Віктор Захаров – про вихід в еліту: Це була мрія дитинства
Коли у 2007-му збірна України з хокею залишала елітний дивізіон чемпіонату світу, Віктору Захарову було лише 12. Через 20 років він уже сам допоміг повернути національну команду до числа найсильніших.
В ексклюзивному інтерв'ю "Чемпіону" один із лідерів "синьо-жовтих" розповів, як переживав історичний успіх, чому матч із Японією був особливим і що означає ця перемога для українського хокею в непрості часи.
– Минуло вже декілька днів після виходу нашої команди в елітний дивізіон. Зараз, коли емоції вже вщухли, розумієте, що це нарешті сталося?
– Емоції після чемпіонату світу були фантастичні: спочатку ейфорія, потім – сльози. Тільки зараз ми вже почали розуміти, що насправді зробили. Це дуже важливо для всього українського хокею в такі непрості для нашої країни часи. На душі зараз відчуття спокою – це була мрія дитинства. Коли ми це зробили, на душі був спокій, що нарешті це сталося. Але це не означає, що нам треба зараз заспокоїтись, бо попереду ще багато роботи. Нам усім треба буде працювати в два рази більше, ніж раніше, аби показати себе достойно в еліті.
– Шлях нашої команди був дуже тернистим на цьому чемпіонаті світу. Був негативний досвід гри з Японією на минулому чемпіонаті світу. Як вдалося все ж зібратися і перемогти цю команду цьогоріч?
– Усі матчі були дуже важкі. Не можу виділити якийсь один. Матч із японцями в цьому році був легшим в моральному плані – не знаю чому, не можу це пояснити. Бо минулого року був мандраж, коли ми програли, а цьогоріч всередині я був впевнений, що ми зможемо їх обіграти, і слава Богу, що це вийшло. Наш шлях був дуже важким – особливо останні три сезони. Ми всі дуже важко працювали. Багато чого залишається за кадром: що ми робимо, як готуємося, скільки роботи пророблено. Кожен збір по-своєму цікавий і складний. Я дуже вдячний тренерському складу, всьому персоналу. Кожен на своєму місці робив свою роботу якнайкраще, і всі молодці, тому хочу подякувати кожному.
– 20 років тому вам було 12 років. Чи памʼятаєте, як наша збірна востаннє грала в еліті? І чого чекаєте зараз від команди та наших суперників наступного року?
– Дуже символічно, що 20 років минуло з того часу, як Україна грала в еліті. Буде дуже цікаво. Буде цікаво зіграти з кожним суперником. Хочеться стати частиною цього елітного дивізіону, відчути на собі, як там все відбувається, бо раніше ми могли тільки по телевізору на це все дивитись. У 2007 році, звісно, я слідкував за чемпіонатом світу. Тоді це все було дуже складно: ігри транслювалися чи то по "Першому Національному", чи то по Інтеру. Там завжди показували ігри у прямому етері, і зазвичай вони йшли вночі, в повторі. Тоді були газети, де про це писали. Я у 2000 році потрапив на хокей, а збірна в еліту вийшла в 1999 році, і це був для мене стимул займатися. Ми бачили, що хлопці грають в еліті, що нам є куди рости, до чого прагнути. Ми виросли на цьому. Я дуже добре памʼятаю і Олімпійські ігри 2002. Завжди дуже хотілося і там побувати нашому поколінню. Я думаю, ми всі на це заслужили. Побачимо, як воно буде. В будь-якому випадку буде дуже цікаво.
