Коли "Гра в кальмара" важливіша за гру у футбол: чим жила Дженоа за відсутності Малиновського
У вересні 2024 року Дженоа увірвалася на провідні шпальти ЗМІ з дуже неприємного приводу: перелом ноги Малиновського вибив його з гри на пів року. У березні Руслан уперше після травми вийшов у стартовому складі "грифонів" – і віддав дві гольові передачі. "Чемпіон" вирішив розібратися, як Дженоа змінилася за час відсутності українця і що являє собою нинішня команда.
Генії маркетингу
А жив цей клуб красиво та яскраво.
У жовтні "грифони" повернули до топ-ліги Маріо Балотеллі. Анфан терібль всього світового футболу вже, напевно, і сам зневірився знайти роботу на найвищому рівні. Попереднього разу в Серії А він грав у 2020 році: за абсолютного аутсайдера в особі Брешії – і навіть там не блиснув. З того часу він встиг не знадобитися Монці, яка пробивалася крізь Серію Б, та й навіть у Туреччині виявився непотрібним будь-кому сильному й зустрів сезон-2024/25 без роботи. Тому, власне, Дженоа й спромоглася його підписати вже після закриття всіх трансферних вікон.
У листопаді одну з резервних форм Дженоа представив "Трунар". Якщо ви не знаєте, хто це – значить, ви просто не стежите за рестлінгом. Можливо, найвеличніший рестлер усіх часів, людина, яка кілька десятиліть була символом цього поєднання спорту та шоу, у 2020 році закінчив свою кар'єру – і відтоді нагадує про себе різними навколоспортивними активностями. Зараз, як і належить трунарю, він продемонстрував чорну форму "грифонів".
У грудні, на домашньому матчі з Наполі, Дженоа прорекламував, можливо, найочікуванішу кінопрем'єру 2025-го – другий сезон серіалу "Гра в кальмара". Футболісти вийшли у формі під назвою серіалу, але це не так важливо – більше в очі впадали маркетингові акції.
Гравці виходили на поле на тлі акторів у ролі персонажів серіалу:
На виставі складу в соцмережах номери гравців стали тризначними:
І якщо більшості гравців просто додали нолик перед номером, то Балотеллі до своїх "45" додав шістку – мабуть, щоб була послідовність. Він взагалі був центральною особою промо:
У січні завірусилася в соцмережах яскрава вистава новачка Жана Онана. Клуб використав пісню Ріанни зі словами "Oh na-na, what's my name?" – І скористався тим, що його прізвище звучить так само.
Загалом, з маркетингом та просуванням себе в соцмережах у Дженоа все чудово. Це стосується й Малиновського: перше ж потрапляння Руслана до заявки клуб супроводжував зворушливим фото.
А перший гол Дженоа після травми Малиновського присвятили саме українцеві:
До речі про голи. Як там у "грифонів" з ними? Скільки забивають та скільки пропускають? Як взагалі справи із результатом?
Новий тренер: чемпіон світу з нудним футболом
А з результатом у Дженоа справи набагато гірші, ніж із маркетингом.
Для початку, напевно, треба нагадати, що приходив Малиновський у Дженоа Джилардіно, а повернувся після травми в команду зовсім іншого чемпіона світу. Провальний старт у сезоні, коли команда в якийсь момент опинилася на останньому місці, став приводом для відставки Альберто – його не врятували ані повернення до Серії А після вильоту імені Андрія Шевченка, ані хороший перший сезон в еліті.
Замінив Джилардіно Патрік Вієйра – теж великий у минулому гравець, але вже зовсім не початківець як тренер. Вієйра працював у Ніцці, Крістал Пелас – і зарекомендував себе як тренер-зануда, людина, що вимагає від своїх підопічних дуже багато бігової роботи, пресингу, але не голів.
Сезон із 30 забитими за чемпіонат (!) був перебором навіть для Ліги 1 – і навіть гарне загалом сьоме місце було з тих, що із зірочкою. Тільки команди, які вилетіли, забили менше за Ніццу. З Крістал Пелас Вієйра теж нормально, здавалося б, розв'язував питання порятунку. Але коли він пішов, то виявилося, що трійка Олісе – Матета – Езе за якістю дасть фору половині топ-клубів. Кілька місяців роботи з Гласнером вистачило, щоб продати Олісе за 45 млн фунтів у Баварію, інші теж готуються до дорогих та статусних переходів.
Роботу в Страсбурі не має сенсу досліджувати докладно: фактично, це фарм-клуб Челсі. Загалом, Вієйра після 14 років паузи повертався до Італії з чітким почерком і чітким завданням: врятувати від вильоту. Треба віддати йому належне, він із цим завданням справляється: відрив від зони вильоту дорівнює вже 13 очкам, все ясно. Але і за результативністю все очікувано: Дженоа 15-й, зі скромними 28 голами.
А тепер вгадайте з трьох разів, якому саме гравцеві дуже, дуже не сподобався стиль роботи Вієйра – причому так, щоб ця нелюбов була взаємною.
Балотеллі та Вієйра: давня нелюбов, величезний прорахунок клубу
Так-так, той самий Маріо Балотеллі, він же СуперМаріо, він же номер "456". Балотеллі й у найкращі часи викликав претензії лінощами, а зараз, коли йому і вік, напевно, не дозволяє пресингувати, складно знайти менш придатного для футболу Вієйра форварда, ніж Балотеллі.
Ця нелюбов давня, взаємна. Ці двоє, по-перше, разом грали за Інтер, потім разом перейшли до Ман Сіті, а потім Вієйра тренував Балотеллі в Ніцці. І у Франції був випадок, коли Балотеллі після заміни кинув рукавички в тренера. Той потім відповів:
"Мені дуже важко працювати з Балотеллі. Хотів би відповісти, жбурнути його в стіну або повісити за комір на вішалку. Але не можу так зробити, тому що я більше не гравець".
Балотеллі незабаром залишив Ніццу – і прямо сказав, що пішов лише через тренера. А через 6 років Дженоа взяв їх обох із різницею в місяць. Після призначення Патрік так сказав про "номера 456":
"Я очікував, що це буде першим питанням. Я дуже добре знаю Маріо, він гравець та хлопець, який мені подобається. Він повинен продовжувати працювати, щоб бути доступним, щоб допомогти команді досягти успіху та перемагати", – процитував Вієйру Football Italia.
Сказав – і не випускає на поле. Той самий матч у грудні з Наполі був останнім виходом СуперМаріо в Серії А – він отримав від Вієйра аж 7 хвилин. За весь сезон у нього смішні 57 хвилин – природно, без голів та асистів.
На все це можна було б з усмішкою заплющити очі, якби один футболіст, який розпочинав сезон у Дженоа, зараз поодинці не змагався за результативністю з усією командою. Матео Ретегі відіграв сезон при Джилардіно, забив всього 7 голів у Серії А – і, загалом, нічим особливим не виділявся. Лише через травму Скамаккі Аталанта спішно, бюджетно (15 мільйонів) підписала Ретегі – і він зараз лідирує в бомбардирських перегонах із 22 голами. А Дженоа тим часом страждає з Пінамонті в атаці.
Замість вердикту
Може, Балотеллі лише для "Гри в кальмара" підписали? Часи зараз такі: навіть для промо потрібні зірки. Ніхто в здоровому глузді не міг припустити, що Балотеллі реально може посилити будь-який клуб сильної ліги – він в Адана Демірспор за минулий сезон забив 7 голів. Але в рекламі "СуперМаріо" виглядав, як риба у воді.
Ми всі любимо лаяти українські клуби за слабкий маркетинг, низький рівень взаємодії з вболівальником – але Малиновський потрапив, здається, у протилежну проблему. Дженоа весь сезон грає в огидний футбол: сухий, нецікавий, рівня Колоса. Ретегі точно не став кращим за той день, коли він переходив з Дженоа в Аталанту, однак різниця в кількості гольових шансів, які він отримує в обох клубах, дорівнює космосу. Натомість зв'язки з великим рестлером, суперзірковим серіалом та легендарною співачкою прокладає саме Дженоа.
Що ж, все в руках, ногах та голові Малиновського, щоб дати драйв ще й на футбольному полі. Він належить до категорії тих футболістів, на яких в Італії ходили стадіони. Українець може бути треквартистою, а може реджистою – але головне, щоб він виходив на поле й радував аудиторію "Луїджі Фераріс", розрізаючи захист суперників точними пасами.
І тоді будь-які колаборації із суперзірками виглядатимуть органічно.