Рей Юрі – найкращий стрибун усіх часів, якого називали Людина-жаба
Цей легкоатлет здобув 8 золотих олімпійських нагород. Більше за нього таке робили лише легендарні Пааво Нурмі та Карл Льюїс – по 9, стільки ж – феноменальний Усейн Болт.
Проте ім'я Рея Юрі (Ray Ewry) сьогодні відоме тільки вузькому колу любителів спорту. Адже він виступав дуже давно та у тих дисциплінах, яких вже понад сторіччя немає в олімпійській програмі. Йдеться про стрибки з місця – у довжину, висоту та потрійний стрибок. За нечувану стрибучість сучасники прозвали Рея Юрі "Людина-жаба" (Human Frog).
І особливо цікаво те, що мова про людину, якій у дитинстві пророкували пересуватися все життя на інвалідному візку.
Головним джерелом відомостей про життя Рея Юрі є його онук і біограф Томас Карсон, який працював зі щоденниками чемпіона. Він написав книгу "Історія Рея Юрі" (2020).
Реймонд Кларенс Юрі народився в місті Лафайєт (штат Індіана) 14 жовтня 1873 року. Доля почала важко випробовувати його дуже рано: у 5 років він осиротів, а у 7 захворів на поліомієліт.
Проте саме боротьба з важкою хворобою стала базою для майбутніх надзвичайних спортивних успіхів хлопця. Лікарі в Лафайєті, які кололи йому довгими голками навколо колін без якоїсь нервової реакції, були впевнені, що Рей залишиться паралізованим на все життя. Але одна лікарка (історія не зберегла для нас її імені – Юрі у своїх щоденниках називав її просто "вона") запропонувала маленькому пацієнтові серію вправ для зміцнення ніг. Юрі тренував ноги, поки не зміг ходити, а потім збільшував їхню силу за допомогою стрибків.
Така методика стрибкових тренувань у 1980-ті роки стала відома як пліометрика (термін запропонував Фред Вілт, член збірної США зі стаєрського бігу). Пліометричні вправи використовують вибухові, швидкі рухи для кращого прояву м'язової сили та швидкості. Ці вправи допомагають м'язам розвивати найбільші зусилля за найменший можливий проміжок часу.
Такі вправи допомогли Рею не лише здолати хворобу, а й стати здібним спортсменом. Він виріс дуже високим для свого часу (185 см) та міцним юнаком. І, за свідченнями сучасників, вельми привабливим: на деяких фото він нагадує Джека Лондона. Коли 1890 року Юрі вступив до Університету Пердью (Purdue University, місто Вест Лафайєт, Індіана), то грав там у американський футбол і став капітаном команди з легкої атлетики.
Юрі привів команду Пердью до її першого в історії титулу національного чемпіона з легкої атлетики та особисто побив світові рекорди у стрибках у висоту з місця, стрибках у довжину з місця та потрійному стрибку з місця (також відомому як "стрибай, крокуй та скачи", hop, step and jump).
Рей здобув у Пердью ступінь бакалавра та магістра з цивільного та машинобудівного будівництва (1897) та деякий час викладав там інженерію наприкінці 1890-х років. Як спортсмен він виступав за клуб Purdue Boilermakers (Котельники Пердью). Потім у 1899 році він переїхав до Нью-Джерсі, де працював інженером з гідравліки та став членом Нью-Йоркського атлетичного клубу.
Прозваний "Людиною-жабою" за свою неймовірну стрибкову здатність, Юрі був 15-разовим чемпіоном США у трьох своїх дисциплінах з 1898 по 1910 рік. Він, безсумнівно, здобув би ще більше титулів, якби стрибки з місця не були виключені з програми змагань AAU (Amateur Athletic Union, Любительської легкоатлетичної спілки) на шість років.
За словами Томаса Карсона, Юрі був настільки домінуючим у стрибках з місця, що його виступи видавалися навіть трохи нудними.
"Після того, як усі викладалися на повну, Рей виходив, випереджав суперника на пів фута або більше і йшов із золотою медаллю", – каже онук легенди.
Свої головні золоті медалі Рей Юрі виборов на Олімпійських іграх, де не програв жодного змагання, у якому брав участь. Олімпіад у його житті офіційно було 3, а фактично – 4. І медалей було офіційно 8, а фактично – 10. Про це далі.
На своїх перших Олімпійських іграх у Парижі-1900 Юрі виграв золоті медалі у всіх трьох стрибках з місця; причому всі три фінали відбулися в один день (16 липня).
Змагання у стрибках у довжину Рей виграв з результатом 3,30 м, випередивши іншого американця Ірвіна Бакстера на 17 см. У стрибках у висоту він переміг зі світовим рекордом 1,65 м, знову випередивши Бакстера, тепер на 13 см. У потрійному стрибку Рей був кращим за Ірвіна на 63 см з результатом 10,58 м. Всі його показники стали олімпійськими рекордами – адже дисципліни дебютували в олімпійській програмі.
На домашніх літніх Олімпійських іграх 1904 року в Сент-Луїсі Юрі успішно захистив усі три свої титули. У стрибках у довжину він переміг зі світовим рекордом 3,47 м, випередивши при цьому срібного призера Чарльза Кінга на 20 см. У стрибках у висоту Рей обмежився 1,60 м, проте срібний призер Джозеф Стедлер відстав на 16 см. У потрійному стрибку Юрі показав 10,54 м – на 38 см краще за Чарльза Кінга. Конкурувати з ним було неможливо.
А за два роки Рей Юрі виступив в Афінах на "проміжних" (Intercalated) Олімпійських іграх. Ідея тих змагань полягала у вшануванні 10-річчя перших сучасних Олімпійських ігор в Афінах-1896 з подальшим проведенням такого спортивного форуму у роки між офіційними Олімпіадами. Але через напружену політичну ситуацію на Балканах провести Ігри 1910 року не вдалося, у 1914 році взагалі почалась Перша світова війна, й ідея поступово вмерла.
Хоча Міжнародний олімпійський комітет визнав ОІ-1906 офіційними і назвав їх "Другими Міжнародними Олімпійськими іграми в Афінах", у 1949 році цей статус був скасований. Події 1906 року, включаючи встановлення нових рекордів та завоювання медалей, більше не визнавалися МОК. Олімпійські ігри 1906 року часто називають "втраченими" або "забутими" іграми. За іронією долі, це була одна з найкраще організованих та відвідуваних подій того часу (20 країн-учасниць, 854 атлети). Цим Іграм приписують порятунок ідеї Олімпіади (у Сент-Луїсі було низьке представництво за повного домінування господарів-американців) та встановлення стандарту для майбутніх Ігор.
Рей Юрі в Афінах-1906 виграв стрибки з місця у довжину (3,30 м) та у висоту (1,56 м). Потрійний стрибок не включили до програми. Тож певний час після завершення кар'єри його вважали 10-разовим олімпійським чемпіоном…
Такий же успіх був у непереможної Людини-жаби і на ОІ-1908 у Лондоні. 35-річний Юрі виграв стрибки у довжину (3,33 м) та у висоту (1,57 м). Але цього разу його перевага над суперниками була невеличкою: він випередив грека Константіноса Циклітіраса, молодшого на 15 років, на 10 см у довжині і на 2 см у висоті.
Час взяв своє: у віці 39 років Юрі подав заявку до олімпійської збірної США на Ігри 1912 року, але не досяг успіху. Втім, його олімпійські рекорди у Стокгольмі встояли: чемпіони у стрибках у висоту (відразу четверо) показали результат на 15 см нижчий, а чемпіон у стрибках у довжину (той же Циклітірас) – на 10 см менший.
Світові рекорди Рея Юрі виглядають так: стрибки у висоту – 1,675 м (1900), стрибки у довжину – 3,47 м (1904), потрійний стрибок – 10,86 м (1901). Все з місця, без будь-якого розбігу.
Він був справжнім унікумом. Його рекорд у стрибках у довжину з місця (3,47 метра або 11 футів 5 дюймів) все ще діяв, коли ця дисципліна була скасована на міжнародному рівні в 1930-х роках.
Нік Вінкельман, директор з викладання спортивних досягнень в інституті Athletes' Performance, який готує найкращих гравців-студентів до кар'єри у НФЛ, стверджує, що нинішні гравці не наближаються до Рея Юрі. Найкращий гравець НФЛ стрибнув у довжину на 11 футів, жоден з гравців не фіксував вертикального стрибка на 4 фути. А Юрі стрибав більше ніж на 5 футів.
"Я не можу уявити, щоб хтось піднімав свої стегна, свій центр маси, так високо", – каже Вінкельман.
"А уявіть собі, як це – з місця взяти висоту 1,6 м. Колись давно, будучи старшокласником, я займався важкою атлетикою у славетному запорізькому "Спартаку", де тоді директором був Леонід Іванович Жаботинський. І якось я бачив, як майстер спорту міжнародного класу Микола Харчук, штангіст першої важкої ваги, на спір застрибнув з місця на гімнастичного козла. Це було вражаюче. Але висота козла навіть на максимумі складає 1,35 м. Щоправда, й зріст Харчука був 170 см, на 15 см менший за Юрі…"
Після закінчення олімпійської кар'єри з 1912 року Юрі працював у Нью-Йоркській раді водопостачання, згодом – на посаді головного інженера системи Ашокан (водопостачання Нью-Йорка). Він допомагав проектувати котли для військово-морських кораблів США під час Першої світової війни та був провідним інженером у будівництві акведука, який досі доставляє воду з гір Кетскілл до Нью-Йорка.
Великий чемпіон, найкращий стрибун усіх часів помер 29 вересня 1937 року в Нью-Йорку. У медичному висновку було зазначено: від природних причин, пов'язаних із похилим віком та наслідками хронічного артриту, перенесеного в пізні роки життя. Але поза сумнівом свою роль у смерті Юрі також зіграли хвороба дитинства та спортивні навантаження.
Його дружина, Нелл Джонсон Юрі, також уродженка Лафайєта та випускниця Університету Пердью, померла в 1931 році. Батьків пережила їхня донька Мері Елізабет Юрі.
Попри те, що дисципліни, в яких перемагав Рей Юрі, були давно виключені з олімпійської програми, попри те, що його рекордні досягнення з кількості олімпійського золота були згодом перекриті, Америка неодноразово віддваала данину пам'яті великого атлета.
У 1983 році Юрі було обрано до Зали олімпійської слави США серед перших номінантів.
У серпні 2011 року Рада директорів міського урядування Лафайєта відкрила Молодіжний програмний центр LUM Ray Ewry.
У липні 2012 року громада Лафайєта вшанувала Рея Юрі пам'ятником у середній школі імені Джефферсона.
У серпні 2014 року Департамент транспорту Індіани назвав ділянку траси US 231 на честь Рея Юрі. Траса, що пролягає вздовж кампусу Університету Пердью у Вест Лафайєті, офіційно відома як Memorial Parkway Raymond Clarence Ewry.
У 2019 році в Університеті Пердью було відкрито Центр спортивної інженерії імені Рея Юрі – спільний проєкт Інженерного коледжу Університету Пердью та Міжвузівської асоціації легкої атлетики. Ця структура, яку названо на честь олімпійця-рекордсмена та випускника Інженерного коледжу Рея Юрі, відображає його пристрасть до спорту та інженерії.
На жаль, медалі Рея Юрі вкрали з Нью-Йоркського атлетичного клубу, їх так і не було знайдено. Але в історії олімпійського спорту він залишився назавжди на дуже почесному місці.
