Один з найстаріших футбольних клубів світу виграв свій перший трофей 150 років тому. Де він зараз
Queen's Park було засновано в 1867 році, і всі свої 10 трофеїв найстаріший шотландський футбольний клуб виграв у 19-му сторіччі.
1874 рік, Кубок Шотландії виграв Квінз Парк
Нещодавно Селтік в драматичному фіналі Кубку Шотландії на Hampden Park переміг Рейнджерс. А рівно 150 років тому переможцем першого фіналу турніру став Queen's Park із Глазго. В наступних 16 розіграшах змагання "павуки" перемогли ще 9 разів. І хоча всі ці перемоги датувалися ще 19-м століттям, Квінз Парк і досі займає почесне третє місце після Селтика і Рейнджерс по перемогам в Кубку Шотландії. А ще Queen's Park двічі грав у фіналі Кубка Англії (1884 і 1885 роки, незабаром на виступ шотландских команд в Кубку Англії було накладено вето). А ще до 2020 року був власником Hampden Park, який є домашнім стадіоном збірної Шотландії. А ще завдяки Квінз Парк удосконалили футбольні правила — на воротах з’явилася перекладина (до цього не було), та впровадили зміну воріт після першого тайму (до цього мінялися воротами після кожного забитого голу).
Надихнувшись дивовижною історією найстарішого шотландского клубу Максим Розенко та Данило Тихомиров відвідали останній матч сезону Scottish Championship, в якому Queen's Park потрібна була перемога, щоб залишитися в другому за силою шотландському дивізіоні.
Завдяки професіональній роботі медіа радника Квінз Парк Крейга Стюарта ми поспілкувалися з президентом клубу Graeme Shields, директором клубу Грегором Холлом, керівником комерційної служби Kieran Koszary та навіть здійснили невелику подорож на місце, де 150 років тому відбувся перший фінал Кубку Шотландії.
Квінз Парк придумав гру в пас
Queen's Park було створено 9 липня 1867 року. Майже до кінця 19 сторіччя "павуки" були домінантною силою в Шотландії. Достатньо сказати, що в дебютному матчі збірної Шотландії, яка 30 листопада 1872 року вийшла на поле проти Англії, всі 11 гравців збірної представляли Квінз Парк, і носили сині футболки — на той час поточні кольори Квінз. У подальшому кольорова гама Queen's Park змінилися, на відміну від форми збірної Шотландії.
"В 19 столітті шотландці регулярно вигравали у англійців, - розповідає Крейг Стюарт. - Саме гравці Квінз Парк придумали гру в пас. Англійці на той час зловживали індівідуальною майстерністю. Тож довгий час не мали що протипоставити комбінаційній грі Queen’s Park, який на той час складав основу і збірної Шотландії. Також завдяки "павукам" були внесені революційні зміни в футбольні правила — на воротах з’явилася перекладина, а зміна воріт почала практикуватися після першого тайму. До цього мінялися воротами після кожного забитого голу."
В 1893 році Квінз виграв десятий Кубок Шотландії, й наразі це поки останній трофей для "павуків". На той час вже розправили крила інші команди з Глазго Селтік та Рейнджерс, які продовжують домінувати в Шотландії понині.
Крейг Стюарт (праворуч)
Дивовижна географія закордонних турів Квінс
З високою вірогідністю, серед аматорських футбольних клубів Queen’s Park — абсолютний лідер по закордонним матчам і турам.
"В 1898 році Квінз Парк поїхав до Данії з метою познайомити скандинавську країну з футболом, - продовжує свою розповідь Стюарт. - Далі були Бельгія, Нідерланди, Франція, Німеччина, Швейцарія, Мальта. Після паузи, пов’язаною з Другою світовою війною, команда знов активно виступала на міжнародній арені. З 1953 року пауки зіграли ще в 30 закордонних турах. Добралися до Ісландії, Кенії, Нігерії, Індії, Японії, Індонезії, Малайзії, Вьетнаму, Кореї. Зіграли навіть на Карибах."
Квінз Парк і Hampden Park
Восени минулого року Hampden Park відсвяткував своє 120-річчя. Це вже третя арена з ідентичною назвою, яка була заснована Квінз Парк. Рішення було прийнято в 1899 році, щоб витримувати конкуренцію з боку Селтіка та Рейнджерс, які малі на той час більш сучасні домашні арени. Відразу було вирішено, що стадіон буде найбільшим у світі. Побудова зайняла більш ніж три роки, "Гемпден Парк" був відкритий 31 жовтня 1903 року та міг вмістити 100 000 глядачів. В період між 1927 та 1937 роками арену було збільшено таким чином, що на піку вона могла вмістити 150 000 (!). 149 415 відвідувачів на матчі Шотландія — Англія в 1937 році є європейським рекордом для міжнародного футбольного матчу. "Гемпден Парк" був найбільшим стадіоном у світі до 1950 року, коли було завершено будівництво "Маракани" в Ріо-де Жанейро.
Зараз арена вміщує 51 866 глядачів, і належить Шотландській футбольній асоціації. Queen's Park тривалий час зберігав право власності на землю, яка була придбана клубом ще в 19-му сторіччі. Шотландська футбольна асоціація (SFA) мала договір оренди до 2020 року, але за два роки до кінця дії договору уклала угоду про купівлю "Гемпдена" у Квінз Парк після закінчення терміну оренди за 5 мільйонів фунтів стерлінгів.
"До 2020 року клуб був власником Hampden Park, але його менеджментом займалося SFA, - розповідає нам президент Queen’s Park Graeme Shields, який на початку розмови поділився своїми спогадами про відвідування Києва в 2006 році, коли на НСК Олімпійський збірна України грала проти Шотландії. - SFA зробила нам пропозицію, яку ми в підсумку прийняли. І в серпні 2020 року передали права власності на стадіон SFA. Влітку минулого року ми уклали угоду зі ScottishFA, що Квінз буде проводити свою домашні матчі на "Гемпден Парк". А наприкінці травня продовжили угоду і на наступний сезон. При цьому на арені "Малий Гемпден", яка залишилася у нашій власності, продовжують проводити тренувальні збори чоловіча та жіноча збірні Шотландії."
Як Квінз Парк лишився в Чемпіоншипі
Заключну домашню гру в шотландському Чемпіоншіпі Queen’s Park проводив з Airdrieonians. "Павукам" потрібна була перемога — вона гарантувала місце в другому за силою шотландському дивізіоні на наступний сезон. Матч відвідали 2 009 глядачів. Зазначимо, що Квінз Парк має прогрес у збільшенні відвідуваності порівняно з попередніми сезонами. Якщо в розіграші-2021/22 в середньому матчі команди відвідували 593 фана, в сезоні-2022/23 — 911 вболівальників, то у кампанії-2023/24 цифра збільшилася майже вдвічі — до 1798 фанів. Але, наприклад в сезоні-2012/13 відвідуваність домашніх матчів "павуків" складала 2 803 вболівальника.
Директор Queen’s Park Грегор Холл, який вже 55 років є фаном команди (вболіває за "павуків" із 5 років) прогнозує, що домашні матчі Квінз Парк в Прем’єршип проти Селтіка та Рейнджерс на "Гемпден Парк" потенційно можуть збирати до 30 000 вболівальників. До речі, рекордним показником для Квінс Парк є матч проти Рейнджерс 18 січня 1930 року. Тоді на "Гемпден Парк" "павуки" зібрали 95 722 глядачів.
Квінз Парк проводить роботу, щоб розширити власну фан-базу. І, як ми бачимо, за останні роки є певні успіхи. На матчі з Airdrieonians працювали більше 10 журналістів, більше 2000 фанів емоційно підтримували команду. Lets go, spiders ("Давайте, павуки"), "Камон, Квінз" — лунало з трибун. Серед глядачів були й декілька десятків дітей, яких керівник комерційної служби клубу Kieran Koszary в другому таймі особисто пригостив scotch pies (шотландський пиріг). Діти так енергійно вболівали за Квінз, що, вірогідно, в дорослому віці надаватимуть перевагу саме "павукам", а не більш популярним зараз Селтіку та Рейнджерс.
У підсумку Queen’s Park виграв у Airdrieonians 2:0, що гарантувало йому місце в Чемпіоншіпі в наступному сезоні. В якому, цілком можливо, "павуки" зроблять ще один якісний крок вперед.
З аматорів у професіонали
Поки ж якісний крок у розвитку клубу відбувся 14 листопада 2019 році, коли Квінз нарешті отримав професійний статус. Протягом 152 років команда з Глазго була аматорським клубом. Чим, напевно, пишалася. Але аматорський статус позбавляв Queens Park деяких серйозних переваг. Наприклад, вихованці переходили в інші клуби без компенсації. В цьому списку — 30-річний капітан збірної Шотландії та захисник Ліверпуля Ендрю Робертсон, який з 15 до 19 років виступав за Квінз. Рішення отримати професійний статус підтримали 91% членів клубу. Це дозволило підписувати довгострокові контракти з гравцями і отримувати трансферні комісії. За цей час "павуки" піднялися з третього за силою дивізіону Шотландії до другого (Чемпіоншип). Наступне завдання десятиразового переможця Кубку Шотландії — потрапити до Прем’єр-ліги.
Легенда про Фергюсона
Серед найбільш відомих вихованців Queen’s Park — 82-річний Алекс Фергюсон, який народився у Глазго, і свій дебютний матч за дорослу команду "павуків" провів у 16-річному віці. Потім про цей матч Фергюсон написав у своїй книзі. Алекс грав на позиції нападника, забив гол, але Квінз програв 1:2. Враховуючи аматорський статус клубу, паралельно легендарний в майбутньому тренер працював на кораблебудівному заводі помічником майстра та цеховим стюардом профспілкової організації.
У перерві матчу Алекс пожалівся в роздягальні своїм більш досвідченим одноклубникам, що один з захисників команди-суперниці його… вкусив, - розповідає нам ще одну одну легендарну історію Крейг Стюарт. - "То вкуси й ти його", - філософськи відповів один з партнерів. Згідно з легендою, цю рекомендацію 16-річний Фергюсон втілив у життя у другій половині матчу.
Максим Розенко, Данило Тихомиров, Чемпіон, із Глазго