Рекордний титул Погачара на Страде Б’янке, подіум вундеркінда Сейксаса. Підсумки тижня у велоспорті
Гонка тижня
7 березня – Страде Б'янке (Італія)
Як і прогнозувалося, інтриги в боротьбі за перемогу в Страде Б'янке-2026 не було. Ще за 78 км до фінішу Тадей Погачар атакував на одному з найдовших і найскладніших секторів бруківки, Монте Санте Маріє, і наздогнати його не зумів ніхто.
Це переможне соло стало другим найдовшим у кар'єрі Погачара. Раніше він результативно атакував лише на Страде Б'янке-2024. Тоді словенець відірвався від усіх суперників на тому ж Секторі Монте Санте Маріє, проте на 3,1 км раніше, ніж цього разу.
Третя поспіль перемога Погачара на Страде Б'янке та сумарно четверта за кар'єру. За цим показником він став одноосібним рекордсменом, випередивши легендарного швейцарця Фабіана Канчеллару. Чергове вражаюче досягнення 27-річного гонщика UAE Emirates.
До слова, за день до гонки Погачар і Канчеллара зустрілися на церемонії присвоєння одному з ключових гравійних секторів Ле Тольфе імені словенця. Тадей став другим у історії Страде Б'янке гонщиком (після того ж Канчеллари), на честь якого назвали один із гравійних секторів.
Попри те, що статус Погачара як фаворита №1 ні в кого сумнівів не викликав, дуже багато уваги було приковано до його можливого протистояння з суперталантом нового покоління, Полем Сейксасом. І 19-річний французький вундеркінд зумів стати "першим після Бога", посівши друге місце.
Спершу гонщик Decathlon CMA CGM навіть намагався нав'язати боротьбу Погачару. В момент атаки словенця на спуску слідом за Тадеєм їхав Том Підкок, у якого злетів ланцюг. За Погачаром утворився просвіт, який Сейксас ціною надзусиль спробував закрити. Проте в той момент, коли до лідера було вже рукою подати, Поль почав відставати – він заліз занадто глибоко в резерви власному організму.
Після цього наздогнати француза зумів Ісаак Дель Торо, що створювало для UAE Emirates ідеальну тактичну ситуацію. Мексиканець, звісно, не став допомагати Сейксасу наздоганяти свого капітана. Він міг спокійно відсиджуватися в нього за спиною, економити сили та згодом провести результативну атаку в боротьбі за друге місце. Проте незабаром їх наздогнала більш багаточисельна група на чолі з Підкоком, який зумів вирішити всі свої проблеми з велосипедом і повернувся в боротьбу.
Проте під кінець гонки Сейксас пішов у атаку, і зумів відірватися від усіх попутчиків по групі переслідування. Від усіх, окрім Дель Торо. Вкрай несприятлива для француза тактична ситуація, яка склалася після результативної атаки Погачара, повторилася – він знову опинився у сендвічі з двох гонщиків UAE Emirates.
Здавалося, що на фінішному підйомі вузькими середньовічними вуличками Сієни Дель Торо випередить Поля у боротьбі за друге місце. Проте все сталося рівно навпаки: Сейксас, який протягом багатьох кілометрів віз Дель Торо на собі, впевнено розібрався з мексиканцем і забрав друге місце!
Безумовно, цікаво, як склалася би гонка, якби не та поломка у Підкока, яка змусила Сейксаса самотужки закривати просвіт між ним і Погачаром. Навряд чи Поль зумів би всерйоз поборотися зі словенцем за перемогу, проте, ймовірно, інтрига в гонці померла би значно пізніше.
Поль не зумів кинути виклик гегемону світового велоспорту, проте був беззаперечним №2 за силою на одній із найпрестижніших і найважчих одноденних гонок календаря. До того ж, у тому її виданні, яке виявилося найшвидшим у історії. Не виключено, що прямо зараз Сейксас взагалі другий за силою гонщик світу в абсолюті. У 19-річному віці на такому рівні не був ще ніхто, навіть сам Погачар.
Дель Торо замкнув топ-3. Класний результат для мексиканця, проте від нього чекали трохи більшого. І те, як Сейксас розправився з Ісааком після такої тривалої роботи попереду, помітно зіпсувало враження від цього дуже солідного виступу гонщика UAE Emirates.
Був у боротьбі за найвищі місця і ще один партнер Погачара по команді – Ян Крістен. Скандальний швейцарець сумлінно відпрацював на свого капітана перед тим, як той пішов у вирішальну атаку, проте потім почав вести самостійну гонку та деколи діяв всупереч командним інтересам. Крістену це в підсумку принесло шосте місце.
Четвертим же фінішував ще один француз, Ромен Грегуар. Минулого року він гучно заявив про себе на Мілан – Санремо, тепер же, схоже вийшов на пік форми навіть раніше. Головною надією Red Bull Bora був Джуліо Пелліццарі, проте він гонку провалив , посівши у підсумку лише 79 місце. Втім, підстрахувати свого партнера по команді зумів Джанні Вермеєрш, який замкнув топ-5.
Підкок, як уже було сказано вище, після своїх проблем із велосипедом зумів повернутися в боротьбу за найвищі місця та навіть пішов у атаку на крутому підйомі на гравійному секторі Ле Тольфе за 41 км до фінішу. Проте переслідувачі цю атаку нейтралізували, а у підсумку британець посів лише 7 місце – найгірший результат у його кар'єрі на Страде Б'янке.
Хтозна, можливо, якби не та поломка велосипеда Тома, вся гонка склалася би за іншим сценарієм. Не виключено, що він міг би зачепитися за Сейксасом і Дель Торо та в подальшому не підпустити групу переслідувачів. Як би там не було – гонщик Pinarello Q36.5 видав солідний виступ на Страде Б'янке, проте не був настільки ж сильним, як минулого року, коли навіть намагався боротися з Погачаром за перемогу.
Одразу двох представників делегувала у топ-10 Visma Lease a Bike. Утім, ні Маттео Йоргенсон, ні Воут Ван Арт реально на призові місця не претендували. Після результативної атаки Погачара спершу здавалося, що бельгієць взагалі приїхав на гонку не готовим, проте згодом Воут зумів увійти в гоночний ритм і включився у боротьбу за високі місця.
Те, наскільки багато програв Ван Арт на останніх кілометрах, говорить про те, що від оптимальної форми він ще дуже далекий. Проте нічого дивного в цьому немає: бельгієць і так повернувся після січневого перелому щиколотки на місяць раніше, ніж прогнозувалося, та ще й перехворів минулого тижня. Зважаючи на всі ці обставини, підсумкове 10 місце в другому гоночному дні в сезоні – далеко не найгірший результат. У Воута є ще цілий місяць для набору пікової форми перед Туром Фландрії.
Активним по ходу гонки був Бен Хілі. Проте ірландцеві не вдалося розподілити сили по всій дистанції, і у підсумку він посів лише 12 місце.
Дайджест новин
– Тім Велленс зламав ключицю під час Куурне – Брюссель – Куурне минулої неділі, 1 березня. Він уже переніс операція та приступив до відновлення. В кращому випадку, бельгійський гонщик UAE Emirates зможе відновитися до арденських класик. Ну а Тадей Погачар втратив дуже важливого грегарі на північні класики.
– Поль Сейксас у 2026 році точно проїде свій дебютний Гран тур. Спершу планувалося, що це буде Вуельта, проте успіхи 19-річного вундеркінда на старті сезону змусили керівництво Decathlon CMA CGM задуматися про його участь у Тур де Франс.
– Із проведенням трьох стартових етапів Джиро д'Італія-2026 у Болгарії виникли серйозні проблеми. За два місяці до гонки місцева влада досі не зробила практично нічого для її організації. Оргкомітет навіть не створено, з місцевою федерацією велоспорту не ведеться жодних консультацій, і є небезпідставні підозри, що значна частина бюджету, виділеного на проведення змагань, була розкрадена.
Цілком імовірно, що в останній момент організаторам Джиро доведеться шукати іншу локацію для Grande partenza. RCS Sport знову створила проблему на свою голову, вибравши доволі сумнівну локацію для старту Джиро. Нагадаємо, минулорічний старт у Албанії також тривалий час був під загрозою зриву.
– Майкл Меттьюз впав на тренуванні та отримав перелом зап'ясть обох рук одразу. Він не вийшов на старт Париж – Ніцца, хоча його участь у гонці планувалася.
– Не вийшов на старт Париж – Ніцца і Жоау Алмейда, який вважався одним із головних фаворитів гонки. За два дні до старту він захворів на грип. Його повернення в гонки очікується на Турі Каталонії наприкінці березня. На жаль, очного протистояння Вінгегора і Алмейди до Джиро д'Італія ми не побачимо.
– Також не виступить на Париж – Ніцца Маттіас Ск'єлмосе. У нього запалення зап'ястя сухожилля правої руки.
– В день проведення Страде Б'янке у ЗМІ з'явилася інформація про те, що UAE Emirates дуже зацікавлена у підписанні Поля Сейксаса. Трансфер, якого точно бачити би не хотілося: такі таланти як француз, Погачар і Дель Торо повинні виступати за різні команди та боротися один із одним, а не спільними зусиллями вбивати інтригу в гонках. Залишається лише сподіватися, що фінансів і амбіцій Decathlon CMA CGM вистачить для того, щоби зберегти гонщика, якого вони зробили центральною частиною проєкту в довгостроковій перспективі.