Старт у Барселоні, два фініші на Альп д’Уез. Яким буде маршрут Тур де Франс-2026
У середу, 23 жовтня, в Парижі відбулася презентація маршруту Тур де Франс-2026. Гонка відбудеться з 4 до 26 липня. У цей період відбудуться 21 етап з двома днями відпочинку – після 9 і 15 етапів. З 21 етапу 19 будуть груповими, також заплановані 2 розділки – командна на 1 етапі та особиста – на 16.
З 19 групових етапів 7 будуть рівнинними, 4 – горбистими і ще 8 – високогірними. Сумарна дистанція Туру-2026 складе 3333 км. Організатори "Великої петлі" залишаються вірними своєму курсу на коротші та інтенсивніші етапи: середня дистанція групового етапу – 173 км, на Турі-2026 буде лише один етап з дистанцією в понад 200 км.
Перший тиждень: старт у Барселоні та заїзд у Піренеї
Тур де Франс-2026 розпочнеться у Барселоні. Сумарно в Каталонії відбудуться перші два етапи та розпочнеться третій, по ходу якого гонка повернеться у Францію, територію якої більше не покине аж до фінішу в Парижі.
Розпочнеться Тур командною гонкою з роздільним стартом на 19,9 км зі стартом і фінішем у Барселоні. Командна розділка з’явиться у маршруті Тур де Франс вперше з 2019 року. Гонка буде не рівнинною: на останніх 5 км спортсменам доведеться двічі – з різних боків – штурмувати знаменитий пагорб Монжуїк, який щорічно приймає фінальний етап Туру Каталонії, тому більшості гонщиків знайомий прекрасно. Фінішуватиме перший етап біля Олімпійського стадіону, який протягом останніх років тимчасово був домашньою ареною Барселони, поки Камп Ноу був на реконструкції.
В цілому командні розділки завжди створюють для спортивних директорів команд додаткову головну біль та змушують задуматися над тим, щоби внести до складу хоча б одного додаткового роздільника, який за інших обставин гонку би не поїхав. Проте, оскільки командна розділка в Барселоні буде далеко не рівнинною, навряд чи команди братимуть на гонку чистих роздільників суто заради цього етапу.
Другий етап стартуватиме у Таррагоні та буде горбистим. Перша половина гонки буде рівнинною, тому панчерам, для яких цей етап і створений, буде складніше відібратися у відрив дня. Після 86 км по рівнині на спортсменів чекатиме перший підйом дня – Кот де Бегес: 6,3 км із середнім градієнтом у 5,9%. Після доволі пологого спуску – ще один доволі простий підйом, Пла де Пелаг (4,7 км, 3,4%), який навіть не отримав ніякої категорії.
Після спуску – перевал Санта Креу д’Олорда: 7,5 км, 4,7%. Після спуску з нього гонщики заїдуть до Барселони, де проїдуть три кола зі сходженням на все той же Монжуїк: два пагорби, якими завершуватиметься командна розділка, цього разу гонщики долатимуть у зворотному напрямку.
Фініш етапу буде розташований не на вершині Монжуїка, а після невеличкого спуску. Ідеальна територія для панчерів типу Матьє Ван дер Пула, та, з іншого боку, недостатньо складний маршрут для того, щоби умовний Тадей Погачар влаштував просів і суттєві розриви в загальному заліку.
По ходу третього етапу, як уже було сказано вище, гонка покине Іспанію та повернеться у Францію. На учасників Туру чекатиме перший високогірний етап "Великої петлі". Спортсмени стартуватимуть у Гранольєрсі. На їхньому шляху одразу зустрінеться перший підйом дня – Сан Феліу де Кодінес (7,6 км, 4,5%) – саме на ньому, імовірно, і сформується відрив дня.
Після цього – довгий рівнинний відрізок. Все найскладніше розпочнеться на другій половині етапу, коли гонщики заїдуть у Піренеї. Спершу на них чекатиме перевал Коль те Тосес (9,3 км, 6,5%). Після спуску з нього гонщики перетнуть іспано-французький кордон і штурмуватимуть пологий підйом Коль де Кальвер (14,9 км, 4,1%).
Далі – короткий і некатегорійний підйом дистанцією в 1,9 км із середнім градієнтом у 4%, після чого – фінальний підйом на Ле Англе: 1,7 км, 7,6%. Не надто складний етап, дуже пологі підйоми, рання стадія гонки, коли спортсмени ще свіжі – Погачару чи Йонасу Вінгегору доведеться сильно постаратися, щоби влаштувати тут відчутний просів. Типова перша проба сил у горах. Про такі етапи говорять заїжджену фразу "тут гонку не можна виграти, зате можна програти". І якою би банальною вона не була, від цього вона не перестає бути правдивою.
Наступного дня гонщики залишаться у Піренеях, проте на них чекатиме відносно простий етап із частоколом перевалів середньої складності і фінішем після спуску. Типовий етап під перемогу відриву дня. Стартуватиме він у Каркассонні – місці бойової слави Ярослава Поповича: саме тут у 2006 році українець виграв етап у День взяття Бастилії.
Лише на 5 етапі свій перший шанс можуть отримати спринтери, хоча і тут кілька пагорбів на другій половині дистанції можуть створити для них проблеми. Після прохідного 5 етапу на гонщиків чекатиме головна страва піренейської частини Туру та всього першого тижня. Перша половина 186-кілометрової дистанції буде рівнинною, після чого гонщики штурмуватимуть зв’язку легендарних перевалів: Коль д’Аспен (12 км, 6,5%) і Коль ду Турмале (17,3 км, 7,2%).
Після спуску з Турмале на гонщиків чекатиме новий для Тур де Франс фінальний підйом Гаварні-Гедр. Він довгий (18,6 км), проте дуже пологий (середній градієнт – лише 3,7%). Така розв’язка нагадує класичні етапи Джиро з надважким перевалом Мортіроло та настільки ж пологим фінішним підйомом у Апріку.
Практика показує, що розвалювати пелотон на таких етапах потрібно ще на попередніх підйомах – на фінальному зробити різницю практично неможливо. Зате, якщо на Турмале селекція таки буде, то на Гаварні-Гедр розриви можна перетворити на дуже великі. В таких випадках ключовим є те, хто у які групи пооб’єднується на спуску, і які формування працюватимуть більш злагоджено.
Після цього етапу гонщики покинуть Піренеї, на спортсменів очікують два поспіль рівнинних етапи для спринтерів. Завершуватиме програму першого тижня горбистий 9 етап. Частокіл із 9 коротких підйомів і фініш після спуску в Усселі – явний етап під результативний відрив.
Другий тиждень: День Взяття Бастилії, Ельзас і заїзд у Альпи
На другому тижні пелотон Туру продовжить рухатися у північно-східному напрямку, кінцевою метою цього вояжу буде Ельзас і Лотарингія. А розпочнеться все з важкого середньогірського етапу в Массіф Сентраль у День взяття Бастилії. Французькі гонщики точно захочуть проявити себе в національне свято, проте, цілком імовірно, що гранди загального заліку їм цього не дозволять – такий етап чудово підходить для розбірок у загальному заліку.
Етап із аналогічною розв’язкою з перевалами Пюй де Марі – Па де Пейроль (7,8 км, 5,8%), коль де Перту (4,5 км, 8,3%) і Коль де Фон де Сер (3,5 км, 5,5%) та фінішем після невеличкого спуску в Ле Ліорані вже був на Турі два роки тому, і видався просто феєричним. То був не просто найкращий етап "Великої петлі"-2024, а й, можливо, найкраща гонка всього сезону.
Цього ж разу під’їзд до заключної зв’язки підйомів буде значно важчим, ніж два роки тому: 5 категорійних підйомів, найважчий із яких – Коль де Гріффуль (6,1 км, 6,7%). Оскільки цей етап відбуватиметься одразу після дня відпочинку, існує ризик того, що хтось із грандів загального заліку не увійде в гоночний ритм після паузи. Тому бажаючі перевірити своїх конкурентів точно знайдуться.
Після напруженого Дня взяття Бастилії на гонщиків очікує два доволі легких рівнинних етапи під спринтерів. А вже на 13 етапі знову почнуться складнощі рельєфу. Спершу – горбистий етап із Доля до Бельфора, під час якого гонщики доберуться до Ельзасу. Більшість етапу рівнинна, проте його характер формують два підйоми на заключній третині дистанції. Спершу – розминочний перевал Коль де Круа – 5,2 км із середнім градієнтом усього в 4,9%.
Далі – сходження на відому вершину Балон д’Ельзас: 9,1 км, 6,8%. Після цього – спуск і ділянка рівнини перед фінішем у Бельфорі неподалік від кордону зі Швейцарією. Активні дії від генеральщиків можливі, проте, враховуючи, наскільки складними будуть два наступні дні, скоріше за все, етап віддадуть відриву.
Після цього гонщики перемістяться північніше, ближче до німецького кордону. 14 етап буде гірським. Уже через 15 км після старту гонщики почнуть штурмувати довгий перевал Гран Баллон: 21,6 км, 4,8%. Це ступінчатий підйом, який складається з двох частин (перша – це 8,4 км із середнім градієнтом у 6,5%, друга – 6,5 км, 7,8%) і рівнинної ділянки в середині. Саме тут, найімовірніше сформується відрив дня.
Після вершини Гран Баллона гонщики вперше пересічуть фінішну лінію в Маркштайні. Після спуску на них чекатиме перевал Коль де Паж (9,5 км, 4,9%) і ще одне сходження на Балон д’Ельзас, при чому, з тієї ж сторони, що і днем раніше. Після спуску та ділянки рівнини гонщики подолають два нескладних перевали Коль ду Шірм (3,7 км, 5,3%) і Коль ду Хундштрук (3,6 км, 5,2%).
Потім – заключний і найважчий підйом дня, Коль ду Хааг: 10,9 км і середнім градієнтом у 7,3% і двома невеличкими полицями, які ділять підйом на три майже рівних частини. Після вершини Коль ду Хааг спуску практично не буде – 6,5 км рівнини та фініш у Маркштайні. Етап без захмарних за висотою перевалів, проте підйоми доволі непрості, і їх багато – етап цілком може стати дуже селективним.
В заключний день другого тижня Туру гонщики перемістяться південніше та вперше заїдуть в Альпи. Розпочнеться все з псевдопідйому (а як ще називати перевал із середнім градієнтом у 2,1%?) Коль де ла Саврен, далі – ще один пологий підйом, Кот де Допп, в середині якого гонщики заїдуть на курорт Ле Русс, який регулярно приймає етапи Кубку світу з лижних гонок.
Проте все найцікавіше зосереджене на другій половині 184-кілометрового етапу. Спершу – перевал Коль де ля Круазетт – 7,6 км, 8,8%. Потім – короткий підйом Кот де ла Муссьєр (2,9 км, 7,3%), ділянка рівнини та дуже складний фінальний підйом на Плато де Солезон: 11,6 км із середнім градієнтом у 8,9% – напевно, найважчий фінішний підйом Туру-2026. Можем очікувати на серйозну битву за загальний залік – перед днем відпочинку гранди не будуть економитися.
Третій тиждень: розділка, два фініші на Альп д’Уез і Париж
Спокійної вкатки в гоночний ритм після дня відпочинку для гонщиків знову не буде: організатори приготували для гонщиків єдину особисту розділку Туру-2026 – 26 км із Евіана до Тонон-ле-Бен. Рівнинною її не назвеш: гонка розпочинатиметься з підйому на Кот де Ларренж – 9,6 км із середнім градієнтом у 4,2%. Цілком імовірно, що деякі гонщики вирішать стартувати на легких велосипедах для гір і пересідати на розділочний на вершині підйому.
Після цього – прохідний горбистий етап із Шамбері до Вуарона, який, найімовірніше, віддадуть відриву: гранди загального заліку не захочуть експлуатувати свої команди перед шаленою зв’язкою з трьох поспіль альпійських етапів.
Відкриватиме цю зв’язку найпростіший із трьох етапів – із Вуарона до гірського фінішу в Орієр-Мерлетт. На гонщиків чекають декілька нескладних пологих перевалів і фінішний підйом на Орсієр-Мерлетт – 7,1 км із середнім градієнтом у 6,7%.
Далі – етап із фінішем на, напевно, найбільш легендарному та культовому підйомі Тур де Франс – Альп д’Уез (13,8 км, 8,1%). Під’їзд до Альп д’Уез буде коротким і доволі простим: дистанція етапу – всього 128 км, до фінального підйому гонщики подолають далеко не найскладніші перевали Коль де Байяр (5,1 км, 7,2%), Коль ду Нойєр (7,2 км, 8,5%) і Коль д’Орнон (5,4 км, 6,4%).
Шалені швидкості та Ватти, які демонструє Тадей Погачар в останні два роки, часто змушували задаватися питанням: чи здатен він побити, напевно, найбільш культовий рекорд світового велоспорту – рекорд підйому на Альп д’Уез від Марко Пантані. Легендарний підйом після 4-річної перерви повертається на карту Туру, тому ми нарешті зможемо отримати відповідь на це запитання.
Що говорить на користь шансів Погачара? Перш за все, короткий і простий під’їзд до фінального підйому. Проте втома наприкінці третього тижня буде вагомим аргументом проти побиття рекорду.
На наступному, 20 етапі, на гонщиків чекатиме королівський, найважчий етап Туру-2026: 171 км із набором висоти в 5600 метрів! Другий день поспіль гонщики фінішуватимуть на Альп д’Уез, проте розв’язка етапу буде зовсім іншою.
Рівнини на 20 етапі не буде взагалі. Гонщики стартуватимуть біля підніжжя Альп д’Уез, проте відправляться в іншому напрямку – на легендарний перевал Коль де ла Круа де Фер (у перекладі з французької – вершина залізного хреста). Це марафонський 24-кілометровий підйом із середнім ухилом у 5.2%. Цифру середнього градієнту псують два міні-спуски по ходу підйому.
Після спуску – штурм ще однієї культової вершини, Коль ду Галіб’є транзитом через Коль ду Телеграф (11,9 км, 7,1%). Основна частина підйому на Галіб’є – це 17,7 км із середнім градієнтом у 6,9%. Вершина цього перевалу розташована на висоті в 2642 метри над рівнем моря, що робить Галіб’є найвищою точкою маршруту Туру-2025: там буде розіграно Сувенір Анрі Дегранжа.
Після спуску з Галіб’є гонщики будуть штурмувати не Альп д’Уез, а сусідній перевал Коль де Саренн: 12,8 км, 7,3%. На Турі цей підйом зустрічався лише одного разу – в 2013 році, коли в рамках одного етапу двічі штурмували Альп д’Уез: після першого підйому в долину спускалися саме через Саренн, тією ж дорогою, якою будуть підніматися цього разу.
Після вершини Саренна на гонщиків чекатиме невеличкий спуск і рівнина, після чого – короткий фінішний підйом на Альп д’Уез, який складатиметься з останніх 3,8 км класичного сходження до цього гірськолижного курорту. Фінішна лінія буде розташована там же, де і днем раніше. Епічний в усіх розуміннях етап: легендарні вершини, шалений набір висоти – все, що потрібно для вирішальної битви за жовту майку.
Оригінальне рішення з двома поспіль фінішами на Альп д’Уез організатори пояснили тим, що спершу планували лише один, через коль де Саренн, проте вирішили, що відсутність класичного підйому на Альп д’Уез викличе невдоволення публіки.
Ну а завершуватиметься Тур традиційним етапом у Парижі з фінішем на Єлисейських полях. Експеримент із включенням у маршрут підйому на Монмартр було визнано успішним. Попри те, що організатори обіцяли чергувати етапи з Монмартром із традиційними рівнинними етапами для спринтерів, вдруге поспіль у заключний день Туру ми побачимо битву не спринтерів, а панчерів-класиків.
Щоби хоч якось збалансувати 21 етап, організатори після третього проходження Монмартру додали одне рівнинне коло Єлисейськими полями. Таким чином, останнє сходження на Монмартр буде розташоване далі від фінішу, ніж цього року: за 17 км, а не за 6. Спринтерам широкого профілю це можливо, дасть шанси повернутися в боротьбу за перемогу, проте чистим, "паркетним" спринтерам ловити на такому маршруті все ж нічого.
Резюме
У цілому маршрут Туру непоганий і по-своєму цікавий: повернення командної розділки, оригінальне рішення з двома поспіль фінішами на Альп д’Уез – оку є за що зачепитися. Проте у цьому маршруті безліч абсолютно очевидних недоліків.
По-перше – він дуже незбалансований. Знову дуже багато гір і лише одна особиста розділка – і та із доволі непростим підйомом на першій половині дистанції. Тур продовжує відходити він свого канонічного образу гонки, яка дає шанси універсалам-роздільникам.
Зате організатори, на жаль, притримуються своєї стратегії зменшення кількості класичних спринтерських етапів. У 2026 році під чистих спринтерів у маршруті передбачено лише 4 етапи, з натяжкою – 5, оскільки п’ятий етап із Ланнемезана до По все ж викликає певні сумніви. На третьому тижні чистим спринтерам взагалі ловити нічого: випробування Монмартром на фінальному етапі в Парижі вони навряд чи витримають.
Така мала кількість спринтерських етапів створює високу ймовірність того, що зелену майку найкращого в пунктовій номінації виграє генеральщик-універсал (якщо конкретніше – то Тадей Погачар). Щоби знизити шанси на це, організатори збільшили кількість проміжних спринтів на кожному груповому етапі з 1 до 2.
Незбалансований маршрут і з чисто географічної точки зору. Це дуже кидається в очі просто якщо поглянути на карту гонки: окрім фінального етапу в Парижі, північно-західна половина Франції не залучена взагалі. Це позбавило організаторів можливості урізноманітнити маршрут етапами з бруківкою чи гравієм.
За словами директора Тур де Франс Крістіана Прюдомма, одним із завдань при проєктуванні маршруту було збереження інтриги до самого кінця – саме цим і пояснюється надскладна зв’язка з трьох поспіль альпійських етапів наприкінці третього тижня. Проте, відверто кажучи, у 2025 році, коли перші великі гори з’явилися на горизонті лише на 12 етапі, з цим заданням впоралися значно краще. На Турі-2026 перший гірський етап на гонщиків чекає вже на третій день гонки: якщо Погачар знову буде в такій же шаленій формі, як на двох попередніх Турах, то вся ілюзія інтриги у боротьбі за жовту майку може зникнути дуже швидко.