Вікенд у штаті самотньої зірки
Цими вихідними Формулу-1 приймає траса "Америк", розташована в Остіні – столиці Техаса, який називають штатом самотньої зірки. Це другий із трьох етапів календаря, що проходить у США і саме він названий на честь держави (інші носять імена міст – Гран-прі Маямі та Гран-прі Лас-Вегаса).
Минулі 4 гонки залишили у великій нервовій напрузі Макса Ферстаппена та його фанатів. Команда Ред Булл вже втратила лідерство у Кубку конструкторів, а чинний чемпіон втратив 26 очок своєї переваги. І питання навіть не лише у кількості залікових пунктів, а й у тому, що у Сінгапурі Ландо Норріс на момент першої зупинки створив відрив, який перевищує тривалість одного піт-стопу. Такої переваги Формула-1 не бачила давно.
Проте, до початку осіннього етапу люди, які обіймають високі посади в колективі "биків", заявляли про те, що знайшли вирішення проблем, що виникли в боліді. І зовсім скоро ми дізнаємося, чи буде виконана обіцянка повернути колишню швидкість.
Також голова гоночної стратегії "Ред Булл" Вілл Кортні перейшов до табору суперників і тепер працюватиме в МакЛарені. Багато експертів вважають це черговою втратою для "биків", проте з огляду на те, що в кількох минулих перегонах саме через занадто ранні піт-стопи Макс втрачав очки, велике питання, кому на користь цей перехід.
Траса "Америк"
Будівництво автодрому було розпочато 31 грудня 2010 року й планувалося до завершення у червні 2012 року. Спроектував гоночне кільце один із найвідоміших конструкторів гоночних трас – німецький архітектор та дизайнер трас Формули-1 Герман Тільке, який славиться прогресивним та цивілізованим підходом.
Автодром має довжину 5513 метрів та містить 20 поворотів, а дистанція Гран-прі становить 56 кіл. Гоночний перстень спроектований на кшталт старих європейських трас – асфальт плавно обтікає природний ландшафт місцевості. Завдяки цьому перепад між найвищою і найнижчою точками становить аж 41 метр.
Вперше Формула-1 приїхала до Техасу у 2012 році. Це було повернення "королівських перегонів" у США, після останнього етапу на Індіанаполісі в 2007 році. Навколо нової траси "Америк" був небувалий ажіотаж. Також це останній "новий" автодром, на якому встиг проїхати гонку до остаточного завершення кар'єри "Червоний Барон" Міхаель Шумахер.
З того часу, за 12 років, сталося безліч гоночних подій, які вже стали історією. І пропоную сьогодні згадати найяскравіші моменти.
2012
Це були передостанні перегони сезону. Шанси на чемпіонський титул були лише у двох пілотів – Себастьяна Феттеля та Фернандо Алонсо. Крім розриву в 10 очок на користь німця, болід Ред Булл у завершальній стадії того чемпіонату мав значну перевагу в швидкості над Феррарі. І результати кваліфікації були аж ніяк не на користь інтриги у чемпіонаті: Себастьян посів поул, а Фернандо – лише дев'яте місце, яке трансформувалося у восьме після штрафу у Романа Грожана за зміну коробки.
І вже в неділю вранці спалахнув перший в історії автодрому скандал. Парну сторону у Скудерії визнали дуже невигідною для старту і вирішили за будь-яку ціну виправити цю проблему. Італійський колектив і раніше славився командною тактикою, але далі сталося те, що здивувало багатьох фанатів Формули-1 зі стажем: Феррарі зірвали пломбу з коробки передач другого пілота – Феліпе Маси, який кваліфікувався попереду Фернандо. Таким чином бразилець отримав штраф, а іспанець перемістився на сьоме стартове поле.
Поки Алонсо проривався з середини очкової десятки нагору, Феттель розраховував набрати максимум очок і ще більше наблизитися до свого третього титулу, зробивши гонку в Бразилії лише формальністю. Проте за ним ув'язався Льюїс Гамільтон, який знайшов свій темп на трасі "Америк". Хоча британець уже не претендував на чемпіонство 2012, проте дуже хотів "повернути борг" німцеві за події чотирирічної давнини, коли за два кола до кінця сезону 2008, Себастьян обігнав Льюїса і ледь не позбавив того першого титулу.
Знову і знову Гамільтон миготів у дзеркалах Феттеля, але той впевнено тримав оборону. Вирішальним стало 42-е коло, коли парі лідерів на шляху зустрівся Нараїн Картікеян. Німець дуже сповільнився на гальмуванні, коли проходив колового, завдяки чому британець зміг здійснити обгін на наступній прямій. Вийшовши в лідери, Льюїс довів справу до своєї останньої перемоги за кермом МакЛарен.
Компанію на подіумі їм склав Алонсо, який зміг прорватися на третє місце та мінімізувати втрати у чемпіонаті. Таким чином, у першій церемонії нагородження брали участь три чемпіони світу. А як національний атрибут, замість кепок, пілотам роздали ковбойські капелюхи.
Гамільтон-Росберг
Пілоти Мерседес – Льюїс Гамільтон та Ніко Росберг на Гран-прі США 2014
Сезони 2014-2016 увійшли до історії Формули-1 як епоха протистояння Гамільтона та Росберга. Хоча в цілому Льюїс був відчутно швидшим і впевненішим за партнера, але везіння було завжди на стороні Ніко.
На момент початку Гран-прі США 2014, рахунок перемог між напарниками був 9-4, однак через низку проблем у британця, німець все ще залишався в боротьбі за титул. Росберг взяв поул, однак у гонці не витримав пресингу з боку Гамільтона й припустився помилки, завдяки якій напарник вийшов уперед у дуже необгінному місці. Випередження стало настільки несподіваним, що його просто не помітив український коментатор і звернув увагу на зміну лідера лише за якийсь час.
У сезоні 2016 року допомога волі випадку вийшла на новий рівень. Регулярні проблеми у Гамільтона на стратах, а також мотор, що згорів у Малайзії, призвели до того, що перед Гран-прі США, за чотири гонки до кінця сезону, Росберг мав 33 очки переваги. Враховуючи те, що різниця між першим і другим місцями складає всього 7 очок (25-18 = 7), починаючи з цього моменту Ніко міг собі дозволити на всіх етапах, що залишилися, приїжджати позаду суперника і все одно стати чемпіоном, що, власне, і сталося.
Але найяскравіший момент між двома непримиренними напарниками по Мерседесу стався на Гран-прі США 2015. У тому сезоні Льюїс впевнено домінував, не залишаючи особливих шансів як Ніко, так і пілоту Феррарі Себастьяну Феттелю, який періодично нав'язував боротьбу "срібним стрілам". У сумбурних дощових перегонах Льюїс посів перше місце, але що ще важливіше – гарантував собі дострокове чемпіонство за 3 етапи до кінця. А те, що трапилося в кімнаті відпочинку, надовго запам'яталося як гонщикам, так і глядачам: після гонки Гамільтон демонстративно кинув Росбергу кепку з цифрою два, а розлючений цим Ніко різко жбурнув головний убір назад у суперника. Епізод досить довго "смакувався" журналістами та фанатами
Остання перемога Кімі Райкконена
Сезони 2017-2018 були роками протистояння Льюїса Гамільтона та Себастьяна Феттеля. Що ж до двох фінів – Вальтері Боттаса та Кімі Райкконена – вони у ній виконували роль "вторикелл" – пілотів номер два, яких всіляко використовували для допомоги лідеру команди.
Перша половина сезону була неймовірно спекотною, проте починаючи з Гран-прі Італії Гамільтон почав нарощувати відрив. Феттель, будучи психологічно зламаним після безглуздого вильоту в стіну на Гран-прі Німеччини, почав робити безліч помилок. Навіть усередині Феррарі поступово на перший план почав виходити Райкконен. Щоправда, у фіна була інша проблема – його контракт закінчувався наприкінці року й надалі на нього чекало "заслання" до другого ешелону – Альфа-Ромео. Отже, залишалося не так багато можливостей попити шампанське на подіумі.
Поул-позицію на Гран-прі США мав Льюїс. Однак це не завадило тому, хто стартував другим Кімі, стати лідером після першого повороту. Що ж до Себастьяна – він зіткнувся з Даніелем Рік'ярдо, що призвело до розвороту і втрати безлічі позицій.
На 9-му колі посеред траси зупиниться болід того ж Рік'ярдо через проблеми з двигуном. Було оголошено режим віртуального сейфіті-кара. А на 11-му колі по командному радіо Мерседеса пролунала фраза "Box opposite Raikkonen". Це означало те, що якщо Райкконен піде в бокси, то Гамільтону слід залишитися на трасі, а якщо ж фін не стане зупинятися – то тоді британцю слід зробити піт-стоп. Зрозуміло, у Феррарі цей діалог чули та передали інформацію своєму пілоту.
Зробивши невеликий обманний маневр, Кімі продовжує рух без зміни коліс, а Льюїс виконує інструкцію команди. Отримавши нові колеса, за наступні десять кіл, Гамільтон наздоганяє Райкконена. Однак Кімі проявляє весь свій досвід, щоб відбити атаку Льюїса, який мав перевагу в гумі, змусивши того понервувати і витратити зайвий ресурс шин. А наприкінці 21-го кола фін сам вирушає на піт-стоп.
Незабаром після зупинки Райкконен наздогнав Феттеля, який зупинки ще не робив. І стався символічний момент, коли команда попросила по радіо, щоб номінальний "лідер" поступився місцем "номеру 2".
Що ж до Гамільтона, то через надто ранній перший піт-стоп, у другій половині дистанції йому довелося відвідувати бокси ще раз. Повернувся на трасу він не лише за Кімі, але також пропустив уперед і Макса Ферстаппена, який, до речі, стартував у гонці взагалі 18-м. Наприкінці дистанції британець наздогнав нідерландця і між ними відбулася яскрава боротьба, в якій молодий пілот Ред Булл зміг утримати свою позицію.
Поки суперники позаду билися і Ферспаппен, таким чином, "прикривав тил" фіна, Райкконен довів справу до перемоги. Більшість глядачів розуміли, що, швидше за все, це останній тріумф у кар'єрі гонщика. Можливо, він сам думав так само. Проте, як і зазвичай, успішний результат сприйняли без зайвих емоцій. А докладніше про магію чисел, що сталася на цьому етапі, я нещодавно писав в історії кар'єри Кімі.
Кімі Райкконен на вершині подіуму Гран-прі США 2018
Також, Кімі Райкконен став єдиним пілотом, який вигравав гонки в епохи V10, V8 та V6-турбогібрид. Теоретичні шанси повторити це досягнення поки що зберігає Фернандо Алонсо, якщо виграє бодай одну гонку до кінця кар'єри.
Гонитва Гамільтона за Ферстаппеном
Сезон 2021 року став одним із найяскравіших у ХХІ столітті, а можливо й в історії Формули-1. Рік протистояння Гамільтона та Ферстаппена назавжди запам'ятався усім очевидцям. Безліч яскравих гонок і маса скандалів, що їх супроводжували. Майже на кожній трасі два претенденти на титул наполегливо боролися колесо-в-колесо. Не стало винятком Гран-прі США.
Перед початком заїзду між лідерами чемпіонату було лише 6 очок. Це означало, що переможець залишить Техас на першому рядку турнірної таблиці. На старті британець вийшов уперед, проте нідерландець і не думав його відпускати й залишався поблизу свого суперника.
У Ред Булл обрали стратегію ранніх піт-стопів, тоді як Мерседес відтягував зупинку. З одного боку, це дозволило Максу повернути лідерство і навіть створити певний відрив, проте Льюїс отримав перевагу свіжих шин і на останніх колах почав стрімко наздоганяти свого суперника. Почалася гонитва, у якій на кожному сантиметрі траси обидва гонщики намагалися вигризти кожну соту частку секунди.
Погоня Льюїса Гамільтона за Максом Ферстаппеном
За два кола до кінця дистанції британець опинився "на хвості" в нідерландця. І надалі стався досить цікавий епізод. Справа в тім, що система DRS спрацьовує не тільки у випадку боротьби за позиції, але й коли гонщик на точці детекції виявляється менш ніж за секунду позаду колового. А на шляху пари лідерів опинився Мік Шумахер, син того самого "Червоного Барона".
Фанати досі сперечаються, чи сталося це випадково, чи юний німець зробив це навмисно, проте він у потрібний момент дав Максу право на відкриття крила, завдяки чому той зміг залишитися попереду Льюїса й виграти гонку.
Нагадаю, що і Гамільтон, і Шумахер-старший – обоє є семиразовими чемпіонами. На той момент стояло питання – чи зможе Льюїс перевищити досягнення Міхаеля, чи ні. Син, очевидно, не проти допомогти захистити святе – рекорд батька.
Також невдала гонитва Льюїса за Максом у тій гонці породила фанатський мем, на якому спантеличений Гамільтон запитує "Хто такий Макс Ферстаппен? А то я щось не наздоганяю". Через авторські права не можемо опублікувати його тут.
Подвійна дискваліфікація та заліковий пункт американця
Логан Сарджент спілкується з пресою на Гран-прі США 2013
Торішній Гран-прі США також є сенс пригадати. Щодо групи лідерів, то третій рік поспіль гонку вигравав Макс Ферстаппен. І третій рік поспіль другим фінішував Льюїс Гамільтон. Однак після фінішу на боліді британця було виявлено надмірне зношування контрольної планки, через що його срібний приз перетворився на дискваліфікацію. Така ж доля спіткала володаря поул-позиції Шарля Леклера, який закінчив гонку шостим.
Для турнірної таблиці це нічого особливо не означало, бо Макс став чемпіоном 2023 року на етап раніше. Однак "у хвості" підсумкового протоколу сталося ось що: американський пілот Логан Сарджент перемістився з 12-го місця на 10-те і таким чином набрав єдиний заліковий пункт у своїй кар'єрі.
Решта статистики та інші факти
Найбільше перемог на трасі "Америк" має Льюїс Гамільтон – одразу п'ять (2012, 2014, 2015, 2016 та 2017), причому він єдиний, хто зробив це з двома різними командами – МакЛарен та Мерседес. Тричі виграв гонку Макс Ферстаппен (2021, 2022, 2023). І по одному разу успіху досягали Себастьян Феттель (2013), Кімі Райкконен (2018) та Вальтері Боттас (2019). А в ковідному сезоні 2020 року Гран-прі США не проводився взагалі.
Серед команд найбільше перемог на даному автодромі має Мерседес – 5 (4 рази з Льюїсом Гамільтоном та 1 раз із Вальтері Боттасом). Наздоганяє за цим показником Ред Булл – на даний момент 4 (зусиллями Макса Ферстаппена та Себастьяна Феттеля).
Фіни є єдиною нацією, два різних пілота якої опинялися на верхній сходинці подіуму (Кімі Райкконен та Вальтері Боттас).
Двічі у Техасі визначався чемпіон світу: у 2015 та 2019 роках. Обидва рази це було дострокове чемпіонство Льюїса Гамільтона.
За 11 етапів на трасі 5 разів перемагали володарі поул-позиції (у 2013, 2016, 2017, 2019 та 2021 роках), ще 5 разів це були пілоти, що стартували іншими (у 2012, 2014, 2015, 2018, 2022), і лише одного разу це було з-за меж першого ряду: у 2023-му Макс Ферстаппен виграв гонку після шостого місця у кваліфікації.
Відповідальний редактор – Денис Шаховець