Героїчна перемога Погачара на Мілан – Сан Ремо. Підсумки тижня у велоспорті
Гонка тижня
Тадей Погачар мріяв про перемогу на Мілан – Сан Ремо. За його ж словами, більше, ніж про можливий рекордний, шостий титул чемпіона Тур де Франс. Значною мірою таке ставлення словенця до "Классічіссіми" обумовлене тим, що це та велика гонка, яку йому завжди було найважче виграти. Чим важче досягнути якоїсь мети – тим бажанішою вона стає.
У попередні два роки він фінішував у Сан Ремо третім. Минулого року пішов у ва-банк, і атакував уже на Чіпрессі. Проте навіть цього виявилося недостатньо. Здавалося б, що ще Тадей може зробити для перемоги? Лише повторювати робити одне і те ж, і сподіватися, що цього разу все вийде.
Проте цього року з самого початку все складалося проти Погачара. Ще перед Мілан – Сан Ремо він втратив Тіма Велленса та Джонатана Нарваеса, які були його ключовими розганяючими перед атакою на Чіпрессі минулого року. Не сприяла атакам і погода: якщо минулого року вітер був попутним, то цього разу – зустрічним, хоч і легким. На початку гонки впав і зійшов з дистанції один із ключових грегарі Тадея, Ян Крістен. Ще один удар по шансах на успішну атаку на Чіпрессі.
За 32 км до фінішу цим шансам, здавалося би, був нанесений контрольний вистріл у голову: Погачар потрапив у завал. При чому, повтори показали, що саме словенець упав першим. Тадей швидко підвівся і продовжив гонку. Проте, по-перше, доводилося відігрувати близько 40 секунд відставання від основної групи, по-друге – падіння вийшло неприємним, і на тілі чемпіона світу були помітні пошкодження.
Проте це падіння, таке враження, лише мобілізувало Погачара та викинуло в його організм величезну долю адреналіну. Біля самого підніжжя Чіпресси він наздогнав основну групу та оперативно перебрався у її голову – блискучу роботу виконали Флоріан Вермеєрш, Фелікс Гроссшартнер і Брендон МакНалті. Після цього потужну зміну видав Ісаак Дель Торо – і Погачар таки пішов у атаку!
Вона виявилася настільки ж результативною, як і минулого року: за колесо лідера UAE Emirates зуміли зачепитися лише два гонщики. Серед них знову опинився Матьє Ван де Пул, а Том Підкок замінив Філіппо Ганну.
На спуску та рівнині перед Поджо Ван дер Пул найменше включався у роботу цієї групи. І це при тому, що, на відміну від минулого року, відправити пелотон у нокаут цього разу не вдалося: основна група програвала небагато, і Поджо почала штурмувати всього з 10-секундним відставанням.
Проте вже на Поджо стало зрозуміло, чому Ван дер Пул сачкував: він просто почувався не кращим чином, і після чергової атаки Погачара випав. На рівнині перед фінішем минулорічного чемпіона "Прімавери" проковтнув пелотон, і у підсумку він посів лише 8 місце.
Ван дер Пул, до слова, під час того завалу за 32 км до фінішу не просто відстав від основної групи (наздогнати її нідерландцеві вдалося швидше, ніж Погачару), а й пошкодив руку. Важко зрозуміти, наскільки вагомими фактором це стало в його невдачі, проте оптимізму напередодні основної частини сезону фламандських класик стало значно менше, ніж було після двох перемог на етапах Тіррено – Адріатико.
Ну а Погачар залишився сам на сам із Підкоком, який відбив усі атаки словенця на Поджо, та розігрував із ним парний спринт за перемогу. Під тиском пелотону, який стрімко добирав дует лідерів і програв їм у підсумку всього 4 секунди – все висіло на волосині.
І Погачар Підкока в фінішному спринті таки обіграв, здійснивши свою мрію про перемогу на Мілан – Сан Ремо. Тадею це вдалося зробити тоді, коли, здавалося би, всі обставини були проти нього. Героїчна перемога, а Мілан – Сан Ремо зробила серйозну заявку на те, щоби вдруге поспіль стати найкращою гонкою сезону.
Словенець підкорив четвертий Монумент із п'яти, тепер залишилася лише одна ціль: Париж – Рубе. З огляду на непереконливий виступ Ван дер Пула, підкорення і цієї вершини видається дедалі реалістичнішим. Сумарно для Погачара це вже 11-та перемога на Монументах. За цим показником він зрівнявся з легендарним бельгійцем Роджером Де Фламінком і ділить друге місце в історії. Попереду – лише Едді Меркс із 19 перемогами.
Після фінішу Погачар заявив, що більше на Мілан – Сан Ремо повертатися не планує: він вклав стільки фізичних і моральних сил у досягнення цієї мети, що, досягнувши її, знайти в собі сили повторно запускати проєкт "перемога на Мілан – Сан Ремо" вкрай важко. Принаймні, в найближчі кілька років. Шкода, оскільки "Классічіссіма" – одна із небагатьох великих гонок, на яких неземна сила Тадея не вбивала інтригу, а, навпаки, робила гонку значно цікавішою та видовищнішою.
Ну а Підкок провів, можливо, найкращу гонку в своїй кар'єрі, і був близьким до того, щоби обіграти Погачара. Чи міг Том зробити в цій гонці щось інакше, щоби виграти її? Хіба що по-іншому діяти у фінішному спринті. Спершу він спробував обганяти словенця праворуч від нього, біля бортика. Таке рішення завжди виглядає сумнівно – ти стаєш дуже вразливим до того, що тебе можуть заблокувати без будь-якого порушення правил.
Саме під таке блокування Підкок і підставився. Дуже швидко гонщик Pinarello Q 36.5 зрозумів свою помилку, і спробував обігнати Погачара з лівого боку. Проте забракло і дистанції, і того початкового імпульсу, який британець втратив при невдалій спробі обійти Тадея з правого боку.
Топ-3 замкнув Воут Ван Арт. При чому, він не виграв спринт із основної групи, а пішов у сольну контратаку на рівнині після спуску з Поджо, після того, як проковтнули Ван дер Пула. Бельгієць також потрапив у завал імені Погачара за 32 км до фінішу. При цьому, Воут пошкодив велосипед і доволі довго чекав на заміну. На цьому завалі він втратив вдвічі більше часу, ніж Погачар, і витратив на переслідування значно більше зусиль. Наздогнати пелотон Ван Арту вдалося менш ніж за 15 км до фінішу, на рівнині між Чіпрессою та Поджо.
І третє місце за таких обставин – просто блискучий результат для Воута, особливо зважаючи на січневий перелом щиколотки, від якого він відновився зі значним випередженням графіку. Ван Арту знову не пощастило, хоча він, цілком імовірно, був готовий навіть перемагати. Можна шкодувати про втрачену нагоду, а можна – набратися оптимізму перед північними класиками.
Четвертим став Мадс Педерсен, і у цього успіху є багато спільного з досягненням Ван Арта. Ні, данець не падав і не наздоганяв пелотон. Проте він потрапив у склад Lidl Trek лише в останній момент – він, як і бельгієць, несподівано швидко відновився після переломів і несподівано добре виглядав як для таких обставин.
Саме команда Педерсена, Lidl Trek, найбільш активно і організовано переслідувала пелотон після атаки Погачара на Чіпрессі. Хоча міг бути у німецько-американської команди й інший варіант: Джуліо Чікконе міг зачепитися за колесо групи Погачара на Чіпрессі, проте, провисівши кілька сотень метрів між небом і землею, таки опустився у пелотон.
Чи не найактивніше переслідувати трійку лідерів Lidl Trek допомагала Decathlon CMA CGM, яка вірила в шанси Тобіаса Лунда Андресена. Данець дійсно виглядав дуже непогано, проте на фініші розчарував, посівши лише 13 місце.
У завал Погачара та Ван Арта потрапив і Біньям Гірмай. Він повернутися в боротьбу за найвищі місця не зумів, а ось його партнер по команді Корбін Стронг несподівано замкнув топ-5. Не зумів поборотися за високі місця талант із Soudal Quick Step, Поль Маньє. Його зумів підстрахувати партнер по команді Яспер Стуйвен: чемпіон Мілан – Сан Ремо 2022 року посів 7 місце в спринті з пелотону.
Розчарував Філіппо Ганна, який минулого року боровся на рівних із Погачаром і Ван дер Пулом. Попри те, що італійцеві вдалося уникнути завалу (на відміну від його партнерів по команді Джошуа Тарлінга, Коннора Свіфта та Міхала Квятковскі, які падали на більш ранніх стадіях гонки), проте він не зумів відповісти на атаку Погачара на Чіпрессі. Заначимо, що цьогорічна Мілан – Сан Ремо, попри завали та зустрічні вітри, виявилася неймовірно швидкою: гонщики побили рекорди сходження і на Чіпрессу, і на Поджо.
Наступний тиждень
23 – 29 березня: Тур Каталонії (Іспанія)
Уже в понеділок, 23 березня, стартує багатоденка Тур Каталонії. Маршрут цього року традиційний: жодної розділки, лише набір високогірних і горбистих етапів, кілька найпростіших із яких можуть дати шанси спринтерам-універсалам.
Розпочнеться все з традиційного етапу зі стартом і фінішем у Сант Феліу де Гучольс, який відкриває програму Туру Каталонії вже шостий рік поспіль. Востаннє іспанська багатоденка починалася не цим етапом ще у 2021 році. Власно, того року організатори доволі помітно відійшли від традиційного маршруту: саме тоді востаннє на Турі Каталонії була присутня розділка.
Етап підходить спринтерам-універсалам і панчерам. Минулого року саме тут вперше дуже гучно заявив про себе на весь світ Меттью Бреннан, який видав феноменальний сольний перфоманс проти дуету з Alpecin Deceuninck – Кейдена Гроузва та Тібора Дель Гроссо.
Наступного дня – ще один горбистий етап, із Фігереса до Баньолеса, який також може подарувати шанси спринтерам-універсалам. Утім, доволі непростий підйом на останніх 30 км дистанції може залишити їх поза боротьбою за перемогу.
Схожим буде і третій етап зі стартом і фінішем на Коста Даураді. На шляху гонщиків зустрінуться кілька непростих перевалів, проте вершина останнього з них розташована за 45 км до фінішу. Якщо перша половина дистанції не буде проходитися в дуже високому темпі, то спринтери можуть отримати ще один шанс.
Як би там не було, після третього етапу шансів у спринтерів більше не буде: на гонщиків чекають високі горі. Спершу – класичний для іспанських доріг етап формату "уніпуерто" з фінішем на Вальтері на висоті в 2143 м над рівним моря. Фінальний підйом – це 11,4 км із середнім градієнтом у 7,6%. Враховуючи, що це буде лише перший у зв'язці з 3 важких гірських етапів, можна очікувати пасивної боротьби та фінішного спринта з групи в 8 – 10 гонщиків.
Ще важче буде наступного дня. На гонщиків чекають 156 км, на яких практично не буде рівнини. 4 категорійних перевали та фінішний підйом Колль де Паль: 16,5 км, 7,2%. Ось тут уже варто чекати серйозних розбірок у загальному заліку.
Наступного дня – ще одне непросте випробування. На 6 етапі гонщики зіткнуться з нижчими, коротшими, проте крутими підйомами. З трьох перевалів найскладнішим буде другий – Коль де Прадель. Сумарно це 14,6 із середнім градієнтом у 6,9%. На останніх 5,5 км середній градієнт становить 11% – справжнє пекло.
Фінальним буде підйом на Керальт: 6 км, 7%. Звісно, він не настільки складний, як Коль де Паль, де фінішуватимуть днем раніше, проте частокіл перевалів, три поспіль гірських етапи – до Керальта гонщики підійдуть уже дуже виснаженими, тому можна чекати великих розривів.
Ну а завершуватиметься Тур Каталонії традиційним етапом зі стартом і фінішем у Барселоні з 7 колами через Альт де Монжуїк (2,5 км, 4,6%). Шанс для панчерів, хоча при бажанні можна влаштувати навіть розбірку в загальному заліку.
З точки зору загального заліку склад учасників Туру Каталонії буде дуже потужним. Головним фаворитом виглядає Йонас Вінгегор, який впевнено виграв Париж – Ніцца навіть попри те, що його участь у цій гонці не планувалася. На Каталонію данець їхати якраз планував, тому цілком можна чекати ще однієї перемоги.
А ось Жоау Алмейда, навпаки, планував виступити на Париж – Ніцца, проте пропустив гонку через хворобу. Тепер же португалець готовий до боротьби за перемогу. Його протистояння з Вінгегором обіцяє бути дуже цікавим, оскільки розглядатиметься як генеральна репетиція Джиро д'Італія, куди вони поїдуть у статусі двох головних фаворитів. Може високо фінішувати у загальному заліку і Джей Вайн – головне уникати падінь.
Справжня епопея виникла навколо участі в Турі Каталонії Ремко Евенепула. Перед іспанською багатоденкою він відправився на високогірний збір на Тенеріфе, і саме в той час, як бельгієць знаходився на висоті, на вулкані Тейде розгулявся сильний снігопад. Евенепул тривалий час не міг покинути острів, його участь у Турі Каталонії була під питанням.
Red Bull Bora довелося організовувати цілу евакуаційну операцію, і Ремко на старт іспанської багатоденки таки зможе вийти. Героїзм, із яким команда Ральфа Денка визволяла Евенепула зі снігового полону на Тейде, викликала усмішку з двох причин. По-перше – тому що виступ бельгійця на лютневому Турі ОАЕ змушує серйозно сумніватися в його шансах на загальний залік Туру Каталонії.
По-друге – тому що окрім Ремко у складі Red Bull Bora на гонку є три не менш перспективних з точки зорну загального заліку варіанти. Це ексчемпіон Джиро д'Італія Джей Хіндлі, який останніми роками дедалі частіше виступає в ролі грегарі, призер нещодавньої Париж – Ніцци Дані Мартінес і Флоріан Ліповітц, який проведе свою першу гонку Світового туру в нинішньому сезоні.
Одразу 4 потенційних претенденти на загальний залік і у Lidl Trek. Дереку Джі потрібно закріплюватися в ролі одного з капітанів у новій команді, а Маттіас Ск'єлмосе голодний до перемог після пропуску Париж – Ніцци. Джуліо Чікконе зарікався йти на загальний залік багатоденок, проте це не завадило йому замкнути топ-6 Тіррено – Адріатико. Та й на Мілан – Сан Ремо він виглядав досить сильно. Тао Геогеган Харт досі не може повернутися на колишній рівень після перелому стегна, проте гонщика, у пальмарес якого є перемога в Джиро д'Італія, списувати з рахунків не варто.
Капітанами Ineos будуть новобранець команди Оскар Онлі та Карлос Родрігес. Враховуючи фактор домашньої гонки, не виключено, що ставку зроблять саме на іспанця, хоча його потенціал наразі здається нижчим. Свою першу гонку в сезоні проведе капітан Soudal Quick Step Мікель Ланда, який готується до Джиро д'Італія. Другим номером команди буде Валентен Паре-Пентр, який нещодавно непогано виступив на Париж – Ніцца.
Безумовно, дуже вмотивованим на домашній гонці буде Енрік Мас. Утім, тепер йому доводиться ділити капітанські повноваження у Movistar із новачком команди, Кіаном Уйтдебруксом, який нещодавно замкнув топ-5 на Мілан – Турин. Продовжує підготовку до Джиро д'Італія лідер Decathlon CMA CGM Фелікс Галль, який ще місяць тому на Турі ОАЕ був у хорошій формі. Другою ставкою французької команди буде Меттью Ріккітелло.
Георг Штайнхаузер нещодавно потрапив на подіум Париж – Ніцца, проте зробив це за трохи специфічних обставин, тому сподіватися на повторення такого результату німцеві важко. Тим більше, що капітаном EF Education EasyPost буде не він, а Річард Карапас – надто вже вагомий його статус у команді, навіть попри невдалий виступ на Тіррено – Адріатико.
Капітаном Bahrain Victorious буде Ленні Мартінес, який продемонстрував свою чудову форму на тій же Париж – Ніцца. Проте не менш цікаво буде поспостерігати за чинним чемпіоном молодіжної Джиро д'Італія Якобом Омржелом – для словенця це буде дебютна гонка на рівні Світового туру.
Серйозним претендентом на подіум загального заліку буде Том Підкок, у чиїй прекрасній поточній формі сумніватися не доводиться. Також не списуємо з рахунків Бена О'Коннора, Давіда Годю та Гійома Мартена. Втім, враховуючи їхні результати у минулому та поточному сезонах, їхнє згадування – це радше інерція, ніж реальна оцінка їхніх сил на даний момент.
Враховуючи маршрут Туру Каталонії-2026, цілком природньо, що гонка зібрала дуже скромний спринтерський склад учасників. Варто виділити Ітана Вернона із NSN і Віктора Ланжелотті з Ineos Grenadiers – вони знані любителі "підобідати" на гонках Світового туру зі слабким спринтерським полем. Також боротимуться за перемоги на трьох стартових етапах Магнус Корт і іменитий ветеран Сем Беннетт.
25 березня: Тур Брюгге (Бельгія)
У середу, 25 березня, сезон фламандських класик продовжиться одноденкою Тур Брюгге, яка до своєї 50-ї річниці пройшла через ребрендинг: раніше вона називалася Класика Брюгге – Де Панне. Ребрендинг стосувався не лише самої назви, а й її маршруту.
Гонка залишиться рівнинною, проте в маршруті з'явиться потрійне проходження не надто складного сектору бруківки Бріверсвег. Востаннє він проходитиметься аж за 30 км до фінішу, тому навряд чи матиме серйозний вплив на хід гонки. В цілому фламандською цю одноденку можна вважати лише географічно. За своїм характером це суто спринтерська гонка.
Головним фаворитом Туру Брюгге можна вважати Яспера Філіпсена – питання лише в тому, чи встигне він повністю відновитися після Мілан – Сан Ремо. На папері не слабкішим спринтером за Філіпсена є Тім Мерлір, проте для нього Тур Брюгге буде лише другим гоночним днем у сезоні після проблем із коліном
Дуже цікаво буде поспостерігати за Діланом Груневегеном, який після переходу в Unibet Rose Rockets не так часто з'являється на гонках елітного рівня. А ось у його співвітчизника Фабіо Якобсена не дуже віриться – він все ще дуже далекий від своїх оптимальних кондицій. Тому, цілком імовірно, Picnic PostNL ставитиме на запасний варіант у особі Павела Біттнера.
Буде серед числа топфаворитів і Арно Де Лі, який пропускав Мілан – Сан Ремо. Також може поборотися за перемогу і відкриття нинішнього сезону, Тобіас Лунд Андресен. Хоча данець із Decathlon CMA CGM, напевно, хотів би бачити більш складну за рельєфом гонку.
Одразу трьох потенційних капітанів привезла EF Education EasyPost – Люка Ламперті, Мадіса Міхкельса та Вінченцо Альбанезе. З огляду на недавню перемогу на етапі Париж – Ніцца, головною ставкою, напевно, буде все ж Ламперті.
Двох штатних спринтерів привіз Cofidis – Мілана Фретіна та Станіслава Аньолковскі. XDS Astana робитиме ставку на Давіде Баллеріні, а UnoX – на сенсаційного минулорічного переможця Дварс доор Фландерен, Сорена Вереншольда.
27 березня: Е3 Saxo Classic (Бельгія)
А ось Е3 Saxo Classic, яка відбудеться у п'ятницю, 27 березня, фламандською класикою можна назвати на всі 100% – і за географією, і за характером. Більше того – саме її прийнято вважати генеральною репетицією Туру Фландрії. На другий Монумент сезону Е3 Saxo Classic не просто схожа за характером: частково маршрут пролягає через ті ж місця, що і маршрут Туру Фландрії.
Це стосується, зокрема, і ключової для Туру Фландрії зв'язки хеллінгенів – Оуде Кваремонт і Патерберг. На Е3 Saxo Classic вони долаються двічі. Щоправда, у зворотному порівняно з Туром Фландрії порядку та на значно більшій дистанції від фінішу. Тим не менше, зазвичай саме ці пагорби стають ключовими в боротьбі за перемогу і на Е3 Saxo Classic.
Беззаперечним фаворитом №1 Е3 Saxo Classic буде Матьє Ван дер Пул, який вигравав цю гонку в два попередні роки. Шанси на хеттрик високі, зважаючи на відсутність Тадея Погачара. За відсутності словенця головною ставкою UAE Emirates, найімовірніше, стане Нільс Політт.
Найбільш небезпечним суперником Ван дер Пула може стати Soudal Quick Step, у складі якої на старт вийдуть імениті ветерани – Яспер Стуйвен і Ділан Ван Барле. Одразу дві ставки і в Decathlon CMA CGM – Олівер Насен і Штефан Біссеггер. Небезпечними темними конячками можуть стати брати Мік і Тім Ван Дейке з Red Bull Bora, які показали хорошу форму ще два тижні тому на Париж – Ніцца.
Не варто списувати з рахунків Біньяма Гірмая, особливо, якщо гонка буде нет надто селективною. Втім, еритреєць після переходу в NSN поки що здебільшого розчаровує. Visma Lease a Bike ставить на Крістофа Ляпорта – для француза це може бути єдиний шанс за весняну класичну кампанію спробувати себе в статусі капітана.
Також будуть серед претендентів на високі місця Матей Мохоріч, колишній чемпіон Туру Фландрії Альберто Беттіоль, ветеран Маттео Трентін, Міхаель Вальгрен, Джошуа Тарлінг і Антоні Туржі, який бував на подіумах інших фламандських класик – Дварс доор Фландерен і Курне – Брюссель – Курне.
29 березня: Гент – Вевельгем (Бельгія)
Ще одна фламандська класика відбудеться в неділю, 29 березня – йдеться про Гент – Вевельгем. Порівняно з Е3 Saxo Classic вона значно простіша: основні складнощі рельєфу та покриття тут розташовані досить далеко від фінішу. Все це робить Гент – Вевельгем не надто схожою на Тур Фландрії. Втім, це гонка, яка дуже престижна сама по собі, вона самодостатня та має височенну власну цінність, а не просто є етапом підготовки до Туру Фландрії.
Невелика кількість хеллінгенів дає на Гент – Вевельгем значно більше шансів чистим спринтерам. І пул претендентів на перемогу це формує відповідний. Дуже сильний склад привезла Lidl Trek – тут і Джонатан Мілан, який одужав після застуди, і Мадс Педерсен, який несподівано швидко відновився і набрав форму після лютневих переломів на Вуельті Валенсіані.
Бойовий склад привезла і Alpecin Premier Tech. Тут і Яспер Філіпсен на випадок спринта, і Матьє Ван дер Пул, який намагатиметься робити гонку більш селективною. За схожим принципом комплектували свої склади й інші команди. У Soudal Quick Step буде Ів Лампарт на випадок селективної гонки, Поль Маньє для спринта та Яспер Стуйвен, який може бути актуальним за обох варіантів. Недавня Мілан – Сан Ремо довела, що спринтерська різкість у Стуйвена ще присутня.
Decathlon CMA CGM привіз на гонку свого штатного (за відсутності Олава Коойя) спринтера Тобіаса Лунда Андресена, а також Олівера Несена. Сильний склад і у Visma Lease a Bike. Воут Ван Арт на Мілан – Сан Ремо довів, що він готовий до великих звершень, на випадок масового спринта у команди є Меттью Бреннан. Може отримати ще один шанс і Крістоф Лапорт.
У Red Bull Bora на випадок спринта є Йорді Меус, а у ранні атаки йтимуть брати Мік і Тім Ван Дейке. Головною дійовою особою від Bahrain Victorious буде Матей Мохоріч, на випадок спринта у них є Філ Баухаус. Утім, навіть у разі низькоселективної гонки у нього можуть виникнути проблеми зі збереженням свіжості на фінішний спринт. Два капітани будуть у UAE Emirates. Утім, ні Флоріан Вермеєрш, ніж Нільс Політт не захочуть доводити справу до спринта.
Що стосується EF Education EasyPost, то команда розраховуватиме на переможця Тура Фландрії-2021 Каспера Асгрена, а також на спринтера Люка Ламперті. Арно Де Лі потрібно доводити, що Мілан – Сан Ремо він пропустив не просто так, а для боротьби за перемоги на фламандських класиках. Є що доводити і Біньяму Гірмаю, чий стартовий відрізок кар'єри у NSN виходить відверто невдалим. У спринті також можуть здивувати Сорен Вереншольд та Давіде Баллеріні.
Часи, коли топовим спринтером вважався Джон Дегенкольб, залишилися в далекому минулому – тепер йому треба вести більш активну гонку. Антоні Туржі видатним спринтом не володіє, проте загалом рівнинний характер Гент – Вевельгем йому підходить краще, ніж пагорби Е3 Saxo Classic. Ну а Філіппо Ганні потрібно реабілітовуватися за невдачу на Мілан – Сан Ремо.
Дайджест новин
– Компанія Kern Pharma припинить фінансування однойменної іспанської команди UCI Pro Series (другий за силою дивізіон шосейного велоспорту) наприкінці поточного сезону. Співпраця сторін тривала з 2020 року. Хто стане новим спонсором іспанської команди – поки що не відомо, проте про закриття проєкту мови поки що немає.
– До календаря Ісаака Дель Торо на поточний сезон додалися Арденські класики. Чи поїде він усі три (Амстел Голд Рейс, Флеш Валлонь і Льєж – Бастонь – Льєж) поки що не відомо, оскільки перед ними у мексиканця в планах ще і Тур Країни Басків.
– Зірковий спринтер Soudal Quick Step Тім Мерлір, який пропустив стартову частину сезону через проблеми з коліном, в неділю, 22 березня, повернувся в гонки. Він виступив у фламандській одноденці Grote Prijs Jean-Pierre Monseré, проте заздалегідь попереджав, що ще далекий від оптимальної форми.
– 18 березня повернувся в гонки ще один іменитий спринтер, Сем Беннетт, який минулого року переніс операцію на серці. Він виступив на одноденці Нокере Курсе, де посів скромне 122 місце – передостаннє з усіх, хто дістався фінішу.