Ун-Ну зачаровує фанатів, але розчаровує О'Саллівана: підсумки World Open 2026
У китайському місті Юйшань завершився престижний турнір зі снукеру World Open.
Він подарував чимало яскравих моментів, а головне – сенсаційного тріумфатора. Переможцем став таїландець Тепчая Ун-Ну, який ще тиждень тому посідав лише 39-ту сходинку світового рейтингу.
Про всі деталі – в огляді "Чемпіона".
Фінал: дивна перша сесія, неймовірна серійність і максимум у другій
Перед фіналом беззаперечним фаворитом вважався Ронні О'Салліван. 50-річний англієць до півфіналу практично не мав проблем. Хіба що невеликий супротив чинив Шон Мерфі, який повів 2:0, але далі "Ракета" швидко розставив усе на свої місця.
Ун-Ну – гравець яскравий, але йому завжди бракувало стабільності. Недарма у його кар'єрі є кілька матчів, де максимальний брейк зривався на останній чорній кулі. Багато фанатів вважали б цей турнір успішним для нього навіть у разі поразки від Джадда Трампа в півфіналі або від Гері Вілсона раундом раніше.
Фінал розпочався з рівної боротьби в перших двох фреймах – чи то клас О'Саллівана, чи мандраж Тепчаї дався взнаки, але рахунок став 2:0 на користь фаворита. Згодом – уже 4:0.
Замайоріли думки: невже на нас чекає найменш конкурентний фінал сезону-2026/27? Адже нещодавно Мерфі взяв лише три фрейми проти Марка Вільямса у вирішальному матчі Xi'an Grand Prix, а Чан Бін'ю – лише два проти Кріса Вейкліна у фіналі Scottish Open.
Та "Теппі" й не думав здаватися – п'ять виграних фреймів поспіль, і суперники пішли на велику перерву вже за його переваги.
У вечірній сесії таїландець узяв ще один фрейм. Після цього ініціативу перехопив Ронні – три сенчурі (114, 102, 136) виглядали як вирок. Але Ун-Ну не зламався навіть після такого нокдауну.
Спочатку андердог зрівняв рахунок, а потім видав три фрейми поспіль на абсолютно космічному рівні. Вдавалося все – дальні удари, позиційна гра, розбивка червоних.
У 16-му фреймі Ун-Ну оформив максимум – 147! Це була кульмінація його виступу і символ цієї казкової перемоги.
Цілком заслужений тріумф гравця, в якого ще тиждень тому майже ніхто не вірив.
"Теппі" виграв перший по-справжньому вагомий рейтинговий турнір у кар'єрі. І це у 40 років! Так, у нього був успіх у Shoot Out, але, при всій повазі, там значно більшу роль відіграють швидкість і везіння, ніж майстерність у сейфті чи побудові брейків.
Помста – страва, яку подають холодною?
До фіналу О'Салліван мав перевагу в особистих зустрічах – 2:1. Особливо пам'ятним залишився їхній матч на чемпіонаті світу 2020 року.
Тоді Ронні буквально знищив суперника – 10:1 за 108 хвилин. Це досі найшвидший матч у "Крусіблі" у форматі до 10 перемог.
Тож Ун-Ну отримав не лише титул і рекордні для себе 175 тисяч фунтів призових, а й своєрідну моральну сатисфакцію.
Хоча, варто зазначити, жодних образ на О'Саллівана він ніколи не мав.
Є ще порох у порохівницях
Попри поразку, Ронні точно не має причин для розчарування. Так, востаннє він вигравав трофей ще в січні 2024 року. Проте цей турнір довів – коли він мотивований, зупинити його надзвичайно складно.
Навіть у фіналі на його рахунку чотири сенчурі. А загалом у Юйшані "Да Вінчі сукна" за шість матчів оформив 12 сотенних серій.
Більше того – він переписав історію снукеру. У матчі проти Раяна Дея після фолу суперника О'Салліван розпочав серію з вільної кулі та набрав рекордні 153 очки у фреймі.
Теоретично могло бути й 155, але позиція змусила його зіграти рожеві замість чорної.
Втім, і 153 – це вже історія.
Досягнення не залишилося непоміченим – і Книга рекордів Гіннеса, і колеги по туру, і навіть Новак Джокович відзначили цей феноменальний результат у соцмережах.
А дехто навіть перервав свій матч
Паралельно з поєдинком О'Салліван – Дей на сусідньому столі свій чвертьфінал проводили Марк Аллен та У Іцзе.
У певний момент обидва снукеристи навіть призупинили гру, щоб разом поспостерігати за епохальною подією у світі снукеру.
Аллен у притаманній собі іронічній манері відреагував на це вже після матчу:
"Вся хвала У Іцзе – це було вражаюче. Припустився однієї помилки – і вже програвав 0:4.
Також окреме спасибі найкращому гравцеві Ронні О'Саллівану за те, чого він сьогодні досяг. 153 – найвищий брейк в історії. Здається, йому вже й не потрібні нові рекорди. Але, мабуть, завтра буде ще один – у півфіналі".
Прорив іранця, провал колег по "Класу 92"
Ще однією приємною сенсацією турніру в Китаї став Хоссейн Вафаеї. Останні три роки він балансував у світовому рейтингу в межах 17–25 місць.
Цей сезон складався для нього невдало – ранні вильоти, іноді навіть поразки ще на стадії кваліфікації. Якби не три вдалі виступи на Saudi Arabia Masters із солідними призовими, ситуація виглядала б зовсім похмуро. У підсумку падіння зупинилося на 33-й позиції рейтингу WST.
"Принц Персії" явно підніме свій моральний стан завдяки перемогам над Меттью Стівенсом, Марком Вільямсом і Чжаном Андою. Важливо й те, що протягом останніх чотирьох років Вафаеї стабільно відбирався до чемпіонату світу. Ймовірно, цього разу ми знову побачимо його в основній стадії "Крусібла".
Окрім Вільямса, рано завершив виступи й інший представник "Класу 92" – Джон Хіггінс. Шотландець підходив до World Open у статусі чинного чемпіона.
Однак уже в першому раунді його зупинив 19-річний Стен Муді. Один із головних талантів англійського снукеру переграв "Чарівника з Вішоу" у контровому фреймі – ситуації, де Хіггінс зазвичай майже безпомилковий.
Втім, молодість – це завжди про нестабільність. І Муді швидко це підтвердив, поступившись Раяну Дею з рахунком 2:5.
Бойко потрапив під "вінтажного" Фу
Марко Фу – справжня легенда снукеру: три рейтингові титули, п'ять фіналів, два півфінали чемпіонату світу. В останні роки йому заважали пандемія COVID-19 та проблеми зі здоров'ям – погіршення зору, а також травма руки, через яку він пропустив два місяці на старті сезону.
Однак у матчі проти Юліана Бойка Фу виглядав так, ніби повернувся у свої найкращі роки – чотири серії 50+ і сенчурі.
Єдиний представник України в мейн-турі (вже з наступного сезону до нього приєднаються Михайло Ларков і Антон Казаков) може записати собі в актив сенчурі-брейк на 118 очок. Це не врятувало від поразки, але точно додасть упевненості та віри у власні сили.
Фу на цьому не зупинився – переграв Мартіна О'Доннелла, а зупинився лише на Тепчаї Ун-Ну, який, як ми знаємо, зрештою і став переможцем World Open.
Що далі?
Попереду – тижнева пауза. А далі – Tour Championship, де 12 найкращих гравців сезону розіграють між собою призовий фонд у 500 тисяч фунтів, із яких 150 тисяч отримає переможець.
Символічно, що саме перемога в Юйшані забезпечила Тепчаї Ун-Ну місце на цьому турнірі. Якщо таїландець зуміє виграти і там, він підніметься до топ-16 світового рейтингу – а це пряма путівка до легендарного "Крусібла".
Ун-Ну – гравець яскравий, але в основну стадію чемпіонату світу він проходив лише чотири рази. І, м'яко кажучи, без особливого успіху – щоразу виліт уже після першого матчу.
Втім, після такого виступу на World Open є відчуття, що цього разу історія може бути зовсім іншою.