Українська правда

Сергій Дзінзірук: був чемпіоном світу, бився у США, вже 4 роки розстрілює російські шахеди

Сергій Дзінзірук: був чемпіоном світу, бився у США, вже 4 роки розстрілює російські шахеди

1 березня 2026 року Сергій Дзінзірук святкує свій 50-річний ювілей.

У спеціалізованому боксерському рейтингу Boxrec.com Дзінзірук входить до топ-5 найкращих українських боксерів в історії, незалежно від вагових категорій.

Перше місце у цьому рейтингу посідає Володимир Кличко, друге – Віталій Кличко, третє – Олександр Усик, четверте – Василь Ломаченко. Сергій замикає топ-5.

Протягом п'яти років (2005-2010) броварчанин був чемпіоном світу у супервелтері (до 69,9 кг) за версією Всесвітньої боксерської організації (WBO) і, за словами Володимира Кличка, "одним з найтехнічніших боксерів у світі".

Колеги по цеху називали Сергія "Технар Дзиня", на професійному рингу він мав рінгнейм Dzyna Razor (Дзиня Бритва), а представниці прекрасної статі називали його "Красавчик Дзиня". Дзінзірук дійсно мав нетипову для боксера зовнішність і, очевидно, міг би зробити кар'єру й у модельному бізнесі.

Кулемети, прожектор та прилад нічного бачення

Напередодні повномасштабного вторгнення Сергій відкрив у рідних Броварах боксерський клуб "Патріот", а з початком російської навали записався в територіальну оборону, де його як офіцера запасу призначили командиром відділення.

"Вранці прийшов із чергування, – так у розмові з "Чемпіоном" описував свої теперішні суворі будні Дзінзірук. – Ніч була гарячою. Під звуки сирен відпрацьовували по "шахедам" із кулеметів. До півночі простояв за кулеметом. У відділенні вісім людей; на чергування заступаємо на цілу добу.

З нами ще один хлопець з ЗСУ. У нас два кулемети, прожектор, прилад нічного бачення. Коли починається сирена, займаємо позиції, чекаємо "шахедів". Наше завдання – знищити їх. Прострілюємо тільки свою зону – під кутом 45 градусів".

Сергій Дзінзірук
Сергій Дзінзірук

У лютому 2022 року разом із друзями з боксерської спільноти Сергій записався в територіальну оборону. Дзінзірук мав офіцерське звання лейтенанта запасу, тож його відразу призначили командиром відділення.

"Близько місяця проходили навчання, вчилися стріляти з різноманітної зброї, – пригадує Дзінзірук. – Хлопці, які поверталися з фронту на лікування, навчали нас азам воєнного мистецтва. Зачистка траншей, будинків. Різноманітні завдання.

Нам було корисно отримати ці навички. Наразі відділення продовжує працювати в нашій територіальній громаді. Займаємося чергуванням на постах разом із поліцією. Відпрацьовуємо по "шахедам"".

Ломаченко – персона нон-грата

Сергій зізнається, що у своє відділення з українських чемпіонів світу він би залюбки взяв Усика, Віталія та Володимира Кличків, а також своїх друзів Андрій Котельник та Юрій Нестеренко. А, наприклад, Ломаченка він би точно не запросив.

"Для мене Ломаченко – персона нон-грата. Засуджую його поведінку під час війни. Радий, що не маю до нього жодного відношення", – стверджує Дзінзірук.

Боксерський клуб "Патріот", який Сергій відкрив незадовго до повномасштабного вторгнення, зараз продовжує працювати. Значна частина його відвідувачів – дітлахи, яких у клуб приймають з 7-8 років. Також у "Патріоті" тренуються й дівчата багатьох вікових груп.

Окрема історія для Дзінзірука – українська мова.

"Мої батьки спілкуються українською, – розповідає Сергій. – Але ще в підлітковому віці, коли я потрапив у Броварське училище олімпійського резерву, так сталося, що змінив мову спілкування. Туди приїжджали вчитися зі всього СРСР, в училищі всі спілкувалися російською.

Тож радий, що повернувся до витоків. Зараз 90 відсотків мого спілкування відбувається українською. Мова – це важливо! Хочу, щоб усі українці в побуті розмовляли українською".

Спортивні рекорди Дзінзірука: дебют у США, бій за діамантовий пояс WBC

Чемпіоном світу Сергій став у грудні 2005 року, коли забрав пояс у чинного чемпіона світу WBO пуерторіканця Даніель Сантос. Промоутером Сантоса на той час був одіозний американець Дон Кінг, а сам Даніель вважався одним із найсильніших боксерів у цій ваговій категорії.

Здавалося, після цього у Дзінзірука замаячила перспектива зустрічей із світовими зірками боксу – Оскар де ла Хойя та Флойд Мейвезер, які на той час перебували в суміжних вагових категоріях. Але маловідомий у США українець не був цікавий Флойду й Оскару.

На ньому не можна було зробити касовий бій, а німецькі промоутери Дзінзірука з Юніверсум Бокс Промоушін не мали великого впливу на американському ринку. Тож ці бої так і залишилися нереалізованими мріями.

Більшість захистів свого чемпіонського титулу Сергій провів у Німеччині. У жовтні 2006 року в другому захисті Дзінзірук декласував росіянина Алі Надірбегов.

У 2009 році в його промоутерській компанії Юніверсум виникли серйозні фінансові проблеми. Сергій понад рік не виходив на ринг.

Нарешті, у 2010 році Дзінзірук підписав контракт з американськими промоутерами й у 34 роки провів свій перший бій у США. У рамках захисту чемпіонського титула броварчанин у 10-му раунді нокаутував австралійця Даніель Доусон.

А у 35 років Дзінзірук став першим українцем, який бився за діамантовий пояс WBC. Суперником Сергія був аргентинець Серхіо Мартинес, який був чинним чемпіоном у категорії вище. Це позначилося – Дзінзірук уперше програв бій, але заробив за нього рекордний у своїй професійній боксерській кар'єрі гонорар, який становив сотні тисяч доларів.

Немає сумнівів: якби Сергій дебютував на американському ринзі на 5-7 років раніше, його кар'єра мала б бути більш зірковою. Але він і так чимало досяг.

Максим Розенко, Чемпіон

Дзінзірук