Батько вбив людину, мама сиділа у в'язниці, старша донька ненавидить: історія Ронні О'Саллівана поза снукерним столом
Сьогодні, 5 грудня, важливий день для мільйонної аудиторії снукеру в усьому світі. Рональд Антоніо О'Салліван святкує день народження. І не просто день народження – 50-річний ювілей.
Попри поважний вік, рівень його майстерності й досі дозволяє бути серед топів цього виду спорту. Так, це вже не та "Ракета", якою його знали в праймові роки. Швидкість ударів упала, помилок більше, а головне – часто бракує мотивації. Та О'Салліван і в розквіті сил дозволяв собі пропустити сезон чи демонстративно відмовлявся забивати останню чорну під час заходу на максимум.
Та про його досягнення, витівки і успіхи в снукері – поговоримо завтра.
У першій частині "Чемпіон" розповість про те, що стоїть за межами снукерного столу: дитинство, непрості долі батьків, виховання сестри та стосунки з власними дітьми.
...
"Я поганий! І це добре! Я не буду добрим, але це не погано! І мені не треба іншої долі".
(с). Мультфільм "Ральф", 2012, Walt Disney Animation Studios
Раннє кохання. Італійська кров від мами та спортивний ген від батька
Ронні О'Салліван-старший мав непростий характер. Та й його кохана Мері була не з тих, хто поступається. Кажуть, що тільки протилежності притягуються – але, як бачимо, бувають і винятки.
Закохані не стали тягнути з весіллям, хоча рідні з обох боків були проти. Ронні було 18, Мері – 17. У родини хлопця єдиною причиною незгоди був молодий вік, а от родина Мері мала власні аргументи.
По-перше, Мері – це англізована форма. Насправді вона Марія. Марія Каталано, і її батьки з італійським корінням мріяли, щоб донька вийшла заміж за залицяльника із Сицилії, який час від часу приїжджав до них у гості.
Можливо, саме тиск родини пришвидшив весілля. А через три роки на світ з'явився хлопчик, якого назвали Рональд Антоніо.
І погодьтеся – в зовнішності Mr.147 є щось італійське, хоч він і копія тата.
Юність, спорт і перші амбіції
Юний Ронні-старший активно грав у футбол і подавав надії. Він щиро вірив, що зможе забезпечити родину власними силами. Тим більше, як він вважав, у нього були "гарні карти на руках". (Трампе, привіт. Джадд, якщо раптом прочитаєш – це не тобі).
Хоча родина не була багатою, прізвище О'Салліванів було впізнаваним. У британських газетах часто зустрічалося прізвисько: "О'Саллівани, що б'ються". Міккі, Денні та Діккі О'Саллівани мали непоганий боксерський бекграунд.
Діккі був чемпіоном Великої Британії в легкій вазі (1949-51), а Денні двічі бився за титул чемпіона Європи. Найменш успішним був Міккі – батько Ронні-старшого.
Але юний О'Салліван помилявся щодо "родинної слави". Золоті часи дядьків і тата залишилися у 1950-х, а в 70-х впізнаваність уже згасала, і грошей ледь вистачало на себе, не те що на родичів.
Журнали 18+, відсутні батьки і перший успіх
Батьки О'Саллівана не цуралися жодної роботи. У Бірмінгемі вони допомагали продавати морозиво, працювали на автомийці, стали в чергу на муніципальну квартиру.
Коли житло нарешті видали, родина повернулася до Лондона. Мері влаштувалася офіціанткою, а чоловік став керувати магазином із продажу журналів для дорослих.
Через постійні зміни графіку хлопчика часто залишали в сусідів.
"Мене часто лишали в сусідській сім'ї. Грег, Мішель і Ліза стали мені як старші брат і сестри. Я заздрив друзям, у яких були старші брати. Грег був чемпіоном з плавання та найпопулярнішим хлопцем у школі. Я пишався дружбою з ним. Коли мама приходила додому раніше, Ліза відводила мене до неї. Я плакав: 'Мамо, не йди на роботу!' А вона казала: 'Маю йти. Але все буде добре' " – згадував О'Салліван.
Іноді заходив дідусь і намагався навчити малого боксувати. Можливо, саме тому Ронні й ненавидить бійки.
"Я ненавидів битися. Мене треба було довго доводити, щоби я дав здачі", – писав він пізніше.
Хоча, відверто кажучи, інколи він забував про це: у 1996-му накинувся з кулаками на організатора турніру, у середині 2000-х із цікавістю відвідав боксерський бій між снукеристами Квінтоном Ханном та Марком Кінгом, а також мав міцну дружбу з боксером Насімом Хамедом.
Але головна слабкість його батьків була в іншому – вони любили погуляти. Маленький Ронні бачив це й мріяв бути частиною цього "дорослого життя". Йому здавалося, що нескінченні вечірки – ознака успішності. Так живуть рок-зірки. Так жили його батьки, яких так бракувало поруч.
Перший кий, перший клуб, перші перемоги
Ронні вперше взяв кий у 4 роки. Батько спершу засмутився – він мріяв, що син гратиме у футбол, теніс чи гольф. Але швидко змирився, а на Різдво подарував 7-річному Ронні перший більярдний стіл. Хоч він був і значно менший, ніж стандартний, його вистачало для "набиття руки".
У 8 років вони разом ходили в снукерний клуб на вихідних. На канікулах хлопчик добирався туди сам.
До клубу пускали лише з 16 років – дорослі могли пити пиво та курити сигари просто за столом. Та що там – у ті часи цигарку та келих пива можна було побачити в руках провідних снукеристів на головних турнірах.
Але:
- тато платив за членство,
- син мав талант.
Там Ронні вчився не лише техніці ударів, а й повазі до старших, слухняності, побудові брейків.
У 9 років він виграв клубний турнір, обігравши шістьох значно старших суперників. Нехай вони й не були майстрами навіть аматорського рівня, та перемога мала значення.
Того вечора "Ракета" ще не заробив мільйони – лише маленький кубок і сертифікат на 6 годин безкоштовної гри. Але саме це закріпило його бажання прогресувати надалі.
Ув'язнення за вбивство. Ув'язнення за несплату податків
З кожним роком локальна популярність талановитого хлопця зростала. У 10 років Ронні зробив свій перший сенчурі-брейк (серія на 100+ очок), у 13 виграв юніорський чемпіонат Великої Британії, у 14 зіграв показову гру зі Стівеном Хендрі, який за наступні 10 років 7 разів виграє World Snooker Championship, а у 15 оформив максимальний брейк – 147 очок. У 16 він уже потрапив до мейн-туру, де міг заробляти гроші своєю улюбленою справою.
Ще у 15 років він познайомився з легендарним менеджером Баррі Гірном. Так-так, батьком того самого Едді Гірна. І хоч син остаточно перемкнувся на бокс, Баррі зробив собі ім'я на Британських островах завдяки дартсу та снукеру.
"Я саме тренувався у себе в снукерній, коли батько крикнув: – Тебе до телефону. – Хто? – спитав я. – Баррі Гірн. Я подумав, що він жартує. З якого дива Баррі Гірну дзвонити мені? – Доброго дня, Роне, – сказав він у слухавці. – Це Баррі. Баррі Гірн. Маю сказати тобі дві речі. Перша: вигравай свій чемпіонат у суботу. І друге: я хочу бути твоїм менеджером".
Ронні той Pro-Am турнір не виграв – поступився у фіналі. Але Гірн не змінив свого рішення. Він повіз юного О'Саллівана до "Крусіблу" на півфінал чемпіонату світу, а потім почав брати його з собою на аматорські турніри по всьому світу.
Все звучало як казка, правда? Але казка поступово почала переростати в драму.
Коли все розвалюється: арешт батька
Перші проблеми з законом у батька почалися тоді, коли звичайний магазин із продажу журналів для дорослих переріс у повноцінний секс-шоп. Його звинувачували в торгівлі товарами, на які він не мав дозволу, або продажу заборонених препаратів. Іноді це завершувалося штрафом чи конфіскацією, іноді – судом. І все ж головною проблемою був його характер. "Вибуховий" – надто м'яке слово. Батько й дядьки, які виховували Ронні-старшого, були боксерами, а бокс навчив їх реагувати кулаками там, де інші шукали слова.
12 жовтня 1991 року Ронні-молодший грав турнір в Амстердамі. Потім полетів виступити в Таїланді. А його батько насолоджувався гучною вечіркою в нічному клубі "Стокс" на Кінгз-Роуд у районі Челсі.
Алкоголю було багато. Постало фінансове питання: хто платить за бенкет? До сварки між чотирьма колегами втрутився персонал клубу. Конфлікт переріс у бійку. Ронні-старший схопив ніж, що лежав на барній стійці, та штрикнув ним одного з опонентів.
Дивно, але під час суду він не сказав ані слова і не намагався виправдовуватися.
Вирок був жорстким – довічне ув'язнення. Лише згодом термін пом'якшили, і батько О'Саллівана вийшов на волю у 2010 році.
Син і досі не розуміє, чому батько не захищався: не говорив про самооборону чи ненавмисне вбивство. Ситуацію ускладнювало й те, що загиблий був чорношкірим, а свідки стверджували, що О'Салліван кричав расистські образи. Ронні категорично заперечує це.
Побачення з батьком відбулося через кілька тижнів після вироку – "Ракета" затримався на турнірі в Таїланді.
"Водій Баррі Гірна, Роббо, привіз маму в аеропорт. Потім ми одразу поїхали до в'язниці. Наш шикарний лімузин зупинився прямо перед брамою Брікстонської тюрми! Я ніколи не був у в'язниці. Це було шоком. Батько сидів уже два тижні. Худий, блідий, у тюремній робі – він здавався чужим. Я схопив його за плечі й сказав: "Ми тебе звідси витягнемо… витягнемо". Я плакав, і по його щоці теж покотилася сльоза. Я ніколи не бачив, щоб він плакав".
І він дійсно не полишив батька. О'Салліван зізнавався, що продовжував кар'єру, бо хотів, щоб тато мав причину жити й пишатися його успіхами. Він навіть організовував на території в'язниці виставкові матчі.
Тато не бачив перших трох перемог на чемпіонаті світу (2001, 2004, 2008). Але був присутній під час четвертого тріумфу в 2012-му. Ронні-старший зізнавався, що то був найкращий день у його житті.
Перші перемоги попри катастрофи
Попри пережите, дебютний сезон Ронні провів блискуче. Із глибин рейтингу він піднявся на 57-ме місце та видав стрік у 38 переможних матчів поспіль.
У 1993 році він тріумфував на чемпіонаті Великої Британії, обігравши Стівена Хендрі з рахунком 10:6, і став наймолодшим чемпіоном рейтингового турніру. У 1994-му додав до колекції British Open.
Старші зірки снукеру відзначали неймовірний талант трьох юних гравців – Ронні О'Саллівана, Марка Вільямса та Джона Хіггінса. Їх назвали "Клас 1992". Вони дебютували разом – і всі троє стали легендами. Грають вони й нині.
Але перемоги – це вершина айсберга. На дні ж завжди лежать реальні проблеми. Мережа магазинів з товарами для дорослих – це був бізнес, у який тато вклав час і гроші. Після арешту батька мережею секс-шопів зайнялася мати.
Невдовзі її звинуватили у шахрайстві та несплаті податків. Попри те що вона повністю погасила заборгованість (завдяки Баррі Гірну), її все одно засудили на 12 місяців.
О'Салліван лютував. Він вірив, що проти його родини плетуть інтриги. Незадовго до арешту матері його затримувала поліція і звинувачувала у викраденні дівчини. Снукериста врятував запис одного телеканалу, де було видно, що в час злочину спортсмен був глядачем на грі.
Через арешт батьків на нього впало опікунство над молодшою сестрою Даніель, яка ще ходила до школи. Чи був 19-річний О'Салліван у той період хорошим прикладом? Навряд чи.
Перші проблеми із законом. Алкоголь. Бійка на чемпіонаті світу. Позитив від знайомства з Бекхемом
У 1995-му в О'Саллівана забрали водійські права за перевищення швидкості. У своєму будинку він часто влаштовував гучні вечірки.
"Проспавшись, я підвівся і оглянув будинок. Скрізь валялися тисячі пляшок з-під пива, чорніли сліди від цигарок. Будинок виглядав так, ніби його тільки що бомбили".
Він ніколи не приховував, що в ті роки любив змінювати дівчат і нерідко заводив романи на одну ніч. Алкоголь у його житті був, як вода – постійно поруч. Згодом до цього додалося й куріння марихуани. О'Салліван у біографії згадував, що його рятували друзі, які доглядали за сестрою Даніель, коли він "випадав" через власні слабкості.
За десять місяців мати вийшла на волю, але вже через два тижні вигнала його з дому, хоча гроші Ронні були основним джерелом доходу сім'ї.
"Я курив траву час від часу, але вдома почувався спокійно та впевнено. Моє життя було повним лайном, але я знав, що поруч є люди, які не дадуть мені переступити межу.
Я зустрів маму біля воріт в'язниці – це було просто чудово, знову бути разом. Але ненадовго: приблизно через два тижні вона викинула мене з дому. Я дуже швидко повернувся до своїх поганих звичок. Вона сказала, що я занадто погладшав і що не терпітиме всього цього пияцтва й куріння.
За той час, що її не було, рівень моєї гри впав жахливо. Я виграв лише один турнір – Черіті Челлендж, але більшість гравців ним взагалі не цікавилися, бо він не був рейтинговим".
На чемпіонаті світу 1996 року від нього дісталося Марку Генлі. Той, будучи пресаташе, нібито кинув Ронні якусь образливу фразу.
За однією версією, пролунало щось на кшталт: "Цікаво, які кабаки зараз вибирає твій тато?". За іншою: "А яка улюблена страва твого татуся? Та, яку ножем ріжуть?". Додалося й те, що Марк хотів вигнати друга снукериста з кімнати відпочинку... бо той був у джинсах.
О'Салліван говорив, що не любив бійок, але того вечора Генлі отримав сповна.
Всупереч очікуванням після інциденту, О'Саллівана не дискваліфікували. Проте забрали двадцять тисяч фунтів призових і зобов'язали витратити ще десять на благодійність.
У середині 1990-х він знайомиться з Девідом Бекхемом – ще одним молодим англійським талантом, кумиром дівчат. Саме лоск і спортивна статура футболіста змусили Ронні замислитися над власною формою.
"Коли ми вийшли з клубу, я почув, як одна дівчина сказала подрузі: "Дивися, це Девід Бекхем!". А подруга відповіла: "Хто? Товстий чи худий?". І я подумав: капець, я, мабуть, справді розжирів".
Ще через кілька місяців О'Салліван зустрівся з Гремом Сунесом, відомим футбольним тренером. Той також порадив йому взятися за власну форму.
"Після розмови з Гремом я кинув палити – і сигарети, і траву – та обмежив випивку. Я проводив у спортзалі по дві години щодня: три милі на біговій доріжці, двадцять хвилин на велотренажері, а потім ще три милі".
І хоча повністю перемогти жагу до алкоголю, куріння та заборонених речовин "Моцарту снукеру" так і не вдалося, біг став невід'ємною частиною його життя – і залишається нею досі. Одна з його автобіографій так і називається: "Біг".
Народилася донька… Ронні її кинув. З матір'ю інших двох дітей він познайомився в рехабі
У цій плутаниці життєвих подій він мав стосунки з Саллі Магнус. Хоча "стосунки" – це занадто голосно сказано. Їхні зустрічі були радше випадковими, але нерідко закінчувалися інтимом – що й призвело до небажаної вагітності.
"Це точно не планувалося, бо наші відносини завжди були досить випадковими. Але Саллі вирішила, що хоче народжувати. Я не знав, що робити – чи що я взагалі маю робити. Я вже був у депресії й не хотів – чи не міг – з усім цим впоратися. Вона народила доньку, назвала її Тейлор, і я почав виплачувати їй утримання".
Ронні передавав гроші, купив будинок, але Саллі не хотіла знайомити його з донькою. Та й сам О'Салліван не надто горів бажанням зближення.
Вперше він насправді попросив про зустріч у 2000 році, незадовго до четвертого дня народження Тейлор-Енн. Утім, ця спроба провалилася. Не спілкуються вони й донині.
"Мені було 17 чи 18 років, коли я бачила його востаннє. Останні вісім років я була абсолютно щаслива. Я змирилася з тим, що його не буде в моєму житті – і мене це влаштовує. Але коли в мене народилася донька, я подумала: я справді не хочу, щоб ця людина була поруч", – сказала Тейлор-Енн кілька років тому.
На початку 2025-го легенда снукеру натякнув, що, можливо, колись усе налагодиться. Хоча й визнав, що не впевнений, чи це взагалі реально.
1998 року стався його тріумф на Irish Masters – який невдовзі забрали. Допінг-тест показав наявність у крові марихуани. Її було зовсім небагато, але уникнути великого штрафу, дискваліфікації з турніру та передачі кубку Кену Догерті, якого "Ракета" розгромив у фіналі 9:3, не вдалося. Епічності додає те, що він навіть не курив – просто з'їв печиво з марихуаною в одному закладі напередодні фіналу. Фанати раділи скандалу, адже до того моменту в Ронні вже була солідна база гейтерів. Та й Кен – ірландець.
У 2001-му Irish Masters знову підкорився йому. Після матчу журналіст запитав: що ви відчуваєте, вигравши цей турнір уперше?
"Краще заберіть це питання назад. Я виграв його вдруге, і кубок узяв удруге. Якщо ви вважаєте, що марихуана могла покращити мою гру – то, мабуть, марите. Я виграв турнір чесно".
Незадовго до цього почалися його добровільні походи до психолога та в різні рехаби.
"Я думав, що це депресія змушувала мене зранку тягнутися до цигарки з травою, а потім – тримати її в зубах увесь день. Тому я зателефонував на Національну лінію допомоги при наркотичній залежності та поговорив із дівчиною на ім'я Сем, яка відтоді стала мені добрим другом. Я пояснив їй, що корінь проблеми – у снукері: коли гра йде добре, я почуваюся добре, а коли гра летить шкереберть – падає і мій настрій".
У 2000-му, відвідуючи групу анонімних наркозалежних, О'Салліван познайомився з Джо Ленглі – вона теж проходила програму. Згодом вони почали жити разом. У 2006 році в них народилася дочка, Лілі, а ще через рік – син, маленький Ронні.
Через постійні зникнення на тренування та змагання в сім'ї почалися сварки. Пара розійшлася у 2008-му.
У 2010-му на волю вийшов його батько. Того ж року Ронні почав стосунки з акторкою Лайлою Руасс. Пара кілька разів розбігалася, але влітку цього року вони нарешті одружилися. Наразі разом проживають у Дубаї.
Top Gear, комп'ютерна гра та дружба із суперзірками спорту
Ронні О'Салліван – це не лише "Ракета" за снукерним столом. Це людина, яка давно переросла рамки свого виду спорту й стала частиною масової культури. Його вибуховий характер, харизма, вміння закохувати, незважаючи на статус "Бед-боя". Все це робило його бажаним гостем у найрізноманітніших телепрограмах. Побував він у гостях і легендарного Top Gear.
О'Салліван з юності любив автомобілі і швидкість. Недаремно ж у нього забирали водійське посвідчення. На Top Gear мав змогу поєднати адреналін та азарт.
Англієць також не соромиться називати Формулу-1 своїм улюбленим видом спорту.
Гра з його ім'ям
Популярність О'Саллівана була настільки великою, що розробники комп'ютерних ігор не оминули нагоди використати його образ. У 2000-х роках на ринку з'явилася гра, яка носила його ім'я та дозволяла гравцям відчути себе по інший бік столу – у ролі легенди.
Хоча технічно вона не стала революційною у геймінгу, її поява стала маркером статусу Ронні: лише спортсмени абсолютного рівня отримували подібні проєкти.
Це ще більше зміцнило його позицію як людини, яка стала символом цілого покоління.
Дружба поза снукером: Бекхем, Джокович та інші
Попри те що снукер – досить камерний спорт, Ронні О'Салліван давно вийшов на рівень, де його оточенням стали світові зірки інших дисциплін. Один із найяскравіших прикладів – Девід Бекхем. Вони познайомилися в молодості, коли обидва перебували на злеті кар'єри.
Їх ділила різниця у видах спорту, але об'єднувало спільне – шалений тиск, популярність і постійна увага преси. Напевно, вони не є найкращими друзями, але товаришами точно є.
Ще одне яскраве ім'я в житті "Ракети" – Новак Джокович. Сербський тенісист завжди захоплювався його феноменальною технікою та ментальною витривалістю, а Ронні, у свою чергу, не раз відзначав характер і жорстку самодисципліну Новака.
Селфі з ним має такий же "бунтар" зі світу боксу – Тайсон Ф'юрі.
Він навіть прибув на бій "Циганського Короля" з Олександром Усиком. Сподівався на його перемогу.
Але марно.
До кола друзів та прихильників О'Саллівана входять і представники інших видів спорту – легкоатлети, футболісти, боксери. Для багатьох він – та сама "спортивна рок-зірка". Його поважають за талант, але частіше – за складний шлях.
Він ніколи не приховував своїх залежностей, страхів, зривів, "довгого язика", що робило його ближчим до тих, хто знає, якою є ціна успіху.
