Українська правда

ЧС-2010: 56 матчів потому

Сергей Шемшученко — 30 червня 2010, 13:53

На чемпіонаті світу-2010 залишилося зіграти всього вісім матчів: чотири чвертьфінали, два півфінали, матч за третє місце і зустріч, яка дасть світу нового (або старого? того, що вже володів Кубком) переможця головної футбольної події чотириріччя.

Перший тур групового етапу змагань викликав щире здивування (і не зі знаком "плюс") грою деяких фаворитів: нульова нічия Франції, воротарсько-захисний ляп Англії у матчі із США, знову ж таки нічия чинних ще протягом 11 днів чемпіонів світу італійців із Парагваєм. Можна було вирішити, що це все "стартове хвилювання", адаптація, мандраж і ще купа відмовок-кліше.

Але потім був другий тур. Який після семи "сухих" м'ячів у матчі Португалія - КНДР, після надзвичайно корисних для заспокоєння нервової системи (бо чому ж там було дивуватися і хвилюватися) зустрічей збірних Нової Зеландії, Австралії, ПАР, Гондурасу, Алжиру започаткував нову дискусійну моду. Всі кинулися обговорювати і вираховувати ідеальну кількість країн-учасниць чемпіонату, вимагати зменшення квоти "нефутбольних" регіонів і гучних афіш на зразок "Німеччина - Англія" для кожного матчу. І тут уболівальників можна зрозуміти. Вони чекали на пафосно-грандізне свято футболу найвищого рівня. А отримали - щось інше. Шановні, хочете класного футболу - передивіться кращі матчі Ліги чемпіонів. Бажаєте емоцій, масовості та видимості патріотизму? Світовий турнір національних збірних до ваших послуг. Треба просто співвідносити свої побажання з можливостями тих, хто їх виконуватиме.

Під час третього групового туру кількість невдоволених сягнула максимум. Ну справді, що ж це за чемпіонат, на якому Англія та Іспанія ледве перемагають не мегасильних суперників і проповзають у плей-офф (Англія, яка їхала за перемогою, ще й із другого місця). Що ж це за турнір, на першій стадії якого зі змагань вибувають фіналісти останнього мундіалю? Причому вибувають не через нещасний випадок, а тому, що французи та італійці грали жахливо, грали в якусь іншу гру, точно не у футбол. Так, в останні хвилин п'ятнадцять матчу Словаччина - Італія на полі була справжня "скуадра адзурра". Решту ігрового часу на полі бігали максимум дублери "Лаціо". Але не будемо про трагедії французів та італійців, хоча вони й заслуговують кількох (тисяч?) слів.

Бо настав час матчів плей-офф. Сім матчів із восьми виграли переможці груп, ті команди, на яких ставили букмекери і в кого вірили уболівальники. Тільки збірна США, витративши всю силу волі для перемог у матчах, де вона завжди пропускала першою, не розрахувала точний запас талану і відправила в 1/4 фіналу єдину африканську збірну - Гану.

Третій матч плей-офф Німеччина - Англія глядачі не відмовилися б подивитися вже у фіналі. Ну добре, у півфіналі. Але це все були передматчеві очікування. Після гри, в якій постала нова, моторна, немов Еней із Котляревського, збірна Німеччини, після гри, в якій померла надія не Ямайки, а Англії, можна було справедливо підсумувати, що команда Капелло їде додому, бо турнір від цього нічого не втратить. Тут, щоправда, промайнула думка: а може, ми чогось не знаємо? Може, в Європі якраз зараз десь триває таємний турнір? І саме на нього так поспішили збірні Старого Світу.

Ця гра започаткувала новий тренд у обговоренні мундіалю-2010. Незарахований гол Лемпарда, а згодом - офсайд Тевеса у матчі Аргентина - Мексика змусив усіх, хто має відношення до футболу не через телеекран, висловити свою думку з приводу відеоповторів та необхідності технічного прогресу у найпопулярнішій грі світу. Справді, якщо арбітри не зараховують "чисті" голи і в той же час вказують на центр поля після взяття воріт не за правилами. Як тут втриматися, щоб не сказати щось на зразок "такий хокей нам не треба"?

Всі ці результати та думки - вже історія. Так само, як і чергова перемога Бразилії над Чилі, гідний виступ словаків проти Нідерландів. Як розпач захисника Юїті Комано, промах якого вартував японцям путівки до чвертьфіналу, і як радість "альбіроха" та "фурія роха".

А попереду в нас найочікуваніші зустрічі. Бразилія - Нідерланди, Аргентина - Німеччина - якщо ви чекаєте від чемпіонату світу гучних протистоянь, фантастичного футболу, битв не на життя, а не смерть, тоді вітаємо. Для вас мундіаль почнеться 2 липня о 17.00. Залишається сподіватися, що за два дні з командами нічого не станеться, і на полі ми побачимо не тіні, а справжніх геніїв футболу.