Олімпійці України під червоним прапором
Чемпіон вже розповідав про виступи українських спортсменів у складі різних збірних на Олімпійських іграх міжвоєнного часу. Тепер є сенс згадати період, коли українці здобували нагороди, виступаючи за збірну Радянського Союзу. А там є багато чого згадати.
Понад сімдесят років більша частина України входила до складу Радянського Союзу. У контексті Другої світової війни до УРСР було приєднано Західну Україну (1939), Буковину (1940), Закарпаття (1945). Українські спортсмени стали виступати за команди СРСР на міжнародних змаганнях, куди радянських представників стали допускати з 1946 року. У 1951 році було створено НОК СРСР й радянські спортсмени з 1952 року стали змагатися на Олімпійських іграх.
У радянському тоталітарному суспільстві спорт став знаряддям політики: атлети під червоним прапором із серпом та молотом мали демонструвати на світовій арени переваги комуністичного способу життя. Тому організація спортивної роботи — як масової, так і вищих досягнень — в СРСР була поставлена на високий рівень. Це принесло відповідні результати. На всіх Олімпіадах збірна СРСР посідала або перше, або друге місце в загальному медальному заліку.
Вагомий внесок в ці досягнення робили представники України. Які б тези сьогодні не озвучувала кремлівська пропаганда — на кшталт "Радянський Союз переміг би у війні й без участі України", факти та статистика свідчать про інше.
Ось статистичні дані лише про олімпійських чемпіонів з України у складі збірних СРСР на літніх Олімпійських іграх з 1952-го по 1988-й роки. Адже саме за кількістю золотих нагород визначаються місця у підсумковій таблиці.
Протоколи часто бувають яскравішими та цікавішими за пропаганду. Тож давайте подивимось на реальний внесок українських чемпіонів в успіхи "єдиної родини братніх народів".
Хельсінкі-1952
Радянська збірна дебютувала на Олімпійських іграх у 1952 році. На змаганнях XV літньої Олімпіади збірна СРСР з 22 золотими медалями посіла друге місце в загальному заліку після команди США (40 золотих нагород).
Вісім з тих 22-х радянських медалей по різних видах програми було здобуто українцями або за участі українців. Загалом 5 спортсменів з України вибороли 10 золотих нагород.
Мельбурн-1956
На змаганнях XVІ літньої Олімпіади збірна СРСР з 37 золотими медалями посіла перше місце в загальному заліку, випередивши команду США (32 золоті нагороди).
Внесок українських спортсменів у цей успіх був таким: 8 атлетів здобули 14 медалей у 9-ти видах програми.
Рим-1960
На змаганнях XVІІ літньої Олімпіади збірна СРСР з 43 золотими медалями знову посіла перше місце в загальному заліку, випередивши команду США (34 золоті нагороди).
Доробок українських атлетів склав 15 золотих медалей у 12-ти видах програми, які здобули 8 учасників.
Токіо-1964
На змаганнях XVІІI літньої Олімпіади збірна СРСР з 30 золотими медалями посіла друге місце в загальному заліку, поступившись команді США (36 золотих нагород).
З тридцяти радянських перемог на долю 11 українських спортсменів прийшлось 15 золотих медалей у 11 видах програми.
Мехіко-1968
На змаганнях XIX літньої Олімпіади збірна СРСР з 29 золотими медалями знову стала другою після команди США (45 золотих нагород).
Золото для СРСР принесли 14 українських спортсменів, які здобули 14 медалей у 7 видах програми.
Мюнхен-1972
Українець Валерій Борзов стає олімпійським чемпіоном Мюнхена-1972 в бігу на 100 метрів
На змаганнях XІХ літньої Олімпіади збірна СРСР здобула 50 золотих медалей та повернула собі перше місце в загальному заліку, випередивши команду США (33 золоті нагороди).
Золото для СРСР принесли 19 українських спортсменів, які вибороли 20 вищих нагород у 14 видах програми.
Монреаль-1976
На XXI літніх Олімпійських іграх збірна СРСР знову стала першою, виборовши 49 золотих медалей. На другому місці цього разу опинилася збірна НДР (40 золотих нагород).
Золото для СРСР принесли 26 українських спортсменів, які здобули 27 вищих нагород у 13 видах програми.
Українець Юрій Седих виграв золоті медалі в метанні молота у 1976 та 1980 роках
Москва-1980
На домашній XXІІ Олімпіаді, яку бойкотувала низка провідних спортивних держав, збірна СРСР тріумфувала, здобувши 80 золотих медалей. Другою знову стала збірна НДР (47 золотих нагород).
Золото для СРСР принесли 40 українських спортсменів, які здобули 41 вищу нагороду у 29 видах програми.
Олімпіаду-1984 у Лос-Анджелесі Радянський Союз бойкотував.
Сеул-1988
Українець Сергій Бубка став олімпійським чемпіоном Сеула-1988 в стрибках із жердиною
На XXIV Олімпіаді збірна СРСР стала першою з 55 золотими медалями, випередивши збірну НДР (37 золотих нагород).
Золото для СРСР принесли 23 українських спортсмени, які здобули 24 вищі нагороди у 12 видах програми.
Барселона-1992
Тетяна Гуцу — перша українська спортсменка, на честь якої лунав український гімн на честь перемоги на Олімпійських іграх та перша з українських спортсменів, на честь якої підіймався український прапор на Олімпіаді
Вже після розпаду СРСР українські олімпійці виступили у складі зведеної збірної СНД на іграх XXV Олімпіади. Ця збірна стала першою у загальному заліку, здобувши 45 золотих медалей. На друге місце повернулась збірна США (37 золотих нагород).
Внесок 15 українських спортсменів у цю перемогу склав 16 вищих нагород у 8 видах програми.
Як бачимо, вагомість внеску українських атлетів у олімпійські перемоги Радянського Союзу важко переоцінити. Чого вартий, наприклад, той факт, що жіноча збірна СРСР, яка стала чемпіоном ОІ-1976, майже повністю (12 спортсменок з 14-ти) складалася з представниць київського Спартака під керівництвом Ігоря Турчина.
Найбільшу кількість золотих олімпійських медалей серед українських спортсменів вибороли представники спортивної гімнастики: Лариса Латиніна (10), Віктор Чукарін (7), Борис Шахлін (7), Поліна Астахова (5). Серед майстрів інших видів спорту кращим став яхтсмен Валентин Манкін (3).
У списку українських чемпіонів згаданого періоду чимало справжніх легенд світового спорту: Леонід Жаботинський, Валерій Борзов, Володимир Голубничий, Юрій Поярков, Зінаїда Турчина, Юрій Седих, Сергій Бубка та інші.
Шануймося — бо ми цього варті!