Гроші, талант та трохи удачі, або як стати пілотом Формули-1
Формула-1 є вершиною автоспортивної кар'єри будь-якого гонщика. Найбільша кількість уболівальників, грошей та спонсорських контрактів, найшвидші боліди та найпросунутіші технології.
Та шлях до "королеви автоспорту" тернистий та залежить не завжди від навичок пілота. За 22 місця на стартовій решітці борються сотні, а то й тисячі гонщиків з усього світу, від досвідчених ветеранів, що мають у своєму добірку перемоги та чемпіонські титули, до юних талантів, які пробивають шлях до омріяного місця в Ф-1 з дитинства.
Чемпіон розповідає, яким цей шлях є і що необхідно мати в своєму арсеналі, щоб потрапити до Формули-1.
Грошове забезпечення
Перш ніж перейти до кроків, які долає кожен молодий пілот сьогодення для потрапляння у Ф-1 варто зазначити, що гоночна кар'єра є не дешевим задоволенням і для потрапляння до "королеви автоспорту" в юного таланта потрібно інвестувати не один мільйон доларів.
Починається шлях майбутнього чемпіона в картингу, який може коштувати батькам близько 100 тисяч євро на рік у разі значних успіхів та регулярних поїздок на міжнародні змагання.
Сюди входить і пошук команди, механіків, тренерів, подорожі по світу на різноманітні чемпіонати, а також потенційний переїзд до країн із високим розвитком автоспортивної культури.
Річ у тім, що для зростання юного пілота необхідна якісна інфраструктура, а також постійні та конкурентні змагання. Гонщик команди Макларен Оскар Піастрі, до прикладу, з Австралії у 14-річному віці переїхав до Великої Британії, щоб розвивати свою кар'єру і це не поодинокий випадок.
Перебування в картингу зазвичай триває з самого дитинства і до 13-14 років, а далі вже починається формульний шлях, що коштує на порядок більше.
Pмагання у Формулі-4, першій сходинці на шляху до Ф-1, можуть обійтись від 200 тисяч і аж до 1 млн євро. З кожним наступним переходом до нової серії фінансові потреби лише збільшуються.
Від 100 тисяч на рік у картингу ми приходимо до сум у 2-3 мільйони євро на рік для перебування у Формулі-2, останній сходинці перед омріяним місцем в "еліті".
Загальний же шлях до "королеви автоспорту" може скласти близько 10-15 млн, а тому кожному юному та амбітному пілоту з самого дитинства необхідно розвивати свою медійність, залучати спонсорів, шукати програми підтримки або ж народитись у достатньо забезпеченій родині, яка зможе з власної кишені оплачувати кар'єру автогонщика.
Так у сучасній Формулі-1 є пілоти на різний смак і колір, від дитини мультимільярдера, що в змозі купити цілу команду, до дітей колишніх гонщиків та вихідців з не надто заможних родин, як ось Естебан Окон, чиї батьки були вимушені продати будинок, щоб їх син міг продовжувати кар'єру в картингу.
Потрібно бути найкращим
Як це не парадоксально, але для потрапляння до Формули-1 необхідно бути найкращим, потрібно випереджати суперників і демонструвати свій талант щоразу, як ти виїжджаєш на трек.
Кожен пілот Формули-1 так чи інакше проявляв свої вміння в картингу та молодших формульних серіях. Навіть Ленс Стролл, чий батько став вагомою причиною його змагань у "королеві автоспорту" з 2017 року, ставав чемпіоном Формули-4 та Формули-3.
Ось в цьому пункті ми й поговоримо про кроки, що проходять пілоти для потрапляння до головної гоночної серії у світі.
Картинг
Як ми вже казали, все починається з картингу. Те що для одних весела розвага на вихідних, для інших старт професійної кар'єри.
Картинг надає необхідні фундаментальні навички, що застосовуються в майбутньому. Юні водії саме тут вперше стикаються з контролем машини, гоночними траєкторіями та боротьбою на треку.
Зазвичай у картинг приходять у зовсім юному віці, від 5 до 8 років. Змагання з картингу проводяться по всьому світу і навіть в Україні в різних класах. Так є чемпіонати дитячі, юніорські та дорослі, а відрізняються вони розмірами карту, потужністю двигунів, а також наявністю коробки передач.
Більшість пілотів змагаються саме в класі OK (original kart), що немає коробки передач, після чого переходять до формульних серій, хоча Макс Ферстаппен та Шарль Леклер свого часу мали баталії саме в серії KZ, що вважається Формулою-1 у картингу.
Наприклад, український гонщик Олександр Бондарев, який вже провів 2 повноцінних сезони в формульних серіях, ставав чемпіоном Європи з картингу у 2023 і вже через рік дебютував у Формулі-4.
Формульні серії
По суті з цього й починається вже прямий шлях до Формули-1. Пілоти, що досягають рівня Формули-4 постійно знаходяться на радарах у скаутів академій колективів Ф-1, якщо не виходять на змагання в статусі учасника програми розвитку.
Той же Олександр Бондарев після успіху на континентальній першості у картинговій серії приєднався до академії Вільямс, яка допомагає в його професійному розвитку і сьогодні.
Кількість формульних чемпіонатів уже значно скорочується, порівняно з картингом, однак все ще доволі розгалужена. Так найпрестижнішими формульними серіями на цьому рівні є італійська та британська, однак змагання в цьому класі проходять по всьому світу.
Повертаючись до Бондарева, який прямо на наших очах прокладає собі шлях у Формулу-1, можна згадати, що Олександр є чемпіоном UAE4, що є відповідником Ф-4 в Об'єднаних Арабських Еміратах.
До Формули-4 пілоти потрапляють у 15-16 років і затримуються тут на 1-2 роки, після чого крокують далі, або ж завершують свій шлях до вершини.
Як не дивно, але до переходу в Ф-3 нас відділяє ще один проміжний етап, а саме FREC (Чемпіонат Європи регіональної Формули).
Регіональна формула, в якій нещодавно дебютував Олександр Бондарев, і де продовжить виступати наступного року, дозволяє адаптуватись до нових швидкостей та умов перед дебютом у Формулі-3. До того ж "трійка" є значно дорожчою для гонщика, а тому FREC дає можливість заявити про себе більшій кількості спонсорів та залучити більше фінансової підтримки для майбутніх серій.
З недавніх переможців цієї серії можна відзначити італійця Андреа Кімі Антонеллі (2023), який вже за тиждень може стати чемпіоном Формули-1, а також бразильця Рафаеля Камару (2024), що підписав контракт з Хаас та вже наступного року дебютує у "королеві автоспорту".
Як ви могли здогадатись після Регіональної Формули йде вже Формула-3, по суті передостанній рубіж на шляху до омріяного місця в боліді Ф-1.
Тут підвищуються ставки максимально – дорожча участь, більші швидкості та повноцінний сезон подорожей по всьому світу і виступів на треках, що приймають і Формулу-1. Наступного року, до прикладу, в календарі Ф-3 заплановані 10 гонок на 3 континентах.
Деякі гонщики з Формули-3 навіть напряму потрапляли до Формули-1. Минулого року таким став Андреа Антонеллі, до цього найпрестижнішу молодшу серію "королеви автоспорту" пропускав Ленс Стролл та Макс Ферстаппен.
Формула-2 є останнім етапом перед потраплянням до Ф-1, якщо вам не пощастило так само, як гонщикам, що були згадані раніше.
Тут змінюється трохи формат гонок та навантаження, адже саме ця серія має підготувати пілота до переходу в головну автоспортивну серію. У Формулі-2 з'являється обов'язкова заміни гуми, а отже й піднімається питання стратегії, чого не було на попередніх етапах кар'єри пілота.
Звичайно до Ф-2 можна потрапити й іншим шляхом, не долаючи все сито молодших формульних серій. Так американець Колтон Герта прийшов у Формулу-2 з ІндіКара, хоч до цього і брав участь у деяких молодіжних європейських формульних серіях.
Формальні потреби
Формула-1 не була б Формулою-1, якби не нашаровувала правила, що ускладнюють потрапляння до неї. Так після прецеденту з Максом Ферстаппеном, який дебютував у Ф-1 до того, як навіть офіційно міг би отримати водійські права, було введено правило, згідно з яким для дебюту в "королеві автоспорту" необхідно бути 18-річним, а також мати національне водійське посвідчення.
Також з 2016 року діє оновлена система видачі суперліцензії пілоту для участі в Формулі-1. Щоб її отримати окрім 18 років у паспорті потрібно ще провести щонайменше 80%двох окремих сезонів у сертифікованих чемпіонатах з одномісних болідів, скласти тест на знання регламенту, мати досвід 300 км дистанції за кермом актуального боліду Ф-1 під час офіційних тестів та практик, а також набрати 40 очок до цієї ліцензії.
Як ці бали набрати? Все просто, потрібно перемагати.
Так перші три місця у Формулі-2 гарантовано отримують 40 балів до суперліцензії і можуть виступати у Ф-1. Інші ж серії не дають так багато очок, однак успішні виступи протягом останніх трьох років гарантують видачу ліцензії:
| Чемпіонат | 1 місце | 2 місце | 3 місце |
| Формула-2 | 40 балів | 40 балів | 40 балів |
| Індікар* | 40 балів | 30 балів | 20 балів |
| Формула-3 | 30 балів | 25 балів | 20 балів |
| Формула-Е | 30 балів | 25 балів | 20 балів |
| Японська Супер Формула | 30 балів | 25 балів | 20 балів |
| Чемпіонат світу на витривалість (лише гіперкари) | 30 балів | 24 бали | 20 балів |
| FREC | 25 балів | 20 балів | 15 балів |
| Японська Super GT500 | 20 балів | 16 балів | 12 балів |
| IMSA прототип GT* | 20 балів | 16 балів | 12 балів |
*За умови, що всі етапи відбуватимуться на трасах, сертифікованих FIA.
З рештою чемпіонатів, де можна заробити бали для суперліцензії ви можете ознайомитись за посиланням.
Та сама удача
Звичайно щастить тим, хто кує своє щастя, і пробиваються до Формули-1 зазвичай найкращі з найкращих, однак як і в будь-якому спорті не все завжди залежить від тебе, а особливо, якщо ми говоримо про спорт, де лише за можливість змагатись тобі необхідно віддавати мільйони доларів.
Кожен юнак, що дивиться Ф-1 по телевізору і мріє опинитись в боліді улюбленої команди проходить непростий шлях, жертвує особистим життям, друзями, навчанням та банально втрачає частку свого дитинства.
Все це заради цілі, що прокладається по доволі зрозумілій, однак від того не менш складній стежці.