У підкаті – Корсун Катя! Гравчиня збірної готується до Бельгії та мріє про рідні трибуни
Чи добре налаштовані стрілки швейцарського годинника та чи прокусять наші дівчата твердий бельгійський шоколад. Побачимо дуже скоро – 29-го листопада та 3-го грудня жіноча збірна України зіграє доленосні матчі проти Бельгії в плейоф відбору до Євро-2025, який відбудеться у Швейцарії. Для українського жіночого футболу – це головна битва за багато років.
Заглянути в душу жіночого футболу ми спробували через інтерв’ю з Катериною Корсун – захисницею полтавської Ворскли та національної команди. Уродженка Шепетівського району, що на Хмельниччині, дебютувала за головну команду в матчі проти Угорщини у 2016-му, п’ять разів ставала чемпіонкою України.
У розмові з кореспондентом Чемпіону 29-річна футболістка розмірковує про шанси потрапити на Євро, розповідає про свого зіркового брата футзаліста та ділиться думками про те, як врятувати жіночий футбол під час війни.
– Катерино, судячи з матчу-відповіді проти Туреччини в першому раунді плейоф – із завданням ви впоралися відносно легко. Нам так здалося, чи все ж таки складним був суперник? Бо судячи з другого тайму першого матчу, враження було двояким...
– На мою думку, цей плейоф не дався нам легко. Збірна Туреччини змінилась в порівнянні з минулими роками, стала більш технічною, навʼязувала боротьбу та активно пресингувала. Дійсно, другий матч ми зіграли краще, нам вдалось двічі забити та надійно зіграти в захисті. Я ще пам’ятаю як грала проти Туреччини у 2019-му, тоді була зовсім інша збірна Туреччини, зараз вони помітно додали.
Україна – Туреччина, матч-відповідь
– В бельгійській збірній грають дівчата з Ліверпуля, Лестера, Інтера, ПСВ… Якщо дивитись на назви клубів, то Бельгія теоретично сильніша. Чи прізвища у футбол не грають?
– Футбол тим і цікавий, що це непередбачувана гра, тут багато залежить від настрою команди. Яскравий приклад – виступ нашої чоловічої збірної на Євро-2024. Наші футболісти представляють топ клуби, і перед матчем з Румунією саме ми вважались фаворитами, але, на жаль, команда поступилася.
– Тренер збірної Володимир П’ятенко свого часу грав на позиції захисника. Згадую як він вже догравав у вінницькій Ниві під керівництвом легендарного, також захисника, Володимира Безсонова. Ваш тренер тяжіє до більш захисного стилю? Чи залежить від задач на гру?
– Задача на гру у нас завжди одна – перемога. Звісно, багато залежить від суперника – від його сильних та слабких сторін. Якщо ж говорити про нашу гру в цілому, то це – надійність та максимальна концентрація в захисті. Але я б не сказала, що ми постійно граємо від захисту. Повторюсь, все залежить від суперника проти якого ми граємо конкретний матч.
– У вашому дебютному матчі за "молодіжку" проти Фарерських островів ви перемогли 10:0. В жіночому футболі вже відчувається, що слабкіші команди за рівнем підтягуються? Бо в чоловічому такі збірні вже дещо змужніли...
– Жіночий футбол, бачу, не стоїть на місці, він також значно прогресує. Якщо навіть згадати збірну Туреччини, то в минулому ми перемагали їх 8-0, 4-0, а зараз вони здатні навʼязати боротьбу і показують хорошу гру з контролем мʼяча та високою індивідуальною майстерністю.
– До речі, не дратує, коли жіночий футбол часто порівнюють з чоловічим?
– Якщо чесно, то не дратує.
– У нас війна, розвивати щось важко. Але ми якось робили репортаж про дівчаток-футболісток із Закарпаття і помітили, що десь щось все ж таки робиться для цього виду спорту. Що вже зараз потрібно робити аби зберегти, а потім і розвинути жіночий футбол?
– Враховуючи нашу ситуацію в країні, дуже складно говорити про розвиток. Але, попри все, поступово дівочий футбол розвивається, і все частіше можна побачити дівчаток, які ним займаються. Щоб зберегти жіночий футбол, на мою думку, потрібно зберегти команди у вищій та першій лігах. І щоб кожна чоловіча команда мала свою жіночу.
Катерина Корсун
– Ваш старший брат, Ігор, володар історичної бронзової медалі ЧС з футзалу. Як так склалося, що ви вдвох опинилися у футболі та ще й на такому рівні? Це ж унікально!
– Ми з Ігорем росли у спортивній сім’ї, тато працював вчителем фізкультури в нашій школі, любов до футболу – це його заслуга. Із самого дитинства я була в команді хлопців, у якій грав мій брат. У нашій родині лише ми вдвох, хто пішов футбольним шляхом. Навіть, не знаю чи зустрічається так, щоб брат і сестра грали, принаймі, я ніколи не чула про такі випадки.
– В багатьох жіночих збірних та клубах – головний тренер жінка, в багатьох - чоловік. Який варіант краще?
– В моїй карʼєрі було більше тренерів саме чоловіків. Головне, щоб був хороший та кваліфікований спеціаліст, а чоловік чи жінка – різниці немає.
– "Домашній" матч проти Бельгії – вже звично буде не вдома. Цього разу в турецькій Антальї. Мабуть, давно мрієте, коли настане час зіграти в Україні…
– Звичайно, дуже мріємо зіграти вдома, де свої трибуни, відчути підтримку вболівальників. В якому місті зіграти цей омріяний матч – значення вже навіть немає. Головне, щоб це було в нашій рідній Україні! Нам дуже приємно, коли на наші виїзні матчі приходять нас підтримати, але ж вдома завжди краще.