Драма за участю Луніна, Миколенко виграв дуель у Салаха: наші за кордоном
Матчів у провідних чемпіонатах так багато, що вони йдуть практично нон-стоп. Уже сьогодні відбудуться центральні поєдинки в багатьох топлігах, а посеред тижня пройшов повноцінний тур АПЛ і кубкові поєдинки в багатьох топчемпіонатах.
"Чемпіон" вирішив розібрати найцікавіші ігри за участю наших козаків.
Віктор Коваленко
Почався мід-вік на мінорній ноті. Коваленко потрапив до стартового складу Емполі на матч, і цей матч був без перебільшення історичним (перший в історії півфінал Кубка Італії!), але сама гра пройшла вкрай важко.
Складно навіть повірити, що сам Ювентус на попередній стадії вибила команда, яка так безвольно програла Болоньї на своєму полі – без найменших шансів і варіантів.
"Россоблу", звісно, зараз просто страшні: ця перемога стала для них шостою поспіль, і впродовж серії вони видали такі шедеври, як 5:0 з Лаціо та 2:1 з Міланом. Думаю, той же Ювентус, який переманював у них влітку тренера Тьяго Мотту, вони на дистанції обійдуть.
Але все одно, програти ТАК безвольно і погано – це не лізе ні в які ворота. Коваленко створив один момент уже за 0:3, але Г'язі не реалізував вихід сам на сам.
Болонья, при цьому, теж не забила багато: розгромний рахунок на її користь мав сформуватися ще після першого тайму, а всього вона могла забити 5-6. Команди ще мають провести матч-відповідь півфіналу, але з переможцем цієї пари, боюся, все ясно.
Андрій Лунін
А ось Реал того ж вечора проводив уже матч-відповідь півфіналу. Після того як першу гру, в Сан-Себастьяні, "вершковим" вдалося закінчити перемогою, друга здавалася формальністю: так, виграли на виїзді всього 1:0, але Сосьєдад в принципі мало забиває... Господи, як же ми помилялися.
Матч-блокбастер, який і за тривалістю вирішив наздогнати середньостатистичного претендента на Оскар, склався для Луніна невдало. Реал пропустив чотири м'ячі – і тільки завдяки унікальній потужності своєї атаки (і вдалим кутовим) врятувався від вильоту.
Лунін не рятував, особливо явно помилився під час четвертого голу – але після новини, що він більшу частину матчу провів із травмою камбаловидного м'яза, критикувати його хочеться менше. Куртуа все ще не одужав, тож на лавці у Реала був Гонсалес – але не Рауль, а зовсім юний воротар Фран. Ймовірно, тому Андрій не просив заміну і грав, як міг.
Єгор Ярмолюк
Дивовижна статистика: п'ять попередніх матчів Брентфорда за межами рідного стадіону закінчилися перемогами! Вдома скромний середняк АПЛ і близько не має таких показників (2 очки в п'яти матчах), тож на виїзд до Ньюкасла теж очікували з великими надіями.
"Сороки" вирішили провести парад на честь виграшу Кубку Ліги саме на попередніх вихідних. Гравці на кшталт Дена Берна, святкуючи з містом перший трофей клубу за 70 (!) років, могли буквально відчувати похмілля, люди на кшталт Ісака, могли щонайменше розслабитися – і тут їх і можна було б брати тепленькими.
Інтерес до матчу різко зріс, коли виявилося, що українець Єгор Ярмолюк вийшов у стартовому складі. Хавбек поки що – приклад поняття "гравець ротації": навіть якщо взяти дистанцію в три гри, то в одній із них він вийшов на заміну, в іншій не отримав жодної секунди, а третю, повторюся, почав із перших хвилин. І зіграв цілих 83.
Півзахисник із Дніпра-1 відзначився високою кількістю (32) і точністю (88%) передач. На жаль, один дуже небезпечний момент Ньюкасла саме на його совісті: Єгор обрізався в центрі поля, після чого "сороки" провели комбінацію, яка закінчилася небезпечним ударом Гарві Барнса.
Брентфорд загалом зміг дати бій на черговому складному виїзді, але програв через унікальний гол. Навіть сам Сандро Тоналі зізнався, що його м'яч, забитий з дуже гострого кута, був навісом, а не ударом. На останні хвилини Томас Франк зняв з гри Ярмолюка, намагаючись відігратися, але не досяг успіху в цьому.
Ілля Забарний
Матч Борнмута подарував головну сенсацію всього туру – на жаль, зі знаком "мінус". Іпсвіч, який в останніх дев'яти турах набрав аж одне очко і вже втратив будь-які реальні шанси на порятунок, зміг взяти "Віталіті Стедіум" штурмом.
І українець Ілля Забарний помилився за обох голів "трактористів": у першому випадку не витримав офсайдної пастки, у другому пішов у підкат, але не зміг перервати результативний простріл.
У Борнмута лише одне набране очко в останніх п'яти турах (за іронією долі, на виїзді з Тоттенхемом), тож із надіями на Лігу чемпіонів, схоже, час прощатися.
Віталій Миколенко
Але головна битва туру відбулася на "Енфілді". У Ліверпуля і Евертона в принципі давні рахунки, а в цьому сезоні вони ще й примножилися сутичкою після останнього дербі в історії Гудісона.
Евертон зрівняв рахунок на останніх секундах, уже після фінального свистка представники обох команд багато штовхалися, Слот навіть отримав дискваліфікацію за претензії до арбітра – загалом, обидві сторони приходили на матч із бажанням помститися. Конкретно в Миколенка було надскладне завдання: протистояти Салаху.
Матч і вийшов битвою. Ліверпуль один гол на класі Діаса і Жоти забив, але, загалом, команди більше билися, ніж грали. Мак Аллістер міг закінчити кар'єру, якби Тарковскі у своєму нерозважливому підкаті влетів на сантиметри лівіше або правіше; Миколенку теж діставалося, він навіть накульгував під час гри – але знаходив у собі сили продовжити. Попри поразку, Віталій може занести цей матч собі до активу: Салах з його флангу не зміг створити нічого.
Олександр Зубков і Данило Сікан
Ну а там, де в англійців або іспанців створюється блокбастер, у турків виходить матч жанру "треш": коли рівень гри нижчий за будь-яку критику, але дуже весело. Зубков і Сікан вийшли разом на кубковий матч Трабзонспора проти команди із зони вильоту – і стали учасниками гри, в якій з перших хвилин летіли іскри.
Уже до 22-ї хвилини рахунок був 2:2. Далі команди зосередилися на отриманні карток, яких сумарно, за 120 хвилин гри набралося аж 13 – десять жовтих і три червоних. Тренери використали всі п'ять можливих замін (у Бодрума вийшов сам Хаджі-молодший!), і Сікана замінили в перерві – а ось Зубков забив прекрасний переможний м'яч.
З такими боями, дограючи матч 9 на 10, Трабзонспор пробився до півфіналу Кубка. У чемпіонаті все дуже погано, і легендарний Шенол Гюнеш уже поплатився своїм місцем – команду тренує Фатіх Текке, у минулому форвард збірної Туреччини.
Може, саме Кубок і дозволить врятувати сезон? Суперник по фіналу – скромний Гезтепе, з яким команда Текке ще й грає вдома.
Руслан Малиновський
Нарешті, закінчувалася програма мід-віка грою Дженоа з Удінезе. Руслан Малиновський вийшов в основі "грифонів", і вони навіть виграли – але єдиний гол у матчі прийшов після активних дій людини, яка замінила українця.
Прорив флангом Калена Екубана став тим самим аперкотом, після якого Удінезе впав: Дзаньолі після його проходу просто добив м'яч у порожній кут. Але ж за Шевченка Екубан здавався гравцем не те що не рівня Серії А, а взагалі не рівня професійного футболу...
Малиновський відіграв понад годину, але віддав за цей час лише 14 передач – і лише 9 із них були точними. Удар був лише один, і той заблокований. За всієї поваги, не найкращий матч українця.