Зупинка, яка змінила життя: як Стефен Каррі дав другий шанс забутому гравцю НБА
Іноді одна зупинка посеред дощу може змінити не просто день, а навіть чиюсь долю. Вулиці Окленда пам’ятають безліч історій – про злети, падіння, забуття й несподіване повернення. Але ця історія особлива. Вона – про Стефа Каррі, який згадав не лише товариша по команді, а й людину, що колись вірила в нього, коли ще ніхто не бачив у ньому легенду. І вирішив: настав час віддячити.
Осінній Окленд, похмура погода, дощ. Після виснажливого тренування з Голден Стейт Ворріорс зірка НБА Стефен Каррі повертався додому. У голові крутилися думки про тактику гри з Лейкерс, та в один момент його день пішов зовсім іншим сценарієм.
На одній із зупинок у Східному Окленді, де ще кілька років тому він проводив молоді роки, Каррі побачив чоловіка. Сірий світшот, стара кепка, погляд у землю, і якесь знайоме обличчя. Придивився – і не повірив очам. Це був Джером Девідсон, його колишній товариш по команді. Колись він був зірковим новачком, партнером у найяскравіших іграх. А тепер – самотній чоловік під дощем, який чекає автобус.
Джером зник з великого баскетболу через серйозну травму. Після цього – спроби повернення, фінансові невдачі, розлучення. Він зник не лише зі сторінок спортивних новин, а й із життя колишніх колег. Усі, крім Каррі, здається, його забули.
Стефен зупинив авто, підійшов і запропонував випити у найближчому кафе каву. І там, за столиком у скромній кав’ярні, відкрилася історія – не про поразки, а про стійкість. Джером не скаржився, не просив. Просто ділився: про життя в кімнаті у двоюрідного брата, про роботу охоронцем і про сина Маркуса, який має талант, але через травму коліна потребує дорогої операції, яку батько оплатити не може.
Каррі мовчав. Але вже тоді в його голові виникла ідея, яку він прагнув реалізувати якомога скоріше.
Через тиждень Девідсон отримав листа – запрошення на матч Ворріорс у VIP-ложі і записку: "Приведи Маркуса. У нас є справа".
Після гри Каррі познайомив Джерома з лікарями, менеджментом клубу і своєю командою з Curry Foundation. Він оплатив лікування хлопця, а Девідсону запропонував роботу в молодіжній програмі Warriors. Ідею закріпив проєктом – відкриттям Davidson-Curry Basketball Academy в Східному Окленді. Центру, де діти з небагатих родин можуть вчитись грати, жити і мріяти.
Журналісти запитали Каррі, чому він не розповідав про цю історію публічно. Той лише усміхнувся.
"Справжнє добро не потребує камер. Воно живе в тому, що ми залишаємо після себе".