Дель Торо виграв битву у Тібері, провал Евенепула. Підсумки тижня у велоспорті

Гонка тижня
Спершу Тур ОАЕ-2026 планувався як протистояння трьох зірок – Йонаса Вінгегора, Ремко Евенепула та Ісаака Дель Торо. Проте данця ми на старті так і не побачили: він відмовився від участі, пославшись на хворобу та наслідки неприємного падіння під час тренування.
Втім, і дуелі між Дель Торо та Евенепулом не вийшло – Ремко просто не потягнув боротьбу в великих горах. Перші тривожні для бельгійця симптоми з'явилися вже на першому етапі. На спринтерському фініші в невеличкий пагорб Дель Торо видав потужний ривок і здобув перемогу, в той час як Ремко, спробувавши відповісти на атаку мексиканця, доволі швидко провалився в глибину групи та в підсумку фінішував лише 20-м.
Наступного дня Евенепул впевнено виграв розділку, проте побоювань щодо його гірської форми від цього менше не стало. І вже наступного дня всі ці побоювання підтвердилися. Вперше в історії ОАЕ гонщики штурмували підйом Джебель Мобра. Місцева влада спеціально для домашньої велогонки проклала дорогу, яка жодного логістичного значення не має.
Цей підйом уже охрестили "арабським Англіру". Схожого дійсно багато: "робочі" градієнти на першій частині, потім – невеличкий спуск і просто пекельна основна частина: 6,75 км із середнім градієнтом у 12%.

І Евенепулу цей підйом дався вкрай важко: він фінішував лише 18-м із відставанням у понад дві хвилини. За великим рахунком, вже тоді всі сподівання на перемогу в загальному заліку були похоронені.
Бельгійська преса виправдовувала цю невдачу Ремко тим, що підйоми з такими захмарними градієнтами йому не підходять. Сам Евенепул скаржився на те, що в ніч перед третім етапом не зміг виспатися через те, що у його готельному номері не працював кондиціонер. Проте проблема в тому, що і на другому гірському фініші, на Джебель Хафіт на шостому етапі, Ремко виглядав настільки ж слабко.
Тому підсумкове 10 місце в загальному заліку – результат цілком закономірний, і шукати виправдання такому провалу не варто – їх просто немає. Поки що якимось якісним проривом у Евенепула після переходу в Red Bull Bora навіть не пахне. А статистика невблаганна: остання перемога Ремко в загальному заліку багатоденки Світового туру датована ще лютим 2023 року, коли бельгієць виграв той-таки Тур ОАЕ. Навіть якщо дивитися по нинішньому сезону – різниця у виступах Евенепула на багатоденках Світового туру та нижчого рівня дуже відчутна.

Ну а дуельним суперником Дель Торо в загальному заліку став Антоніо Тібері. Перемогою на першому етапі мексиканець поставив себе у непросте становище. Справа в тому, що регламент розділки на другому етапі Туру ОАЕ був доволі специфічним. Якщо зазвичай гонщики стартують у зворотному порядку відносно місця в загальному заліку багатоденки, то тут організатори дали спортсменам і командам самим обирати собі стартову групу. Всім, окрім лідера генеральної класифікації, який у будь-якому випадку повинен був стартувати останнім.
Згідно з прогнозу синоптиків, того дня вітрові умови мали суттєво погіршитися під кінець розділки. Тому, більшість грандів обрали ранню стартову групу, а Дель Торо був змушений стартувати останнім, за несприятливих погодних умов. І гонщик UAE Emirates показав лише 25-й результат, програвши 41 секунду.
Наступного дня на Джебель Мобра для Ісаака все починалося також не кращим чином. Він, як і Евенепул, доволі рано випав з пелотону. Проте на останніх кілометрах Дель Торо в стилі праймового Кріса Фрума на Вуельтах, почав додавати, проходити одного суперника за іншим та підбиратися до одинокого лідера, Антоніо Тібері.

Італієць таки втримав перше місце, здобувши перемогу на етапі, а Дель Торо фінішував другим із відставанням у 15 секунд. Проте на шостому етапі до Джебель Хафіт мексиканець взяв реванш і таки оформив перемогу в загальному заліку.
На фінальному підйомі Тібері прогнозовано пішов від оборони, і був близьким до того, щоби таки відбити всі атаки мексиканця. Дель Торо зумів скинути свого суперника буквально за кілька сотень метрів до завершення найкрутішої частини підйому. Антоніо, який чіплявся за колесо лідера UAE Emirates із останніх сил, почав різко відставати, та на пологих останніх двох кілометрах пропустив Люка Плаппа та Фелікса Галля. Гонщик Bahrain Victorious програв 31 секунду чистого часу та ще й не отримав боніфікацій – лідерство в загальному заліку втрачене.
Як би там не було, Тібері видав дуже класну гонку – він ще ніколи не був у такій хорошій готовності на настільки ранніх стадіях сезону. Це підтверджують і його цифри на Джебель Мобра: 6,81 Ватт/кг на 24 хвилини роботи. Потужність, яка у світовому пелотоні під силу одиницям.
Дель Торо на Джебель Хафіті вразив не менше. Даний підйом використовується на Турі ОАЕ з 2015 року, і Ісаак встановив новий рекорд його проходження, на 41 секунду покращивши досягнення Адама Єйтса зразка 2023 року. Тобто, рекорд британця побили одразу 8 гонщиків" Минулорічному результату Тадея Погачара мексиканець привіз взагалі 1:34 – вражаючі цифри.

Вражаючий виступ Дель Торо, який чітко говорить про одне: всім суперникам UAE Emirates на Тур де Франс і загалом протягом сезону буде дуже несолодко.
Топ-3 загального заліку замкнув Люк Плапп. Так, на Джебель Мобра він виступив дещо скромно – лише 10 місце з відставанням у 1:13. Проте шостий результат у розділці та друге місце на Джебель Хафіті вивели австралійця у топ-3. Символічно: на подіум Туру ОАЕ потрапили виключно представники команд із аравійськими джерелами фінансування: ОАЕ, Бахрейн і Саудівська Аравія. Що стосується партнера по команді та співвітчизника Плаппа, Бена О'Коннора, то він Тур ОАЕ провалив – поки що жодних ознак виходу віцечемпіона Вуельти-2024 з кризи немає.
Четвертим у загальному заліку став Харольд Техада. На подіум колумбійського гонщика XDS Astana не пустив, перш за все, невдалий виступ у розділці.
Топ-5 замкнув Фелікс Галль. На обох гірських етапах він міг би виступити краще, якби не йшов у надто ранні атаки. Як би там не було – австрієць на старті сезону в прекрасній формі, чого ми раніше у його виконанні не бачили. Галлю, схоже, вдається підлаштовуватися під свій незвичний гоночний календар на сезон, головною метою якого є Джиро д'Італія. Хоча в минулі руки Фелікс справляв враження гонщика, чий літній пік форми пов'язаний радше з біоритмами, а не з цілеспрямованою підготовкою до Тур де Франс.

Лише шостим став Леннерт Ван Етвелт. Після першого гірського етапу до Джебель Мобра, де він став третім, можна було сподіватися на щось більше, проте на Джебель Хафіті він виглядав значно гірше. Як би там не було – приємно знову бачити талановитого бельгійця з Lotto Intermarche в хорошій формі після численних проблем зі здоров'ям у минулому році.
Ілан Ван Вілдер, який після відходу Ремко Евенепула отримав капітанські повноваження в Soudal Quick Step на багатоденках, повною мірою проявити себе на Турі ОАЕ не зумів – лише 11 місце в загальному заліку. Проте варто зазначити, що на Джебель Хафіті йому не пощастило: Ілан примудрився впасти в підйомі за 5 км до фінішу, коли темп був уже дуже високим і в пелотоні почали з'являтися розриви.
Сьомим став Дерек Джі, для якого Тур ОАЕ став першою гонкою в складі Lidl Trek. Непоганий результат для канадця, чия підготовка до сезону не була оптимальною: він тривалий час перебував у підвішеному стані, без команди та чіткого гоночного календаря на рік.

8 і 9 місця посіли два норвежці – Йорген Нордхаген із Visma Lease a Bike і Тобіас Халланд Йоханнессен із UnoX. Для Нордхагена, який ще у 2024 році став чемпіоном світу серед юніорів у лижних гонках, це перший настільки серйозний результат у велоспорті на дорослому рівні. Нагадаємо, минулого року він потрапив на подіум Тур де ль'Авенір.
Що стосується UnoX, то команда відзначилася не лише місцем Йоханнессена в загальному заліку, а й класними виступами в спринтах маловідомого 29-річного Ерленда Біркри, який фінішував другим на 5 і 7 етапах. До цього норвежець ніколи навіть близько не демонстрував такий рівень на гонках Світового туру.
Ну а домінував на спринтерських етапах Туру ОАЕ прогнозовано Джонатан Мілан, який здобув одразу три перемоги та забрав зелену майку найкращого в очковій класифікації. Втім, розпочиналося вся для італійця дуже неприємно – з падіння на останньому кілометрі першого етапу. Виглядало дуже погано – спершу здавалося, що це перелом ключиці та схід із дистанції.

В цілому, нинішній сезон може стати бенефісом Мілана. Його найнебезпечніші суперники в спринті, Тім Мерлір і Олав Коой, на невизначений термін опинилися в лазареті. Мерлір страждає від проблем з коліном і точно не повернеться в гонки раніше середини березня. Коой бореться з вірусом, при чому, лікарям не вдається з'ясувати, з яким саме. Очікується, що Олав пропустить усю весну.
Зазначимо, що на четвертому етапі, коли Джонатан Мілан здобув свою першу перемогу, третім фінішував його молодший брат Маттео, який виступає за Groupama FDJ і проводить свій перший сезон на дорослому рівні.
Відбулася на Турі ОАЕ і ще одна цікава подія – на рівні Світового туру дебютувала новостворена команда Джорджа Хінкепі, Modern Adventure. Представник команди, південноафриканець Байрон Мантон, став 14-м у загальному заліку.
Наступний тиждень
28 лютого – Омлооп Хет Нюсблад
Уже цього тижня Світовий тур повертається в Європу: в Бельгії стартує сезон фламандських класик. Перша з них – Омлооп Хет Нюсблад. Вона вважається однією з найпростіших за маршрутом, і часто завершується спринтом із селективної групи. Так було, наприклад, минулого року, коли сенсаційно переміг Сорен Вереншольд. Він цього року захищатиме свій титул.

Напевно, найбільш зацікавленою в спринтерські розв'язці буде Alpecin Deceuninck. Матьє Ван дер Пул на старт не вийде, зате братимуть участь одразу два зіркових спринтери команди – Яспер Філіпсен і Кейден Гроувз. Також на спринт ставитимуть Lotto Intermarche з Арно Де Лі. До слова, бельгієць нещодавно оголосив, що пропустить Мілан – Санремо, оскільки не бачить шансів боротися там з Тадеєм Погачаром і Ван дер Пулом. У свої шанси на перемогу на Турі Фландрії Арно, вочевидь, вірить…
Також на спринт ставитиме Red Bull Bora, яку очолюватиме Йорді Меус. Перше серйозне випробування в новій команді чекає на Біньяма Гірмая. Втім, еритреєць свої перші дві перемоги в складі NSN уже здобув: етап Вольти Комунітат Валенсіани та одноденка Класика Альмерії.
Хто ж намагатиметься завадити спринтерській розв'язці? Наприклад, UAE Emirates із Тімом Велленсом, Нільсом Політтом і Флоріаном Вермеєршем, Штефан Кюнг, Матей Мохоріч, Том Підкок і Каспер Асгрен. Навряд чи вірить у свій спринт багатостраждальний німецький ветеран Джон Дегенкольб.
Декілька команд мають свої варіанти на будь-яку розв'язку. Наприклад, Visma Lease a Bike з Воутом Ван Артом, Меттью Бреннаном і Крістофом Лапортом. Останній в неділю зійшов із Рута дель Соль на заключному етапі, йдучи на четвертому місці в загальному заліку. Але схоже, що падіння не було дуже серйозним. XDS Astana розраховуватиме як на атаки від Альберто Беттіоля, так і на спринтерські швидкості Давіде Баллеріні.

Дуже цікаво буде поспостерігати за тактичним малюнком оновленої Soudal Quick Step. У них є чудовий варіант на спринт (Поль Маньє), а також ціла група сильних класиків, які можуть перемогти сольною атакою – Ів Лампарт, Каспер Педерсен, Яспер Стуйвен (це варіант і на спринт із селективної групи), Лауренц Рекс і Ділан Ван Баарле.
Дайджест новин
– Організатори всіх трьох Гран турів уже оголосили повні списки команд-учасниць на 2026 рік. На Джиро д'Італія 3 вайлд-карди отримали Bardiani CFS, Polti та Unibet Rose Rockets. На Тур де Франс запросили TotalEnergies і Caja Rural, на Вуельту – Burgos BH і Kern Pharma. У організаторів Джиро був на один вайлд-кард більше через те, що Cofidis від свого гарантованого запрошення відмовився.
– В маршрут Мілан – Санремо-2026 можуть внести зміни в останній момент. Річ у тім, що на Віа Аурелія, якою проходить гонка, поблизу Аренцано наприкінці січня трапився великий зсув. І є ризик того, що у березні ситуація може повторитися.
– Одна із головних зірок EF Education EasyPost, Бен Хілі, продовжив контракт із командою до кінця 2029 року. Також американська команда оголосила про початок публічного пошуку нового титульного спонсора. Він має прийти не на зміну EF Education, а на додачу до цієї компанії.

Мета, яку оголосив генеральний менеджер команди Джонатан Вотерс – залишатися конкурентноздатним у сучасному велоспорті, де бюджети команд невпинно зростають щороку. Планується протягом трьох років створити топову жіночу команду, а також – за 10 років вийти на рівень боротьби за перемогу в Тур де Франс, бажано – з доморощеними гонщиками.
– Відомий австралійський велогонщик команди NSN Саймон Кларк оголосив про завершення кар'єри у віці 39 років. А наприкінці поточного сезону повішає велосипед на цвях іменитий нідерландський ветеран Бауке Моллема, чия професійна кар'єра розпочалася в далекому 2006 році.
– На початку лютого зірка Lidl Trek Мадс Педерсен зламав ключицю на першому етапі Вуельта Комунітат Валенсіана. В команді розраховують, що данець зможе виступити вже на Мілан – Санремо наприкінці березня. Проте в якій формі буде Педерсен? Його амбіції цього року нарешті виграти свій перший Монумент під великою загрозою. Особливо важко буде Мадсу після перелому ключиці на бруківці.

– Доволі несподівано покинув Visma Lease a Bike Тім Хемскерк. Він працював у нідерландській команді протягом 8 років, зокрема, був особистим тренером Йонаса Вінгегора. У ЗМІ вже пішли розмови про те, що це – перший крок до відходу з команди і самого Вінгегора. Одразу згадуються минулорічні розмови про перехід данця в UnoX.
Також Visma Lease a Bike займається пошуками нового титульного спонсора. Нинішньому спонсорському пулу команди стає дедалі важче забезпечувати належний рівень фінансування на фоні невпинного росту бюджетів топ-команд. Генеральний менеджер Ріхард Плюгге вже провів переговори з кількома транснаціональними компаніями.
– У мережу потрапив приблизний маршрут групової гонки Олімпіади-2028 у Лос-Анджелесі. Знову важкий гірський маршрут, який ідеально підходить Тадею Погачару. Натомість, чемпіонат світу 2028 року в ОАЕ пройде рівнинним маршрутом для чистих спринтерів.

– Чорна смуга в кар'єрі Кіана Уйтдебрукса триває. У новачка Movistar виявили тріщину на голівці променевої кістки ліктя лівої руки, довелося робити паузу в тренуваннях.
Ще гірші справи у одного з головних розчарувань минулого сезону, Максіма Ван Гілса. Він отримав перелом тазу та плеча на Класиці Хаен. Бельгієць із Red Bull Bora пропустить щонайменше кілька місяців. Ян Крістен, в результаті зіткнення з яким Ван Гілс і зазнав цих травм, уникнув будь-якого покарання з боку UCI.
– Париж – Рубе змінив свою назву. Відтепер гонка називатиметься Париж – Рубе О-де-Франс, на честь регіону, через який проходить гонка. Чергова спонсорська зміна назви, яка, окрім офіційних протокольних документів, ніде й ніким використовуватися не буде.
– Падіння на Турі Даун Андер змусило UAE Emirates внести кардинальні зміни в гоночний календар Джонатана Нарваеса на 2026 рік. Він пропустить Мілан – Санремо та Тур Фландрії, а замість Тур де Франс поїде на Джиро д'Італія.
– Вірусом Олава Коойя, про який уже було сказано вище, кадрові проблеми Decathlon CMA CGM не обмежуються. Ще один зірковий новачок команди, Тіш Беноот, переніс операцію в зв'язку з грижею міжхребцевого диска. Він пропустить весь сезон весняних класик.