Жодного реваншу, відскок чемпіонів, драматичні перемоги на прапорці: найцікавіше про 13 тур Екстраліги
Перед останнім цього календарного року вікном УЄФА для матчів збірних, в якому національна команда України виїде на два матчі до Португалії, у футзальній Екстралізі відбувся тринадцятий тур, чотири матчі якого були зіграні в суботу, а завершиться він через об'єктивні, форс-мажорні причини аж наступної неділі грою у Дніпрі між Athletic Futsal та Tyre Expert. Нещодавно домашня арена "атлетів" постраждала після ворожої ракетної атаки, тому потрібен деякий час, щоб вона змогла прийняти найкращим чином і спортсменів, і вболівальників.
Тиждень тому, обговорюючи події дванадцятого туру, певний акцент був зроблений на темі можливості тих чи інших команд взяти реванш у своїх суперників за поразки в першому колі. Це тоді вдалося зробити Авалону та Tyre Expert. Тур же за номером тринадцять констатував абсолютно перевагу чотирьох команд, які виграли в першому колі, і те ж саме зробили і в другому колі.
Стартував тур в Хмельницькому, де Сокіл тільки в першому таймі мав проблеми з Авалоном. І ці проблеми підопічні Романа Ковальчика організовували виключно самі собі. Хмельничани були попереду в рахунку, але як тільки відривалися в ньому на два м'ячі, за кілька секунд дозволяли супернику скоротити відставання до мінімуму, а на перерву команди пішли за рахунку 3:2. В перерві в Соколі зробили правильні висновки й, знову забивши тричі, не дозволили Авалону відзначитися бодай одним забитим м'ячем – 6:2.
Така відчутна перевага в рахунку була зафіксована лише в одній грі, інші ж три гри завершилися мінімальними звитягами. Найцікавіші події в грі в Рівному між Кардиналом-Авангард і Сухою Балкою відбулися в заключні хвилини. Дещо монотонну й одноманітну течію гри, в якій рівняни вели в рахунку 1:0, порушив гол жовтоводців у відповідь. Майже одразу рівнянин Дмитро Скибчик не забив пенальті, але все ж таки саме він став героєм матчу, встигнувши до фінальної сирени відзначитися дублем. Другий його м'яч, забитий за сім секунд до фінальної сирени, дозволив Кардиналу-Авангард дотиснути Суху Балку 3:2.
Дещо схожа розв'язка з дублем і мінімальним часом до завершення гри, але за іншим сценарієм, стала ознакою поєдинку в Луцьку між Любартом і ХІТом. Чемпіони України вочевидь недооцінили можливості знекровлених кадровими проблемами лучан і програли перший тайм 1:2. Весь другий тайм пішов у команди Сергія Журби на те, щоб вибратися зі скрутного становища, це врешті-решт вдалося завдяки двом м'ячам Олександра Педяша, другий з яких влетів у ворота Любарта за п'ять секунд до завершення гри.
Ще одна вольова перемога столичної команди була зафіксована в Івано-Франківську, де Kyiv Futsal вдруге в сезоні обіграв Ураган. Кияни чудово розпочали гру, забивши два м'ячі, але дуже легко дозволили франківцям відігратися до перерви, а в другому таймі навіть повести в рахунку. Нечасто за такого перебігу подій вдається повернути гру в потрібне для себе русло, але у гравців Kyiv Futsal вистачило на це майстерності й класу – перемога 4:3. Вона з величезним відсотком ймовірності гарантує команді Тараса Шпички місце в регулярному чемпіонаті не нижче другого. Щодо першого, то заради нього Kyiv Futsal потрібно не тільки власноруч здобути позитивний баланс в іграх з ХІТом, а й уникати осічок, подібних тій, яка в нього була в грі проти Сухої Балки.
Гра туру
Тринадцятий тур став тим щасливим випадком, коли всі чотири гри могли претендувати на те, щоб стати "грою туру". Це стосується, як це не парадоксально, навіть тієї гри, в якій Сокіл впевнено по рахунку переміг Авалон. Але цього тижня критерій вибору буде простим. Ще жодного разу ХІТ не був таким близьким до фіаско, і за відверто провальної гри чемпіони України "відскочили" в грі з командою, яка знаходиться на останньому місці в турнірній таблиці.
Вже тільки одним фактом неприїзду до Луцька Олександра Сухова (неважливо через які причини) ХІТ дав натяк на те, що він розраховує якщо не на легку прогулянку, то принаймні на те, що серйозних проблем в нього не буде. Але склалося не так, як гадалося. Любарт розпочав нахабно, і вже на першій хвилині після удару Даніли Сиротенка і рикошету від Ігоря Чернявського, який став головним антигероєм матчу, про що буде далі, повів в рахунку.
"Нічого, буває" подумали в ХІТі, але підопічні Назара Бугайчука і не думали лягати під команду, яка не так давно гідно билася з триразовим переможцем Ліги чемпіонів. Ціною неймовірних зусиль ХІТу таки вдалося пробити голкіпера господарів Станіслава Горніка, який видав суперматч, але Станіслав Шклярук скористався помилкою Ігоря Чернявського – і Любарт знову попереду.
По перерві чемпіони України навалилися на лучан з усією своєю потужністю. Зазначимо про неї, що потужність була на рівні можливостей на день гри, а вони без регулярних підключень Олександра Сухова та керування грою Андрієм Мельником, якого теж не було в Луцьку, були дуже далекими від того, що ми бачили у двох іграх з Пальмою Футзал. Ближче до завершення гри ХІТу навіть довелося переходити на гру з п'ятим, і майстерність Олександра Педяша дозволила зрівняти рахунок.
Але за 2:2 знову проявив себе Ігор Чернявський, який в центрі майданчика збив Михайла Запорожця, який виривався на вільний простір і був готовий вразити порожні ворота. Як наслідок, вилучення Чернявського і шанс для Любарта впродовж двох хвилин забити третій м'яч. Але лучани ці дві хвилини провели не кращим чином – дав про себе взнаки обмежений кадровий ресурс. Ще за 18 секунд до завершення гри володіння м'ячем було у Любарта, і тут Станіслав Горнік зробив ключову помилку.
Ні-ні, він не пропустив якийсь легкий м'яч, але при вводі м'яча дальнім вкиданням просто віддав його супернику, надавши тому можливість на проведення повноцінної атаки. У ХІТа було шістнадцять секунд, щоб в грі "5 на 4" розташуватися на половині лучан, і після передачі Євгенія Жука Олександр Педяш з гострого кута поставив хрест на всіх зусиллях Любарта залишитися за підсумком гри з позитивним результатом. Ним була б навіть нічия, підопічні Назара Бугайчука цілком заслуговували хоча б на одне очко, але… Авантюра їм не вдалася, але за спробу Любарту дякуємо.
Щодо ХІТа, то у команди попереду важкі часи. Дуже довго чемпіони України жили Лігою чемпіонів, і якби вилетіли з неї без варіантів, то це можна було б легко забути. Втім, Пальму Футзал за сприятливого збігу обставин пройти можна було, а далі був би практично відкритий шлях до омріяного Фіналу чотирьох. Від такої Ліги чемпіонів ще потрібно відійти перш за все емоційно, а часу немає. Після Любарту ледь не на пів ХІТа очікує вояж до Португалії, щоб зіграти в складі збірної України з чемпіонами Європи. Далі ще кілька матчів чемпіонату України, один з яких зі свіженьким і сповненим прагненням реабілітуватися за 0:5 в Лізі чемпіонів Kyiv Futsal. А вже з середини січня чемпіонат Європи, де основний тягар за результат буде покладений також на гравців ХІТа.
Гол туру
Три голи в цьому турі, забиті наприкінці ігор, стали вирішальними, саме серед них варто обрати "гол туру", і в цій номінації переможцем став м'яч, забитий гравцем Kyiv Futsal Максимом Літвіновим на передостанній хвилині гри проти Урагану в Івано-Франківську.
Початок цьому маленькому шедевру поклав голкіпер Юрій Савенко, який зробив вкидання на свого партнера по команді. Літвінов на той момент знаходився ще на половині гостей і дуже далеко від протилежних воріт, але знайшов можливість головою прокинути собі м'яч на хід, що дозволило наблизитися до воріт на відстань, з якої вже можна бити, що Максим і зробив. Вийшло дуже видовищно: м'яч з величезною швидкістю полетів в напрямку воріт і влетів до сітки під поперечиною над руками воротаря Миколи Гуйвана.
"Стандартна" перемога
Стандартні положення (аути, кутові, безпосередньо штрафні удари) є важливою складовою сучасного футзалу. Для прикладу, в аналітиці ФІФА за підсумками Кубку світу 2021 року після стандартів були забиті 30,6 відсотків м'ячів, і це з урахуванням голів з пенальті й дабл-пенальті. Тобто, приблизно десь третина. Сокіл в грі з Авалоном подвоїв цей показник, і з шести своїх м'ячів чотири підопічні Романа Ковальчика забили після майстерного підходу до виконання стандартів.
Зокрема, в першому голі Нікіта Чорний відзначився в ситуації, яка називається "ближній аут". Другий гол Ростислава Ростківського – це вже реалізація "середнього ауту". Третій м'яч – майстерне виконання Вадимом Данилюком прямого удару зі штрафного. І, нарешті, четвертий гол – це стандарт поблизу воріт Авалона, коли суперник чекав від Данилюка прямого удару, але Вадим адресував м'яч Костянтину Абзалову, який сповна скористався тим, що ним ніхто не опікувався на відстані чотирьох метрів перед воротами. І лише п'ятий та шостий голи Сокола стали такими, які ФІФА класифікує як забиті в "open play", тобто з гри.
Швидкий гол
Про невдалий початок для ХІТа гри в Луцьку було вище, і це відбулося на першій хвилині, коли в контратаці Любарта Владислав Сизик поперечною передачею знайшов Данілу Сиротенка, який увірвався у вільну зону, пробив, і м'яч від Ігоря Чернявського залетів у ворота, які захищав Олександр Кравець.
В цьому голі можна було б говорити про автогол Чернявського, але в офіційний протокол гри, який є в базі УАФ, цей м'яч записаний саме на гравця Любарта. Від моменту початку гри пройшло 52 секунди, що дає підстави внести цей гол до рейтингу так званих "швидких м'ячів", забитих на першій хвилині.
Їх, до речі, цього сезону було забито не так багато – лише шість, і м'яч Сиротенка в рейтингу "швидких м'ячів" розташовується в його кінці разом з голом "кардиналівця" Сергія Кравчука, який ще в другому турі відзначився на тій же 52-й секунді.
- 1. 10 секунда – Рафінья (Kyiv Futsal), 9 тур, гра Kyiv Futsal – Авалон
- 2. 15 секунда – Віктор Ковальов (Суха Балка), 4 тур, гра Суха Балка – Ураган
- 3. 35 секунда – Ілля Приходько (Ураган), 8 тур, гра Ураган – Любарт
- 4. 43 секунда – Артем Щур (Athletic Futsal), 5 тур, гра Athletic Futsal – Авалон
- 5. 52 секунда – Сергій Кравчук (Кардинал-Авангард), 2 тур, гра Суха Балка – Кардинал-Авангард
- 5. 52 секунда – Даніл Сиротенко (Любарт), 13 тур, гра Любарт – ХІТ
Пенальті туру
До гри в Рівному Кардинал-Авангард залишався єдиною командою, яка цього сезону не заробила пенальті у ворота суперника. Натомість Суха Балка була однією з двох команд (друга – Tyre Expert), у воротах яких не пробивалися шестиметрові. Пенальті в цій грі не мало б бути, якби фортель не викинув голкіпер жовтоводців Олександр Сіріцький, який тривалий час пропустив через травму.
В абсолютно простій ситуації, коли атака Кардинала-Авангард була вже вичерпана, Сіріцький, міцно володіючи м'ячем, у своєму штрафному майданчику штовхнув двома руками на паркет Артема Мартиненка. Вигадати щось безглуздіше, коли рахунок на табло 1:1, це ще треба постаратися. Втім, Олександру Сіріцькому вистачило майстерності, щоб виправити свою цю помилку. Пенальті в складі "кардиналівців" пробивав Дмитро Скибчик, воротар правильно прорахував напрямок удару і грудьми відбив м'яч.
Олександр Сіріцький став сьомим воротарем, якому вдався маленький воротарський подвиг з сейвом при виконанні пенальті. Загальна статистка реалізації шестиметрових залишається вкрай поганою. З п'ятнадцяти пенальті реалізовані лише шість, іншими словами, забиваються лише два шестиметрових з п'яти.
Воротар-голеадор туру
Окрім свого спасіння після удару Дмитра Скибчика, Олександр Сіріцький заслужив ще на одну відзнаку. 39-та хвилина, Суха Балка програє 1:2, Сіріцький вже вкотре підключився до атаки своєї команди й цього разу напрочуд вдало. Коли відстань до воріт була метрів тринадцять і йому ніхто не заважав, Олександр трохи підробив м'яч і гарматним ударом спрямував його в нижній кут воріт.
Чудова гра воротаря, яка, на превеликий жаль для жовтоводців, в підсумку не дозволила їм зачепити одне турнірне очко через пропущений за лічені секунди до фінальної сирени м'яч, в якому провини воротаря не було.
Цього сезону воротарі в Екстралізі забивають нечасто, і гол Олександра Сіріцького це четвертий такий випадок. Не зайвим буде нагадати, що минулого сезону Олександр, граючи за Ураган, став найкращим бомбардиром серед воротарів – в його активі було п'ять забитих м'ячів. Загалом в чемпіонатах України Сіріцький забив вже десять м'ячів. Додамо, що у Сіріцького є ще чотири м'ячі, забиті в Кубку України.
Вилучення туру
І нарешті під завісу цього допису про "подвиги" Ігоря Чернявського, для якого гра в Луцьку стала, мабуть, однією з найгірших в кар'єрі. Бо куди вже більше можна наробити лиха, в тому числі й дисциплінарного плану.
Обидва м'ячі, які ХІТ пропустив від Любарта, не обійшлися без Чернявського. В першому голі м'яч залетів до сітки безпосередньо від нього, коли стався рикошет після удару Сиротенка. Другий м'яч – помилка Чернявського, якою скористався Шклярук. Могло бути й гірше. Наприкінці гри ХІТ за рахунку 2:2 прагнув вирвати перемогу, граючи "5 на 4".
На 37-й хвилині брак Чернявського в обробці м'яча дозволив Михайлу Запорожцю перехопити його, і коли гравець Любарта був близьким до того, щоб увірватися на вільний простір, звідкіля вже можна було б пробити по воротах, в яких не було воротаря, Чернявський в підкаті "зрізав" суперника. Хоча позаду цієї ситуації був Владислав Первєєв, але він не воротар, арбітри розцінили цей момент, як зрив очевидного гольового моменту, і гравець ХІТа побачив перед собою червону карту.
Якби Любарту вдалося реалізувати більшість, і ХІТ програв би цю гру, це був би повний фарш з помилок гравця, який є провідним як у своїй команді, так і в збірній України. Втім, ключове слово тут "якби". ХІТ не тільки відбився в меншості, а ще й виграв у Любарта.
Витівка туру
У вилученні Ігоря Чернявського була не тільки ігрова складова, а ще й така, на яку мали б відреагувати дисциплінарні органи, мова про КДК УАФ.
Червона картка, яку показав гравцю ХІТа львівський арбітр Андрій Кузьмін, якого, до речі, АФУ плавно підводить під те, щоб він в перспективі отримав статус арбітра ФІФА, викликала неабияке обурення з боку не тільки самого гравця, але й всього ХІТа. Це втілилося не тільки в словесні образи на адресу арбітрів, але і в конкретні дії. Так, незгоду щодо суддівського вердикту про вилучення Ігор Чернявський висловив тим, що вибив червону картку з рук Андрія Кузьміна, що є ознакою фізичного впливу на арбітра і Дисциплінарними правилами УАФ карається дуже жорстко, аж до дискваліфікації до десяти матчів. Арбітри все ж таки в футболі й футзалі є недоторканими особами.
Втім, в нашому футзалі нещодавно очевидний випадок, коли арбітр зазнав фізичного впливу з боку гравця, був Асоціацією футзалу України спущений на гальма і фактично проігнорований. Це сталося в грі в Дніпрі, коли гравець Урагану Петро Шотурма, який є капітаном не тільки франківської команди, але і збірної України, незгодний з тим, що арбітр Дмитро Дудка не поставив пенальті у ворота Athletic Futsal (до речі, абсолютно очевидний), штовхнув його двома руками, в результаті чого рефері опинився на паркеті на п'ятій точці.
Як же АФУ вдалося замилити ситуацію, щоб Петро Шотурма не отримав хоча б якесь покарання? Все просто. Вся відповідальність була покладена на… арбітра. Дмитро Дудка сказав, що його падіння сталося через нього самого, він просто перечепився. Хоча очевидно було, що на паркеті він опинився після того, як Шотурма його штовхнув, поклавши руки на груди Дудці.
Якщо пригадати, що арбітриня Марія Мисловська, яка успішно відпрацювала на нещодавньому першому футзальному Кубку світу серед жіночих команд, є помітною особистістю в арбітражі в Екстралізі, то факт того, що деякі гравці не проти покласти руки на груди представнику суддівської Феміди, не може не викликати занепокоєння.
Якими б могли бути наслідки для Чернявського, та хоча б такими, як в резонансному випадку, який відбувся в травні 2024 року в грі Першої ліги між хмельницьким Поділлям та запорізьким Металургом. Він тоді набув величезного розголосу завдяки всім спортивним ЗМІ. На той момент тренер подолян Віталій Костишин, який отримав червону картку за незгоду з рішенням арбітра, просто забрав в нього цю картку і показав її вже арбітру. За кілька днів Костишин публічно перепросив за свій неадекватний вчинок, що не завадило КДК УАФ виписати йому п'ятиматчеву (!!!) дискваліфікацію.
Це як є у футболі, у футзалі по-іншому: немає розголосу – немає резонансу – немає покарання. Класична "страусова" позиція. Добре, що Андрію Кузьміну не довелося виправдовуватися, що червона картка полетіла на паркет виключно через те, що він сам її не втримав в руках.
Анатолій Подвойський
