благословляє окупантів на вбивства українців. Це вже не про релігію.
Максим Розенко, Чемпіон
Відповідальний редактор – Денис Шаховець