Джерело - Чемпіон.
Конфлікт – це те, без чого, мабуть, неможливі цікаві розповідь, фільм чи дискусія. Різні точки зору додають розмові барв та сенсу. Втім, бувають ситуації, коли наявність протилежних думок зовсім не обов'язкова.
Матч національної збірної та питання про призначення пенальті в першому таймі – яскравий приклад такої ситуації. Під час та відразу після гри Вельс – Україна було вкрай важко знайти більш однозначну тему.
Дуже дивно, якби першою думкою будь-кого з українців, хто дивився на епізод Аллен – Ярмоленко не із заплющеними очима, було би щось на кшталт "Ну, це ж рішення досвідчених арбітрів, які дотримуються певної процедури". Такий українець, як не дивно, знайшовся:
"Ми дуже категоричні, слід відкинути емоції. Є рекомендації, як працює ВАР. Футбол – контактна гра. Між гравцями трапляються контакти під час матчу. Арбітр їх оцінює… Це неочевидна помилка судді".
Щоправда, стає вже не настільки дивно, якщо дізнатися, що цей українець – футбольний арбітр, який розуміється на рішеннях інших арбітрів трохи краще, ніж будь-хто із решти. Навіть, якщо роль цієї "решти" ситуативно виконують Олександр Головко та Олексій Бєлік.
Колишній нападник Шахтаря був досить дипломатичним, але й у міру різким у своїх запереченнях Євгенові Арановському під час включення останнього до післяматчевої студії каналу Футбол:
"У мене немає сумнівів щодо вашого професіоналізму, але, мені здається, ви просто боїтесь висловлюватися проти своїх колег!"
Бєлік був щирим і озвучив те, що думав він та переважна більшість людей, які тієї миті чули аргументи українського арбітра ФІФА. Це була мить унікального єднання тих, хто був перед екранами, та тих, хто був на цих екранах зображений.
Арановський на 10 хвилин, виділені йому в етері, став для вболівальників та експертів тим самим Матео Лаосом, який вкрав у них путівку на Кубок світу. Ще трохи – і Бєлік точно б відправив українського суддю за якоюсь дуже цікавою, й не факт, що цензурною, адресою. Навряд чи продюсери програми "Головна команда" планували, що вийде саме так, але кращого розвитку подій було важко вигадати. Ліпше могло бути хіба, якби Арановський був фізично присутнім у студії. Конфлікт, хай і не був обов’язковим, зробив розмову живішою.
Окремої відзнаки вартує те, як на каналі оперативно згадали про схожий момент, що стався на Євро-2020, коли в матчі Україна – Північна Македонія інший суддя призначив пенальті за схожий фол Караваєва на Пандєві. Це додало ще більшої драматургії та фактично стало останнім залізним свідченням на користь сторони "обвинувачення".
Назагал, це не була якась супергеніальна розмова, хоч Бєлік та Головко є чи не найрозумнішими із колишніх українських футболістів, які працюють на телебаченні. Вони вміють говорити та грамотно (не в стилі Леоніда Буряка) розбирати гру. Але геніальність та тактичний аналіз цього вечора були непотрібні. Потрібна була емоція. Канал Футбол цю емоцію дав.
Ми любимо відзначати ляпи коментаторів та все погане, що є на нашому футбольному ТБ, але іноді варто звертати увагу й на добре. Матч у Кардіффі не був найкращим в історії збірної України, студія після цього матчу – була.
Андрій Дунець, Чемпіон
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua
