Джерело - Чемпіон.
Український напівсередньоваговик Іван Редкач (23-5-1, 18 КО) у рейтинговому поєдинку зустрінеться з американцем Риджисом Прогрейсом (25-1, 21 КО). Максим Розенко згадав, як все починалося для українця в США.
Перший гонорар – 2000 доларів
За океан Редкач подався у вересні 2009 року. І йому довелося пройти чимало випробувань в Америці.
Я підписав контракт з менеджером Едуардом Гумашьяном, - згадував Іван в розмові з автором цих рядків. - Він мені багато чого пообіцяв - що підпишемо хороший промоутерський контракт, у мене будуть відмінні умови для тренувань, організує екіпіровку. Коли прилетів в Лос-Анджелес, підписав з ним трирічну угоду. У підсумку всі ці три роки я прожив як собака. Він знімав нам будинок. Жили втрьох - півбудинку у братів Чудінових з Росії, півбудинку – у мене. Коли Гумашьян перестав платити Чудіновим гроші, вони зібрали речі і поїхали. За три роки багато хлопців приїжджали і від'їжджали. Менеджер багато обіцяв, але далеко не все виконував. Згідно нашої домовленості, він повинен був виплачувати мені 1000 доларів на місяць на харчування та кишенькові витрати. Реально видавав 50 доларів в тиждень. Правда, возив на своїй машині на тренування. Але іноді у Едуарда не було грошей сплатити за парковку. Соромно зізнатися: було таке, що у не було грошей елементарно на їжу!
За свій дебютний поєдинок на професійному рингу проти американця Кейза Келлі в листопаді 2009 року Редкач заробив 2000 доларів. За умовами трирічного контракту з Гумашьяном, 33 відсоткам з своїх гонорарів він виплачував менеджеру. У підсумку після сплати менеджерських і податків отримав на руки 1200 доларів. Однак були прецеденти, коли українець взагалі бився безкоштовно.
За свій п'ятий бій проти американця Карлоса Ернандеса в листопаді 2010 року не отримав ні копійки, - зізнавався Іван. - Промоутери, які організовували боксерський вечір, хотіли мене переглянути. Я нокаутував суперника у другому раунді, але після бою мені дали порожній чек. Менеджер пояснив, що у мене нібито проблеми з візою і організатори боксерського шоу не мають права мені виписувати чек. Хоча до цього було все нормально, чек виписували.
Амуніцію Редкач також змушений був купувати за свої гроші.
Менеджер купив мені тільки кросівки, - не приховує Іван. - Сказав, що на більше я поки не заслужив. Я, звичайно ж, неприємно здивувався такому цинізму. В результаті рукавички і шолом придбав за 2500 доларів після одного зі своїх боїв - віддав весь свій гонорар.
За що розбивають голови
Коли трирічний менеджерський контракт Редкача з Едуардом Гумашьяном підходив до завершення, менеджер почав наполягати на пролонгації угоди на такий же термін. Хоча до цього часу українцю вже було зрозуміло, що Гумашьян не може організувати йому нормального просування в кар'єрі.
Або підписуй контракт, або йди з мого будинку, - такий ультиматум мені поставив Едуард, - згадував Іван. - При цьому нічого мені не пропонував. Я хотів розійтися з ним мирно, але Гумашьян не залишив мені для цього можливості. Коли прийшов в будинок, я стояв на кухні. Він підкрався ззаду і вдарив мене стільцем по голові. Розбив голову. Потім намагався заламувати мені руки, коли я почав викликати поліцію. Я його пальцем не торкнув - якби вдарив, він би розсипався. Викликав поліцію, хлопці його швидко спакували, відвезли до відділку. Випустили під заставу.
Максим Розенко, Чемпіон
