Погачар у погоні за рекордом Коппі. Прев’ю Ломбардії-2025
В суботу, 11 жовтня, на півночі Італії відбудеться легендарна велоодноденка Ломбардія-2025. Вона традиційно є останньою топ-гонкою сезону в календарі шосейного велоспорту і заключним із Монументів – серії із 5 найпрестижніших одноденних велогонок, перші чотири з яких відбуваються ще навесні.
І хоча Ломбардія не є останньою гонкою в календарі Світового туру (на наступному тижні у Китаї відбудеться Тур Гуансі), для багатьох велофанатів саме вона ознаменовує собою закриття сезону шосейного велоспорту. У зв’язку з термінами проведення Ломбардію називають "La classica delle foglie morte" – класикою опалого листя. Гонку проводить компанія RCS Sport, яка є організатором і всіх інших топових італійських велогонок, включаючи Джиро д’Італія, Мілан – Санремо та Тіррено – Адріатико.
Маршрут
Ломбардія – найважчий за рельєфом із п’яти Монументів: за перемогу щорічно боряться в основному гірники топового рівня. Складність маршруту робить її більш прогнозованою. Порівняно з іншими Монументами, тут частіше перемагають передстартові топ-фаворити: на "Класиці опалого листя" легше вигравати чистою силою, якщо ти найсильніший на даний момент, фактори везіння та тактичних нюансів відходять на другий план.
При цьому, маршрут Ломбардії – найменш "класичний" серед п’ятірки Монументів. В той час як на Париж – Рубе, Турі Фландрії, Мілан – Санремо та Льєж – Бастонь – Льєж маршрути змінюються вкрай рідко і не радикально, на "Класиці опалого листя" експериментів завжди вдосталь.
До 1960 року гонка стартувала і фінішувала у Мілані, з 1961 до 1984 року в якості фінішної локації використовувався Комо, після чого протягом 5 років гонщики їхали у зворотному напрямку – із Комо в Мілан. А далі почалися масові експерименти: в якості стартових чи фінішних точок маршруту з’являлися також Монца, Варезе, Канту, Бергамо, Лекко і навіть швейцарський Мендрізіо, де Ломбардія стартувала у 2004 – 2006 роках.
В останні 11 років заключний Монумент сезону або стартує в Комо і фінішує в Бергамо, або навпаки. При цьому, учасники "Класики опалого листя" не долають одну і ту ж дистанцію в прямому або зворотному напрямку, маршрути Комо – Бергамо і Бергамо – Комо зовсім різні.
Цього року гонщики стартуватимуть у Комо та фінішуватимуть у Бергамо. Спортсмени подолають 241 км дистанції з сумарним набором висоти у понад 4400 метри.
Після старту на спортсменів чекатимуть 30 км рівнини, після чого – перший підйом дня, Мадонна дель Гізалло: 8,8 км з середнім градієнтом у 3,9%. Імовірно, саме тут сформується відрив дня. Мадонна дель Гізалло – один із небагатьох підйомів, який регулярно зустрічається в обох версіях маршруту Ломбардії: і коли у Комо стартують, і коли там фінішують.
Тільки, звісно, при реверсній версії маршруту Мадонну дель Гізалло зазвичай штурмують з протилежної сторони. Виключенням був минулий, 2024 рік, коли цей підйом проходили з того ж боку – минулорічна версія маршруту була дещо незвичною.
Після спуску з Гізалло на гонщиків чекатиме майже 50-кілометрова рівнинна ділянка всього з одним і не надто складним підйомом Сан Готтардо – 2,7 км, 6,5%. А вже за 145 км до фінішу розпочнеться все найцікавіше.
Першою зв’язкою підйомів буде Ронкола (7,5 км, 7,4%) і Бербенно (6,9 км, 4,9%). Потім, після невеличного шматка рівнини, ще одна зв’язка: найдовший підйом дня, Пассо делла Крочетта (11,7 км, 5,8%) і, практично без спуску, Дзамбла Альта, де по-справжньому важкими є лише останні 2,6 км з середнім ухилом у 6,9%.
Саме на цих двох зв’язках підйомів відбуватиметься селекція, після якої в пелотоні залишаться лише найсильніші. Хоча можливі й варіанти, при яких вже на Крочетті та Дзамбла Альта розпочнуться вирішальні атаки в боротьбі за перемогу.
Втім, найімовірніше, все найцікавіше відбуватиметься на передостанньому та найважчому підйомі гонки – Пассо ді Ганда: 9,3 км із середнім градієнтом у 7,1%. Його вершина розташована за 31 км до фінішу.
Далі на гонщиків чекатиме довгий спуск у напрямку Бергамо та невелика ділянка рівнини після Нембро. Після цього гонщики в’їдуть безпосередньо в Бергамо. Останнім підйомом дня буде короткий і вкритий бруківкою Колле Аперто (1,3 км, 7,4%) мальовничими вузькими вуличками старого міста. Вершина Колле Аперто розташована за 3 км до завершення гонки, після цього на гонщиків чекатиме спуск безпосередньо до фінішу.
Історія та факти
– Ломбардія проводиться з 1905 року. Першим переможцем гонки став італієць Джованні Гербі.
– На відміну від більшості топових спортивних подій в Європі, "Класика опалого листя" безперервно проводилась підчас Першої світової війни і переривалась лише на два роки – 1943 і 1944 – підчас Другої світової війни. Таким чином, Ломбардія-2025 стане 119-ю в історії.
– Найуспішнішим гонщиком в історії гонки є легендарний італієць Фаусто Коппі. "Іль Кампіоніссімо" вигравав "Класику опалого листя" 5 разів: у 1946, 1947, 1948, 1949 і 1954 роках.
– По чотири рази переможцями ставали його співвітчизник Альфредо Бінда та чинний чемпіон гонки, Тадей Погачар. Словенець виграв чотири останніх видання "Класики опалого листя" та вже повторив 4-річну переможну серію Коппі зразка кінця 40-х. Цього року в Погачара є прекрасні шанси стати одноосібним автором найдовшої переможної серії на Ломбардії та зрівнятися з Коппі за сумарною кількістю перемог на гонці.
– Найчастіше вигравали Ломбардію господарі, італійці – 69 разів. По 12 звитяг у представників Франції та Бельгії.
– Українські гонщики на Ломбардії не перемагали жодного разу. Найкращий результат – сьоме місце Сергія Гончара у 2003 році.
Дійові особи
У статусі беззаперечного фаворита №1 на старт Ломбардії виходить її чинний і чотириразовий чемпіон, Тадей Погачар, який, як уже було сказано вище, націлений на продовження своєї переможної серії до рекордних 5 років поспіль. І, відверто кажучи, на горизонті не видно нікого та нічого, що би могло зупинити словенця на шляху до чергової перемоги.
У попередні два вікенди капітан UAE Emirates проїхав дві схожих за маршрутом гонки – чемпіонати світу та Європи, і обидві виграв більш ніж переконливо. Ці перемоги Тадей здобував у складі далеко не найсильнішої збірної, Словенії. На Ломбардії його буде підтримувати найкраща команда світу, UAE Emirates, яка цього року вже побила рекорд за кількістю перемог за один сезон – за таких обставин програти на гонці, яка Погачару підходить ідеально, здається, просто нереально.
Склад помічників словенця буде по-справжньому зірковим. Джей Вайн і сам може поборотися за подіум, в статусі елітних грегарі вийдуть на старт Адам Єйтс і Рафал Майка. Поляк проведе свою прощальну гонку в кар’єрі, хоча спершу нею мав стати ще серпневий Тур Польщі.
Проте ставкою №2 UAE Emirates, безумовно, буде Ісаак Дель Торо, який домінував на усій осінній серії італійських класик. В альтернативному всесвіті, в якому не існує Погачара, мексиканець був би як мінімум фаворитом №2 Ломбардії. Проте ми живемо там, де ми живемо, і сам Ісаак ще на чемпіонаті світу продемонстрував свою повну лояльність словенцеві, та готовність жертвувати своїми амбіціями. Враховуючи ще й супервитривалість, необхідну для перемоги в Ломбардії, та молодий вік Дель Торо, він – явний претендент на топ-5, проте навіть щодо подіуму є питання.
Другим фаворитом Ломбардії небезпідставно вважається Ремко Евенепул, який проведе свою останню гонку за Soudal Quick Step перед переходом у Red Bull Bora. Цієї осені бельгієць знаходиться в блискучій формі, він розгромив суперників у розділках чемпіонатів світу та Європи, а в групових гонках двічі фінішував другим, позаду Погачара. Ремко був на голову сильнішим за решту суперників, проте словенцеві програвав безапеляційно. Цілком імовірно, що схожу картину ми побачимо і на Ломбардії.
Дуже цікаво буде поспостерігати за Полем Сейксасом, який на домашньому чемпіонаті Європи виборов бронзу. Для французького вундеркінда Ломбардія буде третьою надважкою гонкою за останні три тижні. Питань багато: чи вистачить відновлення 19-річному юнаку та чи не занадто активно його експлуатують в Decathlon Ag2r?
Блискуче виступив на чемпіонатах світу та Європи і Томс Скуїньш, який двічі замкнув топ-5. Утім, усі головні успіхи в кар’єрі латвійця припадають на виступи за національну збірну. На Ломбардії він ділитиме капітанські повноваження в Lidl Trek із Маттіасом Ск’єлмосе, який на чемпіонатах світу та Європи посів 4 і 7 місця відповідно.
Чи не головною надією господарів, італійців, буде Крістіан Скароні з XDS Astana, який перебуває у чудовій формі. На нещодавньому чемпіонаті Європи він до останнього боровся за бронзу із Сейксасом, фінішувавши у підсумку четвертим.
Небезпечним суперником буде Том Підкок. Маршрут Ломбардії, тим більше ось цей, із фінішем у Бергамо, йому підходить чудово. Очікуваного спаду форми також поки що немає: на Джиро дель’Емілія, найпрестижнішій із серії італійських класик перед Ломбардією, він став другим, програвши лише блискучому Дель Торо.
Поступово повертає собі форму кількатижневої давності Жуліан Алафіліпп, який через хворобу провалив чемпіонат світу. До мундіалю в нього була перемога на Гран-Прі Квебеку, після – подіум Тре Валлі Варезіне. У легендарного француза є шанси на подіум, особливо якщо Погачар не буде атакувати надто рано та не зробить гонку дуже селективною. Не списуємо з рахунків і другого номера Q36.5, Марка Хірші, який став другим на Гран П’ємонте.
Не вражає у другій половині сезону Річард Карапас, який пропустив Вуельту саме заради серії осінніх італійських класик і чемпіонату світу. На мундіалі він зійшов із дистанції, а на італійських класиках найкращий результат – це сьоме місце на Коппа Сабатіні. І не видно жодних підстав розраховувати на те, що капітан EF Education вистрелить саме на Ломбардії.
Втім, головною ставкою EF Education буде не він, а бронзовий призер чемпіонату світу, Бен Хілі. Після цього ірландець посів лише 34 місце на Тре Валлі Варезіне, хоча, гадаю, важливіше те, що до Ломбардії він, на відміну від більшості суперників, підходить на свіжих ногах.
Доволі статусний склад привіз на Ломбардію Bahrain Victorious. Тут і Дам’яно Карузо, і Пельо Більбао, і Антоніо Тібері, і Ленні Мартінес, який потрапив на подіум Емілії. Проте ніхто не здивується, якщо найкращим у складі команди буде скромний португалець Афонсу Еулаліу, який став дев’ятим на чемпіонаті світу.
Капітаном Red Bull Bora буде Прімож Рогліч. Заключна частина сезону в його виконанні виходить не настільки яскравою, як він би хотів, проте 11 місце на чемпіонаті світу та топ-5 на Джиро делль’Емілії – свідчення хорошого рівня готовності. Буде у складі Red Bull Bora і Джуліо Пелліццарі, і можна лише вкотре повторити одне і те ж запитання: чи не занадто активно експлуатує його команда Ральфа Денка в такому ранньому віці?
Лідером Ineos Grenadiers буде Еган Берналь. На його рахунку – четверте місце на Джиро дель’Емілії та дев’яте – на Гран П’ємонте. Проте виступ колумбійця на чемпіонаті світу змушує засумніватися в його здібностях на надзвичайно довгих дистанціях. У будь-якому випадку, кращої кандидатури на роль капітана у Ineos Grenadiers все одно немає.