Роздоріжжя Дениса Берінчика: завершення кар'єри чи останній танець?
Український боксер Денис Берінчик втратив чемпіонський пояс WBO у поєдинку проти Кейшона Девіса.
Американський проспект брутально нокаутував українця вже в четвертому раунді.
Двадцятий бій в професіоналах став для нашого досвідченого боксера першою поразкою. Виникає багато питань про подальшу долю уже колишнього чемпіона.
Нагадаємо, Берінчику – 36 (у травні виповниться 37). Критичний вік для легковаговика.
Чи варто вже підбивати підсумки кар'єри? Чи є сенс її продовжувати? Чи зможе зупинитися сам боксер?
Поразка без шансів
Сподівання українських уболівальників, що Денис зможе гідно протистояти молодій американській зірці, яку ведуть як майбутнього великого чемпіона, не виправдалися. Американець вийшов у ринг зробити те, що від нього й очікували. Він діяв за планом та втілив його на всі сто відсотків.
Берінчик якось напівжартома сказав, що його стиль – це "технічна бійка". Останню ми дійсно побачили в чемпіонському двобої з Наваррете. Але Девіс виявився не по зубах за всіма параметрами – габарити, функціонал, техніка, фізична підготовка.
"Технічна бійка" не допомогла проти "великого" легковаговика, який потужно пробиває назустріч. Український боксер і його команда виявились не готовими до бою. Того самого плану в кутку українця, здається, не було.
Незрозуміло, навіщо Денис знову проводив бій, змінюючи стійки. Саме у правосторонній позиції він пропустив той самий удар десь між печінкою і нирками, що призвів до першого нокдауну. У четвертому раунді ще кілька потужних бодіпанчів і на нашого "отамана" вже було страшно дивитися.
Завершення було справою техніки, якої Девісу не бракує.
Берінчик – не Ломаченко
Від українських шанувальників боксу можна нерідко почути, що Берінчик втратив свої шанси через надто довгий "броварський" етап своєї професійної кар'єри. Мовляв, якби він вийшов на топовий рівень у 30 років, а не 35!
Важко сказати, як би пішла кар'єра боксера в такому випадку. Усі ми розумні заднім числом.
Берінчик – це не Ломаченко і не Усик. Провести його без поразок серед величезної кількості талановитих американських та мексиканських бійців в легкій чи першій напівсередній вазі було б дуже складно. Куди талановитіший Ломаченко зазнав 3 поразок у профі.
Зацікавити американську публіку – ще складніше.
Але зрештою Денис став чемпіоном світу серед професіоналів за версією однієї з чотирьох найпрестижніших боксерських організацій. По суті, це – вершина для спортсмена.
Срібні медалі Олімпіади та чемпіонату світу в аматорах – чудове доповнення. Тому підсумок кар'єри Берінчика очевидний: Денис – один з найвидатніших боксерів в історії України.
Що далі?
Це питання виключно до самого боксера та його тренерів. І здоров'я.
У поєдинку з Девісом українець виглядав неконкурентоспроможним з погляду на функціональну готовність. Людині майже 37 років, а це той вік, коли виходити на пік під конкретну дату ой як складно. А якщо десь ще й псує настрій якась мікротравма, то й взагалі нереально.
Але нам легко спостерігати з боку і розмірковувати про те, чи спроможний спортсмен продовжувати кар'єру. Для людини ж, що присвятила боксу, і виключно боксу, декілька десятиліть власного життя, відмовитися від цієї справи вкрай важко.
Можливо, Денис не зможе повісити рукавички на цвях. Як колишньому чемпіону йому ще можна організувати дві-три події з прийнятним гонораром. Чому б і ні? Так, без чемпіонської перспективи, але в андеркарді великих боїв можна ще засвітитися.
Є й більш оптимістичні думки.
Зокрема, чемпіон світу 2011 року серед аматорів Євген Хитров впевнений, Берінчику варто провести один-два проміжні поєдинки та знову виходити на чемпіонський.
Навряд чи така перспектива реальна. Але сподіваємося, що ще побачимо Дениса в ринзі на великих подіях.
Життя поза рингом
Денис видається людиною, що живе виключно спортом, про що він і сам неодноразово заявляв. Однак в останні роки він став активно займатися волонтерською діяльністю. Просуває патріотичні наративи, користуючись своїм статусом, підтримує ЗСУ.
Впевнений, що Берінчик зможе реалізуватися і поза боксом, наприклад, як громадський діяч, волонтер, фронтмен якогось фонду тощо. Для спортсменів такого рівня багато шляхів подальшої професійної реалізації – тренерська діяльність, менеджерська, громадська.
Знайти себе – не проблема. Думаю, найголовніша проблема – відмовитися від подальших бійок. Бійка у Дениса в крові, й тому навіть коли йому під сорок, він буде шукати нові виклики.
Ми ж будемо з нетерпінням очікувати його рішення і з цікавістю спостерігати за його спортивною та неспортивною діяльністю.
Зараз же хочеться просто побажати швидкого одужання після шкоди здоров'ю, нанесеної в бою.