Іван Крулько: У Буковелі буде одна з найкращих біатлонних арен світу
У другій частині інтерв'ю з президентом федерації біатлону України Іваном Крульком ви ексклюзивно дізнаєтесь про:
- Першу в історії пряму трансляцію чемпіонату України;
- Як федерація допомагає молодим спортсменам з прифронтових регіонів;
- Заняття біатлоном на уроках фізкультури;
- Біатлонну арену в Буковелі.
Першу частину інтерв'ю читайте за посиланням.
– Урош Велепець пішов з німецької команди, чи не розглядається питання його кандидатури, знову очолити нашу команду?
– У нас є тренери. Микола Зоц очолює жіночу команду, Надія Бєлова – чоловічу, плюс Дмитро Підручний продовжує співпрацю з Юраєм Санітрою. На наступний сезон ми кадрові зміни не плануємо.
Після Олімпійських ігор, коли підведемо підсумки, будемо дивитися на чотири роки вперед і там уже будемо радитись, приймати рішення. Але це буде через рік, після олімпійського сезону. Поки питання по Урошу не стоїть.
– Ви сказали, що Підручний залишається з Санітрою. Чи не вважаєте, що це може негативно вплинути на процеси всередині команди? У команди є головний тренер, усі інші хлопці тренуються разом, під керівництвом Надії Бєлової.
– Я вважаю, що Дмитро Підручний є лідером нашої команди й спортсменом, який заслужив, щоб до його думки прислухалися. Якщо формат роботи з Юраєм Санітрою для нього підходить, то ми хочемо піти на зустріч такому співробітництву. На мою думку, тогорічне рішення було правильним. Якщо ми проаналізуємо сезон Підручного, він для нього видався, мабуть, одним із кращих у кар'єрі.
Я не бачу, що в цьому питанні ми психологічно якимось чином когось образили. Надія Бєлова може приділити більше уваги іншим спортсменам, долучити молодих людей, які повинні брати участь у зборах. Це все майбутні складові успіху.
Чи хотілося б мені, щоб всі спортсмени працювали в одній групі? У перспективі – так, це було б правильно. Чи можуть бути винятки? Можуть. Завжди треба дивитися і приймати кращі рішення і не боятися експериментів. Тим більше ці експерименти можуть принести користь для спільної справи.
– Чому жіноча збірна, за виключенням Джими, просіла в результатах в цьому сезоні? Городна лише під кінець сезону розкрилася, Дмитренко не проявила себе...
– Я б не став говорити, що Дмитренко себе не проявила. Вона виступала достатньо стабільно увесь сезон. Так, не було карколомних злетів, але вона стабільно виступала. Якщо Христина впродовж цього сезону була в 30 найсильніших, мабуть, проявила себе непогано.
Городна на двох останніх етапах, у яких брала участь, мені здається, зробила для себе особистий прорив. Два кращих особистих результати в кар’єрі, на мою думку, багато про що говорять. Особливо, враховуючи, що вона ще тільки в юніорах.
Не можу сказати, що в нашій жіночій команді все сумно. Сумно це, коли б вони всі були за межами топ-50, умовно кажучи. Тоді ми б говорили, що є серйозна криза. Та ж Христина Дмитренко в цьому сезоні виступила краще, ніж у минулому сезоні. Ми чітко бачимо, що є куди рухатися, в неї є головне – мотивація і бажання. Щодо Городної хочеться думати, що наступний сезон в неї буде кращим, ніж цей.
– У збірній багато біатлоністів з прикордонних регіонів, у багатьох з них є родичі. Чи були якісь історії, може комусь допомогли евакуюватися, чи щось поремонтувати? Наскільки взагалі все це відволікає від біатлону тих самих сумських та харківських спортсменів?
– Ви знаєте, що в нас страждає через війну дуже сильно біатлонна інфраструктура. Ми, по суті, маємо розвалену базу в Чернігові. Дві школи в Сумській області теж зазнали атаки з боку росіян, теж саме в Харківській області. Тобто ситуація там, зрозуміло, надзвичайно складна. Саме через те є в нас частина біатлоністів, які з тих областей тренуються на Західній Україні. Зокрема, деякі спортсмени, дуже молоді, в 12-річному віці переїхали тренуватися до Ворохти. Там є біатлонний клуб, деякі спортсмени мають постійне проживання, ми забезпечили їх житлом, транспортом, інвентарем. Вони тренуються і навіть виступали вже за Івано-Франківську область на цьому чемпіонаті України.
Коли до нас звертаються – намагаємося допомагати.
Спортсмени з основної команди до нас не звертались. Якщо будуть, ми звісно індивідуально спробуємо допомогти кожному.
Ви знаєте, нещодавня атака на Сумську область забрала життя в бабусі сестер Семеренко. Це страшна трагедія, бабуся дуже літня – понад 90 років. Ми ще й ще раз висловлюємо співчуття нашим провідним сестрам-спортсменкам.
– Чи не вважаєте загрозливою ситуацію з кліматичними змінами. Снігу все менше, а змагань хочуть все більше. Чи не варто усім думати над зміною календаря, хоча зрозуміло що нових стадіонів в Альпах ніхто будувати зараз не буде.
– Ви знаєте, що є пропозиції по зміні календаря на наступний рік, подивимося, як це буде реалізовано. Я все-таки сподіваюся, що професіоналізм IBU буде на користь будь-яким нововведенням. Наприклад, ми побачили вже по цьому сезону, коли змінився розклад топових біатлоністів під час змагань. На мою думку, це підвищило інтерес до телетрансляції, змінило перебіг подій. Насамперед для уболівальників. Раніше – першу половину гонки подивився, далі можна вимикати трансляцію, тому що всі місця вже розписані. Зараз це не так і головне все може відбуватися якраз в другій половині гонки. Інтрига зберігається. Це хороше рішення від Міжнародної федерації. Можливо, не всім топовим біатлоністам воно сподобалося, але з огляду вболівальника можу сказати, що це добре.
Що стосується погодних умов, то на них ніяк вплинути не можна. Хоча IBU намагається й це робити. Наприклад, перехід з фторових порошків на безфторові. Це якраз і є політика зі збереження клімату, запобіганню шкідливим викидам в атмосферу і впливу на природу. Крім того, технології на місці не стоять. Якщо раніше для того, щоб виготовити сніг, потрібен був стійкий мороз – мінус 7-10 градусів і нижчий, то зараз це можна робити ледь не при нульовій температурі. Я думаю, що біатлон як був, так і буде.
– Ви вже майже 2,5 роки очолюєте федерацію. Що за цей період вдалося, над чим ще потрібно працювати? І на скільки відсотків ви виклалися, щоб зробити біатлон в Україні кращим?
– Наскільки відсотків? Я не знаю, це ви оцінюєте, на скільки відсотків я виклався, ЗМІ, громадськість має оцінювати. Як я можу про себе говорити?
Коли я йшов на посаду президента федерації, то оголосив певні стратегічні цілі, куди ми будемо рухатися. Я їх дотримуюся. Те, про що ми сказали, ми це робимо. Звертаємо увагу на дитячо-юнацький спорт. Ми, як федерація, закупляємо інвентар для шкіл, хоч вони перебувають не в нашому підпорядкуванні. Школи перебувають в комунальній чи в державній власності. Купуємо лижі, пневматичні гвинтівки, допомагаємо з формою. Тобто ми робимо ті речі, які потрібно робити для того, щоб і школи, і дитячі тренери мали мотивацію.
Ми запустили програму "Перший тренер". Для того, щоб тренер, який підготував збірника, мав можливість отримувати від федерації фінансову винагороду. Нам вдалося запустити, за підтримки Міносвіти й Мінмолодьспорту урок біатлону в школах. Торік 50 шкіл впровадили на уроках фізкультури заняття біатлоном. Цього року щонайменше ще 50 шкіл доєднаються до занять біатлоном. Ми робимо все, щоб діти, відчувши "смак" занять, могли прийти в секцію і продовжувати займатися більш професійно.
Такий принцип розширює можливості для тренерів, щоб вони кращих дітей бачили. Наприклад, дитина ще вчора займалася футболом, або легкою атлетикою, а спробувавши себе в біатлоні, вирішила піти в секцію. А далі має можливість показувати себе на всеукраїнських змаганнях, потім, можливо, й на міжнародних. Тобто це дуже конкретні кроки, які ми намагаємось реалізовувати.
Не забуваємо й про інформаційну складову. У нас запрацював сайт, і телеграм-канал, інстаграм. На своїх майданчиках ми ще більше розповідаємо про наш вид спорту.
Два роки у мене пішло на переговори з Суспільним з приводу прямої трансляції чемпіонату України. Цього разу чемпіонат йшов в прямій трансляції, три змагальні дні. Раніше у нас такого не було. А зараз працює.
– Ви зачепили тему співпраці зі Суспільним. За чиї кошти було організовано трансляцію чемпіонату України? Суспільне фінансувало чи ФБУ?
Суспільне, звичайно. І це для них, мені здається, великий крок уперед. Вони, по-перше, зробили для себе такий виклик. Збільшують сітку мовлення, розвивають свій канал "Суспільне спорт". Це прекрасно. Він є загальнодоступним. Його можна дивитися онлайн, в інтернеті, по телебаченню.
Ба більше, Суспільне отримує можливість залучати додаткових спонсорів, які купують рекламу під час таких змагань. Якщо ці змагання подобаються людям, а біатлон у нас дуже популярний, то це для Суспільного додаткові можливості для залучення нових спонсорів.
– До речі, під час трансляції чемпіонату України було неозброєним оком помітно, що стрільбище іржавіє...
– Це нормальний процес, немає нічого вічного. Десь треба підфарбувати, все зробимо. Якраз це не є проблемою. Тим більше, що біатлонна арена, хоч вже й експлуатується, але вона все-таки перебуває на етапі будівництва. Тому все буде в порядку. Повірте, усі біатлонні арени світу можуть трішечки поржавіти, їх кожного сезону підфарбовують.
А завершиться будівництво – побачите. У нас в Буковелі буде одна з найкращих арен світу. І для вболівальників, і по інфраструктурі, і по всьому іншому – це буде суперсучасний стадіон.
– Чи передбачені преміальні нашим провідним біатлоністам за цей сезон?
– Вони їх вже отримали під час чемпіонату України. За кожне очко, яке спортсмен приніс в залік Кубку націй він отримує преміальні. Також є преміальні за медалі. Але головні кошти не від національної федерації. Основні преміальні біатлоністи заробляють на етапах Кубка світу – від IBU. Наші спортсмени, до речі, дуже задоволені сезоном, що минув. Їхні результати втілилися в конкретні преміальні.
– Порядок цифр преміальних від Федерації біатлону України можете сказати?
– Я б не хотів ці речі озвучувати. Вони в нас затверджені рішенням президії.
– Чи буде продовжено контракт з брендом Loeffler на наступний сезон? Спортсмени кажуть, що задоволені якістю.
– Так, ми продовжили контракт і вже затвердили форму і для Олімпійських ігор, і для етапів Кубка світу. Це форма, яку ми розробляли минулого року. Тоді на це витратили кілька місяців, хотіли зробити дуже яскраво, Вона така ж буде і в наступному сезоні.
Найближчим часом завершимо підписання всіх контрактів зі спонсорами й пролонгації тих, які діють. Якщо ми у квітні не запустимо замовлення, то в жовтні не отримаємо форму. На її виготовлення береться пів року. Зараз саме той час, коли ми мусимо все погодити, фіналізувати. На 95 відсотків вже все завершено. Нам треба, максимум, тиждень, щоб узгодити всі організаційні питання і запустити виробництво.
