Хто замість Реброва? 6 вільних та реалістичних кандидатів на зміну наставнику збірної України
Тема роботи головного тренера збірної України Сергій Ребров на чолі національної дружини продовжує викликати контроверсійні думки в суспільстві. Роблячи висновки з останнього матчу "синьо-жовтих", та підбиваючи підсумки діяльності нинішнього наставника головної команди країни, дійти згоди дійсно не так просто.
Втім, очевидно одне – починаючи з першого дня призначення на посаду, від Реброва очікували більше в сенсі, як результатів, так і гри команди, а голоси тих, хто проти перебування екстренера Динамо на лаві збірної України, звучать точно гучно.
Враховуючи стан речей, що склався, не варто виключати розвитку подій, після якого нинішній керманич "синьо-жовтих" все ж опиниться у відставці ще до початку відбіркового циклу до чемпіонату світу-2026. Саме тому Чемпіон підшукав "заміну" Реброву з тих кандидатур, які варті уваги на сьогодні.
Унаї Мельгоса
Асистент Реброва у Ференцвароші й Аль-Айні працює наставником молодіжної збірної України з червня 2023-го. Власне, з того часу, коли сам пан Сергій в Україну й повернувся. Працює за ініціативою самого Реброва, й робить це успішно. Настільки, що вже сьогодні може розглядатися в якості наступника та спадкоємця "патрона", який і дав йому дорогу у велике футбольне плавання.
Унаї Мельгоса відображає "іспанське" бачення футболу самим Ребровим, однак перед нинішним наставником національної команди має одну суттєву перевагу. Піренеєць є не тільки носієм того малюнку гри, до якого прагне Ребров на рівні структури усіх збірних команд України, а й втілює його в життя просто зараз. До роботи з молодіжкою Мельгоса досвіду роботи зі "збірною" специфікою не мав, але давно встиг відчути й подолати певний дискомфорт від отримання нових навичок та умінь. І сьогодні виглядає "готовим" тренером вже для головної команди країни.
Юрій Калитвинцев
"Не буду приховувати – я б хотів очолити збірну України". Ці слова Юрієм Калитвинцевим сказані задовго до шансів, наданих не тільки Сергію Реброву, а й Олександру Петракову та Андрію Шевченку. Й свій ґрунт такі висловлювання колишнього тренера Полісся під собою насправді мають.
Етнічний росіянин привів до перемоги на чемпіонаті Європи команду U-19 із Денисом Гармашем, Сергієм Рибалкою, Євгеном Шаховим та іншими майбутніми відомими гравцями. Потім був період роботи асистентом тренера в Мирона Маркевича саме в національній команді. У всіх випадках Калитвинцев відзначався неабиякою скрупульозністю у вивченні суперників та вмінням готувати тактичні несподіванки. Враховуючи бекграунд Калитвинцева та його вік, останнього слова на тренерській лаві він ще точно не сказав.
Роман Григорчук
Несподівано короткий період в азербайджанському Нефтчі, де екстренер Чорноморця зазнав нищівної невдачі, не повинен вводити в оману. Роман Григорчук залишається одним з найкращих тренерів сучасності з українським паспортом. Це той наставник, який уміє працювати зі скромними колективами в умовах такого ж скромного ресурсу. Й разом з тим є досить жорстким, щоб диктувати свої умови тим гравцям, які раптом ставлять себе вище за інтереси команди.
В Україні Григорчук запам'ятався на чолі Чорноморця в період з 2010 по 2014 роки, коли одесити дійшли до фіналу Кубку України, грали в єврокубках, і були реальною силою в умовах поки найсильнішої за ігровими та фінансовими можливостями УПЛ в історії. А вже за межами батьківщини він досяг іще більшого. В активі Григорчука титули чемпіона та Кубки і Казахстану, й Білорусі. А сьогодні – велике бажання отримати новий виклик, який буде відповідати його фаху та амбіціям.
Віктор Скрипник
"Наша людина в Німеччині" провалив останні спроби заявити про себе. І в полтавській Ворсклі, і в харківському Металісті-1925 Скрипник відверто розчарував, адже не тільки не виправдав сподівань, а й показав гірші навіть за мінімальних очікувань результати. Втім, колишній наставник Вердера лишається перспективним тренером з кількох причин.
Відчутних успіхів Скрипник досяг з луганською Зорею, де після відходу Юрія Вернидуба не тільки не втратив, а й розвинув спадщину попередника. Як показує практика, цьому тренеру потрібна довіра та відповідний підбір виконавців для втілення своїх ідей у життя. І перше, й друге на чолі збірної України Скрипник міг би отримати.
Руслан Ротань
Ротань зразка відходу з молодіжної, а потім і Олімпійської збірної, й той пан Руслан-тренер, якого ми знаємо наразі – дві різні людини. Нині перед нами якщо не сформований, то фахівець, який суттєво спрогресував за останні тільки 1,5 року, а головне – наставник, який на очах дає результат з більш ніж скромним підбором виконавців в умовах обмежених ресурсів.
Боротьба з Динамо за 1 місце в УПЛ – казка в дійсності для вболівальників Олександрії. Не словом, а ділом, з гри в гру, Ротань доводить, що кропітка робота дає свої плоди навіть у нинішніх найтяжчих реаліях. А вже те, що в народі отримало потішну назву "ротаньстайл", з часом трансформувалося в привабливий атакувальний стиль, який точно не проти бачити й шанувальники головної команди країни.
Ігор Тудор
Якщо ж очільник українського футболу Андрій Шевченко забажає призначити на посаду головного тренера збірної наставника-іноземця, увесь свій авторитет він може спрямувати в бік такого ж колишнього футболіста, який так само левову частку кар'єри провів у Італії. Мова про нині безробітного Ігора Тудора, який протистояв Шевченку в складі туринського Ювентуса.
На користь кандидатури Тудора говорить не тільки його доступність та можливість швидкого знаходження спільної мови з главою УАФ. Пан Ігор має досвід побудови класних конкурентних команд, як у Марселі, так і в Римі, де він не знайшов порозуміння з екстравагантним керівництвом клубу. Можливість роботи з командою із таким підбором футболістів, як у нинішньої України для Тудора – не тільки новий виклик, а й безумовне "підвищення" кар’єрними сходами.