Вигравав олімпійську медаль до Усика, бився за звання чемпіона світу, а зараз працює в США далекобійником і підтримує Трампа
Свій останній поєдинок бронзовий призер Олімпійських ігор в Пекіні-2008 В’ячеслав Глазков провів в січні 2016 року. На кону стояв титул чемпіона світу IBF в гевівейті (важка вага – понад 90,72 кг) й це був найважливіший бій в професійній кар’єрі українця.
Хрест на кар'єрі через "хрести"
Уже на початку поєдинку Глазков порвав хрестоподібну зв'язку колінного суглоба і не мав можливості продовжити бій. Йому було зараховано поразку технічним нокаутом. Після операції Слава пів року старанно відновлювався, але в підсумку при пробіжці отримав рецидив і ще одну операцію, яка поставила шлагбаум на його подальшій боксерській кар’єрі.
Глазков впевнений, що 16 січня 2016 міг виграти чемпіонський бій за версією IBF в американця Чарльза Мартіна.
"Я став би чемпіоном світу аби не травма, – вважає Слава. – Відчував, що можу його перемогти. Але розрив хрестоподібної зв'язки колінного суглоба – дуже важка травма. Можливості продовжити бій не було. У мене відразу промайнула думка, що буде дуже важко взагалі повернутися до рингу.
Знаю, що таке професійний бокс, які фізичні навантаження ти отримуєш. Зробив все для повернення. Намагався відновитися, витратив на це пів року. Працював кожного дня. А потім були легкі пробіжки. Я навіть не напружував коліно. Раптом воно "стрельнуло". Рецидив. Ще одна операція. Після цього вже зрозумів, що повернутися на ринг буде вкрай проблематично".
У надважкій ваговій категорії періодом розквіту вважається вік після 30, тож 31-річному Глазкову було непросто прийняти таку сумну новину. На той час він з родиною вже декілька років мешкав у США, а його рідний Луганськ було окуповано. 18 серпня 2014 року бабусю Слави Ніну Дерев'янко вбив російський снаряд, коли вона стояла в черзі по воду в Луганську. Ніна Андріївна померла в кареті швидкої допомоги та була похована в спільній могилі – усі рідні виїхали з Луганська на час бомбардувань, а вона навідріз відмовилася покидати рідну домівку.
Життя після...
За чемпіонський бій з Чарльзом Мартіном в Брукліні український боксер отримав 380 тисяч доларів. На ці гроші придбав житло в Маямі та вантажний трак з трейлером.
"Новий трак коштує 180 тисяч доларів, тож придбав уживаний, за 80 тисяч, – згадує Глазков. – І трейлер за 50 тисяч. Так званий, степ-дек – відкрита платформа зі сходинкою. Можу брати високі вантажі – екскаватори, бульдозери, метал.
З кінця 2017 року працюю далекобійником. За кермом проводжу багато часу. Іноді – два тижні в дорозі. Іноді – три, тиждень вдома. Їжджу по всій Америці. За тиждень можу проїхати 2000 – 2500 міль (3200 – 4000 км). Заїжджав і в Канаду. Мені й досі подобається так звана далекобійна романтика. Багато що бачу. Америка – красива країна. Кожен штат має свої родзинки. Тому мені все ще цікаво. Працюю восьмий рік, не набридає. Хоч і важка робота, але вже звик".
Ексчемпіон Європи з боксу працює охоронцем у школі, його зміна триває 12 годин
З Глазковим ми розмовляємо українською. Слава зізнається, що досвіду спілкування українською йому в США не бракує.
"Партнерська компанія знаходить мені роботу – розповідає Глазков. – На них лежить бухгалтерія, оформлення вантажів та інші адміністративні справи. Я плачу їм за це відсоток. Власники компанії – українці. Тут взагалі працює багато наших краян. Регулярно спілкуючись з ними, підтягнув українську".
Робота далекобійника непогано сплачується в США. Якщо водій має власний трак, може заробляти до 10 тисяч доларів на місяць.
"Так, такі гроші можна отримувати, – підтверджує Славко. – Щоправда, зараз в плані заробітку наш бізнес трохи просів.
Трековий бізнес – кров Америки. Якщо в трековому бізнесі погано, то в американській економіці точно не все добре. Це взаємопов'язані речі.
Зараз у всьому світі економічний занепад. Мало хто може похвалитися зростанням. Тим часом життя стає дорожчим. Щоб зберігати звичний рівень якості життя для родини, мені доводиться працювати не 40 годин на тиждень, а 60. Не 5 днів по 8 годин, а шість днів по 10 годин. Витримати такий ритм непросто. Мені допомагає спортивний вишкіл. Тижнями не бачив родину, коли ще був в спорті – звик. Коли знаходжусь вдома понад 7 днів, дорога кличе".
8 років родина Глазкових прожила в Маямі, а потім переїхала до Х'юстона, де придбали будинок.
"Була гарна пропозиція по нерухомості", – так пояснює причину переїзду українець.
Голосував би за Трампа
Глазков має грінкарт – ідентифікаційну карту, яка підтверджує наявність дозволу на проживання і працевлаштування в США. Американський паспорт оформлювати поки не планує. Українець має всі права, що і громадянин США. Виключенням є можливість голосувати на виборах. В іншому випадку він би минулого року віддав свій голос чинному президенту Дональду Трампу.
"Ліберальна повістка дістала багатьох американців, – висловлює свою думку Слава. – Тому за Трампа і проголосувало стільки людей. Американці хочуть кардинальних змін. Реального розв'язання питання з нелегальною еміграцією. Трамп потроху наводить порядок. Особисто я підтримував його".
Невигадані історії. Тайсон прийшов до Трампа і запитав: "Ти спав з моєю дружиною?"
При цьому Глазков не ідеалізує Америку.
"Нашому брату-емігранту тут важко, – зітхає Слава. – Без освіти у тебе небагатий вибір щодо роботи. А щоб отримати гарну американську освіту, потрібно вчитися тут змалку. Досконало знати англійську.
Тому значна частина українських емігрантів пішла в транспорту сферу. Це дозволяє стати середнім класом. Вистачає забезпечувати родину та мати певний рівень життя.
Я не шкодую, що обрав роботу далекобійника. Маю тут нерухомість, 15-річна донька ходить в гарну школу. Хочу, щоб Аліна закінчила університет і мала тут кращі перспективи ніж ми, емігранти першої хвилі".
Максим Розенко, Чемпіон