Сєлємєнєва: Сезон для мене – це і бойовик, і драма, і комедія
23-річна українка Еліна Сєлємєнєва стрімко увірвалася до еліти європейського карате. У травні 2026-го представниця Запоріжжя здобула поки що найвищу нагороду в кар'єрі бронзову медаль чемпіонату Європи.
Також в активі каратистки кілька вдалих виступів на етапах Прем'єр-ліги. Зокрема в Рабаті, де дівчина посіла третє місце у ваговій категорії 68 кг та китайському Лешані, де українка зупинилася за крок від перемоги.
В ексклюзивному інтерв'ю Чемпіону Еліна підсумувала свій сезон, розповіла про плани на 2027 рік і розповіла, чому для партнерки по команді Олександри Щолохової сезон став дуже не вдалим.
– Ви вперше в карʼєрі здобули головну нагороду сезону (мова про "бронзу" ЧЄ. – ред.), які відчуття та емоції?
– Для мене це підтвердження того, що я на правильному шляху. Ця нагорода показала, що все можливо, якщо наполегливо працювати та вірити в себе. І, мабуть, найголовніше, вона навчила мене менше сумніватися у власних силах.
– Цей сезон для вас видався як справжній серіал, з різними сюжетними лініями, який жанр притаманний цьому сезону?
– Мабуть, кожна серія цього сезону була окремим жанром фільму. Були й бойовики з нашими реаліями, і комедії, і драми, і просто щасливі моменти. Тому сезон вийшов дуже емоційним та насиченим.
– Які змагання в цьому сезоні запамʼятались найбільше і чому?
– Напевно, останній турнір у Рабаті. Це був завершальний старт сезону, який приніс дуже багато позитивних емоцій. Я отримала свою дозу щастя і тепер можу трохи видихнути та відновитися перед новими цілями.
– Проте напевне є моменти, якими ви не задоволені...
– Найбільше мене засмучує те, що маючи чотири півфінали, я змогла реалізувати лише один фінал. Це той момент, над яким потрібно працювати далі, і я впевнена, що зможу покращити цей показник у наступному сезоні.
– Назвіть топ-3 суперниці в цьому сезоні для вас і як закінчились поєдинки проти них?
– Мабуть, цього разу залишу це питання без відповіді (сміється).
– Ми всі бачили щемливий пост, де Олександра Шолохова вітає вас з перемогою, і розповідає, що ви домовлялись стояти на головній церемонії поруч. На вашу думку, чого не вистачило Саші для втілення своєї мрії?
– На жаль, увесь сезон Олександру переслідували травми, які заважали повноцінно реалізовувати свій потенціал. Але я точно знаю що наступного сезону ми повернемося ще сильнішими, підготуємося ще краще й покажемо свій максимум.
– Які цілі ставите собі на наступні 2 роки і коли ми побачимо Елю на вершині своєї вагової?
– Я завжди ставлю перед собою максимальні цілі на кожен турнір. Попереду дуже насичений сезон 2027 року: чемпіонати світу та Європи, Європейські ігри. Тож буду робити все можливе, щоб бути на вершині та боротися за найвищі нагороди.