Що було не так із Шевченком у Дженоа, або Дуже італійське звільнення
"Ми обрали Шевченка тренером, і це демонструє, яким ми хочемо бачити цей проєкт. Я був би бовдуром, якби, ставши президентом, продовжив мріяти, як вболівальник.
Шевченко – великий чемпіон. Ми з ним обійнялися, подивилися один одному в очі. Як ви гадаєте, чи погодилася б така людина працювати у Дженоа, якби у неї не було повних гарантій щодо проєкту?"
Цитата Альберто Дзангрілло, президента Дженоа, відразу після призначення на посаду лунала впевнено. Клуб напередодні придбала американська компанія 777 Partners, а головним тренером команди, яку потрібно рятувати від вильоту, було обрано Андрія Шевченка, що до того не мав жодного досвіду роботи із клубом. Що могло піти не так?
Про тренерські вміння Шевченка немає однозначної думки. Навіть в Україні, чию національну збірну Андрій виводив до чвертьфіналу Євро, існують різні точки зору.
Аргументом доброзичливців є твердження про те, що доти синьо-жовті ніколи не демонстрували настільки яскравої атакувальної гри (зокрема нарешті виглядали впевнено в матчах проти грандів), а тренер намагався вибудувати єдину систему в усіх збірних України та розумно підібрав собі помічників. Гейтери своєю чергою здебільшого віддають лаври саме численним італійцям зі штабу, а також нагадують про провалений відбір на ЧС-2018, який, на їхній погляд, не завершився звільненням лише завдяки близьким стосункам Шевченка з керівником Асоціації.
Дивина, але й за межами України думки про фаховість володаря Золотого м’яча-2004 теж не знаходять спільного знаменника.
Альберто Дзаккероні, екснаставник Шевченка:
"Для Андрія це хороший шанс, для Дженоа поява такого тренера – це позитивний момент, адже йому точно дали гарантії. Сподіваюсь, він зможе розпочати цикл. Шевченко – розумний, чудовий хлопець з важливими цінностями. Він буде віддавати роботі всього себе".
Алессандро Костакурта, ексодноклубник Шевченка:
"Я провів багато років у Міланелло. Очікував, що тренерами будуть Пірло та Гаттузо – і все. Якщо б мені хтось тоді розповів про інших, я б назвав його божевільним".
І нехай порівняння цитат Дзаккероні та Костакурти є дещо притягнутим за вуха (все ж у словах Алессандро не йдеться про конкретні очікування від роботи Шевченка), виглядає досить красномовно та цікаво.
Ситуація, що склалася в Андрія Шевченка у Дженоа, також є суперечливою і непересічною. У таких випадках прийнято складати списки "За" та "Проти". Отож, розгляньмо фактори, які вплинули на роботу українця в Генуї та на її підсумок.
За Шевченка (аргументи-виправдання)
1. Календар. Це перше, на що всі відразу звернули увагу після призначення. Рома, Удінезе, Мілан, Ювентус, Сампдорія (дербі), Лаціо, Аталанта – саме ті суперники, проти яких Дженоа грала в Серії А, починаючи від призначення Шевченка і до кінця календарного року. Такий розклад був би важким для будь-кого, не лише для команди, що бореться за виживання.
2. Кадрові втрати. Напередодні стартового матчу проти Роми Шевченко не міг розраховувати відразу на вісьмох футболістів (Крішито, Дестро, Фарес, Максимович, Вангьойзден, Ернані, Бані та Кайседо), декотрі із них мали визначальний вплив на гру команди. Підбір виконавців – це також і фактор, який не дозволив відразу використовувати бажану схему 4-3-3. Відсутність у штабі Андреа Мальдери (помічника ще з часів збірної України) також слід занести до цього пункту.
3. Нічиї проти Аталанти та Мілана. Сильний перший тайм від Дженоа в кубковому поєдинку на Сан-Сіро став, мабуть, найкращим за Шевченка – потужний суперник свою перевагу втілив у життя аж у додатковий час.
4. Непослідовність керівництва. Риторика президента та представників компанії-власника завжди була сповнена обіцянок та створювала враження, що ситуацію справді розумно контролюють, а тренеру – довіряють. За чутками, в останні години роботи Шевченко мав конфлікт із менеджерами на тему повільного оформлення трансферів, втім, схоже, не поспішали саме через те, що вже усвідомлювали: звільнення є неминучим.
5. Прихильність уболівальників. Тифозі Дженоа з ентузіазмом сприйняли призначення легенди Андрія Шевченка, який найбільше сяяв якраз у Італії. А фото теплих слів на банері фанів Мілана миттю розлетілися по різноманітних ЗМІ. Якраз той поєдинок і став останнім для Шевченка.
Проти Шевченка (аргументи-звинувачення)
1. Нуль ударів у Турині. Матч проти Ювентуса не розглядався як можливість для набору очок, але від цього не став менш жахливим. Хуан Куадрадо забив прямим ударом із кутового, а Альваро Мората, як не старався витягнути Дженоа (традиційна нереалізація іспанця), допомогти не зміг. "З такою грою неможливо залишитися в Серії А", – опісля писала La Gazzetta dello Sport.
2. Поразка в дербі. Сампдорія є найзапеклішим ворогом Дженоа та сусідом по стадіону. Матч було програно не те щоб катастрофічно, але й без особливих шансів на успіх. Для такого протистояння, та ще й враховуючи, що Дорія була прямим конкурентом, – це провал.
3. Порожній перший тайм проти Спеції. Вважається, що саме той класичний "матч за 6 очок" та гра в ньому визначили долю Шевченка. Програвати не можна було, але якщо вже й програвати, то точно не так. Команда Тьяго Мотти (екстренера Дженоа) встановила власний рекорд сезону за створеними моментами, а Дженоа навіть не могла зв’язати докупи декілька передач. У другому таймі генуезці під керівництвом Тассотті (Шевченко був відсутнім через хворобу) трохи ожили завдяки переходу на схему 4-3-3, але це не вплинуло на підсумок – поразка 0:1.
4. Дженоа стала гірше грати у футбол. Як порівняти з періодом роботи Баллардіні (попереднього тренера), команда почала допускати більше ударів по своїх воротах у середньому за матч та менше забивати. І це враховуючи винятково поєдинки проти неграндів.
5. 20 мільйонів євро. Сума відступних для тренерського штабу, чутки про яку активно ширяться, вражає та наштовхує на порівняння Андрія Шевченка із Жозе Моурінью – знаним майстром влаштуватися на роботу, до пуття не виконати її, а потім отримати за це шалену винагороду після звільнення.
Порівняння не розсудило. Вийшло п’ять проти п’яти – це нічия. У тих, кому не подобається Шевченко, тепер буде новий вагомий аргумент, а ті, кому Шевченко подобається, звинувачуватимуть керівництво, яке наобіцяло нових гравців, але звільнило тренера посеред трансферного вікна. Нові власники – старі традиції.
Півзахисник Дженоа Стефано Стураро у листопаді казав:
"Коли змінюється тренер, це означає, що було багато помилок. Концепція Шевченка не така, як у попереднього тренера, ми всі повинні зрозуміти її, багато працювати. Лише час, жертви та тренування допоможуть нам знайти свою гру".
9 матчів у чемпіонаті; 0 перемог, 3 нічиї та 6 поразок; 3 забитих голи та 15 пропущених. Жертви та тренування не допомогли, а часу не було/не дали. Що робити Андрієві Шевченку після такого дебюту клубної тренерської кар’єри? Чекати на завершення контракту Мірчі Луческу із Динамо.
Андрій Дунець, Чемпіон