Від ампутації до гірського сходження: історія ветерана Дениса Шеренговського
Історія 29-річного Дениса Шеренговського з Черкас є прикладом стійкості та рішучості. Він служив у внутрішніх військах у 2013 році, а у 2014-му перейшов на контракт у Національну Гвардію України та був переведений до зони АТО в Маріуполь. У 2016-му звільнився з контракту, але в березні 2022 року був мобілізований до Прикордонної Служби України, Краматорського Загону. Після місяця підготовки їх відправили до Донецької області.
Саме під час одного з інтенсивних обстрілів у травні 2022-го в Новомихайлівці Денис зазнав важких поранень та втратив ногу. Пригадуючи цей момент, Денис поділився, що єдиною думкою було: "Хочеться жити".
Шлях захисника до нового способу життя почався в київському шпиталі, де з родиною підбирали протез у численних майстернях, вирішивши залишитись в Україні через зручність і кращий сервіс. Він спостерігає покращення у доступності та якості протезування в Україні, а також прогрес у наданні реабілітаційних послуг. За словами ветерана, в Україні можна отримати хорошу реабілітацію: у спорті та в мистецтві.
У липні 2022-го Денис почав вирішувати свої потреби в протезуванні, але перебої з електрикою та обстріли затримували процес. Спочатку йому встановили тренувальний протез, але користуватись ним було складно через постійні зміни культі. Він з гумором згадує свої походи в магазин на милицях: "В мене була сумка-бананка, в яку можна завантажити три кілограми". Зрештою, Денис отримав постійний протез, до якого спочатку було важко звикнути. "Я ходив і ходив. Вибору не було, треба було вчитися. Це нога на все життя", — рішуче заявляє він.
На шляху до одужання Денис познайомився з ветераном Олександром Швецовим, який організовує тури для ветеранів з ампутаціями. Натхненний фото з туру в Ісландії, Денис приєднався до подорожі Польськими Татрами, де разом з іншими ветеранами вразив місцевих, долаючи виклики з милицями і прапорами. Денис не зупинився на гірських походах, стрибав з парашутом, банджі-джампінг з висоти 90 метрів і випробував аеродинамічну трубу.
Після Татр він взяв участь у благодійному сходженні, пройшовши 50 кілометрів Чорногірським хребтом, включаючи Говерлу, щоб зібрати кошти для побратимів, несучи 10-кілограмові рюкзаки з піском, які висипали за кожен зібраний мільйон гривень. Похід був сповнений духом товариськості та змагання. "Ми з другом змагалися, хто швидше", — згадує Денис.
Ця експедиція не лише збирала кошти, але й мотивувала інших. "Було тяжко, але круто. Ми надихнули інших на нові досягнення", — підсумував ветеран, підкреслюючи їхню рішучість та силу зв'язку.
Шлях Дениса змінився, коли він познайомився з ветеранами, які займалися спортом. Натхненний їхньою стійкістю, він почав з паверліфтингу та жиму лежачи. За пів року група розрослася, і вони почали розробляти різні спортивні заходи для травмованих ветеранів, включаючи волейбол сидячи, ампфутбол та стрільбу з лука. Деякі стрільці навіть стріляють зубами, а один спортсмен з вадами зору стріляє з неймовірною влучністю.
Кожну дисципліну очолює спеціальний тренер з вищою освітою та реабілітаційною підготовкою. "Якщо людина не займалася спортом до травми, їй потрібно набути нових навичок. Тренер стежить, щоб заняття спортом приносили користь і допомагали в реабілітації", — пояснює Денис.
Денис та його колеги-ветерани планують подолати проблему відсутності муніципального плавального басейну в Черкасах. "Басейн — важлива частина реабілітації. Він допомагає спині, яка відповідає за все", — каже Денис. Плавання не лише допомагає фізичному відновленню, але й пропонує безпечний спосіб зміцнити тіло.
У жовтні 2023 року Денис Шеренговський взяв участь у змаганнях "Ігри Героїв" в Бельгії, що стало для нього унікальним досвідом. "Я не готувався до кросфіту і попередив організаторів, але вони сказали, що це нормально. Тому вирішив спробувати", — згадує Денис. Попри труднощі, він знайшов велику підтримку та дружбу серед інших учасників.
Захід також дав можливість відвідати штаб-квартиру НАТО і Європейський парламент, що додало незабутніх вражень. "Змагання були важкими, але підтримка колег була безцінною. У телеграмі вже є багато чатів, де ми ділимося досвідом", — зазначає Денис.
Денис зав'язав міцні зв'язки з іншими учасниками. З одним з учасників вони знову зустрілися на таборі "Ігор Нескорених" пізніше того ж року. "Я щасливий, що хлопці не здаються. Сподіваюся, що зустрінемося на змаганнях наступного року", — з оптимізмом говорить Денис.
Шлях ветерана не обходиться без складнощів. "Завжди є якісь проблеми. Наприклад, я три місяці не займався паверліфтингом, і тепер потрібно знову працювати, щоб повернутися до попереднього рівня", — ділиться Денис. Це демонструє наполегливість, необхідну для підтримки фізичної форми після перерви.
"Невдачі впливають на ментальний стан", — зізнається Денис. Розчарування інколи змушують опускати руки, але успіхи підіймають настрій. "Коли ти досягаєш успіху, ти сяєш", — додає він, ділячись радістю від подолання перешкод.
Денис також говорить про необхідність самовідданості та дисципліни в спортивній реабілітації. "Щоб добре стріляти, потрібно багато стріляти", — пояснює він, наголошуючи на важливості практики, хоча це може бути психологічно виснажливим.
На запитання про майбутнє Денис Шеренговський замислюється. "Ти плануєш стати тренером?" — запитують його. "Поки що ні, поки що тільки для себе. Але не виключаю можливості стати реабілітологом", — відповідає він. Денис хоче розвивати спорт для ветеранів у всіх регіонах. "Розвивати спорт для ветеранів — кожен ветеран у своєму регіоні", — підкреслює він.
У майбутньому Денис бажає виступати на національному та європейському рівнях. "Ми з товаришами-ветеранами сподіваємося показати результати на змаганнях", — рішуче каже він. Його прагнення відображають відданість досягненню досконалості та представництву своєї країни.
Денис Шеренговський ділиться щирими порадами для побратимів-ветеранів. "Не втрачайте надії. Спорт допомагає тримати себе у формі, але знайти себе можна не тільки в спорті. Спробуйте себе у всьому. Це зробить життя веселішим", — радить він, відмічаючи важливість фізичного здоров'я та відкриттів за межами спорту.
Його кредо сповнене оптимізму: "Вірте в перемогу. Все буде добре".
Шлях Дениса, позначений стійкістю та прагненням до зростання, слугує для інших прикладом, що надихає.
Ксенія КСЕНОФОНТОВА