Розсміши вболівальника: на MEGOGO відбулась найгірша студія в історії матчів збірної України
"Коли ваша друга половинка вболіває за іншу команду, що з цим робити?" — сказав Артем Панченко, звернувшись до гостей. Ні, він того вечора не вів програму "Без табу", а головував у передматчевій студії вирішальної гри національної команди у відборі на чемпіонат Європи…
Мабуть, не варто детально зупинятися на персоні Віталія Кравченка – одного з коментаторів матчу Україна – Італія, котрий майстерно володіє інверсією, а також ніяк не може перестати мавпувати стиль Вадима Скічка. Як і на персоні його колеги Сергія Лук'яненка, що під час нещодавньої гри Барселона – Реал вів подкаст вичерпно описував розвиток гольової атаки господарів, коли на екрані вже давно показували атаку "вершкових".
Не згадуватимемо й про Володимира Кобелькова, який цих самих "вершкових" якось назвав "сливовими" і фактично щорепортажу дарує привід покепкувати із себе, а потім дивовижним чином отримує чергове призначення на найбільш ажіотажний матч. Чи отого диктора з напрочуд поганою дикцією, який озвучує програми-прев'ю Серії А… Решту численних і не менш гідних красномовців теж, на жаль, оминемо увагою. Зупинімося саме на тому, що обрамляло трансляцію "матчу року".
Усі ми довго плювалися від Леоніда Буряка, Олександра Яковенка, Едуарда Цихмейструка, Йожефа Сабо та інших, яких різноманітні телеканали запрошували до своїх студій на роль експертів. І ці наші плювки не були позбавленими сенсу – вислуховування названих, безумовно, "футбольних" людей часто ставало для нас непростим випробуванням, вражаючи рівнями банальності й відсутності зв’язку між сказаним та реальністю. Втім, схоже, пізньої осені 2023-го MEGOGO вирішив змилосердитись над нашими вухами й відмовився від подібної практики (звісно, в аналогічному стилі зараз працює й Суспільне, але там принаймні в кадр кличуть людей, для яких перегляд футболу є не просто приємним дозвіллям, а й способом заробітку на життя).
Успіх вийшов сумнівним…
За кілька днів до гри Україна – Італія медіасервіс сумлінно виклав список учасників супровідної студії: Артем Панченко, Олександра Кучеренко, Костянтин Трембовецький та Олег Маслюк. Рівно 50 відсотків із них виявились ведучими, інші 50 – начебто коміками, але всі 100 мали сумнівний стосунок до виду спорту, який збиралися обговорити. Як порівняти зі студіями під час ЧС-2022, на MEGOGO заповзялися обійтись без виголошування тостів у прямому етері, а тому Григорія Решетніка не покликали.
На перших хвилинах Трембовецький та Маслюк кокетливо зіронізували, що насправді вони ніякі не футбольні експерти, а Олег, являючись актором студії "Мамахохотала", заходився виправдовувати назву свого проєкту, відтак після оголошення стартового складу італійців не міг не посміятися із прізвища "Бонджорно", остаточно зануривши глядача в атмосферу "чисто шоб поржати" й почавши "виконувати норму по приколах".
"У нас з'явився міні-Вітя Леон", – елегантною "підводкою" продемонстрував своє відмінне почуття гумору Панченко під враженням від перегляду рубрики MEGOWOMAN – спеціального розділу для тих, кого заблокували в інстаграмі. Звідти, за посередництва вдягненої в яскраво-червону сукню Кучеренко, ми дізналися безліч цікавих і корисних фактів. Про народження сина в абсолютного лідера збірної України Владислава Дубінчака. І про народження дочки Доменіко Берарді. А також про кохану дружину Мануеля Локателлі – вона родом із Коста-Ріки і володіє ювелірним брендом.
До того ж усіх названих у сюжеті осіб об’єднувала ще одна примітна реалія: відсутність у заявці на матч, який так жваво передчувався у студії.
Спікери не забули пожартувати над критиками даної чудової рубрики – мовляв, так, вона надзвичайно сексистська...
Світську бесіду переривали включення Марини Машкіної просто з Леверкузена. Або "Ліверкузена", як нарекла це німецьке місто сама репортерка. Для стадіону "БайАрена" в неї теж знайшлася власна назва – "Баєр Арена".
"Чому не вдалося реалізувати гол?" – уже після матчу вельми доречно запитала Машкіна у воротаря Анатолія Трубіна, підтвердивши свою найглибшу обізнаність у темі.
Найбільше, що цікавило по завершенні гри – сумнозвісний епізод із падінням Мудрика у штрафному майданчику суперника. Але чия думка про момент із непризначеним одинадцятиметровим у ворота італійців могла тут бути бодай трохи авторитетною? Хіба що була показовою як зріз суспільства, соціологією – адже думки "респондентів" розділилися.
А ось інше питання: чи було цікавіше півтора року тому, коли канал "Футбол" у студії після матчу Вельс – Україна запитав про фол на Ярмоленку колишнього професійного арбітра, а йому завзято опонував Олексій Бєлік? Авжеж, воно риторичне.
Буряк чи Маслюк: який підхід гірший? Обидва
Імовірно, українським "футбольним людям" іще далеко до колег із недосяжної Англії та – ба більше – не такої далекої Польщі, де, наприклад, колишній гравець Томаш Гайто приходить на ТБ і за рівнем ораторства не поступається журналістам-медійникам. На тому-таки Polsat Sport жінка у студії присутня не просто заради краси й не "тому, що це такий формат", а рубрики там інформативні й пізнавальні – як-от нещодавній атмосферний огляд дискографії ХХ ст. перед матчами Ліги чемпіонів...
Ми дійсно вкрай рясно й довго плювалися від буряків та яковенків, однак зараз змушені спостерігати за награною поведінкою Кучеренко та Панченком, який не лише спритно руйнує четверту стіну, дивлячись у самісіньку камеру, коли звертається до співрозмовників, що сидять поруч, а й виглядає чи не головним експертом серед присутніх. І за 45 хвилин до стартового свистка не знає, що Берарді нема в заявці на гру. Ще раз – він модератор.
Чи має право людина, яка не має жодного стосунку до футболу, публічно говорити про нього? Певно, так. Чи можна про футбол говорити легко, з гумором і не претендуючи на особливу серйозність? Певно, теж так. Але чи варто подібне видовище влаштовувати на спеціалізованій платній платформі? Певно, ні.
Не всі дивляться футбол задля того, щоб зайняти чимось очі, поки рот зайнятий пивом. Не кожен вмикає передматчеву студію, бо там сидить його улюблений блогер Костя Трембовецький із подкасту "ХПЗП". Для малобюджетного стріму на ютубі такий формат – те, що треба, але ж не для продукту головного транслятора матчів національної збірної. Не для компанії, котра нібито позиціює себе лідером ринку.
Чи було це аж надто погано? Ні. Моментами – аж несоромно, іноді – справді дотепно.
"На місці Чеферіна я б зараз сказав, що буде великою втратою, якщо Україна не вийде на Євро", – класно зіронізував Маслюк уже після матчу, роблячи відсилання на ту саму "заяву" президента УЄФА.
Либонь, і Панченко, і Кучеренко, і Маслюк, і Трембовецький – достатньо симпатичні й розумні люди, але ж на все є свої місце й час.
Стівен Кінґ якось буцімто зазначив, що телебачення матиме шанс, коли перестане орієнтуватися на посередній смак... MEGOGO – це не зовсім телебачення, і його керівництво, можливо, той посередній смак навіть зневажає, проте нині чомусь дуже старанно це приховує.
Андрій Дунець, Чемпіон
Скріншоти – з трансляції MEGOGO