Андрій Дериземля: "Не виросла така молодь, яка б прийшла й одразу почала показувати результати"
Підготовка до нового біатлонного сезону у розпалі. До старту Кубку світу сезону 2024/25 залишилося півтора місяця. Уже 30 листопада пройдуть перші естафетні гонки.
Проте, українському біатлону вже є чим пишатися – літній чемпіонат світу наша команда завершила на першому місці в загальному заліку, здобувши 3 золоті, 2 срібні й 1 бронзову медаль. Героями турніру стали Дмитро Підручний (золото в суперспринті серед дорослих спортсменів) та Віталій Мандзин (золото в спринті та гонці переслідування серед юніорів).
Про успіхи на літньому чемпіонаті світу та сподівання перед новим зимовим сезоном, проблеми воєнного часу та обстріли баз українських біатлоністів в Сумській та Чернігівській областях, Чемпіону розповів перший віцепрезидент Федерації біатлону України, титулований в недалекому минулому спортсмен, багаторазовий чемпіон Європи й призер чемпіонату світу Андрій Дерезимля.
– Як проходить підготовка до нового сезону? Що виходить? У чому, можливо, проблеми?
– Поки що все нормально, підготовка відбувається згідно з планом. Особливо, якщо взяти до уваги те, що у країні війна, то, взагалі, можна сказати, що спортсмени мають чудові умови.
– Де готується до нового сезону національна команда?
– У нас комбінована підготовка, частину часу ми проводимо в Україні, частину – за кордоном.
– Де саме в Україні?
– Команда базується в Сянках (Львівська область. – ред.), там є чудова база. Ми там із задоволенням тренуємося.
– А де зараз знаходиться жіноча й чоловіча команда?
– На цей момент жіноча команда знаходиться в Обертіллаху (Австрія), а чоловіча – в Рамзау (Німеччина). Однак, уже зовсім скоро, в середині жовтня, й жіноча, й чоловіча команди переїдуть в Італію.
Андрій Дериземля
– Щодо війни, я чув, що на базах у Сумській та Чернігівській областях доводиться тренуватися під обстрілами…
– Так, у Сумах, на жаль, довелося взагалі перенести тренування з бази. Щодо Чернігова, то там діти тренуються на базі. До речі, відновили лиже-рольну трасу після її часткового руйнування. Там були прильоти, обстріли. Взимку був обстріл і неподалік збили ракету. Можна сказати навіть, що діти тренуються й під обстрілами. На жаль, на превеликий жаль.
– Літній чемпіонат світу став яскравою сторінкою в історії українського біатлону. Збірна виграла загальний командний залік. Дмитро Підручний став переможцем суперспринту. Чи є на нього якась особлива ставка в цьому сезоні? Чи буде він лідером команди?
– Безумовно, Дмитро Підручний – лідер команди. У нього є всі шанси показати високий результат в будь-якій гонці. Звісно, там зараз є нюанси в підготовці, а саме він тренується не з командою, в нього самопідготовка. Проте Дмитро – досвідчений спортсмен, сам розуміє що треба робити, його тренер розуміє. Безумовно, є всі шанси. Ми розраховуємо, що він буде показувати гарний результат. Це лідер команди.
Що стосується літнього чемпіонату світу, то я ніколи не брав його до уваги як показник, якийсь оптимістичний прогноз на зимові старти. Між літнім і зимовим біатлоном взагалі дуже велика різниця. Але, якщо спортсмен показує достойні результати та ще й потрапляє до трійки на літньому чемпіонаті світу, то в нього безумовно є більші шанси показати гарний результат взимку.
Не можна так сказати, якщо атлет влітку був перший-третій, то і взимку він має бути в призерах. Але це демонструє рівень підготовки, рівень самого спортсмена.
– Тоді таке ж питання щодо іншого призера літнього ЧС Артема Тищенка. Як оцінюєте його шанси на сезон, що розпочнеться в листопаді?
– Щоб говорити про шанси конкретного спортсмена, можна взяти історію його виступів: скільки років він виступає в збірній, які в нього результати є. І так взяти кожного.
А якщо сказати, що ми розраховуємо на призові місця спортсмена, який давно не був в призах, це буде неправильно. Звісно і федерація, і вболівальники, і сам спортсмен, нормальний спортсмен, який дійсно має мотивацію, розраховує показати максимальний результат. Або, скажімо, має робити все і думками, і своїми діями, щоб показати максимальний результат.
Щодо Артема, він вже досить багато років в збірній, він стабільний спортсмен, його дистанції – це суперспринти, він хороший, стабільний. Але розраховувати, що Артем у гонці на 20 кілометрів щось покаже, я не можу сказати. Звісно, що всі спортсмени, і ми розраховуємо на максимальний результат, але час покаже.
Артем Тищенко
– У нас в принципі останніми сезонами мало що вдається зробити й команді загалом, в естафеті, й окремим спортсменам в особистих гонках. Що може змінити цю ситуацію?
– У нас змінився тренер в чоловічій команді (замість Юрая Санітри команду очолила Надія Бєлова. – ред.). Тому, сподіваюсь, що, можливо, будуть якісь різкі приємні для нас несподіванки, різкі зміни в результатах, позитивні.
– Щодо юніорів, у нас є Віталій Манзин, який вже два роки виступає. На тому ж літньому чемпіонаті світу він завоював дві медалі. Є Вікторія Хвостенко, якій лише 17 років виповнилося. Які в них перспективи на ваш особистий погляд?
– Що стосується цих молодих і талановитих спортсменів, то звісно вони прогресують. Це, можна сказати, майбутнє українського і, сподіваюсь, світового біатлону, спортсмени, на яких розраховують. Що вони поступово з кожним роком будуть виходити на свій максимальний результат. Знову ж таки, будемо дивитися, як підійшла зміна тренерів, нова підготовка. Але стовідсотково переконаний, що ці спортсмени будуть прогресувати.
Так, Віталій уже два сезони провів у команді, але він молодий спортсмен і це його перші роки в збірній. Він поступово прогресує, показує більш-менш стабільний результат. Дуже сподіваюся, що надалі він може розраховувати на кращі результати й взимку, не тільки на літньому ЧС.
– До речі, прокоментуйте зміну тренера у чоловіків.
Абсолютно нормально, абсолютно адекватно і на часі було це все. Враховуючи, що там багато факторів, у тому числі обмежений бюджет і багато-багато інших нюансів, то це оптимальний вибір тренерського штабу.
– Що ви очікуєте перш за все від Бєлової?
– По-перше, спортсмени у нас в переважній більшості досвідчені, вони все розуміють. І тут, на мій погляд, сильні сторони тренера мають полягати в тому, щоб внести якусь новизну для більшості спортсменів. Струснути спортсменів. Бо дійсно у нас багато спортсменів, я вже повторююся, що виступають досить багато років в збірній. Їм потрібні якісь новації, щось нове. Зрозуміло, не для всіх спортсменів, для когось це має бути більш контрольований підхід.
Попередній тренер був більш такий демократичний, у нього були свої погляди на тренувальний процес, на спілкування зі самими спортсменами. І, як показала практика, для багатьох наших біатлоністів це не підходить. Наш менталітет, наші особливості вимагають іншого підходу. Тобто тренер має бути таким спеціалістом, який має і чути, і слухати, і розуміти спортсменів. А в деяких моментах має бути досить жорстким, проявити характер, щоб в цілому потім був результат.
– Не можу не спитати про Віту Семеренко. Вона отримала вже остаточний бан до 20 березня 2025. Що це означає? Це вже вердикт про завершення кар'єри?
– Про це краще все ж-таки запитати саму спортсменку. Наскільки мені відомо, особисто Віта планувала виступати на внутрішніх змаганнях. Не можу навіть прокоментувати, які в неї плани, яке бачення подальшої кар’єри.
За великим рахунком, і самі спортсменки, і тренерський штаб розуміють, що є ті, на яких покладають певні надії на майбутнє, а є такі, на яких складно розраховувати на їх допомогу. Вже є нове покоління спортсменок, більший акцент і увага йде на них.
Віта Семеренко
– Наскільки я розумію, цей бан не дає права змагатись не тільки у міжнародних, а й в національних змаганнях?
– Так, так, абсолютно.
– Говорячи про Кубок світу, майбутній сезон, вболівальники вже зачекались успіхів від команди, яка раніше регулярно завойовувала медалі, й чоловіча, й жіноча. Що ви відчуваєте перед новим сезоном?
– Я повторюсь знову, якщо скажу, що ми-то сподіваємося. І тренерський штаб, і самі спортсмени, в першу чергу.
Як воно буде насправді – складно сказати. Конкретніше можна буде відповідати вже після перших стартів.
Знову ж таки, якщо бути об'єктивним й брати прізвища спортсменів, що в жіночій, що в чоловічій команді, то ми розраховуємо на досвідчених спортсменів, на лідерів команди. Вони щось можуть показати, якісь результати на рівні призових місць.
Щодо естафетних гонок, це окреме питання, тут може спрацювати команда. Також важливо, аби тренери підвели команду до піка форми на окремих найважливіших стартах, таких як чемпіонати світу та Європи.
Щодо молоді, то вона на те й молодь, що в них результати не можуть бути стабільними, але можуть вистрілити в такий момент, що навіть не розраховували, не те що тренери з уболівальниками, а й самі спортсмени. Так часто буває, що спортсмен до цього не показував високі результати, а потім вистрілив, так склалося. І тут головне аби спортсмен тримав цю планку і рухався на гору за результатами.
Зараз я навіть не хочу прогнозувати, сподіваємося на успіхи, робимо все для цього, наш президент федерації Іван Крулько, вся команда робить все, щоб спортсмени та тренери були забезпечені, були проведені всі навчальні тренувальні збори. А вже потім, коли почнеться сезон, все залежить від якості підготовки, як спортсмени самі відпрацювали у міжсезоння.
– Чому в останні роки йде таке просідання з результатами?
Основна причина – зміна покоління. На жаль, не виросла така молодь, яка прийшла б і одразу почала показувати результати.
У нас, якщо проаналізувати, виступають спортсмени, які вже досить багато років виступали в командах – і в чоловічій, і в жіночій. Є спортсмени, які їздять багато років і не показують результати, але роблять все для цього. Для кожного є якась межа. Не може спортсмен показати результат на рівні призерів етапу КС, якщо в нього є якийсь поріг, як би він не тренувався, щоб не робив.
Для результатів топрівня мають з'являтися особистості. Вони з'являються, вони будуть і періодично це відбувається. Це в кожній команді.
Просто в Україні обмежена кількість людей займається біатлоном. На жаль, з кожним роком все менше. Чому? Тому що відсутні бази, що також впливає на підготовку.
Зараз внесла дуже великі корективи війна, що додатково вплинуло. Тому багато факторів. Тут не можна сказати, щось одне. Тут сукупність таких факторів загалом впливає на результат.
Візьмемо ту ж Норвегію. У них там, якщо не помиляюсь, приблизно 80 лижно-біатлонних комплексів. Причому майже всі вони зі штучним освітленням. Це в Норвегії, де є бази за полярним колом. У них всі з дитячого садка стоять на лижах. Для цього є всі відповідні умови: і погодні, й інфраструктурні. Потім, звісно, що їм зі 100 учасників, які стартують на чемпіонаті Норвегії, легше вибрати 8 кращих до головної національної команди, які потім будуть показувати результат... Й це не просто стартують, а всі гарні спортсмени, з чудовою стартовою підготовкою, технікою. Тому тут багато-багато факторів.