Наші за кордоном: Яремчук забиває, Циганков асистує, Крапивцов дебютує
Деякі чемпіонати закінчилися остаточно, у багатьох інших залишився один тур – і, як наслідок, у топ-лігах матчі зі ставками більше, ніж життя, сусідять із напівтовариськими іграми. "Чемпіон" традиційно розібрав, як українські легіонери зіграли черговий євровікенд: хто допоміг своїй команді, а чий перформанс не був надто яскравим.
Роман Яремчук
Одним з небагатьох футболістів, чия команда на вихідних проводила важливий матч, був Яремчук. І тут важливість просто зашкалювала: Олімпіакос грав фінал Кубка Греції. Суперник, при цьому, був скромним, критський ОФІ – і з ним гранд упорався, додавши до чемпіонства ще й Кубок. Роман вийшов на заміну лише на 71-й хвилині – але встиг відзначитись, оформивши на 93-й хвилині остаточний рахунок 2:0. По ходу контратаки Яремчук класно відкрився, реалізував вихід віч-на-віч – і після цього побіг до трибун, відзначити тріумф із фанатами та партнерами.
Раніше я писав, що роль Яремчука у здобутті чемпіонства – це камео. А от у випадку з Кубком можна не соромитись: Роман виявив себе у дуже важливі моменти. Фінал, може, і не такий важливий (хоча й тут не варто применшувати: у вирішальний момент гри українець допоміг добити суперника), але раніше Яремчук чудово проявив себе з набагато сильнішою командою. У півфіналі Олімпіакос з рахунком 6:0 знищив АЕК, і Роман відзначився двома голами та одним асистом.
Віктор Циганков та Владислав Крапивцов
Несподіваний дебют приніс нам 37-й тур Ла Ліги. Українців у стартовому складі Жирони знову стало двоє, але тепер Віктор Циганков не віддає на Довбика, а отримує довгі передачі від Крапивцова. Юний воротар, якого каталонці підписали у Дніпрі-1, дивився з лави 13 матчів, зіграв кубковий матч проти Андорри – і от, настав час дебютувати і в чемпіонаті.
Крапивцов з перших хвилин опинявся у центрі уваги – насамперед тому, що Жирона просто жахливо грає в обороні. Навіть перший гол Сосьєдад забив після того, як Крапивцов перевів м'яч на кутовий. Забігаючи наперед, скажу: незважаючи на трьох пропущених, Владислав провів чудовий матч. Його сейв після удару Кубо на 22-й хвилині – на межі людських можливостей, наприкінці першого тайму Крапивцов теж класно витягнув удар японця – і загалом зробив все, що міг. Із захистом каталонцям треба щось робити, інакше виліт наступного сезону неминучий. Наприклад, Пабло Марін на тому самому кутовому бив взагалі без опіки.
Щоправда, Жирона швидко відігралася. Цікаво, чи може збити суперника невдала дія? Віктор Циганков послизнувся під час однієї з контратак, але швидко продовжив біг – і віддав передостанню передачу. Не виключено, що саме це падіння збило суперника з темпу і дало як Аспірильї віддати гольову передачу, так і Стуані не забігти в офсайд.
Стуані ми хвалили вже неодноразово, а ось Аспірілья тільки зараз дає привід. 21-річний колумбієць проводить у Каталонії перший сезон, але відразу отримав у клубі десятий номер. І навесні Аспірілья показав, чим це заслуговує. Його взаємодія з Циганковим була чудовою: у гольовій атаці Віктор віддав пас на Ясера, а пізніше вже двічі бив після його передач, що розрізають. Представники обох "жовто-синіх" країн дуже активні, багато переміщалися, відпрацьовували в обороні – і загалом тому Жирона так довго залишалася в грі. Але тут є одне "але".
Тренери старої школи кажуть, що форвардам краще не відпрацьовувати у своєму штрафному – у них слабкі оборонні навички. Мічел, тренер Жирони, звичайно, тренер сучасний, але в середині першого тайму порушення саме цього канону його й підвело. І Циганков, і Аспірілья, намагаючись перешкодити Кубо, опустилися аж до штрафного майданчика – і Ясер завалив японця. Пенальті, і Оярсабаль переграв Крапивцова.
Величезний відрізок матчу після цього Сосьєдад тримав гру під своїм контролем – у якийсь момент все виглядало так, що він "засушить" гру і доведе матч до перемоги. Але вихід на заміну під оплески (він раніше грав за Сосьєдад), Порту допоміг Жироні знайти приховані ресурси. Під час контратаки Циганков втік від оборони – і викотив йому пас на порожні ворота.
Сосьєдад все одно вирвав перемогу. У нього знайшовся свій "джокер": 20-річний Аркаїц Марієзкуррена ще жодного разу не вийшов у "старті" на матч Ла Ліги, але врятував для команди вже два поєдинка. Проти Райо Вальєкано врятував нічию, а тут забив переможний у компенсований час... Загалом, коли Сосьєдад при 2:2 заграв серйозно, питання про сильнішу команду на полі не виникало. Приємно, що за Жирону грають два українці, але якщо Жирона продовжить так грати й надалі, вона сама перестане знаходитися у вищій лізі.
Андрій Лунін
Реал вже відверто дограє сезон, і на його передостанній матч місце у воротах отримав Лунін. Цей матч очікувався складним, адже Севілья, на полі якої треба було грати, традиційно створює "бланкос" великі проблеми... Але особливий хід матчу перетворив матч для Андрія практично на курортний.
Вже на 12-й хвилині червону картку отримав один гравець Севільї, а з 48-ї Реал взагалі грав 11 на 9. Як наслідок, Лунін має найменшу кількість торкань з усіх гравців "старту" – і всього один сейв. Та й те, у ситуації, коли м'яч у площину не йшов: Лунін для надійності зіграв на виході після удару Лукебакіо і не дав іншому гравцеві Севільї дістатися м'яча. А так, Реал легко забрав м'яч під контроль та впевнено виграв.
Єгор Ярмолюк
Брентфорд втратив мотивацію прямо по ходу туру. У англійців за хороші виступи в єврокубках до Ліги чемпіонів виходять перші п'ять команд ліги, ще є два місця у Лізі Європи, одне у Лізі конференцій – і до суботи здавалося, що восьме місце виводитиме у єврокубки. Але у суботу Кубок Англії виграв Крістал Пелас, який у чемпіонат іде низько – і, відповідно, забрав місце у Лізі Європи собі.
До сьомого місця дуже далеко і Брентфорду, і його останньому супернику в особі Фулхема – як наслідок, матч нагадував міжсезонний контрольний матч, яскравий, але безглуздий. Мбемо, провідний бомбардир команди, бив пенальті після стрибка (і промахнувся), Адама Траоре забив переможний неймовірним обвідним ударом, на який навряд чи зважився б у більш відповідальній грі. Ярмолюк відіграв 75 хвилин, був бездоганний (3/3) у відборах і добрий (87%) у точності передач – щоправда, одного разу дав Траоре себе обіграти та навісити у штрафний під небезпечний удар.
Віталій Миколенко
Евертон у ці вихідні прощався. Прощався з легендарним Гудісоном – стадіоном, який був збудований ще у 1892 році і був свідком усіх численних перемог (а це 9 чемпіонств, 4 Кубки, 1 Кубок володарів Кубків) "ірисок". Під кінець Евертон з кожним матчем оновлював світовий рекорд за кількістю матчів вищої ліги, які одна команда провела на тому самому стадіоні – і в цілому, Гудісон набув сакрального значення для клубу. Просто подивіться, як із ним прощаються фанати, легенди та суперники: від Фергюсона до Венгера, від Лінекера до Сталлоне.
Останнє дербі 130-річного Гудісона: тут шокував Макаллістер, ниряв Суарес і помер Діксі Дін
Напевно, Евертон не міг втратити очки у такий день – і Саутгемптон команда просто не помітила, перемігши 2:0 із пітьмою нереалізованих моментів. Миколенко дуже активно підключався до атак і міг відзначатися двома асистами. На жаль, Бету на самому початку гри не зміг підлаштуватися під м'яч, а Гарнер, вже при 2:0 – переграти воротаря.
Анатолій Трубін
Усі сподівалися на диво, диво не сталося. Після нічиєї на "Да Луш" лісабонському Спортингу було достатньо обіграти Віторію Гімараєш, щоб стати чемпіоном – і він цієї мети досяг. Бенфіка, у воротах якої знову вийшов Трубін, на тлі цього ще й очки з Брагою втратила, зігравши 1:1 та загалом проваливши матч. Українець зіграв чудово: здійснив сім сейвів і не врятував лише при пенальті.