Серденюк: У Шемрок Роверс заробляв 2000 євро на місяць
Українець виступав за найближчого суперника Шахтаря в Лізі конференцій у 2022 році
Віктор Серденюк став першим українцем, який виграв чемпіонат Ірландії. Навесні 2022 року Віктор підписав 3-місячний контракт з Шемрок Роверс (Дублін).
Напередодні матчу 4-го туру основного етапу Ліги конференцій УЄФА Шемрок Роверс – Шахтар, Серденюк дав відверте інтерв'ю Чемпіону, в якому розповів про рівень зарплат в ірландському клубному футболі, інфраструктуру суперника "гірників" та пригадав дуже щиру та теплу зустріч від тодішніх одноклубників в Ірландії.
Ажіотаж серед українців
– Вікторе, стиль гри Шемрок Роверс за три роки не змінився?
– Порівняно з тим часом, коли я виступав, команда виглядає більш зіграною. Тренерський штаб та філософія гри не змінилися.
– Зараз з кимось із гравців команди з Дубліна підтримуєте зв'язок? Може вам хтось телефонував з клубу після результатів жеребкування в Лізі конференцій?
– Переписуюсь з кількома хлопцями в інстаграмі. Якось телефонував тренер, запитував, як у мене справи. Але це не було пов'язано з жеребкуванням в єврокубках.
– Домашня арена Шемрок Роверс Tallaght Stadium вміщує 10 500 глядачів. На матчі з Шахтарем повинен бути аншлаг?
– Думаю, буде 11 тисяч (сміється). Футбол в Ірландії поступається в популярності регбі, але футбольних фанів на таку арену вистачає. Також не забуваймо, що з початком повномасштабної війни в Ірландію приїхали понад 80 тисяч українських біженців. Серед наших земляків матч викликає справжній ажіотаж. Мені телефонують багато знайомих з одним питанням: "Як можна потрапити на стадіон". Помилково думають, що я їм можу підігнати квитки.
– Сумарна вартість гравців ірландського клубу – 4,43 мільйона євро, у Шахтаря – 152,4 мільйона. Якщо донеччани не виграють в Дубліні, це можна буде назвати ганебним виступом?
– Певною мірою. Але іноді в футболі трапляються сюрпризи. Як приємні, так і не дуже. В останні роки ми чітко простежуємо вирівнювання команд – і клубних, і збірних. Мало хто зараз може переїхати іншого суперника катком. Тож побачимо. Сподіваюсь, Шахтар візьме гору і закриє питання, які мені тут постійно ставили стосовно рівня українського та ірландського футболу. Хочу, щоб "гірняки" наочно продемонстрували цей "левел". Прогноз на матч? Думаю, Шахтар виграє 3:1.
Оренда будинку – 3000 євро на місяць
– Пригадаймо вашу появу в Шемрок Роверс навесні 2022 року...
– Усе вийшло доволі спонтанно. Почалася війна, було трохи не до футболу. Певною мірою, мені пощастило – я знайшов агента, який швидко домовився про мій перегляд в команді. Буквально через два тренування клуб запропонував контракт до кінця сезону.
– І ви встигли виграти чемпіонат та Кубок країни...
– Так, за три місяці я побачив у футболі більше, ніж за всю свою багаторічну кар'єру. Став першим українцем, який виграв чемпіонат Ірландії. Відчув, що таке Ліга конференцій. Виграв Кубок Ірландії. Враховуючи перші місяці війни, до мене була дуже велика увага з боку місцевих медіа. Це для мене стало бонусом наприкінці ігрової кар'єри – за всі ті роки, які я провів у футболі.
– Чому клуб не запропонував вам пролонгувати контракт після завершення сезону?
– У мене була розмова з головним тренером. Він відверто сказав, що не зможе надати той ігровий час, який мені потрібен. Тому краще рухатися далі. У мене було чимало пропозицій від інших ірландських команд. Але той же самий агент, завдяки якому я опинився в Шемрок Роверс, влаштував мене в команду другого за силою місцевого дивізіону Лонгфорд Таун.
З цього рівня піднятися вже було дуже непросто. Тим більше в Ірландії тренери роблять ставку на своїх. Через два роки, коли я вже предметно уявляв собі ірландський футбольний ринок, зрозумів, що зробив помилку, обравши цей клуб.
– Що можете зараз розповісти про ірландський футбольний ринок?
– Зі всієї ліги десь 5-6 команд винаймають гравців на "фул-тайм". Тобто, це професійні футболісти. Решта гравців мають основну роботу та по 2-3 тренування й гру на тиждень. У першій лізі майже всі футболісти працюють "парт-тайм". Мені було важко до цього звикнути.
– Які зарплати у футболістів в елітному дивізіоні Ірландії?
– Професійний футболіст не може отримувати менше ніж 500 євро на тиждень. У Шемрок Роверс найкращі гравці заробляли 10-12 тисяч євро на місяць. Мені дали мінімальний контракт – 2000. Але за ці емоції, які я пережив разом з командою, я б, мабуть, сам був готовий доплачувати.
– Як ви жили з сім'єю на цю зарплату, адже в Ірландії достатньо дорога оренда нерухомості?
– Дружина та дитина на той час жили в іншому місці. А мені клуб надавав. Жив у величезному "командному" будинку разом з 5 іншими не місцевими гравцями. База клубу була через дорогу. Що стосується оренди нерухомості, то вона тут дійсно дорога. Зняти будинок на родину в 35 хвилинах їзди на машині від центру Дубліна буде коштувати близько 3000 євро.
Сльози капітана
– База клубу знаходиться далеко від стадіону?
– 40 хвилин на авто. Яка там інфраструктура? Невеличкий тренажерний зал, ресторанчик, кімнати для теорії та відеоперегляду. А також два натуральних та одне штучне поле. Тож заїзди на базу в Шемрок Роверс не практикувалися.
– А скільки при вас було тренувань у команди на тиждень?
– На той час ми грали у трьох турнірах – чемпіонаті та Кубку Ірландії, а також у Лізі конференцій. Матчі через два дні на третій, тож у нас були лише передігрові тренування.
– На початку повномасштабної війни Ірландія дуже тепло приймала українців. Ви відчули це на собі...
– Дуже тепло прийняли. Мене підтримували всі партнери. У командному будинку, коли хтось з гравців їхав до магазину або на прогулянку, обов'язково заходив до мене і пропонував поїхати разом з ним. Попри мою тоді дуже слабку англійську, всі самі йшли на контакт. На третій день перебування в клубі у мене вже з'явилося відчуття, що граю в цій команді років 5. Багато ірландських медіа брали інтерв'ю.
Журналіст The Irish Times поспілкувався зі мною, я розповів історію про перші дні війни. Приходжу на наступне тренування, раптом хлопці мене оточили та почали обіймати. Показують газету з моїм інтерв'ю, запитують, чи все там правда. Капітан команди навіть сльозу пустив. Мене це тоді дуже вразило!
– Ви теж вразили – рішеннями закінчити кар'єру у 28 років. Чому?
– Був непоганий варіант виступати в елітному дивізіоні в Північній Ірландії. Але не встигли оформити британську візу і дозаявити. Нагадую, Північна Ірландія входить до складу Великої Британії. Це було напередодні католицького Різдва. А продовжувати грати в першій лізі Ірландії вже не бачив сенсу. На цьому рівні тут дуже маленькі зарплати, а в мене двоє дітей, потрібно рухатися далі. Пропозицій з вищої ліги не було. До того ж отримав травму коліна...
– Правда, що в першій лізі Ірландії багато гравців отримують по 150 євро на тиждень?
– Так. Коли прийшов в Лонгфорд Таун, мені спочатку хотіли теж платити 150 євро на тиждень. За тиждень до початку сезону надіслали зарплатну відомість. Запитую у президента, що це таке. Він відповідає: "Агент сказав, що ти згоден на таку зарплату". Довелося розірвати цей контракт і підписувати новий, вже на моїх умовах.
