З надією на кращий результат, ніж торік: чого очікувати від збірної України на ЧС у Гонконзі
Чоловічі чемпіонати поступово добігають завершення – попереду світові першості у різних дивізіонах.
Не менш важливим етапом є й змагання серед жінок. Тим більше, що жіноча збірна України поступово покращує свої результати.
Попри всі труднощі, спричинені війною, в Україні достатньо дівчат, які займаються хокеєм. Тож є підстави дивитися в майбутнє з оптимізмом. Наразі ж головне – втримати досягнутий рівень.
Що це за турнір і де гратиме збірна України?
IIHF Women's World Championship Division II B – це четвертий за силою дивізіон у структурі Міжнародної федерації хокею.
Втім, у жіночому хокеї в елітному дивізіоні (Championship) виступають не 16 як у чоловіків, а 10 команд, тож відставання від чоловічої збірної не є критичним.
Наприклад, колектив Дмитра Христича завдяки успіху в Румунії в травні 2025-го зараз йде 23-м в рейтингу IIHF. Підопічні Євгена Аліпова наближаються до топ-30.
Турнір відбудеться в Гонконзі на арені DB Ice Park. Переможець підвищиться до дивізіону II A (третього за силою), тоді як команда, що посяде останнє місце, вилетить до дивізіону III A.
Виступи жіночої збірної в останні роки
У 2019 році "синьо-жовті" дебютували у межах чемпіонатів світу. Команда стартувала з найнижчого рівня, де її суперницями були збірні Бельгії, Південної Африки, Гонконгу та Болгарії. Результат – чотири перемоги у чотирьох матчах і підвищення в класі до дивізіону II B.
Окремо варто відзначити воротарку Вікторію Ткаченко, яка відбила 91,7% кидків і була визнана найкращою голкіперкою турніру.
У 2020 році вирішальними стали дві стартові поразки: в овертаймі від Туреччини (2:3) та в серії булітів від Хорватії (1:2). Особливо прикро, що за кількістю кидків українки переважали суперниць (32:25 та 43:27 відповідно).
Далі була поразка від Нової Зеландії (3:5), а матчі проти Ісландії (0:7) та Австралії (1:9) засвідчили суттєву різницю в класі. У підсумку команда вибула до нижчого дивізіону.
У 2021 році турнір не відбувся через пандемію COVID-19, а у 2022-му – українки не змагалися через повномасштабне вторгнення Росії.
Після тривалої перерви команда повернулася до змагань із амбіцією підвищитися в класі, однак вирішальною стала поразка від збірної Гонконгу (1:2). Попри значну перевагу за кидками (44:23), реалізація моментів залишилася проблемою. В інших чотирьох матчах українки здобули перемоги із загальним рахунком 21:4.
Вже наступного року команда впевнено довела свою спроможність грати на вищому рівні – 14 очок із 15 можливих, найкращі показники в атаці та обороні й закономірне підвищення до дивізіону II B.
Минулого сезону "синьо-жовті", попри статус номінальних аутсайдерок за рейтингом, продемонстрували значно сильнішу гру. Перемоги над Туреччиною (5:1), Бельгією (6:1) та Гонконгом (10:2) це підтверджують. У матчі з Новою Зеландією команда була близькою до успіху (3:4, ОТ), а лише Австралія здобула відносно впевнену перемогу (4:1).
Важливим досягненням стало й те, що українські хокеїстки опинилися серед найкращих бомбардирок турніру за системою "гол + пас".
Що далі?
Серед суперників залишаються збірні Нової Зеландії, Бельгії та Гонконгу, яку підтримуватиме рідна публіка. Із вищого дивізіону опустилася команда Мексики, а з нижчого піднялася Литва з мегаталановитою Кларою Мюллер. І хоча литовки є "новачками" цього рівня, недооцінювати їх не варто. В очних протистояннях "синьо-жовті" перемагали, однак рахунки 2:1 та 3:1 аж ніяк не свідчать про домінування.
Попри розгромну перемогу над Гонконгом рік тому, не слід забувати, що у 2023-му українки поступилися – 1:2.
У матчах проти представниць Океанії збірна України поки не перемагала – поразки 3:5 та 3:4 (ОТ). Натомість із бельгійками статистика позитивна – дві перемоги.
На перший погляд може здатися, що Мексика – не хокейна країна. Втім, ця збірна протягом семи років утримувалася дивізіоном вище, що свідчить про її конкурентоспроможність.
Календар матчів збірної України
- 30.03. Україна – Мексика (7:30 за київським часом)
- 31.03. Нова Зеландія – Україна (11:00)
- 02.04. Україна – Бельгія (11:00)
- 03.04. Гонконг – Україна (14:30)
- 05.04. Україна – Литва (11:00)
Склад жіночої збірної України
Воротарки: Юліана Вільгань (Айс Дрім Кошице, Словаччина), Анна Харківська (Ставангер Ойлерз, Норвегія).
Захисниці: Ангеліна Майфельд (Київ Кепіталз, Україна), Дарина Рожок (Фокс Хокей Георгені, Румунія), Радміла Ведмеденко (Рига, Латвія), Софія Гутор (Міхаловце, Словаччина), Тетяна Кириченко (без клубу), Марія Казєй (Слован Братислава, Словаччина), Домініка Лопатіна (Дюссельдорф, Німеччина), Вікторія Шиманська (Білий Барс, Україна).
Нападниці: Елізабет Аліпова (Київ Кепіталз, Україна), Вероніка Ліскович (Брно, Чехія), Варвара Ізмайлова (Регенсбург, Німеччина), Антоніна Роганова (Торіно, Італія), Анастасія Вансович (Мюнхен, Німеччина), Марія Козуб (Бад-Тельц, Німеччина), Ілона Кіпря (Пряшів, Словаччина), Валерія Манчак (США), Поліна Телегіна (Університет Вілкс, США), Анастасія Нестеренко (Канада), Дарія Цимиренко (Швеція), Анастасія Скороход (Канада).
Відчутною втратою стане відсутність воротарки Вікторії Ткаченко. Хокеїстка ще влітку 2024 року приєдналася до лав ЗСУ. Минулого сезону вона змогла допомогти національній команді, однак цього разу їй не до виступів на льоду.
Місце основної голкіперки розіграють Юліана Вільгань та Анна Харківська.
Вільгань уже четвертий сезон виступає у Словаччині. Її команда завершила чемпіонат у нижній частині таблиці, а сама воротарка відбивала 87,5% кидків. З огляду на високе навантаження (у середньому близько шести пропущених шайб за матч), цей показник виглядає цілком гідно.
Харківська, навпаки, представляє одного з лідерів чемпіонату Норвегії. Втім, українка мала обмежену ігрову практику – лише 3 матчі з 30 у регулярному сезоні, поступаючись місцем досвідченішим воротаркам.
У складі збірної лише три представниці чемпіонату України – Ангеліна Майфельд, Вікторія Шиманська та Елізабет Аліпова. Решта гравчинь виступають у європейських клубах або північноамериканських системах, причому часто відіграють там помітні ролі.
Зокрема, Дарина Рожок допомогла своєму клубу виграти чемпіонат Румунії. Варвара Ізмайлова виступає у другому дивізіоні Німеччини – конкурентному середовищі, де, зокрема, грають і представниці Бельгії (там виступає базовий клуб цієї збірної).
Софія Гутор, Марія Казєй та Ілона Кіпря представляють словацький чемпіонат. 16-річна Вероніка Ліскович провела результативний сезон у Чехії – 19 очок (9+10) у 16 матчах і допомогла Брно здобути підвищення в класі.
Антоніна Роганова стабільно прогресує у чемпіонаті Італії, додаючи з кожним сезоном.
Дарія Цимиренко, одна з найдосвідченіших у складі, виступає у Швеції та має значний міжнародний досвід ще з дебютного для України чемпіонату світу 2019 року.
Телегіна, Нестеренко та Манчак розвивалються в системах США та Канади. Зокрема, Валерія Манчак нещодавно обійняла адміністративну посаду в хокейній академії, поєднуючи управлінську діяльність із виступами.
Попереду складний і насичений тиждень. Жоден із суперників не виглядає прохідним, однак у цієї збірної є потенціал для подальшого прогресу. Обережний оптимізм виглядає цілком виправданим – відповіді на всі запитання команда дасть уже на льоду.