Стерпний головний біль: про що говорити після матчу Німеччина — Україна
Збірна України провела перший із трьох неофіційних матчів у межах підготовки до виступу на Євро-2024. Нулі на табло в грі з Німеччиною — радше приємний бонус на тлі дій команди, якій вдавалося, м'яко кажучи, не все. Проте в таких зустрічах результат — точно не головне. Аналізуємо виступ "синьо-жовтих", розставляючи головні акценти.
Тактичний експеримент
Хто б що не казав про товариські матчі, та чи не головним призначенням таких ігор є "репетиції". Саме так — мова про спробу "симулювати" конкретний сценарій в умовах практично відсутньої відповідальності за результат. У випадку збірної України в матчі з Німеччиною висновки на поверхні — "синьо-жовті" відпрацьовували те, що може трапитися вже в офіційній грі з головним фаворитом свого квартету Бельгією.
Тактична побудова 5-4-1 у фазі ведення атак трансформувалася у значно більш звичні 4-2-3-1 завдяки "напівзахиснику" Олександру Зінченку. Останній у вже звичній ролі не вразив, припускався багатьох помилок навіть у власному штрафному майданчику, і взагалі посіяв сумніви у доцільності спроб називати його футболістом стартового складу. А також іще більше підкреслив статус незамінного для Віталія Миколенка.
Той, хто не скористався шансом
У дописах, присвячених матчам збірної з Боснією та Ісландією, ваш автор зазначав, що представник Динамо Микола Шапаренко та футболіст Шахтаря Георгій Судаков у команді не просто претендують на одну й ту ж позицію, а й є футболістами одного "профайлу". Матч із Німеччиною таку думку підтвердив на всі 100.
На превеликий жаль для шанувальників таланту Шапаренка, Микола матч із "манншафт" провалив, і наданою йому можливістю заявити про себе знехтував. По завершенні гри хавбек Динамо говорив про реалізацію тренерського плану на полі, проте ідеї Реброва точно не полягали у відсутності бодай однієї загострюючої передачі у його виконанні чи фактичної відсутності просування м’яча до воріт суперника. Натомість його прямий конкурент навіть за кількість часу, меншу більш як утричі, встиг показати значно більш якісну гру.
Луніну — Труба?..
Голкіпер Реала Андрій Лунін до матчу не готувався, адже мав повне право відсвяткувати гучний успіх знову найкращого клубу Європи, до якого він був дотичним аж ніяк не опосередковано. Однак для Андрія матч із Німеччиною виявився з розряду тих, які дарують не найприємніший харч для роздумів.
Анатолій Трубін відіграв не просто якісно. Воротар Бенфіки відстояв рамку головної команди країни так, що змусив говорити про себе як про старого-нового №1 навіть найбільш відданих шанувальників Луніна. На відміну від одразу кількох колег на полі, Трубін за дану йому нагоду вчепився кожним пальцем обох рук, і про себе нагадав у повен голос. Врятувати команду від вірних голів у матчі з однією з провідних збірних континенту в ситуації постійного тиску — дорогого вартує.
Найбільша інтрига
На місце одного-двох центральних півзахисників, висунутих вище опорного хавбека, в збірній України аж 4 претенденти. На "Морлоку" не зіграв Руслан Малиновський, мав удосталь часу Микола Шапаренко, вийшов на 20 обертів стрілки Георгій Судаков, а також відіграв увесь матч Зінченко.
За підсумками гри з'явилося більше питань, ніж відповідей. Жоден з претендентів або не провів достатню кількість ігрових хвилин, або не показав того рівня гри, який може робити його умовним "фаворитом" Реброва. Й довести керманичу команди небезпідставність своїх амбіцій далі, зважаючи на рівень суперників у підготовчих матчах, буде важче.
Вибір без вибору
Михайло Мудрик — головна загадка нинішньої національної команди. Величезний талант, помножений на купу авансів та надшвидку отриману можливість виступати в найсильнішій лізі світу не в останньому клубі, здавалося б, лише сприяють іще швидшому прогресу обдарованого хлопця. Проте з часу переходу в Челсі Мудрик відверто стагнує. Як і його гра у збірній України.
На щастя для Михайла, у виборі футболіста на позицію лівого атакувального хавбека чи то пак, вінгера (кому як зручно), Ребров керується відсутністю альтернативи. Так, ті ж Віктор Циганков чи Андрій Ярмоленко на протилежному рідному для себе фланзі зіграти в змозі. Втім, від такого рішення лише страждає загальна ефективність командних дій, а переводити одного з двох вихованих Динамо футболістів ліворуч на постійній основі наставник "синьо-жовтих" теж не бажає. Вибухова ефектність проходів Мудрика давно стала візитівкою Михайла. На жаль, як і практично нульова ефективність від прогнозованих дій.
